Комплексна терапія хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, з урахуванням особливостей гемодинаміки та гормонального гомеостазу - Автореферат

В популяції старше 70 років екзема, обумовлена варикозним симптомокомплексом, зустрічається в 20% випадків [M.R. Згідно з сучасною концепцією, екзема та трофічні виразки шкіри, обумовлені варикозним симптомокомплексом, виникають внаслідок варикозного розширення вен нижніх кінцівок, яке призводить до дистальної венозної гіпертензії, якій автори відводять головну роль в патогенезі даних захворювань. В літературі ми знаходимо суперечливі данні про стан органів ендокринної системи у хворих на екзему та венозні трофічні виразки, спричинені варикозним симптомокомплексом, і їх вплив на перебіг захворювань. Дисертант вивчала механізми патогенезу екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, розробляла і виконувала клінічну апробацію нових патогенетично обгрунтованих методів лікування хворих. Дослідити стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.За локалізацією однобічні трофічні ураження шкіри виявлені у 60 (56,60%) хворих, з яких хворих на екзему було 33 (55,0%), а хворих на венозні трофічні виразки з екзематизацією - 27 (45,0%). При проведенні ультразвукового дуплексного ангіосканування визначали недостатність клапанів великої підшкірної вени (ВПВ) у 98 (92,45 %) хворих (у 54 хворих на екзему та у 44 хворих на венозні трофічні виразки). Стосовно ураження перфорантних вен, найбільш часто в патологічний процес залучалася нижня медіальна перфорантна вена - у 82 хворих, другою за частотою ураження була середня медіальна перфорантна вена - у 26 пацієнтів, недостатність клапанів верхньої медіальної перфорантної вени була виявлена у 14 хворих, патологія нижньої латеральної перфорантної вени зустрічалася у 12 хворих. Під час дослідження у хворих були виявлені достовірні зміни гемомікроциркуляторного русла (p<0,05), що проявлялися в вигляді судинних змін (порушення паралелізму розташування капілярних петель визначені у 50,00 % хворих, нерівномірність калібру венулярних бранш - у 92,86 % хворих, сакуляції венулярних бранш - у 64,29 % хворих, мікроаневризми перехідного коліна капілярних петель - у 50,00 % хворих, аваскулярні поля - у 78,57 % хворих), позасудинних порушень (каламутний капіляроскопічний фон виявлений у 71,43% хворих, змазаність контурів мікросудин - у 42,85 % хворих, периваскулярний набряк - у 71,43 % хворих та поодинокі екстравазати - у 57,14 % хворих), внутрішньосудинних порушень (агрегація еритроцитів визначена у 50,00 % хворих, уповільнення кровотоку - у 71,43 % хворих, переривчастість кровотоку - у 64,29 % хворих) та зміни морфометричних параметрів капілярів (зменшення діаметру артеріолярної бранші до 9,30±0,18 мкм (в контролі - 10,56±0,39 мкм, p<0,05), збільшення діаметру венулярної бранші до 17,50±0,18 мкм (в контролі - 15,07±0,21 мкм, p<0,05), та зменшенні кількості капілярів на 1 мм2 до 14,14±0,52 (в контролі - 22,80±0,40, p<0,05)). А саме, припинення екзосерозу на 5 день лікування відбулося у 16 хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, які входили в основну групу, та лише у 9 пацієнтів з групи порівняння (p<0,05); зменшення гіперемії вогнища ураження на 10 день лікування спостерігалося у 15 хворих на екзему та у 8 хворих на трофічні виразки з основних груп, і, відповідно, лише у 7 і 2 пацієнтів з груп порівняння (p<0,05); зменшення набряку ураженої кінцівки на 10 день лікування досягнуто у 12 хворих на екзему та у 10 хворих на трофічні виразки, що мало достовірні відмінності з хворими з груп порівняння, де зазначений показник нормалізувався лише у 5 хворих на екзему та у 4 хворих на трофічні виразки (p<0,05); поява ознак епітелізації трофічних виразок (зменшення глибини та площі виразок, поява грануляційної тканини) на 14 день лікування відбулася у 11 (61,11%) хворих з основної групи, (p<0,05) та лише у 5 (27,78%) пацієнтів з групи порівняння.У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та на трофічні виразки з екзематизацією шляхом розроблення диференційованого підходу до лікування із застосуванням вазотропної та гормонокорегуючої терапії на підставі визначення патогенетичних механізмів розвитку захворювань, встановлення ролі порушень венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, гемомікроциркуляції та гормонального гомеостазу. За даними ультразвукового дуплексного ангіосканування у 106 хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, виявлені порушення венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, які проявлялися в недостатності клапанів великої підшкірної вени у 98 (92,45 %) хворих, малої підшкірної вени у 39 (36,79 %) хворих, що призводило до виникнення вертикального рефлюксу крові, а також клапанної недостатності перфорантних вен у 106 (100 %) хворих, наслідком якої була поява горизонтального рефлюксу крові. У 106 хворих при проведенні лазерної допплерівської флоуметрії виявлено порушення реактивності мікросудин, що проявлялося підвищенням рівня кровот

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ