Комплексна оцінка здібностей дітей при відборі в ігрові види спорту на етапі початкової підготовки - Автореферат

Вивчення й аналіз спеціальної наукової та методичної літератури в галузі спортивних ігор (Л.А.Латишкевич, 1980, 1988; Лісенчук Г.А., 2004; Л.Ю.Поплавський, 2004) свідчать, що нині необхідні більш конструктивні й інформативні підходи до процесу відбору обдарованих дітей для занять ігровими видами спорту. Як свідчать дослідження (Л.А.Латишкевич, 1988; С.С.Єрмаков, 1997; Г.А.Лісенчук, 2004; Л.Ю.Поплавський, 2004; З.М.Хромаєв, 2006), в галузі ігрових видів спорту, одним з основних факторів, що визначає ефективність ігрової діяльності, є високий рівень поєднання й розвитку координаційних і фізичних здібностей, які значною мірою й визначають схильність до ігрової діяльності. Мета дослідження - удосконалення оцінки здібностей дітей, що визначають структуру спортивної обдарованості у відборі для занять ігровими видами спорту на етапі початкової підготовки. Вивчити інформаційну значущість показників, що визначають структуру загальної та ігрової спортивної обдарованості дітей у відборі для занять ігровими видами спорту на етапі початкової спортивної підготовки. Розробити диференційні таблиці для комплексного оцінювання показників здібностей, що визначають загальну й ігрову обдарованість дітей у відборі в ігрові види спорту на етапі початкової підготовки.Аналізуючи поняття «обдарованість», «задатки» і «здібності», більшість дослідників розглядають обдарованість як системний прояв здібностей, підґрунтям яких є анатомофізіологічні та психофізіологічні особливості, що мають генетичну основу. Аналіз структури діяльності у спортивних іграх указує на те, що для представників цих видів спорту важливими є витривалість (щодо тривалості ігрового часу); швидкісно-силова здатність (щодо кількості прискорень і стрибків); відчуття часу й відстані, швидкість ухвалення рішень, мязова чутливість (щодо виконання технічних прийомів гри) і високі координаційні якості (обєднання рухів і прийомів гри: дій з предметом - мячем). На четвертому етапі (2008 - 2009рр.) проводили математичну обробку отриманих даних і на підставі аналізу кореляційних і факторних матриць здійснювали розробку оцінних таблиць загальної та ігрової обдарованості для дівчаток і хлопчиків 7 - 9 років для відбору в ігрові види спорту на етапі початкової підготовки. Проведені дослідження, щодо вивчення значущості основних компонентів структури загальної спортивної й ігрової обдарованості свідчать, що з тестів для визначення рівня розвитку фізичних здібностей можна виділити вистрибування вгору з місця - швидкісно-силову здібність, показники функціональних можливостей дітей є найбільш інформативними при визначенні й оцінюванні загальної спортивної обдарованості на етапі початкової підготовки. У четвертому розділі «Структура загальної та ігрової спортивної обдарованості і її комплексне оцінювання у відборі дітей для занять ігровими видами спорту на етапі початкової підготовки» подано інформацію про основні фактори структури як загальної, так й ігрової обдарованості та здійснено факторний аналіз, значущість якого доведена фахівцями в галузі спорту й фізичного виховання у розробці системи спортивного відбору в різних видах спорту (Рис.1,2,3).Теоретичний аналіз і узагальнення досвіду передової спортивної практики в галузі теорії і методики спортивного відбору дали змогу зробити висновок, що методологічним підґрунтям проведеного дослідження є системний підхід, що дозволяє розглядати спортивну обдарованість, як системний прояв здібностей, основою яких є задатки. Відповідно до теоретичної концепції в структурі спортивної обдарованості виділено в окремий компонент загальну спортивну обдарованість, яка характерна для представників всіх видів спорту та спеціальна, яка характерна для представників окремого виду або групи видів спорту. У вивченні інформаційної значущості компонентів загальної спортивної обдарованості слід виділити високий взаємозвязок (?r) показників у семирічному віці як у дівчаток, так і в хлопчиків, тих значень, які відбивають функціональні можливості серцево-судинної (?r = 0,7-0,9) і нервової (?r = 0,6-0,9) систем. У восьмирічному віці на перше місце за інформаційною значущістю у дівчаток виходять показники серцево-судинної системи (ЧСС, уд. хв-1), реакція на фізичне навантаження і відновлення (?r = 0,8-0,9), а на друге - результати теппінгметрії (?r = 0,5-0,7), які характеризують стан нервової системи. Під час вивчення взаємозвязків основних компонентів рухової структури ігрової обдарованості в дівчаток семи років найбільш інформаційно значущими показниками стали мікромоделі ігрової діяльності у накиданні кілець із відстані 2м, а також у виконанні цього тесту після човникового бігу 2 х 5м, після повороту на 360° і точності кидків у ціль тенісного мяча.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичний аналіз, узагальнення досвіду практики, результати власних експериментальних досліджень і спостережень дають змогу зробити такі висновки.

1. Теоретичний аналіз і узагальнення досвіду передової спортивної практики в галузі теорії і методики спортивного відбору дали змогу зробити висновок, що методологічним підґрунтям проведеного дослідження є системний підхід, що дозволяє розглядати спортивну обдарованість, як системний прояв здібностей, основою яких є задатки. Аналіз показав, що існуючі програми ДЮСШ з ігрових видів спорту не несуть достатньої інформації у відборі дітей, про їх рівень розвитку загальних та спеціальних здібностей. Відповідно до теоретичної концепції в структурі спортивної обдарованості виділено в окремий компонент загальну спортивну обдарованість, яка характерна для представників всіх видів спорту та спеціальна, яка характерна для представників окремого виду або групи видів спорту.

2. Здійснений теоретичний аналіз і спостереження допомогли визначити характерні (типологічні) особливості прояву здібностей в ігрових видах спорту, які у подальшому, забезпечать високі спортивні досягнення. З огляду на те, що змагальна діяльність в ігрових видах спорту висуває цілий комплекс особистісних якостей, ми обмежилися вивченням рухової структури ігрової обдарованості.

Відповідно до цих вимог розроблено мікромоделі ігрової діяльності, що вимагають прояву точності й координованості рухів в ускладнених умовах.

3. У вивченні інформаційної значущості компонентів загальної спортивної обдарованості слід виділити високий взаємозвязок (?r) показників у семирічному віці як у дівчаток, так і в хлопчиків, тих значень, які відбивають функціональні можливості серцево-судинної (?r = 0,7-0,9) і нервової (?r = 0,6-0,9) систем.

Що стосується фізичних здібностей, то найбільші значення ?r спостерігаємо у показниках швидкісних, швидкісно-силових здібностей і спритності.

4. У восьмирічному віці на перше місце за інформаційною значущістю у дівчаток виходять показники серцево-судинної системи (ЧСС, уд. хв-1), реакція на фізичне навантаження і відновлення (?r = 0,8-0,9), а на друге ? результати теппінгметрії (?r = 0,5-0,7), які характеризують стан нервової системи.

Швидкісні й швидкісно-силові здібності, а також спритність несуть досить повну інформацію про зміст структури загальної спортивної обдарованості.

Значних змін і розбіжностей в інформаційній значущості показників, які відображають загальну спортивну обдарованість у зазначеному віці у дівчаток і хлопчиків не спостерігалось, як і в девятирічних дітей.

Результати експериментальних досліджень дали змогу стверджувати, що показники функціональних можливостей серцево-судинної та нервової систем впливають на успішну тренувальну й змагальну діяльність у взаємозвязку з такими здібностями, як швидкісна й швидкісно-силова, а також спритність. Ці показники в основному й характеризують загальну спортивну обдарованість.

5. Під час вивчення взаємозвязків основних компонентів рухової структури ігрової обдарованості в дівчаток семи років найбільш інформаційно значущими показниками стали мікромоделі ігрової діяльності у накиданні кілець із відстані 2м, а також у виконанні цього тесту після човникового бігу 2 х 5м, після повороту на 360° і точності кидків у ціль тенісного мяча.

Окрім того слід підкреслити й високу інформаційну значущість показників динамометрії кистьової упівсили без участі зорового контролю.

Під час аналізу кореляційних матриць (?r) у дівчаток восьми й девяти років не виявлено істотних відмінностей у показниках інформаційної значущості мікромоделей ігрової діяльності.

Здійснений аналіз допоміг установити, що з 17 мікромоделей ігрової діяльності для дівчаток семи-девяти років найбільшу інформацію мають пять показників, які в кожному віці характеризують основні здібності рухової структури ігрової обдарованості.

6. В аналізі взаємозвязків (?r) показників мікромоделей ігрової діяльності у хлопчиків семи-девяти років спостерігалися незначні вікові зміни в інформаційній значущості.

Ці зміни більшою мірою належать до показників відстаней (2, 3 і 4м) у виконанні мікромоделей, що вимагають прояву координаційних здібностей у точності виконання рухів.

У хлопчиків семи років високу інформаційну значущість відмічено у виконанні точності рухів після човникового бігу 2 Ч 5м з відстані 3м, а у восьми і девятирічних - з відстані 2м.

Однак ці дані істотно не впливають на визначення найбільш інформаційно значущих показників, характерних для всіх вікових груп.

7. За інформаційною значущістю мікромоделі ігрової діяльності як у дівчаток, так і в хлопчиків, не мають істотних розбіжностей, за винятком відстаней при виконанні точності кидкових рухів.

Отримані дані дають змогу визнати, що з 17 мікромоделей ігрової діяльності, як у дівчаток, так і в хлопчиків, найбільш інформаційно значущими є пять: накидання кілець з місця з відстані 2м; з поворотом на 360є (для дівчаток - 2м, для хлопчиків - 4м); після човникового бігу 2 Ч 5 м з відстані 2м; кидки тенісного мяча з місця, а також показники динамометрії кистьової впівсили без зорового контролю.

8. Відповідно до сучасних вимог спортивної метрології подальша розробка проблеми вимагає згрупування всіх показників за однорідною значущістю у певні фактори й вивчення частки впливу цих факторів у формуванні структури як загальної, так й ігрової обдарованості.

Структура загальної спортивної обдарованості обєднана як у хлопчиків, так і в дівчаток семи-девяти років у шість факторів, частка впливу яких, залежно від віку і статі, становить від 79,0 % до 84,0 %.

Найбільш значущими за впливом, незалежно від віку і статі, на формування структури загальної спортивної обдарованості, є показники, що характеризують функціональні можливості серцево-судинної й нервової систем, які інтерпретовані як фізіологічний і психофізіологічний фактори. Сумарний їхній показник, залежно від віку і статі, змінюється від 33,0 % до 50 %.

З фізичних здібностей найвагоміші коефіцієнти в структурі загальної спортивної обдарованості мають показники швидкісних і швидкісно-силових здібностей у сполученні з компонентами координації.

9. Здійснений факторний аналіз рухової структури ігрової обдарованості, що складається з 17 показників, поєднується незалежно від віку і статі в шість-сім факторів, частка впливу яких становить від 67,0 % до 80,0 %.

Найбільшої значущості набувають мікромоделі ігрової діяльності, які містять показники просторової координованості, мязової чутливості й завадостійкості при виконанні кидкових рухів на точність, що характеризує основні здібності представників ігрових видів спорту.

10. Відповідно до проведеного порівняльного аналізу інформаційної значущості й інтерпретованих факторів, було розроблено комплексні оцінні таблиці (± 2?) для визначення загальної спортивної обдарованості й основних компонентів рухової структури ігрової обдарованості у відборі дітей на початковому етапі підготовки в ігрові види спорту з диференціацією в оцінюванні на високі, середні й низькі показники.

Проведені дослідження передбачають подальше вивчення цієї проблеми в інших видах спорту на наступних етапах багаторічної спортивної підготовки.

1. Павлова Т. В. Особливості планування тренувальних та змагальних навантажень в ігрових видах спорту / Т. В. Павлова // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2006. - № 2. - С. 15 - 20.

2. Павлова Т. В. Спортивні ігри: планування тренувальних та змагальних навантажень на різних етапах багаторічної підготовки / Т. В. Павлова // Спортивний вісник Придніпровя. - Дніпропетровськ : ДДІФКС, 2006. - № 3. - С. 17- 22.

3. Павлова Т. В. Теоретичні основи багаторічного планування тренувальних та змагальних навантажень в ігрових видах спорту / Т. В. Павлова // Слобожанський науково-спортивний вісник : Зб. наук. ст. - Х., 2006. - № 10. - С. 125 -126.

4. Павлова Т. В. Теоретичні основи визначення спортивної обдарованості дітей при відборі на етапі початкової підготовки / Т. В. Павлова // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2007. - № 3. -С. 17 -20.

5. Волков Л. В. Структура общей спортивной одаренности мальчиков 7, 8 и 9-летнего возраста : [Первое сообщение] / Л. В. Волков, Т. В. Павлова // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Здоровя і освіта -проблеми та перспективи». - Донецк, 2008. - С. 370 -377. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі результатів дослідження ї їх узагальнені.

6. Волков Л. В. Структура общей спортивной одаренности девочек 7, 8 и 9-летнего возраста : [Второе сообщение] / Л. В. Волков, Т. В. Павлова // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Здоровя і освіта - проблеми та перспективи». - Донецк, 2008. - С. 487- 494. Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі результатів дослідження ї їх узагальнені.