Комплексне лікування гнійних ран щелепно-лицевої ділянки у дітей із використанням сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей - Автореферат

Тому сучасні успіхи в активному веденні гнійно-некротичних ран не заперечують використання з давніх-давен відомого способу їх лікування - під повязкою, який економічно вигідний, може застосовуватись у будь-яких умовах і, відрізняючись простотою і доступністю, залишається основним способом лікування гнійних ран у сучасній практичній медицині [Г.Б.Карпінець, 1998; В.С.Агапов, В.В.Шулаков, 1999]. Широкий вибір сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей (БКМ) із урахуванням їхнього впливу на окремі фази ранового процесу (РП), тканинний метаболізм, виразність післяопераційного рубця створюють передумови для їх широкого використання у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ). Дослідити динаміку клініко-лабораторної картини гострого гнійного лімфаденіту щелепно-лицевої ділянки та гострого одонтогенного остеомієліту тіла нижньої щелепи у дітей при застосуванні в комплексному лікуванні сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей. Визначити ефективність використання сучасних вітчизняних багатокомпонентних мазей для лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей за допомогою спеціальних методів дослідження ран (визначення РН ранового вмісту, внутрішньоранової термометрії, податливості навколоранових мяких тканин, планіметрії). Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні та спеціальні методи дослідження ранового процесу застосовувались для вивчення особливостей загоєння гнійних ран щелепно-лицевої ділянки в дітей, хворих на гострий гнійний лімфаденіт і гострий одонтогенний остеомієліт тіла нижньої щелепи, під впливом сучасних багатокомпонентних мазей вітчизняного виробництва та оцінки ефективності застосування вказаних препаратів різного складу в порівняльному аспекті; морфо-гістохімічними методами вивчалися закономірності репаративних процесів у мяких тканинах щелепно-лицевої ділянки дітей за місцевого лікування гнійних ран із використанням сучасних багатокомпонентних мазей; статистичні методи використовувались для обробки отриманих результатів досліджень.Результати клінічної роботи грунтуються на обстеженні 43 дітей із гострим гнійним лімфаденітом (ГГЛ) щелепно-лицевої ділянки віком 7-12 років (дівчата - 25, хлопці - 18) та 22 дітей із гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи (ГООТНЩ) віком від 7 до 14 років (дівчата - 8, хлопці-14), що склали дві групи спостереження. Перша група - 22 дитини із ГГЛ щелепно-лицевої ділянки та 11 дітей із ГООТНЩ, в яких для місцевого лікування гнійних ран протягом усього ранового процесу використовували мазь “Альгофін” (реєстраційний номер Р/97/315/6). Друга група - 21 дитина із ГГЛ щелепно-лицевої ділянки та 11 дітей із ГООТНЩ, в яких багатокомпонентні мазі застосовувались пофазово: “Офлокаїн-Дарниця” (реєстраційний номер Р.97.243.46) - у 1 фазі, а “Метилурацил-Дарниця” (реєстраційний номер Р.03.99/00363) - у 2 та 3 фазах ранового процесу. У хворих на гострий одонтогенний остеомієліт тіла нижньої щелепи загальні порушення були подібними до тих, що в дітей із гострим гнійним лімфаденітом, однак температура тіла сягала 38,1-38,2°С. У 10% хворих* на гострий одонтогенний остеомієліт тіла нижньої щелепи зник симптом Венсана, а неболюче відкривання рота визначалось у 90,91% хворих* на гострий одонтогенний остеомієліт тіла нижньої щелепи.Незважаючи на різнобічну фармакологічну дію мазей “Альгофін”, “Офлокаїн-Дарниця” та “Метилурацил-Дарниця”, їхні складові не суттєво впливають на клініко-лабораторні показники та загальний стан дітей із гострим гнійним лімфаденітом щелепно-лицевої ділянки та гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи, що проявляється різницею у зниженні температури тіла на 3-ю післяопераційну добу лише на 0,3% у хворих двох груп порівняння, однотиповою динамікою гемограм та однаковими змінами в них загальноклінічних проявів хвороби на першу, 3-ю і 6-у післяопераційну добу. Інтенсивніша нормалізація показників РН, внутрішньоранової температури та податливості навколоранових мяких тканин за пофазового використання мазей “Офлокаїн-Дарниця” і “Метилурацил-Дарниця” сприяє зменшенню площі ранової поверхні на 8,5% за добу порівняно із 5,25% у разі застосування мазі “Альгофін” протягом всього ранового процесу. Подальше використання мазі “Офлокаїн-Дарниця” веде до повного некролізису, інтенсивного розвитку повноцінної грануляційної тканини та посилення фібробластичної активності на 3-ю добу, що під дією мазі “Метилурацил-Дарниця” на 6-у добу завершується активним фібрилогенезом, “дозріванням” рубцевої тканини із розвитком типового багатошарового плескатого епітелію. Натомість, за використання мазі “Альгофін” на 3-ю добу очищення ран від гнійно-некротичних мас остаточно не завершується, на тлі чого грануляції тільки починають утворюватися, і лише на 6-у добу зявляється молода рубцева тканина, покрита окремими деструктурованими епітеліальними шарами. Розроблена, апробована і впроваджена в клінічну практику проста в застосуванні та економічно вигідна методика місцевого використання мазей “Альгофін”, “Офлокаїн-Дарниця” та “Метилурацил-Дарниц

Основний зміст роботи