Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів - Автореферат

Незважаючи на те, що останнє десятиріччя характеризується значними досягненнями у вивченні етіології і патогенезу хронічних неспецифічних запальних захворювань придатків матки, успіхами їх лабораторної та інструментальної діагностики, а також удосконаленням і поліпшенням якості фармакологічних препаратів, використовуваних при лікуванні запальних захворювань жіночої репродуктивної системи, зазначена патологія становить 60-65% усієї гінекологічної захворюваності (Вовк І.Б., 1999; Дубоссарська З.М., 1996). Найбільш частим ускладненням запальних процесів органів малого таза є трубно-перитонеальна безплідність, що становить 60-75%, при цьому, навіть після єдиного епізоду запального захворювання частота безплідності досягає 5-18% (Запорожан В.М., 2000; Кулаков В.И., 2001). Зазначені фактори стають причиною розладів психічного і фізичного здоровя жінок і дезадаптації у шлюбі, обумовлюючи економічний і соціальний аспекти даної проблеми. репродуктивний матка жіночий лікування При запальних захворюваннях органів малого таза у жінок виникає неузгодженість діяльності основних регуляторних систем організму, яка викликає порушення гомеостатичних реакцій і ослаблення адаптаційної здатності організму, внаслідок чого стає можливою реалізація етіологічних аспектів у виникненні, перебігу і хронізації запального процесу (Запорожан В.М., 2001; Іванюта Л.І. та співавт., 1999; Сметник В.П., 2000;). Однак, з огляду на мультифакторність ХЗЗПМ, а також полісистемність розладів основних регуляторних систем організму, усе вищенаведене змушує вишукувати нові немедикаментозні підходи, що впливають на основні ланки патогенезу запального процесу і підвищують ефективність медикаментозної терапії (Дубоссарська З.М., 1997; Кира Е.Ф., 2001; Чайка В.К.и соавт., 1999).Хворих на ХЗЗПМ було розбито на 2 групи: І групу (порівняльну) склали 55 хворих із ХЗЗПМ, яким було проведено традиційне протизапальне лікування, ІІ групу (основну) - склали 55 хворих із ХЗЗПМ, яким до комплексу протизапальних заходів включали ЕМВ мм діапазону. При бімануальному гінекологічному дослідженні збільшення придатків матки визначалося у 81,0% пацієнток, зниження рухливості відзначено у 44,0% хворих із ХЗЗПМ, болючість придатків матки виявлялася у 100%, а болючість тазових гангліїв визначалася у 33,0% спостережень. Рівень ЛГ також вірогідно підвищений у порівнянні зі значеннями, одержаними в контрольній групі, і становить в першу фазу менструального циклу 7,6 МО/л (у контролі - 3,7МО/л) у другу фазу - 14,3 МО/л (у контролі - 7,3 МО/л). При аналізі вмісту стероїдних гормонів виявлено достовірне зниження секреції Е2 в I фазу менструального циклу у 78% хворих із ХЗЗПМ порівняно з контролем до 41,7 пг/мл (74,3 пг/мл у контролі), а також достовірне зниження секреції П в II фазу менструального циклу до 6,1 нг/мл (15,9 нг/мл у контролі). Аналізуючи реалізацію фертильної функції в хворих із ХЗЗПМ обох груп, відзначено, що настання вагітності в пацієнток в основній групі спостерігалося в 2 рази частіше, ніж у групі порівняння, що свідчить про більшу ефективність комплексного з застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування хворих із ХЗЗПМ порівняно з традиційною терапією.У дисертаційній роботі проведені теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих із ХЗЗПМ в аспекті патогенетично обґрунтованого застосування ЕМВ мм діапазону як немедикаментозного доповнення до традиційної протизапальної терапії на підставі оцінки клінічного стану хворих, функціонального стану ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету в динаміці здійснюваного лікування та у віддалені терміни спостереження. У хворих із ХЗЗПМ мають місце зміни в системі загального і місцевого антиінфекційного захисту, які полягають у зниженні загальної кількості лімфоцитів до рівня 57,3%, зниженні коефіцієнта CD4/CD8 до 1,6. У хворих із ХЗЗПМ відзначаються порушення функціонування гіпофізарно-яєчникової системи, які полягають у підвищенні рівнів ЛГ і ФСГ у І фазу менструального циклу до 7,6 МО/л і 9,4 МО/л відповідно, а також у ІІ фазу менструального циклу до значень 14,3 МО/л і 6,3 МО/л відповідно. Відзначено підвищення загальної кількості лімфоцитів до рівня, характерного для здорових жінок, а також коефіцієнта CD4/CD8 до 2,2, нормалізація вмісту пан-В-клітинного пула лімфоцитів; зниження рівня IGA до значень, наявних у практично здорових жінок, яке зберігається до віддаленого періоду спостереження; зниження вмісту IGE, що зберігається до шостого місяця спостереження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі проведені теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих із ХЗЗПМ в аспекті патогенетично обґрунтованого застосування ЕМВ мм діапазону як немедикаментозного доповнення до традиційної протизапальної терапії на підставі оцінки клінічного стану хворих, функціонального стану ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету в динаміці здійснюваного лікування та у віддалені терміни спостереження.

1. У хворих із ХЗЗПМ мають місце зміни в системі загального і місцевого антиінфекційного захисту, які полягають у зниженні загальної кількості лімфоцитів до рівня 57,3%, зниженні коефіцієнта CD4/CD8 до 1,6. Спостерігається підвищення вмісту лімфоцитів, що несуть пан-В-клітинні антигени до значень CD19 - 16,6% і CD20 - 18,7%. Наявне підвищення рівнів IGA й IGE у цервікальному слизові до 3,1 г/л і 3,6 мг/мл відповідно.

2. У хворих із ХЗЗПМ відзначаються порушення функціонування гіпофізарно-яєчникової системи, які полягають у підвищенні рівнів ЛГ і ФСГ у І фазу менструального циклу до 7,6 МО/л і 9,4 МО/л відповідно, а також у ІІ фазу менструального циклу до значень 14,3 МО/л і 6,3 МО/л відповідно. Наявне зниження вмісту Е2 у першу фазу менструального циклу до рівня 41,7 пг/мл, а також зниження сироваткової концентрації П до 6,1 нг/мл у ІІ фазу менструального циклу.

3. Комплексна із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапія у хворих із ХЗЗПМ призводить до нормалізації функціонального стану імунної системи. Відзначено підвищення загальної кількості лімфоцитів до рівня, характерного для здорових жінок, а також коефіцієнта CD4/CD8 до 2,2, нормалізація вмісту пан-В-клітинного пула лімфоцитів; зниження рівня IGA до значень, наявних у практично здорових жінок, яке зберігається до віддаленого періоду спостереження; зниження вмісту IGE, що зберігається до шостого місяця спостереження.

4. Комплексна з використанням ЕМВ мм діапазону терапія хворих із ХЗЗПМ призводить до повернення рівнів ЛГ і ФСГ до нормальних значень, яке зберігається протягом не менше шести місяців спостереження. Крім того, відбувається достовірне підвищення рівнів Е2 в першу до 71,6 пг/мл і П до 12,8 нг/мл у другу фазу оваріально-менструального циклу.

5. Позитивна динаміка у клінічному, імунному й ендокринному статусі хворих під впливом проведеного комплексного лікування із застосуванням ЕМВ мм діапазону зберігається до шостого місяця спостереження, з наступним поверненням до вихідного рівня у віддалений термін спостереження, що клінічно супроводжується підвищенням частоти загострень запального процесу.

6. Використання ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ призводить до поліпшення загального самопочуття, нормалізації психоемоційного статусу і більш швидкого купування больового синдрому, зменшення частоти загострень запального процесу, а також до нормалізації менструальної і сексуальної функцій, порівняно з пацієнтками, які одержували традиційну протизапальну терапію, підвищуючи, таким чином, ефективність лікування хворих із ХЗЗПМ.

1.Тумасян К.П., Грушецька О.В., Вороновська І.В. Застосування електрофорезу з бішофітом у комплексному лікуванні хворих на внутрішній ендометріоз у поєднанні з запальними захворюваннями жіночої статевої сфери // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1999. - №2 (18). - С. 54-56.

2.Грушецкая Е.В. Частота выявления инфекций у женщин, обращающихся за гинекологической помощью // Вісник морської медицини. - 2000. - №1. - С.3-5.

3.Грушецька О.В. Роль превентивного протигерпетичного лікування в програмі підготовки до допоміжних репродуктивних технологій // ПАГ.-2001. - №1. - С.130-131.

4.Запорожан В.Н., Беспоясная В.В., Грушецкая Е.В. Иммунологические аспекты патогенеза воспалительных процессов придатков матки // Лікарська справа. - 2001. - №3. - С.21-24

5.Грушецька О.В. Вплив електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на стан імунної системи у жінок із хронічними запальними захворюваннями придатків матки // Одеський медичний журнал. - 2001. - №6. - С. 84-86.

6.Зелинский А.А., Дегтяренко В.И., Рожков В.С., Грушецкая Е.В. Применение электрофореза пеловита для лечения больных с хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції по немедикаментозним методам лікування в акушерстві та гінекології. - Одеса. - 2000. - С. 93-95.

7.Диагностика и лечение инфекций женских половых органов: Метод. рекомендации / В.Н. Запорожан, Н.Н. Низова, Н.Н. Рожковская, И.З. Гладчук, Ю.С. Мозговой, Е.В. Грушецкая, А.Г.

8.Волянская, В.Г. Дубинина, Л.М. Попова, Л.И. Артеменко, Н.Н. Белявский, Т.А. Лунько, А.В. Шевчук, С.А. Князев, В.Л. Кожаков / М-во здравоохранения Украины. - Одеса: Одеський гос. мед. університет, - 2002. - 33 с.

9.Деклараційний патент на винахід. Запорожан В.М., Беспоясна В.В., Бубнов В.В., Грушецька О.В. Одеський державний медичний університет. Спосіб індивідуального підбору довжини хвилі при ВВЧ-терапії. (11) 33580 А, (51) 6 А61N 1/06. 15.02.2001. Бюл. №1.

10.Деклараційний патент на винахід. Запорожан В.М., Беспоясна В.В., Бубнов В.В., Грушецька О.В. Одеський державний медичний університет. Спосіб вибору довжини хвилі електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону при лікуванні. (11) 36042 А, (51) 6 А61N 1/06. 16.04.2001. Бюл. №3.