Комплексне хірургічне лікування ускладнених форм епітеліальних куприкових ходів - Автореферат

Епітеліальний куприковий хід (піленеальний синус, пілонідальна кіста, ектодермальний крижово-куприковий синус) - захворювання, на яке страждає 5-7 % дорослого населення працездатного віку, складає 1-2 % від усіх хірургічних захворювань і від 8,5 до 53,4 % колопроктологічної патології (В.І. Відсутність наукових повідомлень стосовно результатів застосування простих та економічно вигідних фізичних методів профілактики та лікування, зокрема ефективності використання електричного поля постійного струму при лікуванні хворих на ускладнені форми епітеліальних куприкових ходів, спонукали до проведення даного дисертаційного дослідження. Розробити методику двоетапного хірургічного комплексного лікування хворих з гострим нагноєнням епітеліальних куприкових ходів з використанням мікродренуючої елімінаційної електролізисної санації гнійної порожнини, перифокального запалення та наступним радикальним висіченням епітеліального куприкового ходу. Провести порівняльну оцінку результатів розробленого комплексного хірургічного лікування хворих з ускладненими формами епітеліальних куприкових ходів з використанням мікродренуючої елімінаційної електролізисної санації гнійної порожнини та перифокального запалення з традиційними методами. Методи дослідження: клінічні - клінічно-анамнестичні, дані лабораторних та інструментальних методів дослідження хворих з епітеліальним куприковим ходом; морфологічні - для дослідження структури і будови епітеліального куприкового ходу, мазків-відбитків з рани; мікробіологічні - для дослідження видового та популяційного рівня мікробної контамінації в гнійній порожнині та в перифокальних тканинах, чутливості до антибактеріальних засобів та їх зміни під час лікування у хворих з нагноєними формами епітеліальних куприкових ходів; статистичні - для оцінки вірогідності отриманих показників застосовували математичну обробку результатів дослідження з використанням методів варіаційної статистики з урахуванням критерію Стьюдента.Основу роботи складають результати обстеження і лікування 140 пацієнтів із різними формами епітеліальних куприкових ходів (ЕКХ), які перебували на стаціонарному лікуванні в І хірургічному відділені лікарні швидкої медичної допомоги м. Хворі були поділені на групу контролю та дослідну групи, в свою чергу ці групи поділялися на дві підгрупи. Першу підгрупу групи контролю становило 55 хворих з ЕКХ, яким проводилося тільки паліативне лікування (розкриття та дренування гнійника), що становило 39,28 % від загальної кількості клінічних спостережень. У другій підгрупі групи контролю було 50 хворих з ЕКХ (24,29 % від загальної кількості клінічних спостережень), яким виконали радикальне висічення ЕКХ. Першу підгрупу основної групи становили пацієнти (17 осіб - 12,14 %), яким застосовували розроблений нами спосіб передопераційної підготовки на основі мікродренуючої елімінаційної електролізисної санації гнійної порожнини та перифокального запалення.У дисертації наведено клінічне узагальнення і нове вирішення наукового і практичного завдання - поліпшити результати комплексного хірургічного лікування хворих з ускладненими формами епітеліальних куприкових ходів шляхом розробки та обґрунтування ефективності застосування нових і вдосконалення існуючих методів лікування на основі всебічного вивчення особливостей перебігу даного захворювання у пацієнтів. Константними мікроорганізмами гнійного ексудату у хворих з нагнійними формами епітеліальних куприкових ходів є золотистий стафілокок (75,0 %), часто трапляються умовно патогенні ешерихії (30,71 %), епідермальний стафілокок (10,0 %) та асоціації мікроорганізмів (42,86 %), а в перифокальних тканинах основними збудниками є золотистий стафілокок (58,0%) та ешерихії (26%). Використання розробленого методу електроелімінаційної електролізисної санації гнійної порожнини, а в післяопераційному періоді сеансів внутрішньотканинного електрофорезу призвело до прискорення регенеративних процесів в рані (цитограми набували регенераторно-запального характеру на 4 добу після операції, а на 7 добу набували регенеративного типу, на відміну від групи контролю, де на 4 добу спостерігався запально-регенеративний, а на 7 добу - регенеративно-запальний тип) Отримані дані свідчать про стимулюючий вплив електричного поля постійного струму на репаративні процеси в післяопераційній рані. Використання внутрішньотканинного електрофорезу в передопераційній підготовці та післяопераційному періоді при радикальному висіченні епітеліального куприкового ходу дозволило скоротити терміни передопераційної підготовки хворих на 3,6±0,5 доби (р<0,05), терміни післяопераційного перебування - на 4,1±0,4 доби (р<0,001), терміни загоєння післяопераційної рани - на 3,2±0,1 доби (р<0,001), терміни перебування хворих у стаціонарі - на 7,2±0,4 доби (р<0,001). Впровадження розробленого способу лікування хворих із нагнійними формами епітеліальних куприкових ходів, в основі якого є застосування антисептика октенідин дигідрохлорид 2-феноксиетанолу в поєднанні з електричним полем постійного ст

2. Основний зміст роботи