Комплексне лікування перитоніту та профілактика його ускладнень (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Вивчити та провести аналіз досвіду лікування хворих на перитоніт в період з 1986 по 1997 рр., провести аналіз летальності, помилок і ускладнень перитоніту з наступною розробкою класифікації перитоніту та його ускладнень. Вивчити етіологічну структуру збудників перитоніту в динаміці та причини розвитку післяопераційних гнійних ускладнень, а також вивчити мікрофлору кишечнику та її порушення і розробити схему корекції цих порушень шляхом застосування біосорбційних препаратів. Вивчити частоту нагноєння післяопераційної рани у хворих на перитоніт та виробити патогенетично обгрунтований метод профілактики виникнення порушення загоювання операційної рани. Вперше розроблено і впроваджено у практику новий метод профілактики та лікування післяопераційних гнійних ускладнень у хворих на перитоніт, який ґрунтується на місцевому застосуванні нових іммобілізованих антимікробних препаратів широкого спектра дії, які забезпечують хороший протимікробний ефект як по відношенню до аеробів, так і до неклостридіальних збудників. В результаті комплексного лікування перитоніту з застосуванням сорбційних препаратів, застосування лапаростомії з наступними програмованими релапаротоміями, нового методу лікування перитоніту, який ґрунтується на фізико-хімічних властивостях гіпотонічного антисептичного розчину, антибіотиків нового покоління, комбінованої лазерної терапії, імунотерапії, а також індивідуального підходу в лікуванні кожного хворого поліпшило результати лікування хворих, що дозволило скоротити летальність при перитоніті в 1,3 рази.В період з 1992-1997 рр. прооперовано 6722 хворих з приводу гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, перитоніт спостерігався у 1723 з них, що становило 25,63%, тобто кількість випадків перитоніту з 1992 року збільшилася у 2 рази. За перші шість років померло 135 хворих, летальність становила 13,13%, за період з 1992 по 1997 рр. померло 170 хворих, летальність становила 9,86%, тобто летальність зменшилася в 1,3 рази. До групи інших захворювань віднесені: термінальний ілеїт (2 випадки), дивертикуліт Меккеля (1), гнійний паранефрит (2), гнильний тазовий парапроктит (1), перфорація кишок стороннім тілом (3), обтураційна товстокишкова непрохідність пухлинного генезу, ускладнена перитонітом (5), перфорація злоякісної пухлини шлунка (3), розпад пухлини підшлункової залози (1), розпад пухлини придатків матки з проростанням в кишку та сечовий міхур (2), канцероматоз черевної порожнини, раковий перитоніт (2), цироз печінки, асцит-перитоніт (1), виразка-рак шлунка з перфорацією (2 випадки), що склало 25 (1,45%) хворих. В основу подальших досліджень покладено досвід лікування 435 хворих розлитим і загальним перитонітом (у 66 хворих діагностована реактивна стадія перитоніту, у 251 - токсична, у 118 - термінальна), які розділені на 3 групи. Першу, контрольну групу (КГ1) склали хворі на розлитий і загальний перитоніт (117 хворих), яким у комплексному лікуванні проводився закритий проточний післяопераційний лаваж (ЗППЛ) черевної порожнини.Перитоніт - це складне захворювання полімікробної етіології, при якому провідним симптомокомплексом є ендотоксикоз, що спричинює вторинний імунодефіцит внаслідок розвитку гіпоксичних станів в організмі в усіх трьох стадіях перитоніту. Найбільш виражена гіпоксія відмічається в термінальній стадії перитоніту, яка супроводжується значними порушеннями в обміні аденілових нуклеотидів, підвищенням вмісту молочної та піровиноградної кислот в крові хворих. В експерименті при введенні щурам антицитохромоксидазної сироватки з різними титрами антиферментних антитіл, що спричинює розвиток вторинного імунодефіциту внаслідок формування тканинної гіпоксії, зазначається фазовий характер процесів енергозабезпечення в клітинах лімфоїдних органів. Попереднє введення цитохрому С щурам з вторинним імунодефіцитом викликає тенденцію до відновлення енергозабезпечення в клітинах лімфоїдних органів, що зумовлює необхідність включення в комплексну терапію хворих на перитоніт препарату цитохрому С. В токсичній і термінальній стадіях перитоніту у хворих розвивається вторинний імунодефіцит, який проявляється порушенням як клітинного, так і гуморального імунітету.

Основний зміст роботи

1. Перитоніт - це складне захворювання полімікробної етіології, при якому провідним симптомокомплексом є ендотоксикоз, що спричинює вторинний імунодефіцит внаслідок розвитку гіпоксичних станів в організмі в усіх трьох стадіях перитоніту. Найбільш виражена гіпоксія відмічається в термінальній стадії перитоніту, яка супроводжується значними порушеннями в обміні аденілових нуклеотидів, підвищенням вмісту молочної та піровиноградної кислот в крові хворих.

2. В експерименті при введенні щурам антицитохромоксидазної сироватки з різними титрами антиферментних антитіл, що спричинює розвиток вторинного імунодефіциту внаслідок формування тканинної гіпоксії, зазначається фазовий характер процесів енергозабезпечення в клітинах лімфоїдних органів. Попереднє введення цитохрому С щурам з вторинним імунодефіцитом викликає тенденцію до відновлення енергозабезпечення в клітинах лімфоїдних органів, що зумовлює необхідність включення в комплексну терапію хворих на перитоніт препарату цитохрому С.

3. В токсичній і термінальній стадіях перитоніту у хворих розвивається вторинний імунодефіцит, який проявляється порушенням як клітинного, так і гуморального імунітету. Вираженість цих порушень знаходиться в корелятивному зв"язку з тяжкістю ендотоксикозу. Комбінована лазерна терапія сприяє збільшенню IGG і IGM, поліпшує фагоцитоз. Ентеросорбція ентеросгелем значно підвищує вміст Т-лімфоцитів, пептиди тимуса - стимулюють ріст загального вмісту лімфоцитів у крові. Враховуюючи відмінність в механізмі дії комбінованої лазерної терапії, ентеросорбції, пептидів тимуса, необхідно їх включати в комплексне лікування перитоніту в залежності від показників імунограми.

4. В патогенезі гострого перитоніту суттєву роль відіграють порушення процесів аеробного енергозабезпечення тканин організму, що супроводжується накопиченням продуктів перекисного окислення ліпідів в крові хворих. Значне накопичення продуктів перекисного окислення ліпідів відмічається в токсичній і термінальній стадіях. Підвищення активності потужної антиоксидантної ланки (активності каталази) не забезпечує детоксикацію організму від вільнорадикальних продуктів перекисного окислення ліпідів, що зумовлює необхідність включення в комплексне лікування цим хворим антигіпоксантів, антиоксидантів, мембранопротекторів.

5. В токсичній і термінальній стадіях перитоніту розвивається реакція ендотоксикозу за типом «стресу», яка супроводжується накопиченням великої кількості токсичних продуктів перекисного окислення ліпідів в крові хворих. Збереження в післяопераційному періоді високого рівня лейкоцитарного індексу інтоксикації, молекул середньої маси, продуктів перекисного окислення ліпідів або їх різке збільшення свідчать про прогресування запалення, або виникнення гнійно-запальних ускладнень, пов» язаних з некрозом тканин.

6. В результаті комплексного лікування перитоніту, що включає і ентеросорбцію ентеросгелем, виявлена достовірна тенденція відновлення показників рівня перекисного окислення ліпідів, АТФ, АДФ, суми нуклеотидів.

7. Гіпотонічний антисептичний розчин, введений в черевну порожнину, гальмує фазу ексудації при перитоніті, стимулює процес резорбції, сприяючи регресу запалення в очеревині. Застосування гіпотонічного антисептичного розчину в комплексному лікуванні перитоніту покращує результати лікування, зменшує кількість внутрішньочеревних ускладнень.

8. Кремнійорганічний полімер поліметилсилоксан є високоефективним і як ентеросорбент, і як матриця для іммобілізації лікарських засобів. Комплексні препарати на його основі - імосгент та імосдиніт є потужними антимікробними препаратами широкого спектра дії з пролонгованим ефектом в профілактиці нагноєння післяопераційної рани та лікуванні внутрішньочеревних абсцесів.

9. Грізним ускладненням перитоніту є його прогресування, евентрація, внутрішньочеревні абсцеси. Запропонований спосіб лікування внутрішньочеревних абсцесів з застосуванням імосдиніту та імосгенту простий, атравматичний, не повязаний з ризиком ускладнень. Антимікробні препарати нітазол та гентаміцин, іммобілізовані на поліметилсилоксані, мають пролонговану дію, що забезпечує їх високу концентрацію у вогнищі запалення.

10. Факторами підвищеного ризику виникнення нагноєння післяопераційної рани у хворих на перитоніт є: порушення асептики, ожиріння, тривале здавлювання рани ранорозширювачем, тривалі операції, цукровий діабет. Нагноєння післяопераційної рани у хворих на гнійний перитоніт без застосування цілеспрямованих методів профілактики відмічено у 34,5% хворих, в термінальній стадії перитоніту - у 45,8%. При використанні комплексу заходів, що включають і аплікаційні сорбенти (полісорб, імосгент, імосдиніт та ін.), нагноєння післяопераційної рани зменшилися в 2,4 рази і становили 14,3%.

11. Лапаростомія з програмованою санацією черевної порожнини в поєднанні з ентеросорбцією ентеросгелем є ефективним методом комплексного лікування тяжких форм перитоніту. Летальність в цій групі хворих знизилася з 51,3 до 36,5%.

12. Основною причиною летального кінця у хворих на перитоніт є гнійно-септичні ускладнення та поліорганна недостатність, що спостерігалася у 84,3% померлих хворих. В результаті застосування в комплексному лікуванні комбінованої лазерної терапії, ентеросорбції, гіпотонічного антисептичного розчину для промивання черевної порожнини, сорбційних препаратів загальна летальність знизилася в 1,3 рази, при запущених формах перитоніту - в 1,4 рази.

1. Довідник з медичної допомоги на догоспітальному етапі / Зозуля І.С., Вершигора А.В., Адамович Т.В., Волошин В.О., Ганджа Т.І., Городченко Л.І., Довгалюк І.О, Ковалевський В.Б., Костюк О.К., Курашов О.В., Несукай В.А., Обозинська Л.А., Поліщук Л.Л., Рощин Г.Г., Соколов М.Ф., Тутченко М.І., Худошин В.К., Батін В.О., Біляева О.О., Слонецький Б.І. - К.: Здоровя, 1998. - 198 с.

2. Невідкладна хірургія захворювань та пошкоджень органів черевної порожнини та урогенітального тракту. Учбовий посібник для лікарів-інтернів / Радзіховський А.П., Бабенко В.І, Біляєва О.О., Мясников В.Г, Казмірович І.Е, Мендель М.А., Теслюк І.І. - К., 1995. - 32 с.

3. Кавкало Д.Н, Назимок Н.Ф., Беляева О.А., Абоянц Р.К. Лечение гнойно-воспалительных процессов рентгенооблучением в сочетании с местным применением коллоцилла // Клин. хирургия. - 1984. - №1. - С. 7 - 10.

4. Скрипниченко Д.Ф., Шапринский В.А., Беляева О.А. Релапаротомии после аппендэктомии // Клин. хирургия. - 1992. - №3. - С. 53 - 55.

5. Радзиховский. А.П., Беляева О.А., Бабенко В.И., Гордийчук П.И. Классификация перитонита // Клін. хірургія. - 1996. - №2-3. - С. 48.

6. Радзиховский А.П. Бабенко В.И., Беляева О.А., Гордийчук П.И, Мендель Н.А., Теслюк И.И. Хирургическое лечение перитонита и других осложнений острого холецистита // Клін. хірургія. - 1996. - №2-3. - С. 47 - 48.

7. Беляева О.А., Бабенко В.И., Мендель Н.А. Особенности лечебной тактики при перитоните, обусловленном острым холециститом // Клін. хірургія. - 1996. - №2-3. - С. 8.

8. Беляева О.А. Клиническое обоснование энтеросорбции при распространенном перитоните // Архив психиатрии. - 1996. - №10-11. - С. 92 - 93.

9. Беляева О.А. Пути снижения летальности при перитоните // Клін. хірургія. - 1996. - №2-3. - C. 7 - 8.

10. Радзиховский А.П., Мендель Н.А., Беляева О.А. Способ внутриполостной лазерной терапии при перитоните // Клін. хірургія. - 1997. - №7-8. - С. 93.

11. Біляева О.О. Спосіб профілактики нагноєння операційної рани у хворих з перитонітом // Клін. хірургія. - 1998. - №7. - С. 52.

12. Беляева О.А. Способ интраоперационного диализа кишечника при перитоните // Клін. хірургія. - 1998. - №6. - С. 44 - 45.

13. Беляева О.А. Применение лапаростомии в комплексе лечения распространенного перитонита // Клін. хірургія. - 1998. - №5. - С. 52.

14. Беляева О.А., Пеньковская Н.П. Некоторые патобиохимические аспекты патогенеза перитонита // Анналы хирургической гепатологии. - 1998. - Т.3, №3. - С. 353 - 354.

15. Беляева О.А., Шевченко Ю.Н. Аппликационные сорбенты нового поколения на основе кремнийорганических пористых матриц, как средство профилактики нагноения ран у больных с перитонитом // Анналы хирургической гепатологии. - 1998. - Т.3, №3. - С. 344 - 345.

16. Беляева О.А., Пеньковская Н.П. Нарушения биохимических показателей при перитоните и их коррекция // Клін. хірургія. - 1998. - №4. - С. 20.

17. Беляева О.А., Пеньковская Н.П. Энергетические процессы при перитоните и экспериментальном иммунодефиците // Український медичний часопис. - 1998. - №5 (7). - С. 131 - 135.

18. Мамчич В.И., Улитовский И.В., Савич Е.И., Знаменский В.А., Беляева О.А. Анаэробно-аэробная инфекция при остром аппендиците // Хирургия. - 1998. - №1. - С. 26 - 29.

19. Біляева О.А., Шевченко Ю.М. Застосування композиційного біокремнійорганічного сорбційного препарату імосдиніту для лікування анаеробноі інфекції в хірургії // Клін. хірургія. - 1998. - №12. - С. 23 - 27.

20. Беляева О.А. Лечение внутрибрюшного абсцесса // Клін. хірургія. - 1998. - №7. - С. 32 - 33.

21. Скуратівський М.Ф., Біляєва О.О., Меньшова М.О., Пеньковська Н.П., Коруля В.А., Степачова Т.І., Прилепова І.А., Лисенко О.В. Проявлення та деякі механізми розвитку вторинного імунодефіциту при соматичних захворюваннях // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, №4. - С. 112.

22. А.с. 1732992 СССР, А61 К 31/00, А 61 В 17/00. Способ лечения перитонита / И.А. Покидько, М.И. Покидько, О.А. Беляева (СССР). - Заявлено 18.04.89; Опубл. 15.05.92, Бюл. №18. - 4 с.

23. А.с. 1816433 СССР, А61 В 10/00. Способ диагностики спаечного процесса / И.А. Покидько, М.И. Покидько, Ю.В Крушевский, О.А. Беляева (СССР). - Заявлено 8.10.90; Опубл. 23.05.93, Бюл. №19. - 6 с.

24. Рішення про видачу патенту на винахід 98084207 Україна, МПК 5 А61В 17/00, 6 А 61 К 33/00, 6 А 61 F 13/15. Спосіб профілактики нагноєння післяопераційних ран / О.О.Біляєва, А.П. Радзіховський, В.В.Біляєв. - Заявл. 03.08.98; Дата прийняття рішення 24.12.98.

25. Рішення про видачу патенту на винахід 98105642 Україна, МПК 6 А61В 17/00, 6 А61В 19/00. Спосіб лікування внутрішньочеревних абсцесів / О.О. Біляєва, Ю.М. Шевченко. - Заявл. 27.10.98; Дата прийняття рішення 08.02.99.

26. Рішення про видачу патенту на винахід 98105639 Україна, МПК 6 А 61К 31/10, А61К 31/425, С07F 7/02. Препарат «Імосдиніт» для профілактики та лікування анаеробної інфекції та спосіб його одержання / Ю.М. Шевченко, О.О. Біляєва. - Заявл. 27.10.98; Дата прийняття рішення 10.02.99.

27. Рішення про видачу патенту на винахід 98105640 Украина, МПК 6 А61К 31/10, А61К 31/425, С01F 7/02. Препарат «Імосдиніт-паста» для профілактики та лікування анаеробної інфекції та спосіб його одержання / Ю.М. Шевченко, О.О. Біляєва. - Заявл. 27.10.98; Дата прийняття рішення 10.02.99.

28. Беляева О.А., Капленко Н.Н., Иванова Е.С., Шаталова Л.М. Форсированный диурез в комплексном лечении перитонита // Тезисы научно - практической конференции «Новое в диагностике и лечении патологии органов брюшной полости. Актуальные вопросы хирургии». - Киев. - 1990. - С. 15 - 16.

29. Беляева О.А., Савич Е.И., Знаменский В.А., Вайнагий Т.М., Шапринский В.А. Разработка иммобилизованных препаратов для лечения неклостридиальной анаэробной инфекции // Тезисы научно - практической конференции «Новое в диагностике и лечении патологии органов брюшной полости. Актуальные вопросы хирургии». - Киев. - 1990. - С. 17 - 19.

30. Беляева О.А., Покидько М.И., Покидько И.А. Применение закона осмоса в лечении перитонита // Сборник работ международной конференции по проблемам медицины катастроф. - Киев: АМООК. - 1992. - Том ІІ. - С. 46 - 47.

31. Біляєва О.О. Сучасні методи діагностики та лікування гострого гнійного перитоніту // Збірник наукових праць, присвячений 75-річному ювілею КДІУЛ. - Київ. - 1993. - С. 15 - 16.

32. Беляева О.А., Знаменский В.А., Савич Е.И., Мендель Н.А. Диагностика неклостридиальной анаэробной инфекции при перитоните // ІІ Укр. науково - практична конференція з невідкладної допомоги «Актуальні питання невідкладної допомоги». - Одесса. - 1994. - С. 211 - 213.

33. Біляєва О.О. Лікування розповсюдженого перитоніту з застосуванням ентеросорбентів // Тези ІІ Укр. науково - практ. конференції. з невідкладної допомоги «Актуальні питання невідкладної допомоги». - Одеса. - 1994. - С. 71 - 72.

34. Біляєва О.О. Методика виконання оперативного втручання при загальному гнійному перитоніті // Тези доповід. першого (ХУІІ) зїзду хірургів України. - Львів: Світ. - 1994. - С. 359.

35. Радзиховский А.П., Беляева О.А., Гордийчук П.И., Мендель Н.А. Эндолимфатическое введение антибиотиков при перитоните // Материалы респ. научно - практ. конф. по проблеме «Хирургическое лечение рецидивирующих гастро-дуоденальных язв и их осложнений». - К.: Здоровья. - 1995. - С. 128 - 129.

36. Белый В.Я., Беляева О.А. Роль молекул средней массы (МСМ) и микроциркуляторного русла в синдроме эндотоксикоза при перитоните // Тезисы докл. научно - практ. конф. хирургов Украины «Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии». - Харьков. - 1995. - С. 190 - 191.

37. Біляєва О.О. Значення мікробіологічної діагностики для ефективної профілактики та лікування перитонітів // Матеріали ХІІІ зїзду Укр. наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К. Заболотного «Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології, паразитології та профілактики інфекційних хвороб». - К. - Вінниця. - 1996. - С. 234.

38. Біляєва О.О. Профілактика нагноєння післяопераційної рани у хворих з перитонітом за допомогою полісорба // Матеріали респ. науково - практ. конф. «Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту». - К. - 1996. - С. 102 - 103.

39. Белый В.Я., Беляева О.А. Патогенетическая терапия эндотоксикоза при распространенном перитоните // Материалы респ. научно - практ. конф. «Диагностика и хирургическое лечение заболеваний и повреждений внепеченочных желчных протоков». - К.: КМАПО МЗ Украины. - 1996. - С. 64 - 65.

40. Біляєва О.О., Мендель М.А. Імунологічні порушення при перитоніті та їх корекція // Материалы республиканской научно - практ. конф. «Диагностика и хирургическое лечение заболеваний и повреждений внепеченочных желчных протоков». - К.: КМАПО МЗ Украины. - 1996. - С. 118 - 119.

41. Беляева О.А. Сравнительная оценка сорбционных препаратов для профилактики нагноения лапаротомной раны при перитоните // Первый Белорусский международн. конгресс хирургов. - Витебск. - 1996. - С. 154 - 156.

42. Белый В.Я., Радзиховский А.П., Беляева О.А. Роль пареза желудочно-кишечного тракта в синдроме эндотоксикоза при перитоните // Матеріали респ. науково - практ. конф. «Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту». - К. - 1996. - С. 100 - 102.

43. Радзіховський А.П., Біляєва О.О., Мендель М.А., Панов Ф.І., Бенщеляль О. Лікування перитонітів з використанням комбінованої лазерної терапії // Матеріали республіканської науково - практ. конф. «Актуальні проблеми невідкладної хірургії органів черевної порожнини та урогенітального тракту». - К. - 1996. - С. 113 - 114.

44. Шевченко Ю.Н., Беляева О.А. Перспективы создания препаратов сорбционно-детоксикационного действия на основе пористых кремнийорганических матриц // Збірник наукових праць І науково - практ. конф. «Біосорбційні методи і препарати в профілактичній та лікувальній практиці». - К. - 1997. - С. 10 -15

45. Беляева О.А. Влияние комплексных препаратов на основе кремнийорганических адсорбентов и пробиотико-фитосорбционных композиций на результаты лечения больных с перитонитами // Збірник наукових праць І науково - практ. конф. «Біосорбційні методи і препарати в профілактичній та лікувальній практиці». - К. - 1997. - С. 36 - 38.

46. Біляєва О.О., Савич О.І., Знаменський В.О., Шевченко Ю.М. Застосування сорбційних препаратів у комплексному лікуванні перитоніту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки. - К. - 1997. - С. 53 - 54.

47. Беляева О.А. Диагностика перитонита и некоторые аспекты его лечения // Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки. - К. - 1997. - С. 49 - 51.

48. Радзіховський А.П., Біляєва О.О., Мендель М.А., Біляєв В.В. Патогенетична корекція показників імунітету при перитоніті // Матеріали міжнародної наукової конф. «Актуальні питання сучасної хірургії». - Ужгород. - 1997. - С. 204.

49. Біляєва О.О., Савич О.І, Біляєв В.В. Результати лікування перитоніту за допомогою нових сорбційних препаратів // Матеріали міжнародної наукової конф. «Актуальні питання сучасної хірургії». - Ужгород. - 1997. - С. 203.

50. Радзиховский А.П..Биктимиров В.В, Покидько М.И., Беляева О.А. Влияние гипотонического раствора антисептика на мезотелий брюшины в эксперименте при перитоните // Сборник научных работ, посвящ. 75-летию кафедры хирургии КМАПО МЗ Украины «Новые технологии в хирургии». - К.: Арт График. - 1997. - С. 173 - 174.

51. Радзиховский А.П., Беляева О.А., Покидько М.И., Покидько И.А., Беляев В.В. Использование гипотонического раствора антисептика в комплексном лечении перитонита // Сборник научных работ, посвящ. 75-летию кафедры хирургии КМАПО МЗ Украины «Новые технологии в хирургии». - К.: Арт График. - 1997. - С. 172 - 173.

52. Беляева О.А. Патогенетические аспекты профилактики нагноения операционной раны у больных перитонитом // Сборник научных работ, посвящ. 75-летию кафедры хирургии КМАПО МЗ Украины. «Новые технологии в хирургии». - К.: Арт График. - 1997. - С. 156 - 157.

53. Біляєва О.О., Корольов Ю.Н. Динаміка молекул середньої маси (МСМ) у хворих розповсюдженим перитонітом // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. - 1998. - Вип.7, кн. 2. - С. 4 - 6.

54. Скуратовський М.Ф., Біляєва О.О., Степачова Т.І., Коруля В.О., Мендель М.А., Прилепова І.А. Вторинна імунна недостатність при перитоніті та ії корекція // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К. - 1998. - Вип.7, кн. 2. - С. 221 - 226.

55. Беляева О.А., Пеньковская Н.П. Роль энергетического обмена лимфоид-ной ткани в формировании иммунологической реактивности и резистентности организма // Збірник робіт наукової конф. «Актуальні проблеми панкреатогепатобіліарної та судинної хірургії» - К.: Клін. хірургія. - 1998. - С. 343 - 346.

56. Беляева О.А. Дренирование кишечника при перитоните // Збірник робіт наукової конф. «Актуальні проблеми панкреатогепатобіліарної та судинної хірургії» - К.: Клін. хірургія. - 1998. - С. 342 - 343.

57. Біляєва О.О. Роль перекисного окислення ліпідів в патогенезі перитоніту // Сборник работ научно - практ. конф., посвященной 15-летию кафедры хирургических болезней «Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости». - Харьков. - 1998. - С. 73 - 74.

58. Беляева О.А. Интраоперационный «лаваж» брюшной полости при распространенном перитоните // Збірник наукових робіт ІІ Конгресу хірургів України. - Київ - Донецьк: «Клінічна хірургія», 1998. - С. 8 - 9.

59. Шевченко Ю.Н., Слинякова И.Б., Беляева О.А. Препараты сорбционно-детоксикационного действия на основе пористых кремнийорганических матриц // Материалы ІІІ-й Белорусской научно - практ. конф. «Эфферентные и физико-химические методы терапии». - Могилев. - 1998. - С. 236 - 250.

Размещено на .ru