Комплексна патоморфологічна діагностика неопластичних процесів щитоподібної залози - Автореферат

бесплатно 0
4.5 158
Алгоритм диференціальної комплексної патоморфологічної діагностики неопластичних процесів в щитоподібній залозі. Оцінка системи мікроциркуляції в щитоподібній залозі за виразністю стромальних каналів. Ступінь еозинофільності тканинної рідини та колоїду.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Особливу актуальність здобула тема вивчення новоутворень щитоподібної залози, кількість яких неупинно зростає в Україні після аварії на ЧАЕС, та в цілому в світі (Ю.М. За численними даними ехографічних досліджень та автопсій майже 50% населення більшості країн світу, у тому числі й України, у віці 50 років мають вузол у ЩЗ, і лише у 10% із них він проявляється клінічно (В.П. У сучасних дослідженнях диференціальної діагностики та оцінки перехідних станів між гіперплазією, зобами, аденомами та раками ведуться пошуки достовірних ознак цих неопластичних процесів (Т.І. Удосконалити комплексні патоморфологічні підходи до диференціальної діагностики основних неопластичних процесів в щитоподібній залозі - зобу, фолікулярних аденом та раків. Вперше феномен перитуморальної атрофії паренхіми органу розглядається в якості ознаки стабільного канцерогенезу в ЩЗ, яку можна використовувати для диференціальної діагностики неопластичних процесів в ЩЗ.В дослідженні проведено ретроспективний аналіз клініко-анатомічного матеріалу 120 хворих, який отримано під час операцій (субтотальна та тотальна тиреоїдектомія) з приводу вузлових новоутворень щитоподібної залози відділення хірургічної ендокринології обласної клінічної лікарні ім. Мечникова в період з 1999 по 2009 рр. Ґендерний та віковий розподіл для зобів складав - 6 чоловіків з середнім віком 53,5 ±7,5 роки, 22 жінки з середнім віком 48,9 ±2,84 років; для аденом різної будови складав 4 чоловіків з середнім віком 55,8 ±9,04 років, 23 жінки з середнім віком 47,9 ±2,94 років; фолікулярних раків складав 5 чоловіків з середнім віком 46 ±4,62 років, 9 жінок з середнім віком 46,7± 5,37 років; для папілярних карцином - 5 чоловіків з середнім віком 50,4 ± 8,49 роки, 28 жінок з середнім віком 49,8 ±2,63 років. Була розроблена наступна шкала оцінки: 0 ступінь - тканинна рідина та колоїд прозорі, 1 ступінь - дуже блідо-рожеві, 2 ступінь - блідо-рожеві, 3 ступінь - рожевий, 4 ступінь - темно-рожевий колір. Так, при 0 ступеню забарвлення тканинної рідини до 95±6,2% тироцитів в фолікулах мають висоту в межах 7-10 мкм, а при 4 ступеню - лише 52±3,5% фолікулярних тироцитів мають таку висоту (r=-0,49, p<0,05). Індекс десквамації був в межах 0-1 ступеню в 100% зобів, при фолікулярних аденомах цей показник коливався в межах від 0 до 2 ступеню та найбільших своїх значень (2-3 ступінь) набував при фолікулярних та папілярних раках ЩЗ.У дисертації за допомогою сучасних методів приведене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановленні взаємозвязку між станом мікроциркуляції та розмаїттям варіантів структурної організації ЩЗ; виявленні процесів морфогенезу зобів, аденом та раків; в удосконаленні комплексної патоморфологічної діагностики неопластичних процесів щитоподібної залози. Комплексними діагностичними патоморфологічними ознаками зобів ЩЗ є перебудова нормальної структурної організації органа до окремих фолікулів зі збереженою системою васкуляризації і подальше функціонування в такому стані при дифузному чи осередковому збільшенні обєму органа. В макрофолікулярних зобах кількість гемокапілярів, які приймають участь в процесах морфогенезу ЩЗ - 6,8±0,37%; в мікрофолікулярних - 32,3±1,2%; при дифузному токсичному зобі - 78,7±6,4%. Імуногістохімічна експресія мітки на тиреоглобулін рівномірно виявляється по всій поверхні зрізів ЩЗ. Аденоми представляють собою скупчення мікрофолікулів (фетальні аденоми) або окремих тяжів тироцитів (ембріональні аденоми) без гемокапілярів.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
У дисертації за допомогою сучасних методів приведене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановленні взаємозвязку між станом мікроциркуляції та розмаїттям варіантів структурної організації ЩЗ; виявленні процесів морфогенезу зобів, аденом та раків; в удосконаленні комплексної патоморфологічної діагностики неопластичних процесів щитоподібної залози. Отримані дані є підґрунтям для подальших наукових та експериментальних досліджень в галузі патологічної анатомії, онкології та тиреології.

1. Морфологічні варіанти структурної організації щитоподібної залози є похідними від стану мікроциркуляції ЩЗ та ступеня участі перифолікулярних гемокапілярів в процесах морфогенезу ЩЗ. Однією із складових системи мікроциркуляції в ЩЗ є позасудинна циркуляція тканинної рідини по стромальних каналах.

2. Виявлена залежність: чим більше виражений гемокапілярний компонент мікроциркуляції, тим менше представлена позасудинна транспортна система ЩЗ. Для всіх груп новоутворень ЩЗ встановлений зворотній звязок різної сили: для вузлового зоба - сильний (r -0,83, p<0,01), для фолікулярних аденом - середній (r-0,69, p<0,01), для фолікулярних раків - середній (r -0,51, p<0,05) та для папілярних - слабкий (r -0,35, p<0,001).

3. Комплексними діагностичними патоморфологічними ознаками зобів ЩЗ є перебудова нормальної структурної організації органа до окремих фолікулів зі збереженою системою васкуляризації і подальше функціонування в такому стані при дифузному чи осередковому збільшенні обєму органа. В макрофолікулярних зобах кількість гемокапілярів, які приймають участь в процесах морфогенезу ЩЗ - 6,8±0,37%; в мікрофолікулярних - 32,3±1,2%; при дифузному токсичному зобі - 78,7±6,4%. Імуногістохімічна експресія мітки на тиреоглобулін рівномірно виявляється по всій поверхні зрізів ЩЗ. Ядра тироцитів розташовані в базальних відділах клітин. Мікродольки та Ф-оболонки не виявляються. Атрофія паренхіми ЩЗ не спостерігається.

4. Аденоми представляють собою скупчення мікрофолікулів (фетальні аденоми) або окремих тяжів тироцитів (ембріональні аденоми) без гемокапілярів. Наявність перехідних форм між ембріональними та фетальними аденомами свідчить про спільність механізмів їх морфогенезу. Тривалість існування фолікулів в аденомах можна визначити за топографією мітки на тиреоглобулін: в щойно сформованих мікрофолікулах вона відсутня і поступово зростає в більш крупних фолікулах аденом. Перитуморальна атрофія паренхіми ЩЗ не виражена.

5. Комплексними патоморфологічними діагностичними ознаками фолікулярного раку є мікрофолікули з нерівномірним клітинним поліморфізмом і загально зниженою експресією мітки на тиреоглобулін. Характерна специфічна імуногістохімічна реакція, що проявляється макро- та мікроглобулярною експресією мітки на тиреоглобулін у стромі бластом. Виявляється виражена перитуморальна атрофія паренхіми органа.

6. Комплексними патоморфологічними діагностичними ознаками папілярного раку є загальне зниження експресії мітки на тиреоглобулін, реверсія ядер тироцитів до їх апікальних поверхонь, переважання позасудиної циркуляції тканинної рідини при загально зниженій васкуляризації органу. Виявляється перитуморальна атрофія паренхіми органа.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ щитоподібний залоза еозинофільність неопластичний

У алгоритмі диференціальної комплексної патоморфологічної діагностики неопластичних процесів в щитоподібній залозі необхідно використовувати такі допоміжні рекомендації щодо вивчення парафінових зрізів органа: 1. Спочатку оцінити стан системи мікроциркуляції в щитоподібній залозі за виразністю стромальних каналів, оцінити ступінь еозинофільності тканинної рідини та колоїду, однорідність структурної організації органа. Виявити ступінь участі перифолікулярних гемокапілярів в процесах морфогенезу ЩЗ за наведеними ознаками.

2. При наявності ознак атрофії паренхіми органа потрібно досліджувати серійні зрізи в шматочках різних відділів ЩЗ для пошуку осередку неопластичного процесу.

3. Для визначення ступеня прохідності позасудинних транспортних шляхів (ПТШ), давності існування фолікулів, характеру, інтенсивності та визначення вектора метаболічної активності - провести ІГХ дослідження експресії мітки на тиреоглобулін.

4. В диференціальній діагностиці неопластичних процесів ЩЗ необхідно досліджувати наявність десквамації та деструкції тироцитів в папілярних раках, виразність онкотизації, світлоклітинності, атрофічних та інших адаптаційних процесів.

5. Для більш повного дослідження потрібно використовувати методики напівтонких зрізів та електронної мікроскопії з метою обєктивної оцінки стану перифолікулярних ГК. Оцінити стан інших структурно-функціональних елементів щитоподібної залози, таких як С-клітини, тканинні базофіли, стан базальних мембран, Ф-оболонок та ін.

Список литературы
1. Федченко М.П. Проблема структурної організації початкової ланки лімфатичного русла щитовидної залози / М.П. Федченко, В.І. Гарець, М.М. Федченко // Вісник проблем біології та медицини. - Полтава. - 2003. - вип. 4. - С. 48-50 (Особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження, узагальнення результатів).

2. Федченко М.П. Теоретичні та патоморфологічні аспекти канцеро- та антиканцерогенезу у щитовидній залозі / М.П. Федченко, М.М. Федченко, І.С. Шпонька // Морфологія. - 2006 - Том І, № 1. - С. 25-31 (Особисто здобувачем проведені огляд наукової літератури, морфометричне дослідження, узагальнення результатів).

3. Федченко Н.Н. Новые теоретические и патоморфологические подходы к проблеме метастазирования опухолей / Н.Н. Федченко // Морфологія. - 2007 - Том І, № 2. - С. 12-17.

4. Федченко Н.Н. Патоморфологические аспекты патогенеза, диагностики и прогноза онкологических заболеваний щитовидной железы / Н.Н. Федченко. И.С. Шпонька // Світ медицини та біології. - 2008. - № 2, частина ІІІ. - С. 120-121 (Особисто здобувачем проведені огляд наукової літератури, морфометричне дослідження, узагальнення результатів).

5. Федченко Н.П. Элементы динамической морфологии некоторых органов в норме и при патологии / Н.П. Федченко, В.И. Гарец, Н.Н. Федченко // Вісник проблем біології і медицини. - Вип. 2. - 2006. - С. 25-28. (Особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження, узагальнення результатів).

6. Федченко Н.Н. Современные аспекты структурно-функциональной организации щитовидной железы / Н.Н. Федченко, А.А. Бондаренко, В.И. Гарец // Український морфологічний альманах. - 2008. - Т. 6, № 1. - С. 161-164 (Особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).

7. Федченко Н.Н. Новые теоретические и патоморфологические подходы к проблеме патогенеза и диагностики онкологических заболеваний щитовидной железы / Н.Н. Федченко // Український медичний альманах. - 2008. - том 11, № 1 (додаток). - С. 113-115.

8. Федченко Н.П. Морфологические механизмы канцерогенного неосистемогенеза и обратного развития папиллярного рака щитовидной железы путем реинтеграционного фолликулогенеза в его ворсинах / Н.П. Федченко, Н.Н. Федченко, В.И. Гарец / Мат. V зїзду АГЕТ України, (Вінниця, 2-5 червня 2010) / Вінниця, 2010. - С. 121-122 (Особисто здобувачем проведені огляд наукової літератури, морфометричне дослідження, узагальнення результатів).

9. Федченко Н.Н. Цитомеры - новый тип информогенных форменных элементов в организме / Н.Н. Федченко, Н.П. Федченко, В.И. Гарец // Вопросы морфологии XXI века. Выпуск 1. Сборник научных трудов, посвященный 100-летию кафедры медицинской биологии СПБГМА им. И.И. Мечникова [Под редакцией доктора медицинских наук С.В. Костюкевича]. - СПБ.: СПБГМА им. И.И. Мечникова, Издательство ДЕАН, 2008. - C. 299-307. (Особисто здобувачем проведені огляд наукової літератури, узагальнення результатів, сформульовані висновки).

10. Федченко Н.Н. Закономерности реинтеграционного канцерогенеза в щитовидной железе / Н.Н. Федченко // Новини і перспективи медичної науки. Матеріали 8-ї наукової конференції студентів та молодих учених. Збірник наукових робіт [Під ред. проф. І.В. Твердохліба]. - Дніпропетровськ. - 2008. - С. 73-75.

11. Федченко Н.Н. Стадии дезинтеграции щитовидной железы при патогенезе в обратном порядке повторяют стадии ее интеграции при фило- и онтогенезе / Н.Н. Федченко // Новини і перспективи медичної науки. Матеріали 8-ї наукової конференції студентів та молодих учених. Збірник наукових робіт [Під ред. проф. І.В. Твердохліба]. - Дніпропетровськ. - 2008. - С. 75-76.

12. Федченко Н.Н. Способы косвенного определения степени выраженности морфогенетической и морфодинамической функций перифолликулярных гемокапилляров при световой микроскопии щитовидной железы / Н.Н. Федченко // Новини і перспективи медичної науки. Матеріали 8-ї наукової конференції студентів та молодих учених. Збірник наукових робіт [Під ред. проф. І.В. Твердохліба]. - Дніпропетровськ. - 2008. - С. 77-78.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?