Композиційні аспекти формування квартальної забудови Львова кінця ХVІІІ – початку ХХ століть - Автореферат

Одним із важливих завдань під час реконструкції історично сформованих міст в умовах збереження культурної спадщини є науково обґрунтоване оцінювання їхнього історичного середовища, яке можна здійснити на основі поглибленого аналізу особливостей складеної архітектурно-містобудівельної структури на всіх етапах її еволюції. Проектанти часто ігнорують особливості композиційної побудови планувальної структури та фронту історичної квартальної забудови, а вимоги до збереження історичного середовища передбачають повноцінне історико архітектурне обґрунтування. Дисертаційне дослідження збігається з основним напрямом наукової роботи кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету „Львівська політехніка” - „Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора” і виконане у рамках співпраці між Національним університетом „Львівська політехніка” та Технічним університетом Відня (стажування у 2004 р.), баварсько-українського кооперативного проекту „Вступ до теорії і практики з догляду за памятками” (стажування у Баварському Крайовому Управлінні по догляду за памятками у 2004 р.) та проекту INTERSAVE Шведської королівської академії наук (2003 - 2004 рр.). Мета дослідження полягає у визначенні закономірностей і особливостей формування композиційної побудови планувальної структури та фронту квартальної забудови історичної частини Львова, сформованої в період кін. Узагальнити міжнародний і вітчизняний досвіди дослідження композиційних аспектів квартальної забудови історично сформованих міст та проаналізувати стан досліджень архітектурно-містобудівельних обєктів історичної частини Львова, сформованих у період кін.Наукові підходи до аналізу архітектурно-планувальної структури міст дали змогу виявити і систематизувати існуючу термінологію, яка б найповніше відповідала цій тематиці дослідження: каркас - міська тканина - квартал - забудова - композиційний аналіз. Рівень макродослідження містобудівельних характеристик квартальної забудови - передбачає застосування методів: - морфологічного аналізу, що полягає у визначенні послідовності творення характеру архітектурно-планувальної структури квартальної забудови; типологічної класифікації, що дає змогу визначити і охарактеризувати основні типи планувальної структури квартальної забудови за щільністю, комунікаційністю, композиційними характеристиками розпланування квартальної забудови та компонуванням забудови в межах кварталу. Виявлено специфіку історичних етапів розвитку, яка проявилась у формуванні: розпланувальної структури містобудівного каркасу та обємно-просторової структури забудови у кварталах. IV етап: 1871-1890 рр. - продовжується ущільнення планувальної структури квартальної забудови на передмістях; територіальний розвиток забудови і зміна дисперсного типу забудови у рядову з подальшим формуванням вже існуючих типів квартальної забудови; виникнення територій спеціального призначення (промислових, торговельних, громадських тощо).Дослідження особливостей композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст всебічно висвітлені у працях іноземних авторів і їх використовують як наукове підґрунтя під час реорганізації міст. Першочерговим завданням для вирішення проблеми інтеграції нової та старої забудов є проведення досліджень, які б висвітлили основні композиційні особливості формування планувальної та обємно-просторової структури історичної квартальної забудови з метою збереження, розвитку та подальшого пристосування до сучасних умов життя. Містобудівельний аналіз базується на історичному, типологічному, порівняльному, узагальнюючому, морфологічному аналізах планувальної структури квартальної забудови. Аналіз обємно-просторової структури передбачає дослідження просторових, обємних та фронтальних характеристик і містить морфологічний аналіз обємно-просторової структури квартальної забудови та композиційний аналіз її зовнішньої оболонки. Етапи різняться охопленням квартальною забудовою щоразу більших територій (особливо інтенсивно цей процес спостерігається на IV і V етапах розвитку); поступовим ущільненням забудови вздовж основних доріг (ІІ, ІІІ, IV, V етапи); зміною дисперсного типу забудови на рядову (І, ІІ, ІІІ, IV, V етапи); утворенням основної номенклатури типів щільної забудови (І, ІІ етапи); просторовим розвитком забудови (І, ІІ, V етапи); проявленням специфіки композиційного формотворення фронту квартальної забудови історичної частини Львова (V етап).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Дослідження особливостей композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст всебічно висвітлені у працях іноземних авторів і їх використовують як наукове підґрунтя під час реорганізації міст. Праць, присвячених особливостям композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст України, зокрема Львова, обмаль. Приклади новобудов у містах свідчать, що проблема збереження характеру забудови центральної частини історично-сформованих міст і надалі залишається невирішеною.

2. Першочерговим завданням для вирішення проблеми інтеграції нової та старої забудов є проведення досліджень, які б висвітлили основні композиційні особливості формування планувальної та обємно-просторової структури історичної квартальної забудови з метою збереження, розвитку та подальшого пристосування до сучасних умов життя. Вона є складовою міської тканини, що заповнює простори у розпланувальному каркасі. Визначальною характеристикою квартальної забудови є обємно-просторова структура. Проте головним у її сприйнятті є сукупність фасадів будинків, тобто фронтальна площина, побудова якої характеризується композиційними закономірностями.

3. Дослідження квартальної забудови проведено на двох рівнях: макро - містобудівельний аналіз та мікроаналіз обємно-просторової структури. Містобудівельний аналіз базується на історичному, типологічному, порівняльному, узагальнюючому, морфологічному аналізах планувальної структури квартальної забудови. Аналіз обємно-просторової структури передбачає дослідження просторових, обємних та фронтальних характеристик і містить морфологічний аналіз обємно-просторової структури квартальної забудови та композиційний аналіз її зовнішньої оболонки. Розроблена послідовна методика: історичний та типологічний аналізи планувальної структури квартальної забудови; морфологічний аналіз архітектурно-просторової організації фронту квартальної забудови; композиційний аналіз фронту квартальної забудови та визначення його особливостей.

4. На основі аналізу планів у територіальному розвитку квартальної забудови Львова кін. XVIII - поч. ХХ ст. визначено пять етапів: І-й - 1772- 1829 рр., ІІ-й - 1829-1856 рр.; ІІІ-й - 1856-1871 рр.; IV-й - 1871-1890 рр.; V-й - 1890- 1917 (1918) рр. Етапи різняться охопленням квартальною забудовою щоразу більших територій (особливо інтенсивно цей процес спостерігається на IV і V етапах розвитку); поступовим ущільненням забудови вздовж основних доріг (ІІ, ІІІ, IV, V етапи); зміною дисперсного типу забудови на рядову (І, ІІ, ІІІ, IV, V етапи); утворенням основної номенклатури типів щільної забудови (І, ІІ етапи); просторовим розвитком забудови (І, ІІ, V етапи); проявленням специфіки композиційного формотворення фронту квартальної забудови історичної частини Львова (V етап).

5. На поч. ХХ ст. у Львові сформувалась забудова різних типів щільності: щільна (80 - 90%) у середмісті до дисперсної на периферії (5 - 10%). Своєю чергою щільна забудова поділяється на два підтипи: високощільна - попередньо сформований тип, до кін. XVIII ст., на принципах середньовічного містобудування з заданою планувальною єдністю принципів формотворення житлового середовища у середмісті, а поза межами - периметрально-дворова, подекуди анфіладна. Нещільна забудова притаманна територіям поза середмістям. Під час містобудівельного розвитку сформувалось вісім підтипів нещільної забудови: периметральна, периметральна несформована, фронтальна, фрагментарно рядова, дисперсна (віллова та садибна) забудови та центрична.

6. Закономірності формотворення планувальної структури квартальної забудови можна виразити через геометрію простих форм: тип „блок” - прямокутник або квадрат і комбіновані типи - Г-подібна, П-подібна та замкнута планувальні композиції. Ущільнення міської тканин відбувається нарощенням простими формами. У центральній частині міста забудову компонували щільно по периметру кварталу, де переважають внутрішні дворики (квартальна забудова є дрібнопориста). На передмісті забудова була зосереджена по периметру або вглибині кварталу з великими внутрішніми та міськими просторами.

7. Загальні ознаки композиційної побудови фронту квартальної забудови проявляються наступним чином: у домінуванні площинних або обємних елементів, у метричному або ритмічному чергуванні осей, у домінуванні симетричності або асиметричності розташування форм, у нюансному або контрастному відношенні форм, у рівнозначності або підпорядкованості архітектурних елементів домінуючим.

8. Для історичної частини Львова виділено такі основні типи композиційного вирішення фронту квартальної забудови: „блоковий” - рівнозначність елементів, без домінант; „кулісний” - рівнозначність елементів з акцентованими домінантними елементами; „центральноосьовий” - підпорядкованість елементів центральній осі; „кутовий” - підпорядкованість елементів кутовій осі.

9. Через зіставлення історичних планів та обємно-просторової структури квартальної забудови, сформованої у період кін. XVIII - поч. ХХ ст. у різних формах проявляється змінність композиційного вирішення фронту квартальної забудови: зміни в обємно-просторовій структурі міської тканини проявляються у поєднанні будівель дрібного масштабу (окремостоячої чи рядової забудови) з масивними багатоповерховими будинками; для композиційної побудови фронту квартальної забудови характерна тенденція розвитку забудови з переважаючим горизонтальним членуванням до масивних будівель з активно вираженим вертикальним членуванням.

10. Особливості композиційної побудови сформованих типів обємно-просторової структури квартальної забудови повинні бути вихідними для завершення формування несформованих типів. Актуальною проблемою історично сформованих міст є необхідність параметризації архітектурно-містобудівних процесів у вигляді місцевих планів забудови. Основні положення дисертації можна впроваджувати під час розроблення нормативно-правових актів (зонінг планів) та доповнювати стандартну містобудівну документацію.

1. Русанова І.В., Ідак Ю.В. Формування житлової забудови у Львові наприкінці ХІХ - поч. ХХ століття // Вісник НУ „ЛП” „Архітектура”. - Львів, 2002. - №439. - С.134 - 136. (Внесок автора - збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу).

2. Ідак Ю.В. Основні характеристики міської тканини (на прикладі м. Львова) // Зб. наук. пр. „Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України”. - К.:Київ ЗНДІЕП, 2003. - С.94 - 98.

3. Ідак Ю.В. Вплив інсоляції на архітектурно-пластичне вирішення фронту забудови // Вісник НУ „ЛП” „Архітектура”. - Львів, 2004. - № 505. - С. 418-421.

4. Ідак Ю.В. Архітектурні малюнки // Зб. матеріалів конференції молодих науковців „Молода мистецька наука України”, 20 грудня 2003р. - Харків: ХДАДМ, 2003. - №4. - С. 58 - 61.

5. Ідак Ю.В. Основні типи композиційного вирішення фронту забудови історичної частини Львова // Зб. наук.-теор. пр. „Етнокультурні процеси в урбанізованому середовищі українського міста у ХХ столітті". - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. - С.124 - 127.

6. Вивчення та проектування середовища у початковому курсі „Архітектурного проектування”. Часина І. Основи класичної архітектурної графіки (перший семестр): Методичні вказівки до курсу „Архітектурне проектування” для студентів всіх спеціальностей базового напряму 6.1201 „Архітектура” / Укл.: Г.П. Петришин, М.М. Обідняк, Ю.В. Ідак. - Львів: Вид. НУ „ЛП”. - 2003. - 92 с.

7. Петришин Г., Ідак Ю. Міжнародний конкурс студентських архітектурних дипломних робіт // Архітектурний вісник - 2004. - №1-2. - С. 58.

8. Ідак Ю.В. Методика дослідження міської тканини (на прикладі Львова) // Історичні архітектурно-містобудівельні комплекси: наукові методи дослідження: Навч. посібник / За ред. Г.П. Петришин. - Львів, Вид. НУ „ЛП”, 2006. - 213. - С. 99-112.

Размещено на .ru