Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку - Автореферат

Артеріальна гіпотензія, за класифікацією МКХ-Х, належить до першого розділу: “Захворювання і патологічні стани, які призводять до порушень кровообігу мозку”. Серцево-судинні захворювання за показниками інвалідизації та смертності населення України займають одне з перших місць - частота їх розвитку досягає 56,5% (Камчатнов П.Р., 2000; Менделевич В.Д., Соловьева С.Л., 2002; Красиленко О. П., 2003), тому значний інтерес становить вивчення факторів ризику виникнення цереброваскулярної патології. За даними статистики, протягом останніх 15 років частота виникнення гіпотонічних станів (ГС) неухильно зростає (від 3,7% до 41%), особливо в осіб молодого віку (Верткин А.Л., Силина Е.Г., 1997; Вейн А.М., Окнин В.Ю., Хаспекова Н.Б., Федотова А.В., 1998), що підвищує ризик розвитку цереброваскулярних захворювань. Значний інтерес має можливість застосування методів акупунктури в комплексній терапії з приводу ГС, що забезпечує високу ефективність без використання лікарських препаратів чи їх призначення у нижчих дозах. Оцінити ефективність використання індивідуальних патогенетично-обгрунтованих схем лікування у хворих з ГС.З них в І групі - 6 чоловіків і 36 жінок у віці 20 - 44 роки та 3 чоловіка і 20 жінок у віці 45 - 59 років; в ІІ групі - 6 чоловіків і 34 жінки у віці 20 - 44 роки та 4 чоловіка і 18 жінок віком 45 - 59 років. В контрольній групі розподіл осіб за віком та статтю був ідентичним такому в І та ІІ групах. В групу досліджуваних хворих на ПАГ не входили хворі з соматичною патологією (виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки, захворювання серця, печінки, підшлункової залози, ендокринної сфери), а також хворі з наслідками черепномозкової травми, енцефалопатією. На час огляду середній АТ у пацієнтів молодого (20-44 роки) віку з ПАГ І та ІІ груп становив 99,2 ± 0,6 і 68,6 ± 0,5 мм рт. ст. відповідно, середнього (45-59 років) віку - 104,2 ± 0,3 мм рт. ст. Перша група - 65 пацієнтів з ГС, яким проводили традиційну медикаментозну терапію (42 - віком 20-44 роки, 23 - 45-59 років); друга група - 62 пацієнти з ГС, яким призначали комплексне лікування з застосуванням методів рефлексотерапії (40 - віком 20-44 роки, 22 - 45-59 років).У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення результатів вивчення особливостей клінічної симптоматики, показників реоенцефалографії, електроенцефалографії, ехоенцефалографії, варіабельності серцевого ритму, електропунктурної діагностики за методом Накатані при гіпотонічних станах та встановлена клінічна ефективність голкорефлексотерапії і лазеропунктури в комплексному лікуванні хворих з ГС. Використання кардіоритмографії (методу математичного аналізу ВСР) дозволяє в короткий термін (5 хв) визначити характер симпатико-парасимпатичних взаємовідносин у хворих з ГС, і тим самим дає змогу застосовувати індивідуальний підхід до лікування. За показниками ЕЕГ встановлено зменшення альфа-ритму, зростання індексу повільного дельта-ритму, зниження коефіцієнта співвідношення швидких та повільних ритмів, послаблення засвоєння ритму у разі фотостимуляції в осіб з ГС, переважно середнього віку, що свідчить про зниження активності ЦНС, посилення інертності нервових процесів. За даними РЕГ, у хворих середнього віку з ГС знижений ступінь пульсового кровонаповнення, визначаються явища гіпоксії мозку, периферичний опір судин головного мозку підвищений. Параметри ЕХОЕГ свідчать про статистично достовірну тенденцію до наростання лікворної гіпертензії у хворих середнього віку з ГС порівняно з такими у здорових осіб, що вказує на більш прогресивний перебіг атрофічних процесів головного мозку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення результатів вивчення особливостей клінічної симптоматики, показників реоенцефалографії, електроенцефалографії, ехоенцефалографії, варіабельності серцевого ритму, електропунктурної діагностики за методом Накатані при гіпотонічних станах та встановлена клінічна ефективність голкорефлексотерапії і лазеропунктури в комплексному лікуванні хворих з ГС.

2. Використання кардіоритмографії (методу математичного аналізу ВСР) дозволяє в короткий термін (5 хв) визначити характер симпатико-парасимпатичних взаємовідносин у хворих з ГС, і тим самим дає змогу застосовувати індивідуальний підхід до лікування.

3. За результатами дослідження вегетативного статусу осіб з ГС, переважали неадекватна реактивність, недостатнє вегетативне забезпечення діяльності.

4. За показниками ЕЕГ встановлено зменшення альфа-ритму, зростання індексу повільного дельта-ритму, зниження коефіцієнта співвідношення швидких та повільних ритмів, послаблення засвоєння ритму у разі фотостимуляції в осіб з ГС, переважно середнього віку, що свідчить про зниження активності ЦНС, посилення інертності нервових процесів.

5. За даними РЕГ, у хворих середнього віку з ГС знижений ступінь пульсового кровонаповнення, визначаються явища гіпоксії мозку, периферичний опір судин головного мозку підвищений.

6. Параметри ЕХОЕГ свідчать про статистично достовірну тенденцію до наростання лікворної гіпертензії у хворих середнього віку з ГС порівняно з такими у здорових осіб, що вказує на більш прогресивний перебіг атрофічних процесів головного мозку.

7. Для пацієнтів з ГС характерні невротичні відхилення в структурі особистості (домінування іпохондричного синдрому в поєднанні з емоційною лабільністю, елементами аутизації).

8. Проведено порівняльний аналіз ефективності лікування хворих з ГС на підставі результатів клініко-нейрофізіологічних, психологічних досліджень. Виявлено більшу результативність комплексного лікування з використанням медикаментозної терапії, голкорефлексотерапії та лазеротерапії ІЧЛВ в порівнянні з загальноприйнятою терапією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З урахуванням найбільш інформативної, економної за часом, сучасної методики оцінки вегетативного статусу хворих з ГС рекомендовано більш широке застосування на практиці методу математичного аналізу ВСР.

2. Нейрофізіологічні методи дослідження (РЕГ, ЕХОЕГ, ЕЕГ) - обовязкові для обстеження хворих, раннього виявлення факторів ризику в розвитку судинної патології головного мозку.

3. До комплексного лікування хворих з ГС необхідно включати, поряд з медикаментозною терапією, методи рефлексотерапії, зокрема голкорефлексотерапію та інфрачервону лазеропунктуру як найбільш ефективні та перспективні.

4. До підбору схем комплексного лікування ГС слід застосовувати індивідуальний підхід, що ґрунтується на результатах додаткових методів обстеження.

СПИСОК ПУБЛИКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кошель Т.В. Возможности рефлексотерапии в комплексном лечении гипотонических состояний // Лік. справа. - 2004. - № 5-6. - С. 49-52.

2. Кошель Т.В., Матяш М.Н. Динаміка неврологічних та психологічних особливостей в результаті комплексного лікування хворих молодого та середнього віку з гіпотонічними станами // Укр. мед. часопис. - 2004. - № 7-8. - С. 65-69. (Дисертантом самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки, самостійно підготовлен текст до друку).

3. Мачерет Е.Л., Матяш М.Н., Кошель Т.В. Особенности показателей психологического исследования больных с гипотоническими состояниями // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2003. - С. 576-581. (Дисертантом самостійно проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури, сфомульовані висновки, підготовлена стаття до друку).

4. Мачерет Е.Л., Кошель Т.В., Матяш М.Н. Применение актовегина, лазеропунктуры, иглорефлексотерапии в комплексном лечении гипотонических состояний у больных молодого возраста // Укр. вісн. психоневрології. - 2002. - Т.10, вип. 1(30). - С. 94. (Внесок дисертанта полягає у самостійному клінічному підборі та обстеженні хворих, аналізі отриманих даних, підготовки статті до друку).

5. Матяш М.Н., Коркушко А.О., Кошель Т.В. Роль кардиоритмографии в диагностике гипотонических состояний // Матеріали Ювілейної наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії” (Київ, 10-11 жовтня, 2002 р.). - Київ, 2002. - С. 130-133. (Внесок дисертанта полягає у самостійному клінічному підборі та обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, аналізі отриманих даних, підготовки статті до друку).

6. Матяш М.Н., Кошель Т.В., Шарай С.Г. Лечение методами рефлексотерапии гипотонических состояний, обусловленных хроническими обструктивными заболеваниями легких // Матеріали Ювілейної наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії” (Київ, 10-11 жовтня, 2002 р.). - Київ, 2002. - С. 133-136. (Дисертантом самостійно проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури, підготовлен текст до друку).

7. Мачерет Е.Л., Матяш М.Н., Кошель Т.В. Комплексное лечение больных с гипотоническими состояниями// Матеріали Ювілейної наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, присвяченої 25-річчю служби рефлексотерапії в Україні “Актуальні питання рефлексотерапії” (Київ, 10-11 жовтня, 2002 р.). - Київ, 2002. - С. 145-148. (Дисертантом самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, сформульовані висновки, підготовлен текст до друку).

8. Матяш М.Н., Кошель Т.В. Гипотонические состояния как фактор риска в возникновении цереброваскулярной патологии // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини” (Київ, 10-11 жовтня, 2003 р.). - Київ, 2003. - С. 80-82. (Внесок дисертанта полягає у самостійному клінічному підборі та обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, аналізі отриманих даних, підготовки тексту до друку).

9. Кошель Т.В. Динаміка показників реоенцефалографії у хворих з гіпотонічними станами під впливом комплексної терапії // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю “Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на сучасному етапі” (Київ, 1-2 жовтня, 2004 р.). - С. 76-79.

10. Кошель Т.В. Динаміка показників вегетативної функції хворих з гіпотонічними станами під впливом комплексного лікування// Матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю “Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на сучасному етапі” (Київ, 1-2 жовтня, 2004 р.). - С. 69-72.

11. Кошель Т.В. Динаміка показників біоелектричної активності головного мозку пацієнтів з гіпотонічними станами молодого та середнього віку під впливом комплексної терапії// Матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю “Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на сучасному етапі” (Київ, 1-2 жовтня, 2004 р.). - С. 72-76.

Размещено на .ru