Комплексна ультразвукова діагностика змін щитоподібної залози у хворих на гострий пієлонефрит - Автореферат

В останні роки зявилось багато публікацій щодо ролі збудників різного таксономічного походження: бактерій, вірусів, простійших у формуванні соматичної патології, розвитку локальних та системних порушень [Руденко А.В., 1985, 2006, 2009; Гафаров М.М., 2004; Недосекова Ю.В., 2007], у тому числі тиреопатій з аутоімунним компонентом, приріст яких за останні сім років складає 62% [Гончарова О.А., 2008; Малова Н.Г., 2009]. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи ДУ «Інститут урології АМН України» на тему «Визначити роль імунно-мікробних факторів, що забезпечують захист слизових оболонок сечостатевих органів від збудників різного таксономічного походження (клініко-експериментальне дослідження)» (№ держ. реєстрації: 0107 U 000764), співвиконавцем якої є здобувач. Вивчити ехосеміотику структури ЩЗ у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих з певним серологічним профілем (IGG) до інфекційних збудників різного таксономічного походження. Визначити диференційно-діагностичні ознаки дифузних змін ЩЗ у хворих з діагностично-значущими рівнями IGG до збудників різного таксономічного походження та дифузних змін ЩЗ у серонегативних хворих за даними комплексного ультразвукового дослідження. За даними комплексного ультразвукового дослідження визначено нові диференційно-діагностичні ознаки дифузних змін структури ЩЗ без порушення функціонального стану у хворих з діагностично-значущими рівнями IGG до збудників різного таксономічного походження та у хворих, серонегативних до відповідних збудників, що дозволило удосконалити діагностику дифузної гетерогенності уражень ЩЗ.Після проведеного серологічного дослідження обстежених розділи на дві групи: серопозитивні до певних інфекційних збудників: вірусів групи герпесу (Herpes simplex virus 1/2 тип (HSV1/2), Cytomegalovirus (CMV)), хламідій (Chlamydia trachomatis), токсоплазм (Toxoplasma gondii), молікутів (Ureaplasma spp., Mycoplasma homynis) в підвищених та діагностичних рівнях IGG - (83,4%, 156 чол.), що склали основну групу та серонегативні хворі, що не мали IGG до визначених інфекційних збудників (16,6%, 31 чол.) - контрольна група. За результатами серологічного дослідження обстежені основної групи (156 пацієнтів, 83,4%) були розподілені на пять серогруп в залежності від наявності специфічних IGG у діагностичних титрах до збудників: I серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), (10,2%, 19 чол.); II серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), хламідій (C. trachomatis), (16,0%, 30 чол.); III серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), токсоплазм (T. gondii), (9,0%, 17 чол.); IV серогрупа - до вірусів групи герпесу (HSV1/2, CMV), хламідій (C. trachomatis), токсоплазм (T. gondii), (17,1%, 32 чол.); V серогрупа - виключно до молікутів (Ureaplasma. spp., M. homynis), (31,1%, 58 чол.); VI серогрупа - контрольна (серонегативна), (16,6%, 31 чол.). За сукупним результатом мікробіологічного та серологічного дослідження, враховуючи високу частоту виявлення молікутів, хворі на ГПН V серогрупи розділені на підгрупи: Va (31,0%, 18 чол.) - виявлені культури молікутів та підвищені титри специфічних IGG до них у сироватці крові; Vб група (46,6%, 27 чол.) - виявлені молікути та специфічні IGG до них у діагностично-значущих титрах; Vв група (22,4%, 13 чол.) - виявлені тільки специфічні IGG до молікутів. Слід відмітити, що серед хворих на гострий пієлонефрит у 58,2% випадках в анамнезі був виявлений рецидивуючий лабіальний та/чи генітальний герпес, що було підтверджено наявністю діагностично-значущих рівнів IGG до ВПГ 1/2 типу. У хворих на гострий пієлонефрит (n = 43 жін., 38,0%) з дифузними змінами ЩЗ було встановлено підвищення рівня АТПО - 180 - 420 МО/мл (норма 20 МО/мл) та АТТГ - 105 - 3780 МО (норма 50 МО/мл).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розвязання наукової задачі підвищення ефективності діагностики різноспрямованих змін ЩЗ шляхом використання комплексного ультразвукового дослідження у хворих з інфекційними та інфекційно-запальними процесами різної локалізації, що продемонстровано на моделі гострого пієлонефриту. Встановлено, що у хворих на гострий пієлонефрит та загальносоматичних хворих з нормальною функцією ЩЗ, що в анамнезі перенесли бактеріальні, вірусні та протозойні інфекції, формуються зміни ехосеміотики ЩЗ на тлі діагностично-значущих рівнів IGG: до герпесвірусів - дифузні зміни у 80,0%, до герпесвірусів та хламідій - дифузно-локальні у вигляді псевдовузлоутворення у 60,0%, до герпесвірусів та токсоплазм - локальні зміни ЩЗ (колоїдні порожнини, макрофолікули з гіперехогенним включенням типу «хвіст комети») у 53,0%, до молікутів - вогнищеві зміни у вигляді ізоехогенної чи гіпоехогенної ділянок у 35,0% обстежених. При порівнянні результатів КУЗД та ТАПБ визначено: пунктат отриманий з гіпоехогенної, однорідної ділянки овально-округлої форми з помірно вираженим периферичним кровотоком має ознаки проліферації фолікулярного епітелію (87,0%); в ділянках неоднорідної гіпо-анехогенної структури зі змішаним типом

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ