Комплексне лікування хворих на хронічний риносинусит у похилому віці - Автореферат

По кількісній оцінці діагностичних підходів та методів лікування хронічний риносинусит займає одне з провідних місць в оториноларингологічній практиці та щільно повязаний з розвитком патологічних процесів в органах дихання інфекційного та алергічного характеру (М.С. Лікування хронічних риносинуситів до сих пір є актуальною проблемою ринології, а частота виникнення під час захворювання різних патологічних процесів, у тому числі й алергічних, у приносових пазухах та інших відділах дихальних шляхів, особливо при малоефективній терапії даної нозології, акцентують необхідність пошуку нових підходів до підвищення ефективності лікування цього захворювання за рахунок використання нових фармакологічних засобів з протизапальною та імуномодулюючою активністю (Д.І. Особливої актуальності у вивченні даної проблеми набувають дослідження особливостей течії ХР, методів дослідження імунопатогенезу у похилому віці. Пошук нових імуномодулюючих препаратів, які могли би впливати на процеси запалення у хворих похилого віку на хронічний риносинусит, є актуальною проблемою також і в звязку зі зростанням кількості осіб похилого віку в останній час. Визначити особливості клінічної течії у хворих на ХР похилого віку та стан локальних і системних факторів імунітету.Матеріали, які використані у даній роботі, були отримані при обстеженні 110 хворих на хронічний катаральний риносинусит (ХКР) и 30 практично здорових осіб, яких було обстежено клінічно та лабораторно, включаючи розгорнуті імунологічні дослідження, які лікувалися амбулаторно на базі Інституту отоларингології ім. проф. В дослідження були включені пацієнти, яким на підставі даних рентгенографії приносових пазух, даних УЗД дослідження, КТ та МРТ а також даних анамнезу встановлювали діагноз хронічний катаральний риносинусит. В результаті проведених клініко-лабораторних досліджень показано, що у хворих на хронічний катаральний риносинусит, який поєднувався з різними захворюваннями верхніх дихальних шляхів, більш виражені клінічні прояви хронічного риносинуситу (тривалість загострення та ремісії, спектр скарг та ін.) чіткіше спостерігалися у групі, де поєднувалось декілька патологічних процесів. У звязку з цим, для визначення патогенно значимих відхилень у стані імунологічних механізмів захисту та адаптації у хворих на хронічний катаральний риносинусит було проведено тестування стану місцевого та системного імунітету та факторів неспецифічної резистентності між групами хворих на ХКР молодого та похилого віку. Сумарні результати клінічних та імунологічних досліджень різних параметрів, що були отримані в процесі аналізу клінічних даних і даних імунограм від 12 пацієнтів у кожної групі, показали, що у молодих осіб контрольної групи практично не виявляється суттєвих відхилень в стані верхніх дихальних шляхів, тоді як при хронічному катаральному риносинуситі середній бал складає 1,04.У роботі приведені клініко-імунологічні узагальнення відносно особливостей течії та імунологічних характеристик хворих похилого віку з загостренням хронічного риносинуситу, експериментально обґрунтовано та клінічно підтверджено застосування комбінованої терапії з використанням тіоцетама та синупрета. Хронічний катаральний риносинусит у літніх людей за основними клінічними ознаками (тривалість течії та ремісії, частота рецидивів) відрізняється від клінічної течії ХКР у осіб молодшого віку, перш за все, торпідністю, тривалістю загострень та «стертістю» симптомів. Імунологічна характеристика хворих на ХКР похилого віку має відмінність від такої ж у молодих хворих: у літніх людей переважають порушення як місцевого, так і системного імунітету, у той час як у більш молодих осіб при ХКР спостерігаються відхилення переважно у місцевому імунітеті. Однією з причин більш вираженої імунної недостатності в похилому віці є наявність хронічних захворювань, які відмічались у 90% обстеженого контингенту. Включення тіоцетама та синупрета до комплексної терапії хворих на хронічний риносинусит в похилому віці приводило до високого терапевтичного ефекту, який проявлявся в зниженні числа рецидивів захворювання, поліпшенні клінічної течії супутніх хвороб, підвищенні якості життя, зниженні захворюваності на ГРЗ на протязі року.

Основний зміст роботи

У роботі приведені клініко-імунологічні узагальнення відносно особливостей течії та імунологічних характеристик хворих похилого віку з загостренням хронічного риносинуситу, експериментально обґрунтовано та клінічно підтверджено застосування комбінованої терапії з використанням тіоцетама та синупрета.

1. Хронічний катаральний риносинусит у літніх людей за основними клінічними ознаками (тривалість течії та ремісії, частота рецидивів) відрізняється від клінічної течії ХКР у осіб молодшого віку, перш за все, торпідністю, тривалістю загострень та «стертістю» симптомів.

2. Імунологічна характеристика хворих на ХКР похилого віку має відмінність від такої ж у молодих хворих: у літніх людей переважають порушення як місцевого, так і системного імунітету, у той час як у більш молодих осіб при ХКР спостерігаються відхилення переважно у місцевому імунітеті. Однією з причин більш вираженої імунної недостатності в похилому віці є наявність хронічних захворювань, які відмічались у 90% обстеженого контингенту.

3. В умовах експерименту виявлена імуномоделююча активність тіоцетама, здатного стимулювати антитілогенез у «старих» тварин та підвищувати функціональну активність різних груп цитотоксичних клітин.

4. Результати досліджень імуномодулюючих властивостей фітопрепарату синупрет свідчать про те, що його застосування відносно нормальних «старих» тварин сприяє підвищенню маси і особливо клітинності вилочкової залози, у тому числі и при імунодефіциті, що моделюється. Це є підставою для проведення імунореабілітаційної терапії.

5. Сумісне застосування відносно тварин синупрета та тіоцетама приводило до вираженого адитивного ефекту - спостерігалась активація імунних процесів клітинного та гуморального плану - як у нормі, так і (особливо) при імунодефіциті. Отримані дані дозволяють рекомендувати використання препаратів у лікуванні інфекційно-запальних захворювань літніх людей.

6. Включення тіоцетама та синупрета до комплексної терапії хворих на хронічний риносинусит в похилому віці приводило до високого терапевтичного ефекту, який проявлявся в зниженні числа рецидивів захворювання, поліпшенні клінічної течії супутніх хвороб, підвищенні якості життя, зниженні захворюваності на ГРЗ на протязі року.

7. Застосування препаратів супроводжувалось нормалізацією локальних та системних механізмів імунітету, включаючи співвідношення про- та протизапальних цитокінів, на протязі більш тривалого часу, ніж у групі порівняння.

Практичні рекомендації

У хворих на ХР похилого віку необхідно виявляти супутні захворювання верхніх дихальних шляхів та проводити відносно них комплексну терапію.

У плані експрес-діагностики доцільно дослідити рівні секреторного імуноглобуліну А, лактоферину і прозапального цитокіну ІЛ 1b у ротоглоточному секреті як індикаторів активності запалення та оцінки ефективності терапії, що проводиться.

До складу комплексної терапії ХР відносно осіб похилого віку доцільно включати препарат синупрет у поєднанні з тіоцетамом.

Інтегральна характеристика клініко-імунологічного стану хворих на ХР похилого віку обєктивно може бути оцінена з використанням запропонованої нами бальної шкали клінічних ознак та імунологічних параметрів.

1. Мельников О.Ф. Экспериментальное изучение иммуномодулирующих свойств тиоцетама / Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Пелешенко Н.А. // Імунологія та алергологія. - 2006. - №4. - С. 38-40.

Дисертантом проведені дослідження в експерименті імуномодулюючих властивостей тіоцетама, статистична обробка матеріалу, написання статті.

2. Заболотный Д.И. Состояние иммунитета у лиц пожилого возраста с хроническим катаральным риносинуситом / Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Пелешенко Н.А. // Ринологія. - 2007. - №4. - С. 32-36.

Дисертантом проведені відбір хворих для дослідження, статистична обробка матеріалу, написання статті.

3. Заболотный Д.И. Балльная оценка клинико-иммунологического состояния больных с хроническими риносинуситами различного возраста / Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Пелешенко Н.А. // Ринологія. - 2008. - №1. - С. 19-24.

Дисертантом проведені відбір та клінічну оцінку стану хворих на хронічний риносинусит різного віку, статистична обробка матеріалу, написання статті.

4. Заболотный Д.И. Сравнительная оценка иммуномодулирующих влияний in vitro препаратов тиотриазолина и пирацетама / Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Пелешенко Н.А. // Журн. вушних, носових та горлових хвороб. - 2005. - №5-c. - С. 69-70.

Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка матеріалу, написання статті.

5. Пелешенко Н.А. Исследование влияния тиоцетама на гуморальные и клеточные реакции иммунитета в эксперименте / Пелешенко Н.А., Мельников О.Ф., Заболотный Д.И. // Імунологія та алергологія. - 2006. - №2. - С. 92.

Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статис тична обробка матеріалу, написання статті.

6. Мельников О.Ф. Сравнительное исследование эффективности модуляции антителообразования препаратами «Тонзилгон Н» и «Синупрет» / Мельников О.Ф., Дидиченко Ю.В., Пелешенко Н.А. // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №3-с. - С. 170.

Дисертантом проведені дослідження модуляції антитілоутворення препарату «Синупрет», статистична обробка матеріалу, написання статті.

7. Мельников О.Ф. Обоснование применения ноотропов и азогетероциклических соединений в комплексной терапии больных пожилого возраста с ЛОР-патологией воспалительного характера / Мельников О.Ф., Пелешенко Н.А. // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №5-с. - С. 117.

Дисертантом проведені відбір та лікування хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті.

8. Мельников О.Ф. Иммунологическое обоснование применения препаратов «Синупрет» и «Тиоцетам» у больных хроническим катаральным ринитом в пожилом возрасте / Мельников О.Ф., Пелешенко Н.А. // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - №5-с. - С. 107-108.

Дисертантом проведені відбір та лікування хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті.