Комплексне лікування хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням уролесану, темтусину-С та лісобакту - Автореферат

Важливими залишаються дослідження ролі оксиду азоту (ОА) і середньомолекулярних пептидів (СМП), які є маркерами активності запального процесу в бронхах і мають імуносупресивні, цитотоксичні, нейротропні властивості (Камышников В.С., 2000; Никитин А.В., Зуйкова А.А., 2001; Юлдашева И.А., Арипова М.И., 2003; Harvarth I., 2005). В цьому плані привертає увагу комбінація уролесану, темтусину-С та лісобакту, що діє на різноманітні механізми формування і пролонгації запального процесу, однак можливість застосування якої для лікування хворих на БА на сьогодні не вивчалась (Нейко Є.М. і співавт., 1997; Куцевляк В.Ф., 2003). Дисертація виконана у відповідності із планом науково-дослідної роботи Івано-Франківської державної медичної академії: “Вивчення клініко-імунологічних, спірографічних та пікфлуометричних особливостей перебігу пневмоній із затяжним перебігом і захворювань, що супроводжуються порушенням бронхіальної прохідності в процесі медикаментозної корекції”, № державної реєстрації 0103U001100. Вивчити можливість корекції запального процесу у хворих на персистуючу БА середньої тяжкості шляхом поєднання глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії з уролесаном, темтусином-С та лісобактом. Вперше запропоновано використання комбінації фармакологічних препаратів уролесану, темтусину-С та лісобакту в якості спаринг-терапії до глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії у хворих на персистуючу БА середньої тяжкості.Контроль склала група із 25 практично здорових осіб. До початку стаціонарного етапу лікування в залежності від призначеної терапії усіх хворих рандомізували на 2 групи (основну і контрольну), які були співставними за віком, статтю, ступенем тяжкості та тривалістю перебігу захворювання. Пацієнтам основної групи (112 осіб) призначили на такий же термін комплексне лікування: терапію, як і у пацієнтів контрольної групи, на стаціонарному етапі лікування, а також на 3-му та 6-му місяці амбулаторного лікування поєднували з прийомом уролесану (по 10 крапель 3 рази на день), темтусину-С (по 1 пакетику 2 рази на день) та лісобакту (по 2 таблетки 3 рази на день) впродовж 18-20 днів. На початку стаціонарного лікування у хворих контрольної групи рівень МДА становив (92,13 ± 5,59) мкмоль/л, у хворих основної - (93,81 ± 6,35) мкмоль/л, що достовірно (p <0,05) більше такого ((54,65 ± 7,45) мкмоль/л) групи практично здорових осіб (табл. Через 3 та 6 місяців після стаціонарного лікування за наявності лише тенденції (р > 0,05, при порівнянні з попереднім етапом обстеження) до подальшого зниження рівень МДА (76,25 ± 3,84) нмоль/л та (71,26 ± 3,37) нмоль/л, відповідно став достовірно меншим такого до початку стаціонарного лікування, однак так і не зрівнявся з таким групи практично здорових осіб.Включення до складу комплексного лікування хворих на персистуючу БА середньої тяжкості уролесану, темтусину-С та лісобакту призводить до достовірно більш вираженої позитивної динаміки рівня показників, що характеризують бронхіальну прохідність (ОФВ1, ПОШ, МОШ), а також достовірного зменшення гіперреактивності бронхів, особливо через 6 місяців лікування. Використання уролесану, темтусину-С та лісобакту в комплексній терапії хворих на персистуючу БА середньої тяжкості сприяє послідовному зменшенню на етапах спостереження рівня МДА, ДК і метаболітів NO, що призводить до більш вираженого зниження процесів ліпопероксидації, покращання окисно-відновних і метаболічних процесів в ушкоджених структурах бронхолегеневого комплексу. Поєднання уролесану, темтусину-С, лісобакту із глюкокортикостероїдами і b2-агоністами короткої дії при лікуванні хворих на персистуючу БА середньої тяжкості дає змогу достовірно в більшій мірі зменшити вираженість ендогенної інтоксикації та рівня “гострофазових білків” запалення. Застосування комплексної терапії - поєднання глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії з уролесаном, темтусином-С та лісобактом - призводить до більш вираженої позитивної динаміки клінічних проявів БА і зменшує в 2,2 рази необхідність в прийомі ?2-агоністів короткої дії по завершенню стаціонарного етапу лікування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної пульмонології - підвищення ефективності лікування хворих на БА середньої тяжкості шляхом застосування комплексного лікування - поєднання глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії з фармакологічними препаратами уролесан, темтусин-С та лісобакт.

1. Включення до складу комплексного лікування хворих на персистуючу БА середньої тяжкості уролесану, темтусину-С та лісобакту призводить до достовірно більш вираженої позитивної динаміки рівня показників, що характеризують бронхіальну прохідність (ОФВ1, ПОШ, МОШ), а також достовірного зменшення гіперреактивності бронхів, особливо через 6 місяців лікування.

2. Використання уролесану, темтусину-С та лісобакту в комплексній терапії хворих на персистуючу БА середньої тяжкості сприяє послідовному зменшенню на етапах спостереження рівня МДА, ДК і метаболітів NO, що призводить до більш вираженого зниження процесів ліпопероксидації, покращання окисно-відновних і метаболічних процесів в ушкоджених структурах бронхолегеневого комплексу. Підвищений рівень метаболітів NO і продуктів ПОЛ в сироватці крові після завершення стаціонарного етапу лікування вказує на збереження активності запального процесу, що вимагає подовження терапії в амбулаторних умовах.

3. Поєднання уролесану, темтусину-С, лісобакту із глюкокортикостероїдами і b2-агоністами короткої дії при лікуванні хворих на персистуючу БА середньої тяжкості дає змогу достовірно в більшій мірі зменшити вираженість ендогенної інтоксикації та рівня “гострофазових білків” запалення.

4. Застосування комплексної терапії - поєднання глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії з уролесаном, темтусином-С та лісобактом - призводить до більш вираженої позитивної динаміки клінічних проявів БА і зменшує в 2,2 рази необхідність в прийомі ?2-агоністів короткої дії по завершенню стаціонарного етапу лікування.

5. Комплексна терапія із включенням уролесану, темтусину-С та лісобакту впродовж 6 місяців дає змогу досягти повного контролю за перебігом БА у 83,6% хворих на персистуючу БА середньої тяжкості, що достовірно більше, ніж у разі використання лише глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії.

6. Застосування комплексної терапії у хворих на персистуючу БА середньої тяжкості уролесану, темтусину-С та лісобакту призводить на 18-20 день лікування до покращення критеріїв якості життя хворих, що проявляється підвищенням фізичної активності на 9,5%, зменшення ролі фізичних чинників на 25,4% та підвищення життєдіяльності на 6,4%.

7. Висока клінічна ефективність, відсутність побічних явищ дозволяють рекомендувати включення до складу комплексної терапії хворих на персистуючу БА середньої тяжкості препаратів уролесан, темтусин-С та лісобакт до широкого використання в пульмонологічних і загальнотерапевтичних стаціонарах, а також в амбулаторних умовах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оцінки ступеня тяжкості запального процесу у хворих на БА доцільно визначати рівень продуктів ПОЛ, метаболітів ОА, стан АОС, концентрацію СМП та “гострофазових білків” запалення в сироватці крові .

2. Оцінку клінічної ефективності лікувальних заходів у хворих на БА середньої тяжкості рекомендується визначати за зміною рівня показників ФЗД (ОФВ1) і критеріїв адаптованого опитувальника ЯЖ, SF-36.

3. У разі загострення персистуючої БА середньої тяжкості хворим рекомендується призначати комплексну терапію: поєднання глюкокортикостероїдів і b2-агоністів короткої дії з уролесаном (по 10 крапель 3 рази на день), темтусином-С (по 1 пакетику 2 рази на день) та лісобактом (по 2 таблетки 3 рази на день).

4. Висока клінічна ефективність, відсутність побічних явищ дозволяють рекомендувати запропоноване комплексне лікування хворих на персистуючу бронхіальну астму середньої тяжкості до широкого використання в пульмонологічних та загальнотерапевтичних стаціонарах, а також лабораторних умовах.

1. Герич П.Р. Сучасні погляди на патогенез та особливості перебігу бронхіальної астми // Галицький лікарський вісник. - 2003. - №3. - С. 112-116.

2. Герич П.Р. Уролесан у комплексному лікуванні неалергійної бронхіальної астми // Архів клінічної медицини. - 2003. - №2. - С. 56-58.

3. Герич П.Р. Застосування темтусину-С при лікуванні неалергійної бронхіальної астми помірного перебігу // Буковинський медичний вісник. - 2003. - №4. - С. 56-59.

4. Герич П.Р. Досвід застосування лісобакту у хворих на неалергійну бронхіальну астму // Український медичний альманах. - 2004. - №2. - С. 38-41.

5. Герич П.Р. Комплексне лікування персистуючої бронхіальної астми середньої тяжкості застосовуючи препарати уролесан, темтусин-С та лісобакт // Архів клінічної медицини. - 2004. - №2. - С. 38-41.

6. Герич П.Р. Можливості компютерної спірографії для діагностики бронхіальної астми неалергійної форми // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Вісник Вінницького державного медичного університету. - №7 1/1, Січень, 2003. - 182 с.

7. Герич П.Р. Роль кисневого режиму організму у хворих з неалергійною бронхіальною астмою // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Вісник Вінницького державного медичного університету. - №8 (1), Квітень, 2004.- 143 с.