Комплексне лікування важких токсико-алергічних дерматозів з урахуванням стану гомеостазу, амінокислотного спектра та системи оксиду азоту - Автореферат

За останні роки помітно посилився інтерес науковців до вивчення важких токсико-алергічних дерматозів (ТАД), що повязано з недостатньо зясованими причинами і механізмом розвитку багатоформної ексудативної еритеми (БЕЕ), синдрому Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичного епідермального некролізу (ТЕН), високою частотою інвалідизації і смертельних наслідків (від 25% до 75% випадків ТЕН ), існуванням толерантності чи високої ймовірності появи алергічних ускладнень до багатьох засобів традиційної терапії [Е.М.Солошенко, 2007; А.В.Циснецька, 2005; J.C.Roujeau, R.S.Stern, 2004]. Серед різноманітних факторів, що призводять до розвитку ТАД, відомі медикаменти, у відповідь на які виникає складна реакція організму, окремі компоненти якої ще недостатньо досліджені, крім загальної спрямованості змін обміну речовин, більш детально охарактеризованої при ТЕН [W.Holland, L.Golitz, 2004; O.Correia, O.Chosidow, 2006], однак відомості про порушення гомеостазу, а саме гемоциркуляції, кислотно-основного стану (КОС), обміну амінокислот (АК) крові одиничні та суперечливі [О.І.Денисенко, 2004; П.П.Рижко зі співавт., 2006]. Широкий спектр біологічної дії NO визначає інтерес до вивчення системи NO-NOS у хворих на ТАД, які супроводжуються залученням до процесу усіх систем організму. Вищенаведене стало підставою для докладного вивчення клінічного перебігу ТАД, дослідження гемодинамічних, біохімічних показників, в тому числі амінокислотного спектра, функціонування системи утворення NO і на цій основі розробки комплексної терапії. Розробити патогенетично обгрунтований метод корекції метаболічних розладів у хворих на медикаментозну алергію з перебігом по типу БЕЕ і ССД, оптимізувати тактику інфузійно-трансфузійної терапії пацієнтів з ТЕН.Для оцінки стану хворих на ТАД, динаміки перебігу захворювання і ефективності лікування проводились загальні клініко-лабораторні методи обстеження: біохімічні - активність трансаміназ у сироватці крові, вміст загального білірубіну і білка, калію, йонізованого кальцію, натрію і глюкози в сироватці крові, креатиніну і сечовини в плазмі крові, а також визначали гематокрит, центральний венозний тиск, артеріальний тиск (систолічний, діастолічний, пульсовий) крові, осмомолярність плазми, дефіцит позаклітинної рідини, добовий діурез, шоковий індекс Альговера та показники КОС у хворих на ТЕН; досліджували периферичну кров. З факторів, які найчастіше передували розвитку ТАД, хворі вказували на прийом лікарських засобів - 62 (88,5%) хворих (42 особи на медикаментозну алергію по типу БЕЕ, 7 осіб - на ССД і 13 осіб - на ТЕН). У частини хворих (44, або 62,8%) до розвитку ТАД виявлено фонові стани: харчову ідіосинкразію у 5 хворих (у 4 хворих на медикаментозну алергію по типу БЕЕ і 1 - ТЕН), алергічні контактні дерматити у 4 хворих (у 2 на медикаментозну алергію по типу БЕЕ, у 1 - на ССД і 1 - на ТЕН), екзему, професійну алергізацію ксенобіотиками у 6 хворих (4 - на БЕЕ, 1 - на ССД і 1 - на ТЕН), сенсибілізацію лікарськими речовинами - 40 хворих (25 - на медикаментозну алергію по типу БЕЕ, у 8 - на ССД і у 7 - на ТЕН) протягом тривалого часу з приводу супутньої патології (хронічний холецистит, хронічний гепатит, артеріальна гіпертензія, васкуліт тощо). Виділено три варіанти перебігу ТЕН: сприятливий (легкий ступінь важкості) - 38,5% хворих; гострий (середній ступінь важкості) - 38,5% хворих; блискавичний у 23,0% хворих. Однак слід відмітити у хворих на ТЕН достовірне при всіх варіантах перебігу зниження рівня стандартного бікарбонату (SB): при блискавичному перебігу - 16,89±0,62 ммоль/л, при гострому перебігу - 17,35±0,2 ммоль/л, порівняно з контрольною групою (26,2±0,26 ммоль/л, р<0,05) і справжніх бікарбонатів (АВ): відповідно - 17,2±0,4; 17,9±0,1; 22±3,1 ммоль/л (р<0,05), а також наявний чітко виражений зсув буферних основ (ВЕ - 6,2 -7,0 ммоль/л у хворих, в контрольній групі - 0,3±0,05 ммоль/л, р<0,01). ).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в підвищенні ефективності лікування хворих на важкі токсико-алергічні дерматози на підставі встановлення патогенетичної ролі гемоциркуляторних і обмінних порушень, розладів амінокислотного спектра, системи оксиду азоту - NO-синтази і використання в комплексній терапії препаратів метаболічної та гемодинамічної дії. У пацієнтів з ССД установлено підвищення вмісту АСАТ в 2,4 раза, АЛАТ - в 2,2 раза, зниження загального білка в 1,2 раза (р<0,05). Залежно від періоду хвороби гемодинамічні і оксигенаційні розлади супроводжуються порушенням обмінних процесів: зниженням вмісту загального білка в 1,2 - 1,3 раза, збільшенням загального білірубіну в 1,5 - 2,3 раза, АЛАТ і АСАТ в 4,2 - 5,1 раза, натрію в 1,05 -1,1 раза, сечовини та креатиніну в 1,6 - 2,0 раза і метаболічним ацидозом за пониженням рівня SB в 1,4 - 1,5 раза (р<0,05-0,01). Відхилення амінокислотного складу крові при ТЕН виявлялися різноспрямованими змінами показників: на початку хвороби - зниженням в 1,3 раза загальної кількості АК за рахунок зменшення в 1,8 р

Основний зміст роботи