Композиційна структура ікони, як формотворчий принцип внутрішнього облаштування храму (на прикладі ікони "Всевидяче Око") - Статья

Будь-який образ вміщував безліч текстів, а кожен храм був образом Небесного Єрусалиму [5], хоча сам Небесний Єрусалим при цьому ніде не зображувався. Іконографія ікон, покладених в основу задуму храму, мала складну композиційну систему, чітку внутрішню геометрію, за допомогою якої створювалася просторова ікона храму У цій статті автор пропонує ізвод ікони «Всевидяче Око» розглядати як модель сакрального простору храму. Для обґрунтування цих тверджень звернемося до ікони «Всевидяче Око», прототипом якої, на нашу думку, є сакральний простір візантійських і давньоруських храмів. Незрозумілим залишається питання щодо зображення лику Софії - Премудрості Божої, адже на іконі його подано частково, зокрема зображено: очі з повіками, брови, частину надбрівних дуг, перенісся і середню частину носа; у бічних секторах, дзеркально один до одного, намальовано ще по одному оку, в нижньому секторі - прописані нижня частина носа і вуста (іл. Маємо припущення, що лик Софії у цій іконі - це спроба відтворити просторовий образ-парадигму, який створювався за допомогою різних засобів у храмовому просторі і мав перформативну природу, тому і зображення лику Софії на іконі «Всевидяче Око» не могло бути статичним і чітко зафіксованим.Отже, як бачимо, є підстави стверджувати, що ікона «Всевидяче Око» - це модель, за якою створювалася сакральна топологія візантійського храму Вона має принципове значення для розуміння концептуального задуму храмового ансамблю й іконографічної програми як перформативної просторової ікони. Окреслимо основні закономірності між ізводом ікони «Всевидяче Око» і сакральним простором візантійського храму, які полягають у: - метричних принципах, зокрема у застосуванні певної числової і геометричної моделей; створенні / зображенні в композиційному центрі ансамблю / ікони перформативного образу-парадигми, що виражав основну символіко-смислову концепцію храму / ікони;

Отже, як бачимо, є підстави стверджувати, що ікона «Всевидяче Око» - це модель, за якою створювалася сакральна топологія візантійського храму Вона має принципове значення для розуміння концептуального задуму храмового ансамблю й іконографічної програми як перформативної просторової ікони.

Окреслимо основні закономірності між ізводом ікони «Всевидяче Око» і сакральним простором візантійського храму, які полягають у: - метричних принципах, зокрема у застосуванні певної числової і геометричної моделей;

- принципі хорографії, який полягає у формуванні образу обертального храму;

- створенні / зображенні в композиційному центрі ансамблю / ікони перформативного образу-парадигми, що виражав основну символіко-смислову концепцію храму / ікони;

- використанні однакових іконографічних тем, зокрема зіставлення різних нетрадиційних образів Христа;

- поєднанні двох видів образів: перформативного образу-парадигми і традиційного іконописного.

Отже, є підстави стверджувати, що ізвод ікони «Всевидяче Око» виник під впливом візантійського храмобудування і є проектом Небесного Єрусалима з ликом Софії в його серцевині.

Перспективи використання результатів досліджєння. Запропонована наукова праця окреслює лише деякі закономірності між іконографічними схемами ізводу ікон і внутрішньою структурою архітектурного обєму храму та його декорацією і відкриває перспективи для подальшого поглибленого дослідження взаємозвязків між композиційно-іконографічними схемами ікони і сакрального простору.

1. Лидов А. М. Иєротопия. Пространственные иконы и образы-парадигмы в византийской культуре / Алексей Лидов. - М. : Феория: Дизайн. Информация. Картография: Троица, 2009. - 352 с.: илл.

2. Лидов А. М. «Райские реки» и иеротопия византийского храма / Алексей Лидов // Живоносный источник. Вода в иеротопии и иконографии христианского мира: сборник материалов международного симпозиума / ред. сост. А. М. Лидов. - Москва; Ярославль : Филигрань, 2014. - С. 53-60.

3. Охоцимский А. Д. Образы-парадигмы и иеротопические смыслы религиозного [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hierotopy.ru/contents/SIMSKYIMAGEPAR ADIGMSVLADIMIR2016.pdf

4. Лидов А. М. Небесный Иерусалим. Особенности образа в византийском и древнерусском искусстве [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hierotopy.ru/ contents/BOOKICON2CHHEAVENLYJERUSALEM.pdf

5. Лидов А. М. Византийский храм устроен как мультимедийная инсталляция [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hierotopy.ru/contents/LIDOVINTERVIEWISKUSST vo_2016_2_8_35.pdf\

6. Лидов А. М. Мир святых образов в Византии и на Руси / Алексей Лидов. - М. : Феория, 2014. - 406 с.: ил.

7. Кутковой В. С. Краски мудрости / Виктор Кутковой. - М. : Паломник, 2008. - С. 656.

8. Шамардина Н. В. Математические основы иконописной композиции в контексте традиции неоплатонической арифмологии [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// platoakademeia.ru/index.php/ru/conferences/item/316-upt_9_12

9. Шікітенко М. Образ Богоматері - «Лествиці Небесної» в ієротопії Великої Печерської церкви / Маряна Нікітенко // Несторівські студії: Образ Богородиці в духовній культурі Давньої Русі. - К. : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2012. - С. 49-57.

10. Городова М. Ш. Число и канон - принципы древнерусского храмостроения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://рпу.рф/uploads/l-12/gorodovapdf

11. Осадча О. А. Ідея choros як основний принцип організації сакрального простору храму (на прикладі собору Софії Київської) / Олена Осадча // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. - К., 2015. - Випуск 24. - С. 109-119.

12. Софіологія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki. com/70049/filosofiya/sofiologiya

13. Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту; пер. з гр.: П. О. Куліш, І. С. Левіцький, І. Пулюй (мовою русько-українською). - К. : Простір, 2007.

14. Евдокимов П. Искусство иконы. Богословие красоты / Павел Евдокимов. - Клин : Христианская жизнь, 2005. - 384 с.

15. Ундиренко Ю. В. Возникновение русской литературы в контексте византийской богословской мысли 11-12 вв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vestnik. yspu.org/releases/novye_Issledovaniy/24_2/

16. Аверинцев С. София - Логос. Словарь / Сергей Аверинцев. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2006. - 912 с.

17. Демчук Р. В. Особливості національного сприйняття релігійного феномена Софії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://shron.chtyvo.org.ua/Demchuk_Ruslana/ Osoblyvosti_natsionalnoho_spryiniattia_relihiinoho_fenomena_Sofii.pdf

18. Колесова И. С. Образ Софии Премудрости как способ разработки идеи соборности в русской духовной культуре [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zpu- journal.ru/zpu/contents/2009/4/Kolesova/26_2009_4.pdf

19. Крвавич Дмитро Петрович. Архетип софійності світу в давньоруському мистецтві [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://readbookz.com/book/203/7717.html

20. Тимо Т. Основи іконографії: відеолекція [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=WKLTHX8LZS4

21. Брюсова В. София Премудрость Божия в древнерусской литературе и искусстве / В. Брюсова. - М. : Белый город, 2006. - 208 с.

22. Словник українського сакрального мистецтва / редкол.: [М. Є. Станкевич], С. Бонь- ковська, Р. Василик, Л. Герус; Ін-т народознавства Національної академії наук України / Михайло Станкевич. - Львів : Друк ПТВФ Афіша, 2006. - 288 с.

23. София - Премудрость Божия (Новгородская) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/melody-143/postl34273232/

24. Православная жизнь. Мозаики Софии Киевской - византийский шедевр в центре Руси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pravlife.org/content/mozaiki- sofii-kievskoy-vizantiyskiy-shedevr-v-serdce-rusi

25. Логос - София - Гнозис. Семинары о. Сергия Булгакова о Софии, Премудрости Божией [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://proroza.narod.ru/Bulgacov-l.htm

26. Вікіпедія. Перший Нікейський собор [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Перший_Нікейський_собор

27. Вікіпедія. Софійський собор (Константинополь) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/G^)MCBK™_co6op_(KOHCTAHRAHOMMB)

28. Кримський С. Б. Під сигнатурою Софії / Сергій Кримський. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 367 с.