Ефективність комплексної терапії атипових форм червоного плоского лишаю, ґрунтуючись на результатах дослідження клінічних, морфологічних, імуногістохімічних та імунологічних факторів. Встановлення патогенетичних закономірностей розвитку захворювання.
Актуальність проблеми вивчення червоного плоского лишаю (ЧПЛ) обумовлена перманентним зростанням рівню захворюваності, варіабельністю його клінічного перебігу, частим розвитком атипових форм, резистентних до терапії, що традиційно використовується, зменшенням терміну ремісій (Кривошеев А.Б. и др., 2000; Лобановский Г.И., 2001; Рабинович О.Л., 2004; Kanwar В останні роки значно підвищилося звернення хворих на ЧПЛ із різних вікових груп, реєструються форми, які рідко зустрічаються та важко діагностуються (Довжанский С.И., Слесаренко Н.А., 1998; Шахнес И.Е., 2001; Опарин Р.Б., 2003; Кряжева С.С., 2005; Петрова Л.В., 2005; Cribier B., 2004.). ЧПЛ, як відомо, є хронічною мультифакторною запальною хворобою шкіри та слизових, що має значну клінічну варіабельність форм, тривалості та важкості перебігу (Коляденко В.Г., 1986; Бутов Ю.С., 2000; Романенко В.Н., Свистунов И.В., 2004; Rodstrom P.O. et al., 2004). Різноманіття клінічних форм та варіабельність перебігу ЧПЛ, численні висипки, часте виникнення нестерпного свербежу, нерідко тривала втрата працездатності, відсутність стійкості психоемоційної сфери хворих та як результат - виразний негативний вплив хвороби на якість життя, рецидивуючий перебіг переконують у необхідності детального та послідовного вивчення клінічних, епідеміологічних, функціональних особливостей та механізмів розвитку дерматозу та розробки нових методів комплексного патогенетичного лікування. Спираючись на принципи доказової медицини, на цей час існує також значна потреба у розробці таких засобів сучасної терапії хворих на ЧПЛ, які б ураховували, насамперед, форму та стадію дерматозу, механізми його розвитку та були б ефективними, безпечними, мали позитивну фармакоекономіку та водночас не погіршували б якість життя хворих, що проходять лікування.Отримано дані про частішу реєстрацію супутніх захворювань (у 89,7 % хворих), ніж попередніми дослідниками, що, на наш погляд, може бути повуязано з покращанням діагностичних можливостей на ранніх етапах розвитку захворювання у сучасній медицині, поширенням так званих "хвороб цивілізації", виникненням резистентних до будь-якої терапії хронічних інфекційних хвороб, частішого, ніж раніше безсимптомного вірусо-і бактеріоносійства. За результатами патогістологічного дослідження отримано такі дані: ЧПЛ сполучався з кільцевидною гранульомою у 1 хворого, з кільцевидним окаймляючим лишаєм Видаля - у 1 випадку, з дисемінованим червоним вовчаком - у 1, зі склеродермією - у 1, з токсикодермією - у 1, з псевдолімфомою (доброякісною лімфоплазією шкіри) - у 3 та із застійним дерматитом - у 1 хворого. Порівняльна характеристика клінічних особливостей проявів типової та атипових форм ЧПЛ показала наявність деяких відмінностей при атипових формах: кольор папул синюшно-червоний, коричневий, багряний, малиновий, бурий, фіолетовий на відміну від червоного при типовій формі; частіше спостерігається злиття та згруповання папул, лущіння папул, їх інфільтрація, екскоріації на їх поверхні, субєктивні відчуття на слизових (печія, болісність); рідко спостерігаються симптом Кебнера та сітка Уікхема; свербіж відрізняється виразною силою, інколи нестерпний, хоча може бути у деяких випадках відсутнім; на відміну від типової форми зустрічаються ураження долонь та підошви. Аналогічні закономірності відзначені при порівнянні якості життя хворих на ЧПЛ за методикою Вітебського опитувальника хворих на дерматози (ВОХД): достовірне підвищення (p<0,01) рівнів при атипових формах (112,8±4,4 бали) порівняно з типовими (98,2±3,1 балів), особливо при вищезгаданих формах. Аналогічні зміни в патогістологічній картині спостерігались при атипових формах ЧПЛ, проте було виявлено низку особливостей: при верукозній і фолікулярній формах - значну вираженість проліферативних, дистрофічних і запальних процесів у дермі; при атрофічній - не спостерігалося проліферативних змін в епідермісі та слабішими були порушення процесу кератинізації; при пігментній формі запальні зміни у дермі характеризувалися наявністю, окрім лімфогістіоцитарних елементів, чисельних меланофагів зі значним вмістом пігменту в цитоплазмі; при бульозній - спостерігався набряк верхніх відділів дерми, виразні дистрофічні зміни, а інколи й повне розплавлення окремих клітинних груп, які призводили до відшаровування епідермісу з формуванням субепідермальних щілин та пухирів.В дисертаційній роботі дано теоретичне обґрунтування та практичне рішення проблеми ЧПЛ як своєрідної ліхеноїдної реакції шкіри на різні екзо-та ендогенні фактори, що дозволило розробити новий напрям у розумінні механізму розвитку та перебігу різноманітних форм захворювання із характерною для кожної з них гістоморфологічною, імуногістохімічною, гістохімічною структурою ураженої тканини, імунологічних зсувів, розробити методи діагностики, диференційовані показання та методи комплексної індивідуалізованої терапії, прогнозування розвитку та рецидивів атипових форм ЧПЛ. При обстеженні 214 хворих на ЧПЛ зареєстровано 23 клінічні форми дерматозу, що дозволило за допомо
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
