Композиційно-смислова структура англомовної байки: лінгвокогнітивний аспект - Автореферат

У теорії байки нами виокремлено такі основні напрями вивчення її природи: онтологічний, у руслі якого вчені намагаються визначити: “що є байка?” (О.В. Perry); психолінгвістичний, представники якого мають на меті пошук відповіді: “як байка впливає на читача?, якими є основні властивості образу байки?” (Л.С. Шмід); лінгвосинергетичний, який потребує пошуку відповіді на проблему: “чи є байка системою, що знаходиться у постійному процесі саморозвитку і самоорганізації?” (Л.С. Вивчення специфіки композиційно-смислової організації текстів англомовної байки зумовлене загальною спрямованістю сучасних когнітивно-зорієнтованих студій на розгляд семантики художнього тексту в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, зясувати, як зміни дійсності відбито у семантиці тексту байки. З цією метою у дисертації використовується термін “композиційно-смислова структура англомовної байки” на позначення лінгвокогнітивного конструкта, що відображає такий спосіб організації комічного смислу в тексті англомовної байки, який відбиває знання про світ і людину в ньому та слугує підґрунтям формування узагальненого образу людини конкретної культурно-історичної доби.До онтологічних жанрових ознак байки належать такі: фіксована двокомпонентна / трьохкомпонентна композиційна будова; прозовий або віршований тип мовлення; основні персонажі - тварини, неістоти, персоніфіковані абстрактні поняття; алегоричність; інакомовність як наявність прихованого смислу в тексті байки; чіткість і стислість оповіді; пуантованість як парадоксальне розвязання сюжету; наявність модусу вигадки “відносно сутності людини”, “відносно дійсності”; дидактичність як відбиття будь-якої поради людині, тобто моральне повчання; комічність. З огляду хронологічного підходу у контексті роботи виявлено певні зміни в тексті англомовної байки, які сигналізують про наявність тенденцій: тенденція до визначеності часу і місця відбитих подій, тенденція до збільшення обсягу тексту (жанрово-стилістичні зміни); тенденція до збільшення кількості персонажів (зміни в системі образів); тенденція до розширення спектру тематики, тенденція до реінтерпретації сюжету (змістовно-смислові зміни). Образ байки має бути одиничним: одна людина, а не багато людей (О.О. Виокремлення низки концептуальних метафор, які ілюструють змістове навантаження текстів англомовних байок, уможливило окреслення концептуального поля ЛЮДИНА ЯК ПОТВОРА ЦИВІЛІЗАЦІЇ й формування парадоксального образу людини: ЛЮДИНА Є СЛАБКІСТЬ, СУСПІЛЬСТВО Є НЕСТАБІЛЬНІСТЬ, БАГАТСТВО Є ОСНОВА СУСПІЛЬНОГО ЗЛА, КОМЕРЦІЯ Є ГРАБУВАННЯ, КАПІТАЛ Є ОПОРА ПОГАНОГО КЕРУВАННЯ. Вивчення гносеологічних властивостей байки повязане зі змінами функціональних особливостей її тексту (морально-дидактична, естетична, афектна, сатирична функції), які визначаються через аналіз модусу вигадки як способу художнього відображення дійсності та алегорії як результату використання образів тварин.Види поетичного мислення впливають на особливості композиційної будови байки, визначають основні тенденції та зміни в текстах різних культурно-історичних епох, слугують підґрунтям формування узагальненого образу людини та побудови концептуальної системи комічного. Дві полярні тенденції у розвитку англомовної байки: тенденція до уподібнення до тексту-прототипу та тенденція до руйнації класичного жанру байки, - зумовлюють основні віхи історичного розвитку англомовної байки. Реконструкція моделі досліджуваного концепту в текстах англомовних байок та її зіставлення із традиційною моделлю комічного дозволили виявити, що в текстах англомовних байок комічна тональність є результатом актуалізації складників художнього концепту КОМІЗМ (гумор, сатира), а іронія та сарказм, у свою чергу, - контрастивними засобами обєктивації комічної тональності. Дослідження комічного потенціалу іронії у мікро-, макро-і мегаконтекстах сприяло виокремленню основних функцій (характеризації, парадоксальності) та видів іронії (гумористична й сатирична), що слугують підґрунтям певного виду комічної тональності: гумористично-іронічної, сатирично-іронічної, саркастичної. Специфіка втілення художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок полягає в тому, що концептуальний оксиморон є спільною домінантною концептуальною схемою лінгвостилістичних засобів обєктивації комічної тональності, яка втілюється в узагальненому образі людини.

2. Основний зміст роботи

Еволюція байки як жанру, її онтологічні й гносеологічні властивості зумовлені змінами типів художньої свідомості та розвитком видів поетичного мислення - від міфопоетичного мислення у добу становлення цього жанру до аналогового, парадоксального й параболічного поетичного мислення на індивідуально-творчому етапі розвитку поетичної думки.

Види поетичного мислення впливають на особливості композиційної будови байки, визначають основні тенденції та зміни в текстах різних культурно-історичних епох, слугують підґрунтям формування узагальненого образу людини та побудови концептуальної системи комічного. Дві полярні тенденції у розвитку англомовної байки: тенденція до уподібнення до тексту-прототипу та тенденція до руйнації класичного жанру байки, - зумовлюють основні віхи історичного розвитку англомовної байки.

Структура художнього концепту КОМІЗМ синтезує ознаки з трьох вимірів знань про комічне: універсально-смислового, узагальнено-змістового та оцінно-образного, які відображені у моделях організації комічного смислу.

Реконструкція моделі досліджуваного концепту в текстах англомовних байок та її зіставлення із традиційною моделлю комічного дозволили виявити, що в текстах англомовних байок комічна тональність є результатом актуалізації складників художнього концепту КОМІЗМ (гумор, сатира), а іронія та сарказм, у свою чергу, - контрастивними засобами обєктивації комічної тональності. Дослідження комічного потенціалу іронії у мікро-, макро- і мегаконтекстах сприяло виокремленню основних функцій (характеризації, парадоксальності) та видів іронії (гумористична й сатирична), що слугують підґрунтям певного виду комічної тональності: гумористично-іронічної, сатирично-іронічної, саркастичної. Специфіка втілення художнього концепту КОМІЗМ у текстах англомовних байок полягає в тому, що концептуальний оксиморон є спільною домінантною концептуальною схемою лінгвостилістичних засобів обєктивації комічної тональності, яка втілюється в узагальненому образі людини.

Узагальнений образ людини представлено у роботі чотирма підвидами: амбівалентний, імперативний, парадоксальний та гротескний. Амбівалентним образом людини вважаємо такий, у якому відображено співіснування двох різних точок зору на світорозуміння людини у світі. У гротескному образі гіперболізовані характеристики людської натури є взаємовиключними. Під імперативним образом людини розуміємо таку її властивість, яка скеровує іншу людину до виконання дій. У парадоксальному образі людину зображено як вміст суперечливих характеристик.

Концептуальна система комічного складається з восьми концептуальних полів: ЛЮДИНА ЯК БОЖИЙ ПРОМИСЕЛ, ЛЮДИНА ЯК ІДЕНТИФІКАТОР ПОРОКУ ТА ДОБРОДІЙНОСТІ, ЛЮДИНА ЯК ПРОДУКТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ СИЛ, ЛЮДИНА ЯК ВТІЛЕННЯ ПЕВНОГО ПОРОКУ, ЛЮДИНА ЯК ПОТВОРА ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ЛЮДИНА ЯК МАРІОНЕТКА, ЛЮДИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ПІЗНАННЯ СВІТУ, ЛЮДИНА ЯК РУШІЙ ЧАСУ.

У роботі запропонована класифікація текстів байок за встановленими домінантними жанровими та композиційно-смисловими ознаками: обсягом тексту, характером різноманітних персонажів, видами заголовків та моралей.

Особливості композиційно-смислової структури англомовної байки виявлені через аналіз домінантних жанрових ознак та дослідження характеру взаємодії двох фреймів - СВІТ ЛЮДИНИ і СВІТ ТВАРИН. Залучення методологічного апарату теорії ментальних просторів надало змогу пояснити, як відбувається порушення причиново-наслідкових і логіко-асоціативних звязків між родовим та емергентним ментальними просторами, що й слугує основою несумісності ситуаційного уявлення про взаємодію двох персонажів байки, одним з яких є узагальнений образ людини.

Перспективним напрямом подальших наукових розробок вважаємо вивчення особливостей когнітивного стилю окремих байкарів та виявлення концептуального підґрунтя композиційно-сюжетної структури англомовної байки.

1. Главацька Ю.Л. Становлення байки як жанру / Ю.Л. Главацька // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Вип. ХХХ. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - С. 36-39.

2. Главацька Ю.Л. Фреймове моделювання байки Б. Мандевіля “The Grumbling Hive: or, Knaves Turnd Honest” / Ю.Л. Главацька // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Зб. наук. пр. - Вип. ІІ. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. - С. 331-339.

3. Главацька Ю.Л. Історична ретроспектива англомовної байки: тенденції та зміни в її композиційно-смисловій структурі / Ю.Л. Главацька // Мова і культура. (Науковий журнал). - Вип. 9. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - Том Х (98): Художня література в контексті культури. - С. 61-68.

4. Главацька Ю.Л. Еволюція комічної тональності в композиційно-смисловій структурі англомовної байки / Ю.Л. Главацька // Нова філологія: Зб. наук. пр. - Вип. 26: Функціональне та лінгвопрагматичне вивчення мовних одиниць. Актуальні питання лінгвістики тексту та дискурсології. - Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2007. - С. 24-30.

5. Главацька Ю.Л. Композиційно-смислова модель розгортання смислу тексту байки із гумористичною тональністю (на матеріалі текстів байок доби Реалізму) / Ю.Л. Главацька // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. - Харків : Константа, 2007. - № 782 - С. 140-143.

6. Главацька Ю.Л. Текст англомовної байки у різних наукових парадигмах: дослідження її композиційно-смислової структури / Ю.Л. Главацька // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч.: зб. наук. пр. - Вип. 75 (3). - Кіровоград: РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2008. - С. 156-160.

7. Главацька Ю.Л. Напрями еволюції стилю байки: від античної до англомовної байки 19-20 століть / Ю.Л. Главацька // Науковий потенціал світу’ 2004: мат-ли І Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 листоп. 2004 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том 67. - С. 8-11.

Размещено на .ru