Комплексна терапія бронхіальної астми у дітей в періоді ремісії з використанням імуномодулюючих препаратів і специфічних алерговакцин - Автореферат

За останнє десятиріччя спостерігається значне зростання алергійних захворювань і, перш за все, бронхіальної астми, яка набула проблеми світового значення та стоїть у центрі уваги клініцистів різних спеціальностей. Досить активно дискутуються результати досліджень викладених в матеріалах міжнародних засідань, зїздів, конференцій, присвячених діагностиці та лікуванню БА, акцентується увага на необхідності першочергового пошуку причинно-значимих алергенів та оптимальних шляхів впливу на них (О.І. Значні успіхи, досягнуті завдяки базисній протизапальній фармакотерапії алергійних захворювань у дітей, дозволяють певною мірою контролювати перебіг хвороби протягом багатьох років. Напрацьований багаторічний клінічний досвід переконливо свідчить про те, що патогенетично обґрунтована САВ дозволяє зменшити чутливість до „винного” алергену, знизити активність запалення та попередити трансформацію у більш тяжкі форми захворювання, тобто зумовлює не тільки виражений лікувальний ефект, але чинить й профілактичну дію. Сучасні наукові дослідження в дитячій алергології та імунології дозволили одержати багато нових даних, які стосуються патогенетичних аспектів розвитку БА, що, в свою чергу, сприяло розробці нових методів діагностики та лікування.Діагноз бронхіальної астми встановлювали згідно “Консенсусу з питань класифікації, діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей”. З метою вивчення терапевтичної ефективності специфічної алерговакцинації та комплексного лікування з використанням препаратів “Циклоферон” та “Протефлазід”, діти з БА були розділені на три групи: І - отримували лише гіпосенсибилізуючу терапію за модифікованою прискореною схемою, (n=71); ІІ - отримували специфічні алерговакцини та циклоферон внутрішньомязово1 раз на добу у дозі 2,0 мл за схемою на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23 день проведення САВ, (n=7), (Шостакович-Корецкая, 2003; И.В. Лазаренко, 2003); ІІІ - отримували специфічні алерговакцини і протефлазід згідно запропонованої схеми: по 5 крапель 3 рази на день протягом 7 днів, потім по 10 крапель 3 рази на день протягом 14 днів, потім по 8 крапель 3 рази на день протягом 7 днів, (n=16). У цьому віковому періоді найбільша питома вага захворюваності спостерігалась у дітей віком 6-7 років (35,11%), з дещо меншою частотою перші прояви астми зявлялися в проміжку між 3 та 6 роками (23,4%). Результати клініко-генеологічного анамнезу показали, що у дітей, хворих на БА, за наявності в анамнезі спадкової схильності до атопії спостерігалась більш рання маніфестація клінічних проявів захворювання, порівняно з дітьми, в сімях яких не виявлялися алергійні реакції і захворювання.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розвязання наукової задачі, яка полягає у визначенні факторів ризику розвитку бронхіальної астми та патогенетичному обґрунтуванні лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму за рахунок комплексного застосування специфічної алерговакцинації та індукторів синтезу ендогенного гамма-інтерферону. Виявлені вікові закономірності формування бронхіальної астми: так у 59% обстежених перші прояви захворювання виникали впродовж перших семи років життя, серед них у 35% - у віці від 3 до 6 років; другий пік дебюту спостерігався між 8-9 роками (23%) і був повязаний з формуванням побутової сенсибілізації. У дітей з атопічною бронхіальною астмою навіть у періоді ремісії зберігаються імунні зміни, що характеризуються гіпофункцією Т-хелперів першого типу (зниження вмісту INF-?), пригнічення синтезу Ig Застосування прискореної парентеральної специфічної гіпосенсибілізації дітям з атопічною бронхіальною астмою забезпечує значний позитивний клінічний ефект (оцінка ефективності склала 1,89 балів), що підтверджується підвищенням загальної кількості Т-клітин (р<0,05), зокрема Т-хелперів (р<0,01), а також нормалізацію рівня Ig G. Застосування комплексу специфічної алерговакцинації та протефлазіду дозволило значно зменшити частоту і важкість нападів (оцінка ефективності - 2,44 балів), що супроводжувалося звуженням спектру сенсибілізації та позитивною динамікою імунних показників у вигляді переорієнтації цитокінового профілю шляхом зниження вмісту IL-4 (р<0,001) та підвищення INF-? (р<0,001), зменшення експресії CD23 (р<0,003) та продукції Ig E (р<0,001) за рахунок стимуляції синтезу Ig G (р<0,01).

2. Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розвязання наукової задачі, яка полягає у визначенні факторів ризику розвитку бронхіальної астми та патогенетичному обґрунтуванні лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму за рахунок комплексного застосування специфічної алерговакцинації та індукторів синтезу ендогенного гамма-інтерферону.

Основними спадковими та постнатальними факторами ризику розвитку бронхіальної астми є: обтяжена алергійна спадковість (69%), зокрема наявність алергійних захворювань у осіб жіночої статі - матері, бабусі, родичів 2 лінії (66%), обтяжена алергійна спадковість по респіраторній алергії (54%), погрішності у вигодовуванні на першому році життя (77%), алергійна конституція (51%), паління членів сімї (46%).

Виявлені вікові закономірності формування бронхіальної астми: так у 59% обстежених перші прояви захворювання виникали впродовж перших семи років життя, серед них у 35% - у віці від 3 до 6 років; другий пік дебюту спостерігався між 8-9 роками (23%) і був повязаний з формуванням побутової сенсибілізації.

У дітей з атопічною бронхіальною астмою навіть у періоді ремісії зберігаються імунні зміни, що характеризуються гіпофункцією Т-хелперів першого типу (зниження вмісту INF-?), пригнічення синтезу Ig A та Ig G, а також стимуляцією функціональної здатності Т-хелперів другого типу (підвищення рівня IL-4) та гіперпродукцією Ig E.

Застосування прискореної парентеральної специфічної гіпосенсибілізації дітям з атопічною бронхіальною астмою забезпечує значний позитивний клінічний ефект (оцінка ефективності склала 1,89 балів), що підтверджується підвищенням загальної кількості Т-клітин (р<0,05), зокрема Т-хелперів (р<0,01), а також нормалізацію рівня Ig G.

Одночасне використання комплексу специфічної алерговакцинації та циклоферону, дозволило отримати відмінний клінічний результат (оцінка ефективності склала 2,71 балів) та помірне зниження вмісту IL-4 (р<0,01).

Застосування комплексу специфічної алерговакцинації та протефлазіду дозволило значно зменшити частоту і важкість нападів (оцінка ефективності - 2,44 балів), що супроводжувалося звуженням спектру сенсибілізації та позитивною динамікою імунних показників у вигляді переорієнтації цитокінового профілю шляхом зниження вмісту IL-4 (р<0,001) та підвищення INF-? (р<0,001), зменшення експресії CD23 (р<0,003) та продукції Ig E (р<0,001) за рахунок стимуляції синтезу Ig G (р<0,01).

Практичні рекомендації

Запропонована модифікована схема проведення специфічної алерговакцинації дітям з атопічною бронхіальною астмою, яка заключається у прискореному проведенні стаціонарного курсу гіпосенсибілізації, завдяки чому скорочується термін лікування. У запропонованій схемі кожне розведення алергену, починаючи з порогового, вводять чотири рази у зростаючих на 50% дозах (0,1; 0,2; 0,4; 0,8 мл) протягом двох днів. Досягнувши розведення алергену 10-3, дози збільшують поступово: 0,1; 0,2; 0,4; 0,6; 0,8 мл з інтервалом через один день. Алергени 10-2 та 10-1 розведення вводять один раз на тиждень. Підтримуючу терапію (введення 0,5 мл алергену в розведенні 10-1 1 раз на місяць) продовжують ще впродовж шести місяців.

З метою диференційованого підходу до призначення індукторів синтезу ендогенного гамма-інтерферону дітям з атопічною бронхіальною астмою та контролю ефективності комплексної імунотерапії рекомендується використання імунологічних тестів другого рівня із визначенням характеру змін цитокінів.

Для підвищення клініко-імунологічної ефективності лікування дітям з атопічною бронхіальною астмою в періоді ремісії рекомендується призначати специфічну алерговакцинацію у комплексі з індукторами синтезу ендогенного гамма-інтерферону: циклофероном (внутрішньомязово 1 раз на добу у дозі 2,0 мл за схемою на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23 день проведення САВ), або протефлазідом за схемою: по 5 крапель 3 рази на день протягом 7 днів, потім по 10 крапель 3 рази на день протягом 14 днів, потім по 8 крапель 3 рази на день протягом 7 днів. Запропоновану комплексну схему гіпосенсибілізації рекомендовано проводити 1 раз на рік протягом 3-4 років.

1. Вивчення факторів ризику виникнення атопічної бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№ 1.-С.

2. Клінічна ефективність специфічної гіпосенсибілізації у дітей з бронхіальною астмою // Актуальні проблеми сучасної медицини.-2002.-Т. 2, № 1.-С. 71-73. (співавт. Крючко Т.О., Приходько В.О.) - організація роботи, клінічне і лабораторне обстеження, підготовка до друку.

3. Досвід комплексного застосування специфічної алерговакцинації та індуктору синтезу ендогенного інтерферону у лікуванні дітей, хворих атопічною бронхіальною астмою // Перинатологія та педиатрія.-2004.-№ 4.-С. 45-48. (співавт. Крючко Т.О.) - збір матеріалу, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку.

4. Актуальні питання сучасної терапії бронхіальної астми у дітей в періоді ремісії // Український медичний альманах.-2004.-Т. 7, № 6. Додаток 6.-С. 26-28. (співавт. Крючко Т.О., Гладка Г.М.) - підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, статистична обробка отриманих результатів.

5. Якість життя - предмет наукових досліджень у дитячій алергології // Буковинський медичний вісник.-2003.-Т.7, № 1.-С. 224-226.

6. Профілактика маніфестації дермато-респіраторного синдрому у дітей з атопією шляхом раціонального використання гіпоалергенних сумішей // Матеріали науково-практичної конференції „Харчова алергія у дітей: профілактика та лікувальне харчування”. - Київ, 2005.-С. 26-29. (співавт. Крючко Т.О., Гладка Г.М.) - визначення методів дослідження, статистична обробка отриманих даних.

7. Патент України на винахід № 68250 А МПК 7 А61К9/08 “Спосіб лікування бронхіальної астми у дітей” № 20031110800 (співавт. Крючко Т.О.) - збір матеріалу, виконання дослідження.

8. Ефективність специфічної алерговакцинації у дітей хворих бронхіальною астмою в залежності від рівня сенсибілізації // Матеріали наукових праць ? зїзду алергологів України. - Київ, 2002.-С. 84. (співавт. Крючко Т.О., Приходько В.О.) - проведення дослідження, набір матеріалу, статистична обробка.

9. Алергенспецифічна імунотерапія атопічної бронхіальної астми у дітей // Проблеми екології та медицини.-2002.-Т6, № 3-4.-С. 34. (співавт. Кінаш Н.В., Гатіатуліна Л.І.) - організація роботи, виконання дослідження.

10. Т-клеточный дисбаланс у детей больных бронхиальной астмой // Перинатологія та педиатрія.-2002.-№ 3.-С. 117-118. (співавт. Крючко Т.О., Приходько В.О.) - клінічне і лабораторне обстеження, підготовка до друку.

11. Моніторинг пікової швидкості видиху на фоні проведення специфічної алерговакцинації дітям з бронхіальною астмою // Тези доповідей науково-практичної конференції “Раннє виявлення та лікування алергічних захворювань”. - Вінниця, 2003.-С. 42-43.

12. Особливості імунної відповіді у дітей з бронхіальною астмою в динаміці лікування // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2003.-С. 111.

13. Імуноглобулін Е як маркер атопії у дітей // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з неонатології “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”.- Полтава, 2003.-С. 55-56.

14. Застосування індукторів синтезу ендогенного інтерферону у комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму дітей // Тези матеріалів науково-практичної конференції „Особливості бронхіальної астми у дітей раннього віку”. - Чернівці, 2004.-С. 40-41. (співавт. Крючко Т.О., Матієнко Н.В.) - клініко-імунологічне обстеження хворих, впровадження методу лікування та оцінка його ефективності.

15. Профілактика інвалідизації дітей, які страждають на бронхіальну астму // Тези матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини”. - Полтава, 2004.-С. 8-9. (співавт. Гатіатуліна Л.І., Рудяга Л.М.) - збір матеріалу та аналіз отриманих результатів.

16. Оцінка ефективності специфічної алерговакцинації дітей з атопічною бронхіальною астмою // Матеріали наукових праць ХІ зїзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2004.-С. 210.

17. Сучасні підходи до лікування дітей, хворих на атопічну бронхіальну астму, з використанням індукторів синтезу ендогенного гамма-інтерферону та специфічних алерговакцин // Матеріали наукових праць ХІ зїзду педіатрів України „Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. - Київ, 2004. - С. 211. (співавт. Крючко Т.О., Матієнко Н.В.) - клініко-лабораторне обстеження хворих, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів.

Размещено на .ru