Композиторська освіта у Великій Британії як феномен європейської музичної культури - Автореферат

Структура британської музичної освіти сьогодні чітко сформована, враховує проблеми і психологію діяльності композитора, має рельєфно позначені педагогічні принципи викладання і змістовно насичені навчальні програми. Обєкт дослідження - композиторська освіта, що склалася в Європі на сучасному етапі, відповідно, концептуальні принципи і системні положення, на основі яких розроблені навчальні програми, плани і проекти навчання композиторів. Наукова новизна отриманих результатів визначається широтою історичного охоплення генезису британської композиторської освіти; постановкою проблеми визначення специфіки методу британської композиторської освіти як результату взаємодії з розвитком європейської музичної культури в цілому; постановкою проблеми інноваційно-пошукового принципу британської композиторської освіти. Науково-теоретична значущість роботи полягає у розробці проблеми британської композиторської освіти як явища європейської музичної культури та теоретичних підходів, які можливо використовувати в дослідженні специфіки композиторської освіти взагалі, також як і в дослідженні специфіки освіти різних європейських і світових національних композиторських шкіл зокрема. Практична значущість представлених результатів виявляється у використанні матеріалів дослідження в розробці вітчизняних навчальних планів, програм, інноваційних проектів і рекомендацій з питань навчання композиторів, а також у лекційних курсах по історії, теорії і методики композиції у вищому і середньому навчальних закладах.“Британська система композиторської освіти в співвіднесенні з вітчизняними принципами і підходами” розкривається поняття про інноваційно-пошуковий принцип британської композиторської освіти, що визначається: 1) моделюванням в межах навчання професійного середовища майбутньої самостійної роботи композитора в умовах існуючої конюнктури і жорсткого відбору в сучасному музичному бізнес-просторі; 2) максимальною наближеністю навчальної роботи до практичної композиторської діяльності, до реалій “творчого буття” шляхом надання під час навчання можливості участі в різноманітних, жорстко регламентованих професійних тренінгах-проектах; 3) багатофункціональною спрямованістю підготовки британського композитора, вираженою в створенні музично-синтетичних творів (балетно-пластичних композицій, електронної і кіномузики, музики до театрально-драматичної дії та ін.), на які існує реальний попит у національному і європейському музичному просторі у цілому; 4) соціально обумовленою динамічністю формування гнучких, з поступово-послідовною зміною-удосконаленням навчальних програм, виходячи з потреб і завдань, що виникають усередині реально існуючого в суспільстві “музичного соціуму”; 5) оснащенням студента необхідними знаннями і інформацією в галузі музичного менеджменту як обовязкової умови-гаранта “облаштованості” композитора в сфері музичної індустрії; 6) систематичним запровадженням, розвитком і закріпленням нових форм навчання: планових композиторських симпозіумів-workshops, майстрів-класів і семінарів, практики творчого взаємообміну педагогами для читання курсів авторських лекцій по різним спеціалізованим дисциплінам; 7) наданням навчальним закладом можливості участі в різноманітних внутрішньо-академічних композиторських конкурсах, що стимулюють зростання майстерності молодих композиторів; 8) виданням на конкурсній основі кращих творів студентів. Предмети “гармонія” і “контрапункт” аналізуються навчальні програми для композиторів у Британії до 1900 р.. Виявляється, що 1) активний розвиток навчальних програм поступово сформував чіткі вступні і екзаменаційні вимоги для навчання за програмами бакалавра і доктора музики до початку ХХ-го ст.; 2) споконвічно основу навчальних програм, крім безпосереднього створення музики, складали дві дисципліни: гармонія і контрапункт, створюючи базис фундаментальної освіти британських композиторів; 3) на рубежі ХІХ-ХХ-го ст. намітилася нова тенденція, при якій гармонія і строгий контрапункт, поступово перетворюючись в сугубо теоретичні предмети, стали “відмежовуватися” і втрачати свій вплив як спеціалізовані дисципліни в межах композиторського навчання. “Формування ядра початкових (undergraduate) навчальних програм по композиції в Британії до середини ХХ-го століття: предмет “Техніка композиції” позначається, що важливою віхою в цьому процесі стала робота Х. Зясовується, що 1) до середини ХХ-го ст. в Британії поступово утворилося ядро початкової навчальної програми по композиції як вивчення стилістичних методів творчості, у першу чергу, європейських композиторів; 2) вивчення стилістичних технік-методів різних історичних епох на основі творчості європейських композиторів стає обовязковим у британській навчальній програмі, стимулюючи процес поступового додавання до основних музично-фундаментальних дисциплін предмета “техніка композиції” у різних стилях, що є відображенням того періоду часу, коли усе більш зростала орієнтація на історіографію музики; 3) стає можливим більш глибокий і значимий рівень інтеграції в ком

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ