Комплексне застосування дистанційних аерокосмічних і польового газортутного методів при пошуках покладів вуглеводнів - Автореферат

Реалізація національної програми освоєння вуглеводневих ресурсів України потребує впровадження в практику нафтогазопошукових робіт нових, нетрадиційних методів і технологій, що підвищують геологічну й економічну ефективність геологорозвідувального процесу. Питання вивчення ролі тектонічної подільності земної кори в закономірностях розміщення покладів ВВ, впливу їх на геохімічні характеристики зони гіпергенезу, парагенезис, міграція й акумуляція ВВ з іншими хімічними елементами відносяться до недостатньо розроблених напрямків у нафтогазопошуковій геології. Встановлення закономірних звязків між покладами ВВ, розломною тектонікою і стабільними геохімічними аномаліями невуглеводневого ряду, що фіксуються польовими експрес-методами (пряма задача) дозволить у певній мірі вирішувати й обернену задачу - прямого прогнозу (пошуку) покладів ВВ. У даній роботі, на підставі теоретичних і експериментальних даних дається обгрунтування і шляхи вирішення прямої й оберненої задач за матеріалами аерокосмогеологічних (АКГД) і атмогеохімічних (газортутна зйомка) досліджень. “Разработка комплексной методики аэрокосмических многозональных съемок в видимом-, инфракрасном-, и радиодиапазонах спектра и автоматизированной обработки полученных материалов с выполнением экспериментальных работна калибровочно-заверочных полигонах (подспутниковое обеспечение) применительно к решению природоресурсных и природоохранных задач”, 1994-1995 р.р., Державна космічна програма України (напрямок “Зондування”), Постанова КМ України № 371 від 07.06.94 р., № держ. реєстр.0194U020250У цьому розділі дисертації на основі літературних джерел та власних досліджень наводиться історичний огляд та аналіз сучасних уявлень про закономірності у тектонічній подільності земної кори; розглядається роль розривних порушень і тріщинуватості у просторовому розміщенні, міграції і акумуляції вуглеводнів; визначаються основні цілі, завдання і обєкти аерокосмогеологічних досліджень при нафтогазопошукових роботах. Найбільш вагомий внесок у розробку теоретичних і практичних питань формування закономірної мережі розривних структур від планетарного до локального рівня повязан з іменами, як вітчизняних (В.Г.Бондарчук, І.І.Чебаненко, К.Ф.Тяпкін, О.В.Долицький, Г.Н.Доленко, Ю.А.Лейє, В.В.Науменко, В.П.Теплов, Р.С.Копистянський, В.П.Клочко, Б.О.Ніколаєнко, В.М.Перерва та інші) так і закордонних геологів (У.Хобсс, Т.Черульф, А.Буш, Р.Зондер, В.Немец, Р.Квет, Дж.Муди, М.Хілл, О.В.Пейве, Н.С.Шатський, С.С.Шульц, С.І.Шерман, Н.В.Шаблинська, П.С.Воронов, І.П.Гамкрелідзе, В.Є.Хаін, М.І.Попов, М.О.Фаворська, Т.І.Амурський, Б.М.Можаєв, В.І.Грідін, Я.Г.Кац, А.І.Полєтаєв, П.М Ніколаєв, В.П.Мірошніченко, В.І.Марков, В.Г.Тріфонов та багато інших). У обстановці нелінійно-перемінного поля тектонічних напружень така анізотропія гірських порід приводить до виникнення аномальних зон тепло - і масопереносу, які в свою чергу обумовлюють перерозподіл у земній корі рідких та газоподібних флюїдів, в тому числі і вуглеводнів. При цьому на перше місце виступають задачі визначення місця розташування високодебітних розвідувальних і експлуатаційних свердловин, продуктивність яких, найчастіше, контролюється, при всіх інших рівних умовах, зонами (ділянками) вторинної зміни порід з високими ємкісно-фільтраційними властивостями.Згодом, спочатку В.Э.Поярковим, а пізніше Н.А.Кудрявцевим було висловлене припущення про можливий генетичний звязок ртуті і вуглеводнів. Подальший розвиток уявлення про парагенезис ртуті і вуглеводнів одержало в роботах В.З.Фурсова, Н.А.Озерової, Ю.И.Піковського, В.В.Глушко, К.Гольдбехера, Е.П.Мюллера, Ф.Тайлогу, Г.Х.Дікенштейна, Р.Г.Панкіна, В.К.Гавриша, А.М.Добрянського, Л.А.Добрянського, М.В.Курило, А.І.Кисіль, А.І.Анцифорова, А.В.Пастухова, М.В.Трофімова, Д.Е.Шпагіна й ін. Незалежно від точки зору авторів на генезис нафти (біогенний, абіогенний) і ртуті (магматичний, метаморфічний, мантійний) усі вони сходяться в питаннях про єдність умов формування, міграції і накопичення покладів ртуті і вуглеводнів. Основні теоретичні передумови застосування газортутної зйомки в комплексі з АКГД, на підставі аналізу літературних джерел та власних досліджень, можна сформулювати в такий спосіб: На сучасному етапі встановлена контролююча роль регіональних розривних порушень у формуванні і просторовому розташуванні покладів ВВ. Локальні розриви і зони розущільнення земної кори, звязані з вузлами перетинання розломів, планетарною і тектонічною тріщинуватістю відіграють значну роль у поліпшенні колекторські властивостей продуктивних горизонтів, а в окремих випадках вони беруть участь і у формуванні пасток ВВ.В даному розділі розглядається раціональний комплекс прийомів і методів досліджень, апробований автором при нафтогазопошукових роботах в областях з різними структурно-тектонічними умовами. Найбільш відомі узагальнюючі роботи належать таким дослідникам, як Л.Б.Аристархова, Г.І.Амурський, С.М.Богородський, В.П.Гаврилов, Е.Ф.Румянцева, П.Ф.Флоренський, Б.М.Можаєв, Д.М.Трофімов, Л.М.Розанов, А.В.Тевельов