Комплексне лікування обтураційної жовтяниці з урахуванням реабілітаційних можливостей органів гепатопанкреатобіліарної зони (експериментально-клінічне дослідження) - Автореферат

Обтураційна жовтяниця як ускладнення патологічних станів печінки, магістральних жовчовивідних шляхів та підшлункової залози становить собою надзвичайно актуальну проблему клінічної медицини, і хірургії, зокрема, у звязку з тим, що частота її виникнення при захворюваннях органів ГПБЗ складає близько 30% і має тенденцію до подальшого збільшення, а оперативні втручання з приводу непрохідності жовчних протоків складають 32,4% всіх операцій на жовчовивідних шляхах (М.Ю.Ничитайло та співавт., 1998; О.В.Малоштан, 2003; M.T.Carriga та співавт., 1995; V.Hotineanu, 2005). Непрохідність жовчних протоків з подальшим виникненням жовтяниці найчастіше є ускладненням холедохолітіазу, що спостерігається у 14 - 22% хворих з жовчокамяною хворобою, і частка якого у виникненні непрохідності становить 55 - 68%, рідше запальних захворювань магістральних жовчовивідних шляхів без холелітіазу, а також позапротокових захворювань, що становить від 4 до 20% від усієї кількості хворих з обтураційною жовтяницею (А.А.Шалимов та співавт., 1997; О.О.Підмурняк, 2001; А.С.Ермолов та співавт., 2004; А.А.Шалимов та співавт., 2004). Разом з тим, не менш важливу роль у лікуванні відіграє період підготовки хворих до оперативного втручання, а також раціональне ведення післяопераційного періоду, що досить часто має дискусійний характер та не береться в розрахунок, не дивлячись на те, що післяопераційний період після ліквідації непрохідності жовчних шляхів перебігає важко на фоні вираженої інтоксикації та нерідко виникаючої печінково-ниркової недостатності, а післяопераційна летальність при обтураційній жовтяниці коливається від 10 до 12% при частоті післяопераційних ускладнень 15-20% (П.В.Гарелік та співавт., 1994; О.Г.Грінцов та співавт., 2001; О.П.Жученко, 2005; M.Simadibrata, 2004; M.Pitiakoudis, 2004). Залишається маловивченим питання стану змін інтрамурального нервового апарату органів ГПБЗ при обтураційній жовтяниці та після усунення холестазу, а також ролі його в розвитку функціонально-морфологічних змін при обтураційній жовтяниці. Таким чином, питання покращення результатів лікування хворих з обтураційною жовтяницею шляхом зясування функціонально-морфологічних закономірностей, зокрема, з боку інтрамурального нервового апарату, для визначення оптимальної патогенетично обгрунтованої тактики обстеження та комплексного лікування і були нами взяті за основу подальшого вивчення та визначили мету роботи.З метою обєктивної оцінки змін в органах ГПБЗ при відсутності медикаментозної терапії в умовах експерименту на безпородних собаках створено модель обтураційної жовтяниці шляхом перевязки загального жовчного протоку з наступним відновленням пасажу жовчі в різні терміни в динаміці. До досліду залучено 37 безпородних собак вагою від 15 до 25 кг, з яких контрольну групу склали 5 собак, останні 32 були розподілені на 4 групи по 8 собак в кожній. Розподіл на групи здійснено за термінами усунення холестазу: 1 група - 3 доби, 2 група - 7 діб, 3 група - 14 діб, 4 група - 21 доба. Дослідні тварини знаходилися в однакових умовах утримання з витриманням карантину на протязі 10 діб відповідно до етики правил “Європейської конвенції щодо захисту хребтових тварин, які використовуються в експерименті та інших наукових цілях” (1990), також згідно правил Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації та Міжнародних рекомендацій з проведення медико-біологічних досліджень. Тварини на протязі десяти діб витримувалися в карантинних умовах, до початку досліду здійснювався нагляд за фізичним станом тварин, проводилось їх загальне обстеження, а також взяття крові для загальних та біохімічних досліджень.Проведено вивчення 255 хворих з обтураційною жовтяницею непухлинного походження, а саме: І група з 163 хворих з обтураційною жовтяницею внаслідок холелітіазу; ІІ група з 64 хворих з обтураційною жовтяницею внаслідок запальних захворювань магістральних жовчних шляхів; до ІІІ групи віднесено 28 хворих з позапротоковими захворюваннями (біліарний та хронічний панкреатит). Контролем слугувала група з 20 хворих з неускладненими формами гриж передньої черевної стінки для порівняння даних лабораторних досліджень, а також група з 10 осіб, померлих внаслідок травм та захворювань, не повязаних з “печінковою патологією” для порівняння даних морфологічних досліджень. З метою дослідження та оцінки результатів лікування обтураційної жовтяниці хворі були розподілені на дві групи зі схожими вихідними показниками. Гіпоальбумінемія спостерігалася у всіх дослідних групах, але досить помітною вона була у собак 4 групи. Чим тривалішою була обтураційна жовтяниця і запальний процес, тим більшою була активність цього ферменту, дорівнюючи у тварин 4 групи 0,097±0,003 ммоль/год·л (P<0,001).Обтураційна жовтяниця тривалістю до 14 діб спостерігалася у 141 хворого (55,3%), серед яких жінок було 109, чоловіків - 32 віком від 26 до 89 років. Основною причиною жовтяниці серед цих хворих був холедохолітіаз у 89 хворих, стенозуючий папіліт у 37 хворих, позапротокові захворювання у 11 хворих. Основною п

2. Основний зміст роботи