Комплексна система оцінки рухових можливостей фехтувальників у процесі багаторічного відбору - Автореферат

Вирішення цієї проблеми ускладнюється тією обставиною, що спортсмени у своїй фізичній, психологічній і функціональній підготовленості відрізняються істотними індивідуальними особливостями, що багато в чому визначає результативність змагальної діяльності (Бальсевич В.К, 1980; Бриль С.М., Філін В.П., 1982; Волков Л.В., 2002; Платонов В.М., 2004). Багато аспектів спортивного відбору й орієнтації підготовки спортсменів певною мірою вивчалися на прикладі окремих видів спорту. Так, на початкових етапах спортивної підготовки і для відбору спортсменів до збірної команди з фехтування головними вважаються такі показники, як місце, що спортсмен посів у змаганнях, відсоткове співвідношення кількості перемог до кількості проведених боїв, ранг змагань, результативність виконання завдань з досягнення проміжної моделі. Складність рішення даного завдання полягає в тому, що, незважаючи на факт існування публікацій щодо значущості тієї чи іншої ознаки, недоліком теорії та методики підготовки спортсменів у фехтуванні є відсутність науково обґрунтованих рекомендацій, комплексної системи специфічних тестів, критеріїв та їхньої оцінки, обєктивної технології відбору спортсменів, які перебувають на різних етапах багаторічної підготовки з урахуванням сучасних тенденцій розвитку спорту. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в роботі: вперше здійснено комплексний науковий підхід до оцінки рухових можливостей фехтувальників, обґрунтовано систему специфічних тестів і критеріїв, що дозволяють виділити перспективних спортсменів; розроблено диференційовані оціночні шкали, що дозволяють оцінити рухові можливості фехтувальника з урахуванням його віку і виду зброї, розроблено коефіцієнти значущості критеріїв, сформовано підсумкову комплексну оцінку й обґрунтовано алгоритм висновків;Загалом було обстежено 379 спортсменів, з них: 185 осіб (95 юнаків і 90 дівчат) віком 12-14 років - спортсмени, які знаходяться на етапі попередньої базової підготовки; 104 особи (68 юнаків - 20 рапіристів, 22 шпажисти і 26 шаблістів; 36 дівчат - 16 рапіристок і 20 шпажисток) віком 15-16 років - спортсмени, які знаходяться на етапі спеціалізованої базової підготовки; 47 осіб (30 юнаків - 10 рапіристів, 10 шпажистів і 10 шаблістів і 17 дівчат - 7 рапіристок і 10 шпажисток) віком 17-22 роки - спортсмени, які знаходяться на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей; Серед них: 9 фехтувальників, які мають кваліфікацію заслуженого майстра спорту; 28 спортсменів, які мають кваліфікацію майстра спорту міжнародного класу; 52 спортсмени, які мають кваліфікацію майстра спорту; 63 - кандидати в майстри спорту; 76 спортсменів, які мають кваліфікацію I розряду; 62 фехтувальника, які мають кваліфікацію II розряду; 89 фехтувальників, які мають кваліфікацію I юнацького розряду. Аналіз літературних даних щодо проблеми відбору й орієнтації підготовки спортсменів у різних видах спорту дозволив виділити критерії, на підставі яких доцільно оцінювати рухові можливості спортсменів-фехтувальників, що було підтверджено результатами експертної оцінки (табл.У багатьох видах спорту, і зокрема у фехтуванні, відсутня обґрунтована система специфічних тестів і критеріїв, придатних для виявлення перспективних спортсменів, визначення їх схильності до виконання навантажень різної спрямованості, та система оцінки рухових можливостей спортсменів, що зумовило актуальність дисертаційної роботи. Аналіз спеціальної літератури, експертне опитування (Кконк=0,82) спортсменів і тренерів дозволили виділити інформативні критерії відбору у фехтуванні: педагогічні, психофізіологічні, функціональні й морфологічні. Для етапу спеціалізованої базової підготовки - показники, що характеризують спеціальну фізичну підготовленість (Кз=3,2), психофізіологічні особливості (Кз=2,2), показники, що характеризують загальну фізичну підготовленість (Кз=2,1) і морфологічні показники (Кз=1,4). Комплексна система оцінки дозволила охарактеризувати рухові можливості фехтувальників за блоками показників: педагогічними, психофізіологічними, морфологічними, функціональними з подальшою інтегрованою оцінкою; розробити нормативні величини, що дозволяють оцінювати спортсменів диференційовано відповідно до віку, статі, спеціалізації й етапу багаторічної підготовки; визначити вагові коефіцієнти груп показників, підсумкову комплексну оцінку спортсмена; виявити слабкі сторони підготовленості; вибрати варіант тренування чи його корекції, оптимальний для даного спортсмена. Запропонована комплексна система оцінки рухових можливостей спортсмена дозволила припускатися мінімальних помилок проведення заходів щодо відбору і прогнозування перспективності фехтувальників на різних етапах багаторічної підготовки.

2. Основний зміст

Аналіз літературних даних показав, що багаторічні дослідження багатьох фахівців дотепер не дозволили повною мірою вивчити проблему спортивного відбору з експериментальних і теоретичних позицій. Принципи і положення відбору повинні будуватись з урахуванням природжених якостей і здібностей, динаміки спортивної майстерності, рівня розвитку і темпів приросту спеціальних фізичних якостей та інших чинників. У багатьох видах спорту, і зокрема у фехтуванні, відсутня обґрунтована система специфічних тестів і критеріїв, придатних для виявлення перспективних спортсменів, визначення їх схильності до виконання навантажень різної спрямованості, та система оцінки рухових можливостей спортсменів, що зумовило актуальність дисертаційної роботи.

Аналіз спеціальної літератури, експертне опитування (Кконк=0,82) спортсменів і тренерів дозволили виділити інформативні критерії відбору у фехтуванні: педагогічні, психофізіологічні, функціональні й морфологічні.

Кореляційний аналіз свідчить про взаємозвязок виділених критеріїв зі спортивним результатом фехтувальників: педагогічних (r=0,72), психофізіологічних (r=0,71), функціональних (r=0,65), морфологічних (r=0,53) і підтверджує їхню інформативність.

Виділені інформативні критерії відбору мають різну значущість на етапах багаторічної підготовки. Так, для етапу попередньої базової підготовки найбільш значущими є показники, що характеризують загальну фізичну підготовленість (Кз=4,3), психофізіологічні особливості (Кз=2,7), морфологічні показники (Кз=1,6). Для етапу спеціалізованої базової підготовки - показники, що характеризують спеціальну фізичну підготовленість (Кз=3,2), психофізіологічні особливості (Кз=2,2), показники, що характеризують загальну фізичну підготовленість (Кз=2,1) і морфологічні показники (Кз=1,4). Для етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей найбільш значущими є показники, що характеризують психофізіологічні особливості (Кз=3,2), спеціальну фізичну підготовленість (Кз=2,9) і динаміку становлення спортивної майстерності, темпи приросту спортивних результатів (Кз=2,1). Для заключного етапу збереження досягнень - показники, що характеризують спеціальну фізичну підготовленість (Кз=3,4), функціональні показники (Кз=3,1) і темпи приросту спортивної майстерності (Кз=2,5).

У ході досліджень для кожного етапу багаторічної підготовки з урахуванням віку, статі і виду зброї отримано нормативні значення досліджуваних показників відбору. Порівняльний аналіз даних показав, що на етапі попередньої базової підготовки відбір фехтувальників доцільно проводити з урахуванням вікової динаміки: окремо для 12, 13 і 14-річних спортсменів. На наступних етапах багаторічного удосконалення оцінювати можливості спортсменів і проводити заходи щодо відбору необхідно з урахуванням статі і виду зброї: рапіри, шпаги, шаблі, про що свідчить вірогідність розходжень отриманих результатів за групами видів зброї.

На підставі отриманих даних розроблено й обґрунтовано комплексну систему оцінки рухових можливостей фехтувальників різного віку, статі, з урахуванням виду зброї й етапу багаторічної підготовки. Комплексна система оцінки дозволила охарактеризувати рухові можливості фехтувальників за блоками показників: педагогічними, психофізіологічними, морфологічними, функціональними з подальшою інтегрованою оцінкою; розробити нормативні величини, що дозволяють оцінювати спортсменів диференційовано відповідно до віку, статі, спеціалізації й етапу багаторічної підготовки; визначити вагові коефіцієнти груп показників, підсумкову комплексну оцінку спортсмена; виявити слабкі сторони підготовленості; вибрати варіант тренування чи його корекції, оптимальний для даного спортсмена.

Запропонована комплексна система оцінки рухових можливостей спортсмена дозволила припускатися мінімальних помилок проведення заходів щодо відбору і прогнозування перспективності фехтувальників на різних етапах багаторічної підготовки. Вона вміщує три етапи: - результати тестів, показані фехтувальниками переводяться на підставі розроблених диференційованих оціночних шкал у бали;

- у результаті підсумовування набраних оцінок за всіма тестами визначається інтегральна оцінка за блоками показників з урахуванням вагового коефіцієнта, що дозволяє зрівноважити кількість тестів: Ку=1/Х; формування підсумкової комплексної оцінки (індексу перспективності - ІП) спортсмена з наступною підготовкою висновку і рекомендацій з орієнтації та корекції тренувального процесу: ІП = Кз1•S1/Ку1 Кз2•S2/Ку2 Кз3•S3/Ку3 Кз4•S4/КУЧ;

- для комплексної оцінки рухових можливостей спортсменів було запропоновано градацію: 6 балів і вище - “перспективний”, від 4 до 6 балів - “умовно перспективний”, від 4 балів і нижче - “можливості спортсмена обмежені”.

7. Співставлення результатів досліджень та індивідуальних висновків про рівень перспективності з фактичними спортивними результатами, показаними спортсменами через 1-4 роки, свідчать про інформативність і ефективність запропонованої комплексної системи оцінки рухових можливостей фехтувальників. 19 % й 60 % обстежених спортсменів, оцінених відповідно як “перспективні” й “умовно перспективні”, що не демонстрували високих спортивних результатів на момент обстеження, через 1-4 роки були членами збірної команди України, чемпіонами й призерами змагань національного й міжнародного рівня, або, як мінімум, входили у вісімку найсильніших фехтувальників. 21 % спортсменів, які одержали оцінку “можливості обмежені”, не демонстрували надалі високих спортивних досягнень або припинили активні заняття спортом. На підставі підсумкової комплексної оцінки були розроблені прогнози спортивних результатів обстежуваних спортсменів.

8. Впровадження результатів досліджень у практику підготовки юних спортсменів у дитячо-юнацьких спортивних школах м. Києва, а також апробування при відборі фехтувальників високого класу - членів юнацької й національної збірних команд України, дозволили виділити найбільш перспективних спортсменів, скоригувати й максимально індивідуалізувати тренувальний процес відповідно до особливостей фехтувальників і тим самим сприяли підвищенню ефективності змагальної діяльності, про що свідчать акти впровадження.

Запропонована комплексна система оцінки рухових можливостей фехтувальників дозволила підвищити ефективність відбору спортсменів у збірні команди України, міста, ШВСМ, СДЮШОР з урахуванням віку, статі й виду зброї.

Подальше дослідження припускає розробку системи оцінки рухових можливостей фехтувальників з урахуванням психологічних і біомеханічних критеріїв.

1. Радченко Л.О. Обґрунтування методики оцінки можливостей спортсменів-фехтувальників на етапі попередньої базової підготовки // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2000. - № 2-3. - С. 32-35.

2. Радченко Л.О. Технологія відбору спортсменок-фехтувальниць на етапі попередньої базової підготовки // Молода спортивна наука України. Збірник наукових статей. Випуск 5. - Львів: ЛДІФК, 2001. - Том 1. - С. 371-374.

3. Радченко Л.О. Індивідуалізація тренувального процесу висококваліфікованих фехтувальників з урахуванням морфофункціональних моделей // Молода спортивна наука України. Збірник наукових статей. Випуск 6. - Львів: ЛДІФК, 2002. - Том 2. - С. 202-206.

4. Радченко Л.О. Динаміка значущості показників, що використовуються у процесі відбору спортсменів - фехтувальників на етапах багаторічної підготовки // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2003. - № 1. - С. 40-43.

5. Радченко Л.О. Динаміка становлення спортивної майстерності найсильніших фехтувальників світу // Молода спортивна наука України. Збірник наукових статей. Випуск 8. - Львів: ЛДІФК, 2004. - Том 1. - С. 338-340.

6. Матвєєв С., Борисова О., Радченко Л. Побудова тренувальних програм в олімпійському спорті з урахуванням особливостей змагальної діяльності (на матеріалі єдиноборств та спортивних ігор) // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. Збірник наукових праць. Випуск 2. - К.: Науковий світ, 2004. - С. 16-19.

7. Радченко Л.А. Возрастная динамика показателей, используемых в процессе отбора спортсменов 12-14 лет // Сборник статей 1-ой Международной конференции “Наука и спорт: взгляд в третье тысячелетие”. - К.: Олимпийская литература, 1999. - С. 93-98.

8. Радченко Л. Значимость показателей, рекомендуемых для отбора спортсменов-фехтовальщиков // Тезисы международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы здорового образа жизни в современном обществе”, 15-17 апреля 2003. - Минск, 2003. - С. 196.

9. Радченко Л., Жежель Е. Причины возникновения заболеваний и травматизм в фехтовании // Тезисы международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы здорового образа жизни в современном обществе”, 15-17 апреля 2003. - Минск, 2003. - С. 197.

10. Радченко Л. Комплексная оценка функциональной подготовленности спортсменов высокого класса в фехтовании // Олимпийский спорт и спорт для всех. Сборник статей V международного научного конгресса, 5-7 июня 2000. - К., 2000. - С. 461.

11. Radchenko Lidiya. Age dynamics indices used in selection 12-14 years old fencers // The 14-th international congress on sport sciences for students. - Budapest, 2000. - P. 21-22.

Размещено на .ru