Аналіз внутрішньокишкової антибактеріальної терапії, нормалізації біоценозу кишечнику пребіотиками і пробіотиками, його моторної функції, механічного очищення товстої кишки, зондового ентерального харчування в лікуванні гострого некротичного панкреатиту.
При низкой оригинальности работы "Комплексне лікування гострого некротичного панкреатиту з використанням ентеральної терапії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Незважаючи на визначні успіхи, досягнуті в останні десятиліття у лікуванні хворих на гострий панкреатит (ГП), загальна летальність при цій патології не має тенденції до зниження; вона стабілізувалася на рівні 5-10% (В.Г. Очевидно, що назріла потреба в оптимізації діагностичної і лікувальної тактики та розробці і впровадженні науково обґрунтованого алгоритму дій хірургів, у тім числі і з використанням ентеральної терапії, у хворих на ГП. Поліпшити результати лікування хворих на гострий панкреатит шляхом комплексного лікування з використанням ентеральної терапії. Провести ретроспективну оцінку результатів лікування хворих на гострий панкреатит у клініці до впровадження розроблених способів діагностики і лікування. Обґрунтувати систему скринінгу інтерстиціальних і некротичних форм гострого панкреатиту, розробити прогностичні критерії розвитку захворювання й оцінити критерії діагностики гнійно-септичних ускладнень гострого панкреатиту.У 1748 (79,1%) хворих діагностували легкий ГП, у 462 (20,9%) хворих - тяжкий ГНП (відповідно до рекомендацій класифікації ГП за тяжкістю стану Міжнародного погоджувального симпозіуму (Atlanta, 1992)). Крім того, не виявлені достовірні розходження між показниками шкали Ranson у хворих з різними формами ГП, а також у померлих і хворих, що вижили. З огляду на, що інформативність ні однієї зі шкал не досягає 100% у визначенні ступеня тяжкості хворого на ГП, проведено аналіз комплексного використання трьох шкал: якщо результати хоча б однієї з трьох шкал були вищими за граничний критерій це слугувало підставою для занесення пацієнта до групи хворих з тяжким ГП. Застосування УСГ - моніторингу при лікуванні 460 хворих з ГП дозволило в 429 (93,3%) хворих вчасно обєктивізувати діагноз ГНП, що засвідчує високу інформативність дослідження. З метою підвищення інформативності УСГ моніторингу 47 хворих обстежили комбінованим способом УСГ із прицільною пункцією порожнинного чи рідинного утворення з наступним бактеріологічним дослідженням отриманої рідини, що дало змогу у 34 хворих вчасно підтвердити факт інфікування й обрати адекватний патології спосіб хірургічної корекції.У дисертації викладені теоретичне обґрунтування і новий шлях вирішення наукового завдання - лікування хворих на гострий панкреатит, що складається в розробці оптимального діагностичного алгоритму, обґрунтування доцільності використання в комплексному лікуванні ентеральної терапії та черезшкірних пункційних малоінвазивних хірургічних втручань, а також диференційованого вибору технології оперативного лікування, що сприяє зменшенню частоти гнійно-септичних ускладнень, поліпшенню безпосередніх і віддалених результатів лікування. Частота тяжкого гострого панкреатиту в період з 1999 по 2004 р. залишалася стабільною і досягала 20,4-20,9% серед хворих на гострий панкреатит, однак виявлена тенденція до збільшення тривалості захворювання до моменту госпіталізації (пізніше 48 годин від моменту захворювання в 1999 р. госпіталізовано 14,7% хворих, а в 2001-2004 р. - 26,1% хворих). Ультрасонографічний моніторинг дає змогу верифікувати діагноз гострого панкреатиту в 93,3% випадків, а комбінація його з тонкогольчатою пункцією з наступним бактеріологічним дослідженням є достовірним критерієм діагностики інфікованих форм гострого некротичного панкреатиту. При I ступені синдрому ентеральної недостатності інфекційні ускладнення в хворих на гострий некротичний панкреатит не розвивалися, при II ступені - такі ускладнення виявлені в 38,1% випадках, а при III ступені їх частота досягла 55,5%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації викладені теоретичне обґрунтування і новий шлях вирішення наукового завдання - лікування хворих на гострий панкреатит, що складається в розробці оптимального діагностичного алгоритму, обґрунтування доцільності використання в комплексному лікуванні ентеральної терапії та черезшкірних пункційних малоінвазивних хірургічних втручань, а також диференційованого вибору технології оперативного лікування, що сприяє зменшенню частоти гнійно-септичних ускладнень, поліпшенню безпосередніх і віддалених результатів лікування.
1. Частота тяжкого гострого панкреатиту в період з 1999 по 2004 р. залишалася стабільною і досягала 20,4-20,9% серед хворих на гострий панкреатит, однак виявлена тенденція до збільшення тривалості захворювання до моменту госпіталізації (пізніше 48 годин від моменту захворювання в 1999 р. госпіталізовано 14,7% хворих, а в 2001-2004 р. - 26,1% хворих).
2. За клінічними проявами провести диференційну діагностику інтерстиціальних і некротичних форм гострого панкреатиту неможливо. Маркерами розвитку некротичного панкреатиту і додаткових критеріїв прогнозування перебігу захворювання є показники інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи.
3. Ультрасонографічний моніторинг дає змогу верифікувати діагноз гострого панкреатиту в 93,3% випадків, а комбінація його з тонкогольчатою пункцією з наступним бактеріологічним дослідженням є достовірним критерієм діагностики інфікованих форм гострого некротичного панкреатиту.
4. Комплексне використання шкал бальної оцінки тяжкості стану хворого (АРАСНЕ ІІ і Ranson) з рентгенологічними критеріями Balthazar-Bradley в динаміці дає змогу в 98,2% випадків захворювання не тільки правильно оцінити тяжкість стану й ефективність проведеного лікування, але й прогнозувати розвиток захворювання.
5. Для оцінки тяжкості синдрому ентеральної недостатності і прогнозування розвитку інфекційних ускладнень гострого некротичного панкреатиту інформативним критерієм є лактулозо-манітоловий тест. При I ступені синдрому ентеральної недостатності інфекційні ускладнення в хворих на гострий некротичний панкреатит не розвивалися, при II ступені - такі ускладнення виявлені в 38,1% випадках, а при III ступені їх частота досягла 55,5%.
6. Комбінована ентеральна терапія зменшує розвиток запальних і дистрофічних змін у кишечнику та колонізацію тонкої кишки товстокишковою флорою, перешкоджає транслокації мікроорганізмів. Застосування розробленої програми ентеральної терапії дало змогу знизити частоту інфекційних ускладнень гострого некротичного панкреатиту на 3,45%.
7. Проведення малоінвазивних хірургічних втручань показано при ускладненні перебігу гострого панкреатиту розвитком неінфікованих рідинних утворень. Ефективність таких втручань досягає 91,2%.
8. Операцією вибору у хворих на гострий інфікований некротичний панкреатит є етапна панкреатсеквестректомія з завершенням операції “відкритим” способом.
9. Поєднання можливостей ентеральної терапії і малоінвазивних хірургічних втручань дало змогу знизити кількість хворих з інфекційними ускладненнями гострого некротичного панкреатиту на 7,66% і знизити летальності в 1,76 раза.
Список литературы
1. Бобров О.Є., Мендель М.А., Сиряченко В.Г., Ігнатов І.М., Бачинський Б.С. Обгрунтування строку і обсягу релапаротомії при лікуванні хворих гострим некротичним післяопераційним панкреатитом // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2001. - Вип.14. - С.59-61.
2. Бобров О.Є., Бучнєв В.І., Мендель М.А., Ігнатов І.М., Зоргач В.Ю. Релапаротомія при післяопераційних внутрішньочеревних кровотечах // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2001. - Вип.13. - С.128-131.
4. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н., Зубаль В.И., Рейзин Д.В. К вопросу о защите внутренних органов при использовании открытых способов оперативного лечения больных гнойным панкреатитом // Вісник морської медицини. - 2001. - №2. - С.37-40.
13. Патент №8868 Україна, МКИ А61 В 17/00 Спосіб визначення розповсюдженості зон інфікування підшлункової залози і за очеревинного простору / Бобров О.Є., Мендель М.А., Ігнатов І.М., Бучнєв В.І. - №200602498; Заявл. 21.03.2005; Опубл. 15.08.2005. - Бюл. №8.
14. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. Энтеральная терапия при лечении больных с острым панкреатитом // Клін. хірургія. - 2004. - №11. - С.9.
15. Бобров О.Є., Мендель М.А., Хмельницький С.Й., Ігнатов І.М., Зубаль В.І. Терміни та обсяг релапаротомії при лікуванні хворих гострим некротичним післяопераційним панкреатитом // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. - К.: Інтермед, 2002. - С. 413-416.
16. Бобров О.Є., Семенюк Ю.С., Мендель М.А., Зоргач В.Ю., Зубаль В.І., Ігнатов І.М. Агресивна ультрасонографія з антибіотикотерапією у комплексному лікуванні хворих з гострим некротичним панкреатитом // Матеріали ХХ зїзду хірургів України. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2002. - Т.1. - С. 404-405.
17. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Лагуненко А.В., Зубаль В.И., Игнатов И.Н. Обоснование выбора способа операции у больных острым некротическим панкреатитом // Материалы международного конргесса хирургов (Петрозаводск, 22-24 мая 2002 г.) - Петрозаводск: ПЕТРГУ, 2002. - Т.1. - С. 39-40.
18. Zadorozhnaya T.D., Bobrov O.E., Mendel N.A., Ignatov I.N., Zubal V.I., Markov K.V. Experimental Study of Hypertonic Enemas and Lactulosa in Acute Pancreatitis in Rats // Histopathology. - 2002. - Vol.41. - Suppl.1. - P.127.
19. Бобров О.Е., Н.А. Мендель, И.Н. Игнатов. Мифы панкреатологии. Голод или энтеральное чреззондовое питание при лечении больных острым панкреатитом? // Новости медицины и фармации. - 2004. - №12 (152) - С. 18 - 19.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
