Комплексне патофізіологічне та кореляційно-оптичне дослідження функціонально-морфологічного стану нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому - Автореферат
Функціональні зміни нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому. Поляризаційна структура оптичних зображень ділянок тканини нирки за умов її фізіологічної норми. Характеристика моделі ниркової недостатності при тубуло-інтерстиційному синдромі.
При низкой оригинальности работы "Комплексне патофізіологічне та кореляційно-оптичне дослідження функціонально-морфологічного стану нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливістю розвитку хронічного і швидко прогресуючого патологічного процесу нирок є те, що ці процеси, як правило, не залежать від первинного захворювання нирок, а, в основному, визначаються тубуло-інтерстиційним синдромом (Шулутко Б.И. и др., 2001; Ренц Д.Б. и др., 1997). В останні десятиріччя особлива увага звертається на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому при захворюваннях нирок (Роговый Ю.Е. и др., 2009; Бобкова И.Н. и др., 2007; Okon K., 2003.). Відсутність сучасних обєктивних методик дослідження тубуло-інтерстиційного синдрому вимагає нового підходу із застосуванням новітніх методів досліджень біологічних тканин (БТ). Аналізуючи наукову літературу із зазначеної проблематики, варто наголосити на необхідності проведення комплексного наукового дослідження оптичних властивостей тканини нирки та вивчення тубуло-інтерстиційного синдрому з метою встановлення нових обєктивних критеріїв даного стану. Уперше встановлено, що за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу сулемової нефропатії, який перебігає на фоні гіперфільтрації, зниження ферментативної фібринолітичної активності, екскреції іонів водню сечі, гальмування активності сукцинатдегідрогенази супроводжується розростанням сполучної тканини в кірковій речовині нирки, що підтверджено збільшенням вмісту оксипроліну як маркера колагену та застосуванням кореляційно-оптичного дослідження, яке виявило зростання вмісту кристалічної та зниження вмісту аморфної речовини.Під час виконання комплексних патофізіологічних та кореляційно-оптичних досліджень на 246 статевозрілих щурах-самцях масою 0,16-0,20 кг для зясування функціонально-морфологічного стану нирки за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому проводили: оцінку функціонального стану нирки, біохімічні дослідження, дослідження елементів сполучної тканини, морфологічні методи дослідження, спектрофотометричні (базуються на аналізі просторових або часових змін інтенсивності поля випромінювання, розсіяного БТ), поляризаційні (характеризують ступінь поляризації та значень азимута і еліптичності поляризації електромагнітних коливань) та кореляційні (аналізують орієнтаційну будову і розподіл фаз між ортогональними складовими амплітуди поляризаційних компонент світлових коливань у різних точках обєктного поля) методи дослідження. При виконанні експериментальних досліджень із метою зясування характеру оптичної моделі кіркової, мозкової речовини та сосочка нирки у нормі та за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому проводили вивчення поляризаційних зображень тканини нирки використовуючи методи лазерної поляриметрії (Ушенко О.Г., 1998, 2009). При дослідженні кіркової речовини нирки встановлено розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу поліуричної стадії сулемової нефропатії, який характеризувався явищами дистрофії ниркових канальців та змінами інтерстицію у вигляді клітинних інфільтратів набряку, склерозу. При морфологічному дослідженні сосочка нирки встановлено розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому на 30-ту добу поліуричної стадії сулемової нефропатії, який характеризувався явищами дистрофії ниркових канальців та змінами інтерстицію у вигляді клітинних інфільтратів, набряку, склерозу. Отже, дослідження кіркової, мозкової речовини та сосочка нирки за допомогою лазерної поляриметрії показує наявність оптично інертної аморфної та оптично активної кристалічної речовини у вищеперерахованих ділянках нирки, причому вміст кристалічної речовини найбільший у кірковій речовині, менший у сосочку і найменший у мозковій речовині; дослідження нирки за допомогою лазерної поляриметрії показує наявність неоднорідності оптично активної кристалічної речовини, на що вказують такі її характеристики: інтенсивність, еліптичність, орієнтаційна будова та фазовий зсув, причому вищеперераховані показники найбільші у сосочку нирки, менші у кірковій і найменші у мозковій ділянці.За умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому в кірковій речовині нирки встановлено, що на фоні гіперфільтрації (p<0,05), зниження ферментативної фібринолітичної активності сечі (p<0,001), екскреції іонів водню (p<0,01), гальмування активності сукцинатдегідрогенази (p<0,001), відбувається розростання сполучної тканини, яке виявляли за збільшенням вмісту оксипроліну (p<0,001) і зростанням вмісту кристалічної (з 38,81±0,249% до 47,63±0,235%; p<0,001) та зниженням вмісту аморфної речовини за даними кореляційно-оптичного дослідження. На 30-ту добу сулемової нефропатії на тлі гальмування необмеженого протеолізу за азоальбуміном, азоказеїном та ферментативного фібринолізу встановлено розростання сполучної тканини в мозковій речовині нирки, що підтверджено зростанням вмісту кристалічної речовини та зниженням вмісту аморфної за даними кореляційно-оптичного дослідження, що пояснюється розростанням оптично активної сполучної тканини в інтерстиції вздовж мозкових променів. За умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому відбувається гальмування необмеженого протеолізу за азоальбуміном (p<0,001), азоказеїном
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы