Композиційно-оповідна організація роману П.І. Мельникова-Печерського "В лесах" - Автореферат

Особливе місце в російській літературі другої половини XIX століття займають твори П.І. Мельникова. Яскраво виражені ідеологічні розбіжності з революційними демократами в складній суспільно-політичній обстановці 1860-70-х років призвели до того, що творчість П.I. Мельникова не привернула уваги літературної критики, а його романи "В лесах" і "На горах", що публікувалися частинами впродовж 13 років, не були сприйняті як цілісне літературне явище і критичних відгуків не отримали. У 1970-і роки зявилися роботи, в яких були розглянуті різні питання: особливості сюжетно-композиційної організації роману (В.О. Мельникова "В лесах", зясувати природу його цілісності та визначити місце і роль твору в процесі становлення жанру роману другої половини XIX та першої половини ХХ століть.Тоді ж зявились перші серйозні літературно-біографічні нариси, автори яких намагались розглянути романи як художні твори талановитого письменника (П.С. Так, і в романі "Брати Карамазови", і в романі "В лесах" багато сцен відбувається в монастирі, важливу роль відіграє образ "недостойного" батька. У другому підрозділі - "Теоретичні основи і продуктивні шляхи дослідження роману "В лесах"" - схарактеризовано методи вивчення творчості письменника в сучасному літературознавстві і викладено основні теоретичні засади, які стали підґрунтям аналізу роману "В лесах": сучасні уявлення про поняття "розповідь", "стилізація", "сюжет", "композиція", "хронотоп", "міфопоетика", "жанр". Аналіз художньої структури роману "В лесах" починається з вивчення його оповідної організації, в якій важливе місце займає розповідь. Крім розповіді, літературознавці поставили питання про специфіку стилізації в романі "В лесах".Мельников не тільки зробив свій вагомий внесок в російський реалістичний роман другої половини XIX століття, але й певним чином закладав основи літератури "срібного століття". Однією з характерних рис, що створюють неповторність стилю письменника, є розповідь і стилізація. Лєскову, проте ілюзія розповідності усього його роману "В лесах" створюється за рахунок поступового переходу від розповіді через її редукування до оповіді, що робить непомітним сам перехід. Мельникова "В лесах" співвідноситься з "передмовною оповіддю" хронікера у "Бісах" Ф.М. Достоєвського. Багатошаровість як фундаментальний принцип організації всіх рівнів композиції включає роман "В лесах" в наративні тенденції російської літератури XIX століття, а його багатонаселеність та всеосяжність дозволяє говорити про стикання творчого досвіду П.І.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках узагальнено результати дослідження і доведено, що П.І. Мельников не тільки зробив свій вагомий внесок в російський реалістичний роман другої половини XIX століття, але й певним чином закладав основи літератури "срібного століття".

Однією з характерних рис, що створюють неповторність стилю письменника, є розповідь і стилізація. Провідним майстром розповіді в літературі 1870-80-х р. р. був М.С. Лєсков ("Соборяне", "Сказ о тульском косом Левше....", "Запечатленный ангел" та ін.). Як розповідач П.І. Мельников близький М.С. Лєскову, проте ілюзія розповідності усього його роману "В лесах" створюється за рахунок поступового переходу від розповіді через її редукування до оповіді, що робить непомітним сам перехід. З іншого боку, П.І. Мельников більш чітко, ніж М.С. Лєсков, відокремлюється від розповідача. Він незмінно завершує розповідь особливою формулою, тим самим відмежовує її - розповідь - від інших форм оповіді.

Відзначається і схожість жанрових пошуків П.І. Мельникова і М.С. Лєскова. Відомо, що у первинному задуму сюжетні лінії хроніки "Соборяне" М.С. Лєскова не повинні були розвиватися доцентрово, а мали б витікати один з одного, мовби розгалужуючись та створюючи ефект нескінченного життя, що саморозгортається. Проте цей план не був втілений, і композиція "Соборян" врешті-решт стала центричною. На цьому тлі типологічно схожими є жанрово-композиційні новації, втілені в романі П.І. Мельникова "В лесах".

Місця перетину виявлено і в творчих пошуках П.І. Мельникова і Ф.М. Достоєвського. Дослідження показало, що розповідь у романі П.І. Мельникова "В лесах" співвідноситься з "передмовною оповіддю" хронікера у "Бісах" Ф.М. Достоєвського. Таким чином, модифікації розповіді були характерною прикметою романістики 1870-х років, в яку роман П.І. Мельникова природно вписується.

Багатошаровість як фундаментальний принцип організації всіх рівнів композиції включає роман "В лесах" в наративні тенденції російської літератури XIX століття, а його багатонаселеність та всеосяжність дозволяє говорити про стикання творчого досвіду П.І. Мельникова з новаціями Л.М. Толстого у "Войне и мире". У романі-епопеї сюжет, заснований на безупинному потоці історії і буття, містить безліч дійових осіб. У Л.М. Толстого всеосяжність виростає з особливостей історіософії, а у П.І. Мельникова - з міфопоетичної космогонії, завершеність якої протистоїть толстовській "плинності" людини і буття. Мабуть, втілення епосу народного життя - загальнонаціонального у Л.М. Толстого та невеликої "розкольничої" її частини у П.І. Мельникова - поставило перед художниками багато в чому схожі завдання пошуку нових романних структур.

Міфопоетичну основу роману "В лесах" складає оригінальний різновид міфу творіння, ретельно підготовлений у творі образом бога Яр-Хмеля, який зумовлює поведінку людей. У результаті події подано не як пережитки язичницьких обрядів, а як прояви космічного життя, вічного і незмінного в своїх основах. Є підстави припустити, що антитеза "язичництво - старообрядницький аскетизм", що художньо показана в романі "В лесах", була врахована Д.С. Мережковським при написанні трилогії "Христос и Антихрист". Письменники-модерністи апелювали до історичного минулого людської культури, щоб викликати до нового життя етичні і естетичні ідеали епох, що створили великі цінності мистецтва. Таким чином, досягнутий ними художній синтез виявився результатом взаємодії різних "шифрів-кодів" і "чужих" художніх мов. Таке сполучення, як правило, і породжувало новаторські художні явища, біля витоків яких, мабуть, стояв і П.І. Мельников. Для творчості модерністів "срібного століття", було характерним звернення до стилізації. Напевно, досвід стилізації П.І. Мельникова був ними врахований.

У 1900-1930-і роках XX століття отримує свій розвиток "новоселянська література", представниками якої були С. Кличков, М. Клюєв, С. Єсенін, О. Ганін. Критерієм для відокремлення новоселянських письменників в окрему групу є специфіка художнього мислення письменників: звязок із селянським світом, орієнтація на уснопоетичну традицію, релігійний епос, міфологічна основа образного мислення, обрядове слово, міфотворчість та інші. Вся їхня творчість була пройнята ідеями космізму. Ще одне релігійне джерело, яке вплинуло на світоглядні пошуки новоселянських письменників, - російське сектантство. Не можна не відзначити спільність художнього мислення П.І. Мельникова і новоселянських письменників, які, судячи з усього, врахували і його досвід художнього відтворення світу і людини.

Відомо, що починаючи з 10-х років XX століття "реміфологізація", "відродження" міфу стає бурхливим процесом, що захоплює різні сторони європейської культури. При цьому дослідники відзначають, що міфологізм XX століття є закономірним продовженням літературного процесу і бере свої витоки ще у XIX столітті. Є підстави вважати, що досвід П.І. Мельникова став одним із підгрунть не тільки для творчості новоселянських письменників, але й для письменників модерністського напряму "срібного століття" (А. Білий "Серебряный голубь", Вячеслав Іванов "Повесть о Святомире царевиче", Д. Мережковський "Петр и Алексей" та ін.). Міфопоетичні начала роману дозволяють зарахувати його до передвісників неоміфологічного роману початку XX століття. Таким чином, дисертаційне дослідження дозволяє по-новому прочитати роман і визначити його місце у літературному процесі кінця XIX - початку ХХ століття.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Синявина Л.В. Восприятие творчества П.И. Мельникова-Печерского в критике XIX - начала XX веков // Русская филология. Украинский вестник: Респ. науч. - метод. журн. - Харьков, 2003. - № 3-4 (24). - С. 43-46.

2. Синявина Л.В. Сказ в повествовательной организации романа П.И. Мельникова-Печерского "В лесах" // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Філологічні науки. - Харків, 2004. - № 632. - Вип. 42. - С. 376-380.

3. Синявина Л.В. Мифопоэтические основания сюжетно-композиционной структуры романа П.И. Мельникова-Печерского "В лесах" // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Філологічні науки. - Харків, 2005. - № 707. - Вип. 46. - С. 138-141.

4. Синявина Л.В. Поэтика романа П.И. Мельникова-Печерского "В лесах" в контексте русской литературы последней трети XIX века // Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: Сб. науч. тр. - Киев, 2006. - С. 318-322.