Комплексне лікування хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності із застосуванням лапароскопічної хірургії - Автореферат

На сьогоднішній день у веденні жінок із трубно-перитонеальними формами неплідності намітився помітний прогрес, повязаний з широким впровадженням в репродуктивну медицину малоінвазивних ендохірургічних технологій та методів допоміжної репродукції (В.М.Запорожан, 1999; І.З.Гладчук, 1999; В.І.Грищенко, М.І.Козуб, 1999; О.О.Зелінський та співавт., 1999). Серед чинників, що знижують ефективність лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій, провідну роль посідають процеси післяопераційного спайкоутворення, що призводить до реоклюзії маткових труб та повторного виникнення перитонеального чинника. Метою дослідження було підвищення ефективності реконструктивно-пластичних лапароскопічних операцій у хворих із трубно-перитонеальними формами неплідності шляхом застосування на інтра-та післяопераційному етапах патогенетично обґрунтованої програми реабілітаційних заходів. Вивчити ефективність лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій при різноманітних формах трубно-перитонеальної неплідності в залежності від типу використаної ендоскопічної оперативної техніки, віку хворих, тривалості неплідного періоду, характеру ураження маткових труб, розповсюдження спайкового процесу і кількості додаткових чинників неплідності. Розробити комплексну програму ведення хворих із трубно-перитонеальною неплідністю із застосуванням лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій і реабілітаційних заходів, спрямованих на зниження частоти післяопераційного спайкоутворення, реоклюзій маткових труб і підвищення репродуктивних результатів.Обстеженням було охоплено 298 жінок, що страждають трубно-перитонеальними формами неплідності, яким протягом 1996-2000 рр. було проведено 336 ендоскопічних втручань. Згідно з задачами роботи ретроспективному аналізу були піддані історії хвороби і протоколи операцій усіх 298 хворих та дані контрольних обстежень через 12-36 місяців після хірургічних втручань. Всім хворим до початку лікування та у ході контрольних обстежень проводили ультразвукове сканування органів малого тазу із застосуванням трансабдомінального та трансвагінального датчиків, вивчали функціональну активність яєчників та проводили посткоітальний тест. Основну групу (І група) становили 179 хворих, у яких реконструктивно-пластичні ендохірургічні втручання поєднувались з розробленим нами комплексом реабілітаційних заходів. У звязку з цим усім хворим була виконана лапароскопія, під час якої виконували заключну діагностику трубно-перитонеальних форм неплідності, визначали ступінь ураження маткових труб і стадію спайкового процесу органів малого тазу, виявляли додаткові чинники неплідності, що враховували при виборі лікувальної тактики, та виконували ендохірургічні втручання (Табл.1).Застосування ендоскопічних втручань у хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності дозволяє виявити хибнопозитивні результати рентгенологічного обстеження при перитонеальному факторі - у 32% випадків, хибнонегативні - при дистальній трубній оклюзії легкого ступеня тяжкості - у 12% випадків і покращує виявлення недіагностованих додаткових чинників неплідності на 19,4%. Частота настання вагітності після проведення лапароскопічного фімбріолізісу становить 64-78%, підвищується при застосуванні лазерної оперативної техніки на 10% та погіршується за наявності супутнього спайкового процесу придатків матки на 5-17% і додаткових чинників неплідності - на 13,1% (r = - 0,739).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Застосування ендоскопічних втручань у хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності дозволяє виявити хибнопозитивні результати рентгенологічного обстеження при перитонеальному факторі - у 32% випадків, хибнонегативні - при дистальній трубній оклюзії легкого ступеня тяжкості - у 12% випадків і покращує виявлення недіагностованих додаткових чинників неплідності на 19,4%.

2. Частота настання вагітності після проведення лапароскопічного фімбріолізісу становить 64-78%, підвищується при застосуванні лазерної оперативної техніки на 10% та погіршується за наявності супутнього спайкового процесу придатків матки на 5-17% і додаткових чинників неплідності - на 13,1% (r = - 0,739).

3. Ефективність лапароскопічних сальпінгостомій при дистальних трубних оклюзіях ІІ-IV ступеня тяжкості становить 5-30 %, погіршуючись при зростанні тяжкості трубної оклюзії та виразності спайкового процесу придатків матки, і не залежить від типу використаної електрохірургічної чи лазерної оперативної техніки.

4. Розроблена методика сальпінгостомії при оклюзіях ІІ-ІІІ ступеня (за J.Donnez) дозволяє знизити частоту реоклюзій на 18-23%, що сприяє підвищенню частоти настання вагітності у цього контингенту хворих в порівнянні з типовою методикою операції на 10-20%.

5. Застосування розробленого комплексу реабілітаційних заходів після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій з приводу дистальної трубної оклюзії І ступеня тяжкості та спайкового процесу придатків матки І-ІІ стадії знижує частоту реоклюзій на 24,5%, за даними динамічної лапароскопії дозволяє зменшити вірогідність післяопераційного спайкоутворення на 20% і сприяє підвищенню репродуктивних результатів на 22,7%.

6. Застосування комплексного методу лікування при тяжких формах дистальної трубної оклюзії в поєднанні зі спайковим процесом придатків матки III-IV стадії підвищує частоту відновлення прохідності маткових труб на 18%, але не сприяє поліпшенню показника частоти настання вагітності.

7. Розроблений метод комплексного лікування хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності із застосуванням лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій та інтра- і післяпераційних реабілітаційних заходів дозволяє підвищити частоту настання вагітності при дистальній трубній оклюзії І ступеня тяжкості, спайковому процесі придатків матки І-ІІ стадії та їх поєднанні на 12-15% та є методом вибору у веденні цієї категорії неплідних хворих у віці до 30 років, за відсутності додаткових чинників неплідності і тривалості неплідного періоду менш трьох років.

1. Шитова А.В. Сравнительная оценка методов реабилитации репродуктивной функции у больных с трубно-перитонеальным бесплодием//Вісник морської медицини. - 1999. - №3. - С.106-109.

2. Гладчук І.З., Шитова Г.В. Оперативна лапароскопія в лікуванні безплідних хворих з дистальними трубними оклюзіями // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. -1999. -Vol. 2, №1. - С.45-48.

3. Гладчук І.З., Шитова Г.В., Волянська А.Г. Оперативна лапароскопія при лікуванні безплідних хворих зі спайковим процесом придатків матки І,ІІ ступенів (за класифікацією Hulka) // Одеський медичний журнал. -1998. - № 3(47). - С.9-11.

4. Запорожан В.М., Гладчук І.З., Волянська А.Г., Шитова Г.В. Лапароскопічне, комбіноване і повторне лапароскопічне лікування в безплідних хворих із тяжким ендометріозом // Одеський медичний журнал. - 1998. - № 4(48). - С. 28-30.

5. Гладчук И.З., Шитова А.В. Лапароскопическое лечение больных с трубной окклюзией по типу “фимоза”: анализ отдаленных результатов // Актуальные проблемы патологии (Новое в диагностике и лечении): Сб. научных трудов в 2-х томах / под ред. В.Н.Запорожан, В.В.Костюшов, В.М.Юрлов. - Одеса: Маяк. -1997. - С. 251-253.

6. Спосіб лікування трубної безплідності: Пат. 29267 А Україна, МПК 6 А 61 В 17/42, 1/32 / В.М.Запорожан, І.З.Гладчук, Г.В.Шитова, А.Г.Волянська. - №98041825; Заявл. 09.04.1998; Опубл. 16.10.2000, Бюл. №5-ІІ.

7. Спосіб лікування ендометріозу: Пат. 29268 А Україна, МПК 6 А 61 В 17/42, 17/36 / В.М.Запорожан, І.З.Гладчук, А.Г.Волянська, Г.В.Шитова. - №98041826; Заявл. 09.04.1998; Опубл. 16.10.2000, Бюл. №5-ІІ.

8. Шитова А.В. Комплексная реабилитация репродуктивной функции при трубно-перитонеальном бесплодии // Актуальні проблеми лазерної медицини, ендоскопічної хірургії та гінекології: Тез.допов. науково-практичної конф. - Одеса, 1999 (додаток до № 5(55) “Одеського медичного журналу”). - С. 109-111.

9. Гладчук И.З., Шитова А.В. Дистальные тубопластики: отдаленные результати // Тези 1 Міжнародного медичного Конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С.82-83.

10. Гладчук И.З., Шитова А.В. Лапароскопические тубопластики в сравнении с IVF & ET: экономические аспекты дилемы // Тез. докл. Украинско-Американского конгресса по эндоскопической хирургии. - Одесса, 1997. - С.114.

Размещено на .ru