Комплексне лікування зубо-щелепних аномалій у дітей з корекцією процесів адаптації та моделювання у кістковій тканині щелеп - Автореферат

Проте низка досліджень свідчать, що ортодонтичне лікування сучасними незнімними апаратами порушує гомеостаз ротової порожнини, погіршує гігієнічний стан органів і тканин ротової порожнини, знижує функціональну резистентність твердих тканин зубів, а також може сприяти запальним процесам тканин, які оточують зуби (Слабковская А.Б. с соавт., 2001; Даньков Н.Д., 2003; Улитовский С.Б., 2003; Головко Н.В., Аль Хатіб Шаді, 2004; Денисова Ю.Л., Наумович С.А., 2004; Деньга О.В. с соавт., 2004; Шумінська Т.А., 2005; Лихота К.М., Мельник І.В., 2007; Kocsis Раніше проведені дослідження свідчать, що кісткова тканина постійно змінюється за рахунок процесів росту, моделювання (формування), ремоделювання і репарації. Дисертант є відповідальним виконавцем НДР ДУ «Інститут стоматології АМН України» «Розробити методи корекції кісткового метаболізму при проведенні лікувально-профілактичних заходів у дітей з карієсом зубів, флюорозом, захворюваннями тканин пародонту та зубо-щелепними аномаліями» (шифр АМН 067.07, № ДР 0107U000907). Вперше, на підставі сучасних клінічних, біохімічних і біофізичних досліджень, доведено необхідність призначення дітям із зубо-щелепними аномаліями адаптогенів до початку ортодонтичного лікування для корекції адаптаційних процесів в організмі та адаптогенів і остеотропних препаратів після фіксації незнімних апаратів для регулювання направленого моделювання кісткової тканини у динаміці активного періоду лікування. За результатами морфологічного дослідження тканинних комплексів щелеп під час ортодонтичного переміщення зубів у щурів вперше встановлено, що під дією ортодонтичної сили у кістковій тканині навколо зуба, який переміщується, відбуваються процеси її моделювання, які відрізняються від фізіологічного ремоделювання і не подібні на репаративну регенерацію кістки.Біохімічний аналіз ротової рідини дітей проводили на шести етапах спостережень: вихідний (під час формування груп); перед фіксацією ортодонтичних апаратів; через 1 місяць після фіксації апаратів; через 3 місяці після фіксації апаратів; через 4 місяці після фіксації апаратів; через 6 місяців після фіксації апаратів. Тварини були поділені на 5 груп по 12 щурів у кожній: 1 група - інтактний контроль; 2 група - модель ортодонтичного переміщення зубів (МОПЗ); 3 група - кверцетин 150 мг/кг за 14 днів до МОПЗ; 4 група - глюкозамін сульфат (Дона) - 150 мг/кг, цинктерал 10 мг/кг та кальциум Д 1,3 мл/кг після МОПЗ на 21 день; 5 група - кверцетин 150 мг/кг за 14 днів до МОПЗ, глюкозамін сульфат (Дона) - 150 мг/кг, цинктерал 10 мг/кг та кальциум Д 1,3 мл/кг після МОПЗ на 21 день. Пацієнтам із зниженим рівнем функціональних реакцій призначали: до фіксації брекетів - лецитин (5г на добу 4 тижні), імуно-тон (20 мл на добу 10 днів); після фіксації брекетів - кверцетин (2 г на добу 20 днів); через місяць після фіксації брекетів - глюкозамін сульфат (Дона) (1,5 г на добу 4 тижні), кальциум Д (15 мл на добу 4 тижні), цинктерал (2 таблетки на добу 4 тижні) і кожних 3 місяці - кверцетин (2 г на добу 4 тижні) і аплікації корвитином протягом 10 хв 1 раз на добу. У дітей 6-7 річного віку поширеність карієсу зубів знаходилась в межах від 70,9 % до 96,7 %, а інтенсивність - від 2,6±0,19 зубів до 6,71±0,63 зубів (за індексом кп КПВ), у 12 річному віці - від 53,8 % до 93,3 %, КПВ - від 1,37±0,12 до 3,33±0,2 зубів, і у 15 річному віці - від 63,0 % до 96,7 %, КПВ - від 2,03±0,20 до 6,0±0,61 зубів. Аналіз результатів дослідження під час епідеміологічного обстеження дітей 6-17 річного віку за допомогою ультразвукового денситометра «Sonost 2000» за показником T-score дозволив запропонувати межі коливання мінеральної щільності кісткової тканини для дітей різного віку (оскільки, у заводських параметрах денситометра не введено вікових значень за критерієм порівняння, показник Z-score не аналізувався, показник T-score оцінювався за параметрами денситометра, тому визначення "остеопенія" і "остеопороз" стосовно дітей трактували, як інтенсивність мінералізації кісткової тканини) (табл.1).У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми стоматології дитячого віку і ортодонтії, яка полягає в підвищенні ефективності ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у дітей шляхом застосування адаптогенів для корекції адаптаційних процесів до початку і в процесі застосування ортодонтичних апаратів і поєднаного застосування адаптогенів і остеотропних препаратів для направленої регуляції моделювання кісткової тканини щелеп у динаміці ортодонтичного лікування. В експерименті на моделі аліментарної остеодистрофії у щурів показана здатність композиції препаратів (кальциум Д, імуно-тона і цинктерала) збільшувати мінеральну щільність стегнової кістки на 5,5 %, товщину її компактного шару на 6,0 %, відновлювати нормальний рівень активності КФ у кістковій тканині, знижувати активність ЛФ і значення ЛФ/КФ, зменшувати до значення у здорових щурів активність катепсинів і еластази і підвищувати ЗПА. Обґрунтовано і запропоно

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ