Комплексне лікування дітей з гострими стенозуючими ларинготрахеобронхітами - Автореферат

Проблема гострих стенозуючих ларинготрахеобронхітів (ГСЛТБ) у дітей актуальна через високу частоту виникнення, яка не має тенденції до зниження (Б.А.Липкин и соавт.,1987; Н.И.Прутовых и соавт., 1990); тяжкість перебігу (Е.В.Мельникова и соавт., 1985; Е.О.Комаровский,1993) та схильність до рецидивування (И.И.Абабий,1988; И.Г.Брагина,1989). При майже однакових поглядах на етіологію та патогенез ГСЛТБ, підходи до лікувальної тактики різних авторів суттєво відрізняються, пропонується велика кількість медикаментозних препаратів та лікувально-діагностичних процедур (Е.А.Евдощенко и соавт.,1972; А.А.Лайко и соавт.,1982; С.Д.Носов,1986; Ю.В.Митин, 1986; В.П.Киселев и соавт.,1988; Е.А.Евдощенко,1991). Лікування ГСЛТБ складне, вимагає інтенсивних заходів і ургентних втручань, не завжди буває ефективним, інколи призводить до інвалідизації, і навіть створює загрозу для життя дитини (Е.В.Мельникова и соавт.,1985; А.І.Мостюк і співавт.,1997). 3.Розробити метод внутрішньотканинного фонофорезу лікарських речовин при лікуванні ГСЛТБ у дітей та обгрунтувати його переваги в експерименті на лабораторних тваринах. 3.Експериментально показано, що місцеве підшкірне введення кортикостероїдів в ділянці гортані з наступним фонофорезом сприяє більшому накопиченню кортизолу в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів дослідних тварин, ніж аналогічне підшкірне введення без післядії ультразвуком або внутрішньомязове введення препарату, що, однак, не призводить до зміни вмісту гамма-глобулінів у вказаній гістологічній структурі гортані та трахеї.Найбільш значущими факторами ризику у дітей з ГСЛТБ виявилися: лімфатико-гіпопластичний та алергічний діатез - 996 (41,2%); несприятливий вплив на різних етапах антенатального і постнатального розвитку (загроза переривання вагітності, ранні та пізні токсикози вагітних, вживання вагітними лікарських препаратів, в тому числі гормональних препаратів) - 1837 (76%); недоношеність, асфіксія та родова травма - 672 (27,8%); штучне та змішане вигодовування - 354 (14,7%); алергічні шкірні прояви - 576 (23,8%); в тому числі алергічні шкірні прояви на харчові продукти - 456 (18,9%); захворюваність на гострі інфекційні хвороби, вперше виявлена у віці до 6 міс - 408 (16,9%); часто хворіючі діти - 663 (27,4%); формування хронічних вогнищ інфекції у вигляді аденоїдиту та хронічного тонзиліту - 773 (32%); тімомегалія - 392 (16,2%). При цьому вводили водорозчинний гідрокортизон з розрахунку 25 мг/кг/добу (4 мг на 1 введення) кожній тварині, а потім визначали вміст кортизолу в гомогенатах із гортані і трахеї, селезінки, а також в сироватці крові тварин за допомогою радіоімунологічного методу (Стерон-К-J-125 1М, Білорусія). У лабораторних тварин, котрим проводилось підшкірне введення радіоактивноміченого кортизолу в області шиї без локального застосування ультразвуку, в тканинах гортані і трахеї реєструвалась більша кількість імпульсів, ніж в аналогічних тканинах тварин, яким препарат вводився внутрішньомязово. Так, кількість імпульсів, яка реєструвалась за 10 хв в тканинах гортані і трахеї тварин, які отримували внутрішньомязове введення радіоактивноміченого кортизолу складала - 640,00 67,18, в той час як у тварин, яким проводилось підшкірне введення препарата в ділянці проекції гортані на передню поверхню шиї - 980,00 76,77, а у тварин, які отримували фонофоретичну процедуру, в тканинах гортані і трахеї реєструвалось - 1660,00 115,16 імпульсів (p<0,05), що є статистично значимим до попередніх груп. Дітям з ГСЛТБ в стадії компенсованого дихання проводили комплексне лікування, яке включало: інгаляції з протинабряковою сумішшю (ПНС), інгаляції соди; антибактеріальну терапію призначали дітям до 1 року, хворим з тімомегалією та при наявністі хронічних вогнищ інфекції і бактеріальних ускладнень; призначення спазмолітиків та десенсибілізуючих препаратів проводили коротким курсом при наявності відповідних показань, рефлекторну терапію (відволікаючі процедури) застосовували при відсутності гіпертермії та симптомів серцево-судинної недостатності; а дітям з алергічними проявами та тімомегалією призначали преднізолон в дозі 1-2 мг/кг/добу або гідрокортизон по 3-5 мг/кг/добу в 2 прийоми парентерально коротким курсом на протязі 1-3 днів.1.При аналізі анамнестичних даних у обстежених дітей з ГСЛТБ виявлені фактори ризику (лімфатико-гіпопластичний та алергічний діатез; несприятливий вплив на різних етапах свого антенатального і постнатального розвитку; недоношеність, асфіксія, родова травма; штучне та змішане вигодовування; алергічні шкірні прояви; раннє формування хронічних вогнищ інфекції у вигляді аденоїдиту та хронічного тонзиліту; наявність тімомегалії у дітей), які сприяють виникненню даного захворювання у дітей. 3.Локальне введення малих доз гідрокортизону та антибіотиків у поєднанні з ультразвуком інтенсивністю 0,2-0,4 Вт/см2 на частоті 880 КГЦ в імпульсному режимі протягом 7-10 хвилин щоденно на протязі 4-7 днів, в залежності від ступеня тяжкості стенозу гортані, не викликає суттєвих змін у системному імунітеті, разо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ