Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту. Механізм стиснення тексту на синтаксичному рівні. Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською.
Воно здавна вивчається дослідниками, проте інтерес до нього не зменшується і в наш час, хоча незаперечним вважається й той факт, що мовна економія не могла б існувати без свого антиподу - надмірності (редундантності): обидві вони служать удосконаленню мовної системи в інтересах спілкування. Дєвкіна, деякі лінгвісти схильні вважати, що надмірності як такої у мові взагалі не буває, а згідно з думкою інших, тенденція до надмірності - така ж реальність, як і тенденція до економії [13, с. У синтаксисі прагнення до економії виражається в прагненні мовця використовувати меншу кількість знаків плану вираження при передачі певного змісту, звуження граматичних конструкцій, експлікації зайвих, у смисловому плані, елементів, усунення надлишковості, що, беззаперечно, є однією з причин того, що одна й та сама інформація може отримувати і отримує різні шляхи свого вираження [29]. Термін «компресія» має більш широкий діапазон застосування, ним позначаються всі закономірні шляхи реалізації принципу економії в мові. Поєднання дієслів фізичної дії і інфінітива, а також статичних дієслів з локативним значенням і інфінітива передають той же обсяг інформації, що і складнопідрядні речення з підрядним мети в українській мові: Adam went out to kill the dog (OHARA), My father has been to Edinburgh to give a lecture (Christie) - Адам вийшов на вулицю, щоб убити собаку, Мій батько перебував в Единбурзі, щоб прочитати лекцію.Протягом дослідження було розглянуто явище компресії в інформаційних газетних повідомленнях у рамках публіцистичного стилю, а також досліджено взаємозвязок компресії і декомпресії при перекладі з англійської мови на українську та навпаки. Було виявлено, що компресія призводить до лаконізації тексту, ступінь якої залежить від комунікативної ситуації, а в художньому тексті - від інтенції автора. Зясовано, що компресія як засіб перекладу - це особливий вид перетворень, який ґрунтується на іманентних властивостях мовної системи та сприяє приведенню розгорнутих синтаксичних конструкцій до менш складного виду, здатних передавати той же обсяг інформації, що й повні розгорнуті побудови. Варто зазначити, що у сучасній науці про переклад і мову відсутнє цілісне й системне поняття компресії та декомпресії. Розглядаючи способи реалізації мовної компресії у перекладі необхідно відмітити, що вона відбувається шляхом: 1) випущення змістовних одиниць, надлишкових у конкретній ситуації спілкування; 2) випущення одиниць, надлишкових з точки зору комунікаційного завдання; 3) випущення одиниць, дублюючих ту інформацію, що міститься у попередньому контексті; 4) випущення певних одиниць через специфічні умови роботи перекладача; 5) а також випущення окремих одиниць чи відрізків повідомлення через семантико-синтаксичні відмінності у мові оригіналу та мові перекладу.
Вывод
Протягом дослідження було розглянуто явище компресії в інформаційних газетних повідомленнях у рамках публіцистичного стилю, а також досліджено взаємозвязок компресії і декомпресії при перекладі з англійської мови на українську та навпаки.
Було зясовано, що явище мовно-мовленнєвої економії не є новим у лінгвістичній літературі. Воно здавна вивчається дослідниками, проте інтерес до нього не зменшується й в наш час, хоча незаперечним вважається й той факт, що мовна економія не могла б існувати без свого антиподу - надмірності (редундантності): обидві вони служать удосконаленню мовної системи в інтересах спілкування. Під лінгвістичною компресією, як правило, розуміють прагнення звести до мінімуму розумову, мовну (розумово-фізичну) діяльність мовця.
Було виявлено, що компресія призводить до лаконізації тексту, ступінь якої залежить від комунікативної ситуації, а в художньому тексті - від інтенції автора. Лаконізація в такому випадку не є скороченням тексту за рахунок вилучення частини інформації, але оптимізацією сприйняття зі збереженням повного обсягу емоційної, змістовної і образної інформації.
Встановлено, що значна компресія досягається за рахунок вживання віддієслівних форм: інфінітива, дієприкметника і герундія, тобто структур, які не мають еквівалентів в українській мові. Із зазначених вище безособових форм інфінітив є одним з найбільш ефективних засобів створення економних структур, що вимагають декомпресії при перекладі.
Зясовано, що компресія як засіб перекладу - це особливий вид перетворень, який ґрунтується на іманентних властивостях мовної системи та сприяє приведенню розгорнутих синтаксичних конструкцій до менш складного виду, здатних передавати той же обсяг інформації, що й повні розгорнуті побудови. Варто зазначити, що у сучасній науці про переклад і мову відсутнє цілісне й системне поняття компресії та декомпресії. Потреба аналізу цієї проблематики продиктована не лише вузькоспеціалізованим лінгвістичним підходом, а й сучасним станом суспільства, яке характеризується вибуховим розвитком інформації та нових технологій, особливо в компютерній сфері. Перед ученими різних спеціальностей постає проблема адекватного інформаційного обміну й, водночас, економної передачі мовних сигналів. Питання оптимального способу передачі інформації з однієї мови на іншу виходить на перший план ще й через наявність у мові надлишкових елементів.
Можна зробити висновок, що мовна компресія - багатогранне лінгвістичне явище, яке можна поділити на види в залежності від різних характеристик і яке має прояви на усіх мовних рівнях. Статті, що представлені в англомовних газетах та журналах, своїм цільовим призначенням та, відповідно, структурою побудови створюють основу для виникнення компресії. Причини її появи поділяються на обєктивні та субєктивні. На кожному мовному рівні лінгвістична компресія текстів має свої особливості, але найбільш яскраво та різноманітно вона представлена на синтаксичному та семантичному рівнях.
Розглядаючи способи реалізації мовної компресії у перекладі необхідно відмітити, що вона відбувається шляхом: 1) випущення змістовних одиниць, надлишкових у конкретній ситуації спілкування; 2) випущення одиниць, надлишкових з точки зору комунікаційного завдання; 3) випущення одиниць, дублюючих ту інформацію, що міститься у попередньому контексті; 4) випущення певних одиниць через специфічні умови роботи перекладача; 5) а також випущення окремих одиниць чи відрізків повідомлення через семантико-синтаксичні відмінності у мові оригіналу та мові перекладу.
Як правило, мовна компресія у перекладі використовується тоді, коли в оригінальному повідомлення присутні повторення, багато вставних конструкцій, або якщо думку мовця можна висловити за допомогою меншої кількості слів. Відмінності між мовною компресією та втратами змісту проаналізовано на прикладах статті з газети «Урядовий курєр». Можна стверджувати, що основна проблема застосування механізму мовної компресії полягає в тому, що перекладачі у процесі своєї діяльності часто не використовують прихованих резервів мови перекладу, а просто калькують структури мови оригіналу. Таким чином, подальші майбутні дослідження у галузі міжмовних співвідношень могли би суттєво підвищити рівень підготовки та якість роботи перекладачів.
Зясовано, що скомпресована синтаксична структура англійської мови буде передаватися шляхом декомпресії на українську мову і, навпаки, більш обємні українські речення при перекладі зазнають ущільнення.
Таким чином, було виявлено, що, незважаючи на те, що в обох мовах публіцистичний жанр характеризується стислістю, лаконічністю, англійській традиції характерна граматична, зокрема синтаксична скомпресованість конструкцій. Тому, для досягнення адекватності під час перекладу англомовної публіцистичної літератури українською мовою доводиться вдаватися до декомпресії окремих елементів речень. До того ж, переклад газетно-інформаційних матеріалів є достатньо творчим процесом, який вимагає від перекладача знань певних особливостей цього жанру, тобто врахування мети тексту, характеру користувача, мовні якості тексту оригіналу, синтаксичні можливості мови та багато іншого.
Список литературы
компресія лінгвістичний текст публіцистичний
1. Аксенов А.П. К вопросу о субъекте инфинитива в современном английском языке / А.П. Аксенов // Ученые записки 1 МГПИИЯ им. М. Тореза. - Т.52. - М.: Просвещение, 1989. - 659 с.
2. Алєксєєва Т.П. Анекдот як тип тексту / Т.П. Алєксєєва // Дискурс іноземної комунікації. - Львів: ЛНУ, 2001. - С. 221-224.
3. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам / В.А. Артемов - М.: Просвещение, 1989. - 279 с.
4. Бархударов Л.С. Язык и перевод / Л.С. Бархударов. - М.: УРСС, 2010. - 240 с.
5. Бергельсон М.Б. К вопросу об общей теории языковой редукции / М.Б. Бергельсон // Формальное описание структуры естественных языков. - Новосибирск: Наука, 1990. - С. 147-161.
6. Будагов Р.А. Человек и его язык / Р.А. Будагов. - М.: Изд-во Московского университета, 1976. - 429 с.
7. Валгина Н.С. Теория текста / Н.С. Валгина. - Москва: Изд-во МГУП «Мир книги», 1998. - 210 с.
8. Василевский А.Л. О компрессии речи на разных уровнях / А.Л. Василевский, Ю.М. Эмдина // Уровни языка и их взаимодействие. - М.: Моск. пед. ин-т ин. яз., 1987. - С. 37-38.
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
10. Виссон Л.Т. Синхронный перевод с русского на английский / Л. Виссон - М.: Р. Валент, 2001. - 272 с.
12. Гальперин И.Р. Лексикология английского языка / И.Р. Гальперин, Е.Б. Черкасская. - М.: УРСС, 1996. - С. 75.
13. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика / В.Д. Девкин. - М.: Международные отношения, 1989. - 256 с.
14. Дюндик В.П. Компрессия придаточных предложений в современном английском языке: автореф. дис…. канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / В.П. Дюндик. - М., 1991. - 15 с.
15. Зеликов М.В. Компрессия как фактор структуры и функционирования иберороманских языков / М.В. Зеликов. - СПБ.: Филологический факультет СПБГУ, 2005. - 448 с.
16. Калашник Н.Г. Компресія тексту. Алгоритм реферату і анотації. Основи перекладацького реферування // Калашник Н.Г., Гетьман Н.О. Теорія та практика перекладу: Навч. посібник. - Запоріжжя: ВАТ «Мотор-Січ», 2004. - С. 103-122.
17. Камінський Ю. І. Комплементарна єдність компресії та декомпресії в межах закону мовної економії / Ю. І. Камінський // Вісн. СУМДУ / відп. ред. О.А. Дубасенюк. - Суми: Вид-во СУМДУ, 2007. - №1. - С. 109-112.
18. Карабан В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову: Навчальний посібник-довідник для студентів вищих навчальних закладів / В. І. Карабан, Дж. Мейс. - Вінниця: Нова Книга, 2003. - 608 с.
19. Каушанская В.Д. Грамматика английского языка: Пособие для студентов пед. ин-ов и ун-ов / В.Д. Каушанская. - М.: Фирма «Страт», 2000. - 318 с.
20. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение / В.Н. Комиссаров - М.: ЭТС, 2001. - 424 с.
21. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В.Н. Комиссаров - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.
22. Коровкин М.М. Компрессия текста науровне предложения (на материале английского и немецкого языков) / М.М. Коровкин // Лингвистические и методические проблемы преподавания русского языка как неродного. - М., 1991. - С. 97-105.
23. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / Ілько Корунець. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 445 с.
24. Кубрякова Е.С. Язык и знание / Е.С. Кубрякова. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 555 с.
25. Кузьміна К.А. Трансформація номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу: дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / К.А. Кузьміна. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004 - 227 с.
26. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания / А.А. Леонтьев - М.: КОМКНИГА, 2007. - 312 с.
27. Литвин С.И. Компрессия художественного текста в двуязычной ситуации: на материале английского и русского языков: дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / С.И. Литвин. - М.: МГУ, 2003. - 168 с.
28. Малинович Ю.М. Некоторые случаи синтаксической редукции науровне предложения / Ю.М. Малинович // Конференция молодых научных работников по вопросам лингвистики и методики преподавания иностранных языков. - М.: МЛИ, 1988. - С. 122.
29. Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи / И.И. Мещанинов. - М.: Высш. школа, 1985. - 323 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
