Исследование эффективности Тиотриазолина и препарата обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов в комплексном лечении больных в остром периоде инфаркта миокрада. Обоснование актуальности применения лекарственных средств с протективными свойствами.
При низкой оригинальности работы "Комплексный подход к терапии инфаркта миокарда, сочетанного с неалкогольной жировой болезнью печени", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Исследование электрической активности сердца проводилось на усовершенствованном полиграфе с регистрацией электро-и векторкардиограммы до и после трехнедельной терапии базисными препаратами 16 больных (13 мужчин и 3 женщины, средний возраст - 60,50 ± 3,74 года), с добавлением Тиотриазолина - 16 больных (8 мужчин и 8 женщин, средний возраст - 62,94 ± 2,71 года), Тиотриазолином и препаратом обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов в комбинации с базисной терапией - 15больных (10мужчин и 5женщин) в возрасте от 36до 75лет (средний возраст - 60,00 ± 3,36 года). Применение лечебного комплекса, в состав которого входили базисные препараты, препарат обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов и Тиотриазолин, способствовало значительному увеличению биопотенциалов миокарда желудочков при локальном улучшении скоростных показателей и более выраженному восстановлению кардиомиоцитов на периферии зоны повреждения. Первая подгруппа - 16 больных (13 мужчин и 3 женщины) в возрасте от 36 до 88 лет (средний возраст - 60,50 ± 3,74 года) - получала базисную терапию согласно протоколу оказания медицинской помощи больным с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST (инфарктом миокарда с зубцом Q), состоявшую из тромболитиков (по показаниям), антитромбоцитарных и антикоагулянтных препаратов, Р-адреноблокаторов, нитратов или сиднониминов, ингибиторов АПФ, статинов (аторвастатин), анальгетиков при болях, петлевых диуретиков. Пациенты 3-й подгруппы - 15 больных (10 мужчин и 5 женщин) в возрасте от 36 до 75 лет (средний возраст - 60,00 ± 3,36 года) - принимали Тиотриазолин в сочетании с препаратом обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов (по 2 капсулы 3 раза в сутки (1,8 г/сут) до еды) в комбинации с базисной терапией. Векторкардиографически острый ИМ, сочетанный с НЖБП, характеризовался уменьшением площади петель QRS изза снижения электродвижущей силы (ЭДС) сердца в инфарцированном желудочке; замедлением проводимости в периинфарктной зоне; перегрузкой относительно интактных (преимущественно базальных) отделов ЛЖ в виде увеличения скоростных показателей; размыканием петель QRS и Т (что соответствует повреждению миокарда); увеличением площади петель Т, ускорением распространения по ним импульса и разнонаправленными изменениями углового расхождения петель QRS и Т за счет ишемии миокарда; увеличением площади петель Р в связи с перегрузкой преимущественно левого предсердия и нарушением скорости возбуждения миокарда предсердий и процессов их поздней реполяризации, что обусловлено гетерогенностью ишемизированного миокарда предсердий (табл.Терапия Тиотриазолином и препаратом обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов в комплексном лечении больных с острым ИМ с зубцом Q, сочетанным со стеатозом печени или неалкогольным стеатогепатитом, обусловливает увеличение суммарной площади петель QRS на 50,1 % (р <0,001) и их максимального вектора в ВА1-3 на 11,2-53,8 % (р <0,05-0,001), замедление желудочковой проводимости в ВАЗ на 9,1 % (р <0,05) и нормализацию скоростных показателей в ВА1 (скорость увеличилась на 24,5 % (р <0,01)), уменьшение размыкания петель QRS и Т в ВА5 на 50,3% (р <0,01), увеличение площади петель Т в 2,7 раза (р <0,01) и скорости распространения импульса по петлям Т во всех проекциях в 1,3-2,5 раза (р <0,05-0,001), уменьшение углового расхождения петель QRS-T в ВАЗ на 36,5 % (р <0,05), площади предсердных петель в ВА1-3 на 51,7-61,1% (р <0,01), максимального вектора петель Р в ВА1-5 на 26,3-40,0 % (р <0,01-0,001), замедление скорости проведения возбуждения по предсердиям в ВА1-5 на 15,3-35,2 % (р <0,05-0,001) и тенденцию к нормализации углового расхождения петель QRS и Р - увеличение в ВАЗ на 84,3 % и уменьшение в ВА4 на 16,0 % (р <0,05).
Вывод
1. Комплексное лечение больных с острым инфарктом миокарда с зубцом Q, сочетанным с неалкогольной жировой болезнью печени, с использованием Тиотриазолина и препарата обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов характеризовалось купированием аритмий в 93,3 % случаев, уменьшением проявлений сердечной недостаточности, астеноневротического синдрома у 66,7 %, диспептического синдрома - у 40% больных.
2. Терапия Тиотриазолином и препаратом обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов в комплексном лечении больных с острым ИМ с зубцом Q, сочетанным со стеатозом печени или неалкогольным стеатогепатитом, обусловливает увеличение суммарной площади петель QRS на 50,1 % (р < 0,001) и их максимального вектора в ВА1-3 на 11,2-53,8 % (р < 0,05-0,001), замедление желудочковой проводимости в ВАЗ на 9,1 % (р < 0,05) и нормализацию скоростных показателей в ВА1 (скорость увеличилась на 24,5 % (р < 0,01)), уменьшение размыкания петель QRS и Т в ВА5 на 50,3% (р < 0,01), увеличение площади петель Т в 2,7 раза (р < 0,01) и скорости распространения импульса по петлям Т во всех проекциях в 1,3-2,5 раза (р < 0,05-0,001), уменьшение углового расхождения петель QRS-T в ВАЗ на 36,5 % (р < 0,05), площади предсердных петель в ВА1-3 на 51,7-61,1% (р < 0,01), максимального вектора петель Р в ВА1-5 на 26,3-40,0 % (р < 0,01-0,001), замедление скорости проведения возбуждения по предсердиям в ВА1-5 на 15,3-35,2 % (р < 0,05-0,001) и тенденцию к нормализации углового расхождения петель QRS и Р - увеличение в ВАЗ на 84,3 % и уменьшение в ВА4 на 16,0 % (р < 0,05).
3. Наиболее эффективным для лечения острого периода ИМ с зубцом Q у больных с НЖБП в сочетании с применением базисных препаратов является комплексное применение Тиотриазолина и препарата обезжиренных обогащенных соевых фосфолипидов. Одновременное их применение потенцирует положительные свойства обоих лекарственных средств.
Список литературы
1. Гандзюк В.А. Аналіз захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні// Укр. кардіол. журн. - 2014. - № 3. - С. 45-52.
2. Вовк Е.И. Жировая болезнь печени в практике терапевта // Русский медицинский журнал. - 2009. - № 2. - Режим доступа к журн.: http://www.rmj.ru/articles_6880.htm).
3. Sirbu O, Floria M, Dascalita P., §orodoc V., §orodoc L. Nonalcoholic fatty liver disease-From the cardiologist perspective //Anatol. J. Cardiol. - 2016 Jul. - Vol. 16, ? 7. - Р. 53441. - doi: 10.14744.
4. Van Wagner L.B, Wilcox J.E., Colangelo L.A et al. Association of nonalcoholic fatty liver disease with subclinical myocardial remodeling and dysfunction: A population-based study // Hepatology. - 2015. Sep. - Vol. 62, ? 3. - Р. 773-783. - doi: 10.1002/hep.27869.
5. Топорков А.С., Топчий Н.В. Возможности применения Тиотриазолина в качестве средства метаболической терапии // Русский медицинский журнал. - 2015. - ? 15. - Режим доступа к журн.: http://www.rmj.ru/articles/kardiologiya/ Vozmoghnosti_primeneniya_Tiotriazolina_v_kachestve_sred- stvametabolicheskoyterapii/).
6. Савченко М.А., Ярмолович В.В., Власенкова Е.С., Борис М.А Применение тиотриазолина в амбулаторной практике: опыт и перспективы // Медицинские новости. - 2013. - № 9. - С. 69-73.
7. Golovanova E.V., Kolechkina I.A Experience with thiotriazoline in the treatment of patients with alcoholic liver disease// Eksp. Klin. Gastroenterol. - 2012. - ? 3. - Р. 96-99.
8. Самогальська О.Є. Дослідження ефективності різних доз тіотриазоліну при хронічних дифузних захворюваннях печінки // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - Т. 28, № 2. - С. 34-39.
9. Філоненко М.В. Вплив метаболічної терапії на стан антиоксидантної системи у хворих на гострий інфаркт міокарда в поєднанні з хронічним гепатитом // Буковинський медичний вісник. - 2008. - Т. 12, № 4. - С. 87-90.
10. Колесникова Е.В. Современные фосфолипидные препараты в лечении болезней печени различной этиологии // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - Т. 73, № 5. - С. 7576.
11. Nichitailo M.E., Bulik L.M. Application of essential phospholipids in the treatment and prophylaxis of postcholecystectomy syndrome// Klin. Khir. - 2012. - ? 7. - Р. 42-44.
12. Приходько В.Ю. Эффективность Энерливау больных ИБС пожилого возраста, получающих гиполипидемическую терапию статинами // Новости медицины и фармации. - 2010. - Т. 321, № 8. - Режим доступа к журн.: http://www. mif-ua.com/archive/article/12392).
13. Van de Werf F., Bax J., Betriu A et al. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J. - 2008. - Vol. 29, ? 23. - Р. 2909-2945. - doi: 10.1093.
14. Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, В.В. Новицкого. - Томск:Изд-во Том. ун-та, 1994. - С. 468.
15. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах: учебное пособие. - Винница: Нова Книга, 2008. - 544 с.
Комплексний підхід до терапії інфаркту міокарда, поєднаного з неалкогольною жировою хворобою печінки
Актуальність. У комплексному лікуванні інфаркту міокарда (ІМ), поєднаного з неалкогольною жировою хворобою печінки (НЖХП), актуальним є застосування лікарських засобів із протективними властивостями.
Мета дослідження - вивчити ефективність Тіотриазоліну та препарату знежирених збагачених соєвих фосфоліпідів у комплексному лікуванні хворих у гострому періоді ІМ, поєднаного зі стеатозом печінки або неалкогольним стеатогепатитом.
Матеріали і методи. Обстежено 47 хворих із гострим ІМ із зубцем Q, поєднаним із НЖХП. Дослідження електричної активності серця проводилося на вдосконаленому поліграфі з реєстрацією електро- та векторкардіограми до і після тритижневої терапії базисними препаратами 16 хворих (13 чоловіків і 3 жінок, середній вік - 60,50 ± 3,74 року), із доданням Тіотриазоліну - 16 хворих (8 чоловіків і 8 жінок, середній вік - 62,94 ± 2,71 року), Тіотриазоліном та препаратом знежирених збагачених соєвих фосфоліпідів у комбінації з базисною терапією - 15 хворих (10 чоловіків і 5 жінок) віком від 36 до 75 років (середній вік - 60,00 ± 3,36 року).
Результати. Під час лікування базисними препаратами спостерігалося подальше зменшення електрорушійної сили серця з уповільненням проведення імпульсу та порушенням процесів пізньої реполяризації в міокарді шлуночків і передсердь за зменшення зони пошкодження в лівому шлуночку й перевантаження передсердь. Одночасне застосування Тіотриазоліну та базисних препаратів спричинило мінімальні позитивні зрушення в електрорушійній силі серця. Крім того, відзначалося збільшення зони ішемії за рахунок зменшення зони пошкодження міокарда, більш виражена нормалізація порожнини лівого передсердя та реєструвалася стабілізація процесів реполяризації в передсердях. Застосування лікувального комплексу, до складу якого входили базисні препарати, Тіотриазолін і препарат знежирених збагачених соєвих фосфоліпідів, сприяло значному збільшенню біопотенціалів міокарда шлуночків за локального поліпшення швидкісних показників і більш вираженому відновленню кардіоміоцитів на периферії зони пошкодження. Результати впливу комбінації застосованих препаратів на показники передсердного компонента електричної активності серця вказують на значне опосередковане гемодинамічне розвантаження передсердь, спочатку поліпшене скорочувальною здатністю лівого шлуночка з подальшою нормалізацією процесів реполяризації в міокарді передсердь.
Висновки. Одночасне використання Тіотриазоліну та препарату знежирених збагачених соєвих фосфоліпідів у хворих на НЖХБ в гострому періоді ІМ із зубцем Q потенціює позитивні властивості обох лікарських засобів. У звязку з цим можна рекомендувати призначення вищевказаних препаратів для комплексного лікування даної категорії пацієнтів.
Complex approach to treatment of myocardial infarction combined with nonalcoholic fatty liver disease
Background. In the complex treatment of myocardial infarction (MI), combined with nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) the application of drugs with protective properties is of current interest.
The purpose of research is to study the effectiveness of Thiotriazoline and Enerliv in the complex treatment of patients with acute MI, combined with hepatic steatosis or nonalcoholic steatohepatitis.
Materials and methods. The study involved 47 patients with acute MI with Q wave, combined with NAFLD. The study of electrical activity of the heart was performed on an improved polygraph with the registration of electric and vectorcardiogram before and after the three-week therapy with basic drugs of 16 patients (13 men and 3 women, average age - 60,5 ± 3,74 years), with the addition of Thiotriazoline of 16 patients (8 men and 8 women, average age - 62,94 ± 2,71 years), and with Thiotriazoline and essential phospholipids in combination with basic therapy of 15 patients (10 men and 5 women) aged 36 to 75 years (average age - 60,0 ± 3,36 years).
Results. The treatment with basic drugs caused a further decrease in the electromotive force of the heart with the slowing of the pulse and the violation of the late repolarization process in the myocardium of the ventricles and atria with a decrease in the damage zone in the left ventricle and atrial overload. Simultaneous use of Thiotriazoline and basic drugs caused minimal positive changes in the electromotive force of the heart. In addition, the area of ischemia increased through reducing of myocardial damage zones, normalization of the left atrium became more marked, and repolarization in the atria stabilized. The use of a therapeutic complex that included basic drugs and Thiotriazoline and essential phospholipids contributed to a significant increase in bioelectric potentials of ventricular myocardium with the local improvement of speed parameters and a more marked recovery of cardiomyo- cytes in the periphery of the damaged area. The effect of the combination of drugs on the prameters of the atrial component of electrical activity of the heart shows the significant mediated hemodynamic atrial unloading, initially improved by contractile ability of the left ventricle with further normalization of repolarization in atrial myocardium.
Conclusions. The most effective complex for the treatment of acute MI with Q wave in patients with NAFLD is Thiotriazoline and essential phospholipids in combination with basic drugs. Their simultaneous use potentiates the positive properties of both drugs.
