Комплексна оцінка впливу занять футболом в умовах різних рухових режимів на морфофункціональний розвиток школярів 11-17 років - Автореферат

Тому впровадження додаткового уроку футболу та його елементів у навчальну програму загальноосвітніх шкіл носить в першу чергу оздоровчу мету (М.Д. Наявні в літературі наукові розробки щодо функціонального розвитку юних футболістів в основному стосуються дитячо-юнацьких спортивних шкіл, збірних юнацьких команд та спортивних резервів з футболу (С.Н. Його вирішенню сприятимуть комплексні дослідження впливу занять футболом в умовах різних рухових режимів на морфофункціональний розвиток, фізичну працездатність і фізичну підготовленість та їх взаємозвязки у школярів. Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у вивченні впливу занять футболом в умовах різних рухових режимів на морфофункціональний розвиток, фізичну підготовленість та фізичну працездатність школярів і обґрунтуванні впровадження у практику додаткового уроку футболу. Мета роботи полягає у комплексній оцінці та обґрунтуванні впливу занять футболом в умовах різних рухових режимів на морфофункціональний розвиток школярів 11-17 років.Другий етап (травень 2003 р.), включав констатуючий педагогічний експеримент: вивчався морфофункціональний розвиток, фізична підготовленість і фізична працездатність хлопців 11-17 років, які займалися футболом в умовах спортивного інтернату та їх однолітків неспортсменів. У третьому розділі “Особливості морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості і фізичної працездатності та їх взаємозвязків у футболістів 11-17 років в порівнянні з неспортсменами” проведено аналіз морфофункціонального розвитку, рухової підготовленості і фізичної працездатності юних футболістів, які навчаються у спортивному інтернаті, що дозволило виявити ряд вікових особливостей спортсменів в порівнянні з нетренованими однолітками. Вивчення фізичного розвитку показало, що з 11 до 17 років у футболістів в порівнянні з неспортсменами відмічено більш суттєве збільшення довжини, маси і площі тіла відповідно на 3,5; 17,3 і 28,6 %, ваго-ростового індексу Кетле на 7,5 %, окружності грудної клітки на 11,9 %, діаметра плечей і тазу на 10,4 і 4,1 %, жирового, кісткового і мязового компонентів складу тіла на 27,7; 50,7 і 43,1 % відповідно. Аналіз компонентного складу маси тіла показав, що маса тіла футболістів в більшій мірі обумовлена мязовим компонентом, який був достовірно більшим у спортсменів в 15-17 років (р<0,001; р<0,05 і р<0,001). Найбільші темпи розвитку функціональних показників дихальної системи відмічали у футболістів у 12, 14, 15 і 16 років, у школярів, які не займались спортом, такі періоди спостерігались в 14 і 16 років.На основі результатів вивчення впливу занять футболом в умовах спортивного інтернату на хлопців 11-17 років показано ефективність футболу як одного із засобів покращення морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості та працездатності школярів. У юних футболістів спортивного інтернату виявлено ряд особливостей морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості та фізичної працездатності в порівнянні з нетренованими однолітками, визначено періоди їх інтенсивних приростів: а) соматичний розвиток футболістів знаходиться в прямій залежності від спортивного стажу - із збільшенням спортивного стажу спостерігається більш вагома різниця між показниками в порівнянні з нетренованими однолітками. Розвиток таких показників як довжина тіла і діаметр тазу мало змінюється під впливом занять футболом. Заняття футболом сприяють ефективнішій роботі серцево-судинної системи футболістів в порівнянні з нетренованими школярами, що виражається в меншій частоті серцевих скорочень та більшому пульсовому тиску. Впровадження в практику фізичного виховання школярів додаткового уроку футболу, яке широко використовується останнім часом, сприяє зміцненню здоровя, покращенню функціонального розвитку, фізичної підготовленості і фізичної працездатності: а) при оздоровчому спрямуванні, паралельно з врахуванням вікових особливостей розвитку, заняття футболом в умовах додаткового уроку можуть бути більш ефективним засобом покращення функціонального розвитку кардіореспіраторної системи в порівнянні з традиційними програмами фізичного виховання загальноосвітніх шкіл та ДЮСШ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання оздоровлення школярів і задоволення їх гігієнічних норм рухової активності на сьогодні розроблені недостатньо. Кроком до вирішення даної проблеми є спроба впровадження додаткового уроку футболу в навчально-тренувальний процес школи. В звязку з цим набувають особливої актуальності дослідження застосування футболу як засобу оздоровлення дітей шкільного віку.

2. На основі результатів вивчення впливу занять футболом в умовах спортивного інтернату на хлопців 11-17 років показано ефективність футболу як одного із засобів покращення морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості та працездатності школярів. У юних футболістів спортивного інтернату виявлено ряд особливостей морфофункціонального розвитку, фізичної підготовленості та фізичної працездатності в порівнянні з нетренованими однолітками, визначено періоди їх інтенсивних приростів: а) соматичний розвиток футболістів знаходиться в прямій залежності від спортивного стажу - із збільшенням спортивного стажу спостерігається більш вагома різниця між показниками в порівнянні з нетренованими однолітками. Розвиток таких показників як довжина тіла і діаметр тазу мало змінюється під впливом занять футболом. Найбільші темпи приросту мязової маси у юних футболістів виявлено в 14 (24,2 % - р<0,001), 15 (30,8 % - р<0,001) і 17 років (21,1 % - р<0,001). З 11 до 17 років приріст мязового компоненту маси тіла у футболістів є більш істотним (134,9 %) в порівнянні з неспортсменами (91,8 %);

б) під впливом занять футболу в спортивному інтернаті прирости ЖЄЛ, ЖІ, МЗД, МОШ видиху і вдиху у юних спортсменів за вивчаємий період з 11 до 17 років є більш значними в порівнянні з нетренованими. Найбільші темпи розвитку функціональних показників дихальної системи відмічаються у футболістів 12, 14, 15 і 16 років. Заняття футболом сприяють ефективнішій роботі серцево-судинної системи футболістів в порівнянні з нетренованими школярами, що виражається в меншій частоті серцевих скорочень та більшому пульсовому тиску. Найбільші темпи змін функціонального стану серцево-судинної системи відмічались у юних футболістів у 13 та 15 років;

в) заняття футболом в спортивному інтернаті сприяють більш значному збільшенню фізичної працездатності хлопців в порівнянні з нетренованими однолітками. Достовірність різниці показників фізичної працездатності зростає з віком. Під впливом футболу фізична працездатність зростає у футболістів з 11 до 17 років у два з половиною рази, тоді як у неспортсменів відмічається тільки подвійний приріст. Найбільші темпи покращення фізичної працездатності виявлено у спортсменів в 11 (37,7 %), 13 (21,3 %), і 15 років (35,4 %) при р<0,001, 0,01 і 0,001 відповідно;

г) у футболістів спортивного інтернату виявлено три періоди найбільш високих темпів розвитку рухових якостей: перший з 12 до 13 років, другий з 14 до 15 років і третій з 16 до 17 років. Тоді як у неспортсменів таких періодів виявлено тільки два: перший з 11 до 12 років та другий з 14 до 15 років. Прирости рухових якостей футболістів у зазначені періоди є більшими в порівнянні з неспортсменами;

д) у юних футболістів спортивного інтернату в порівнянні з неспортсменами виявлено більш тісний кореляційний взаємозвязок фізичної працездатності майже з усіма досліджуваними показниками, як окремих фізіологічних систем так і показниками фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Це в свою чергу говорить про більш гармонійний розвиток юних футболістів.

3. Встановлено, що заняття футболом в умовах третього уроку фізичної культури мають високий оздоровчий ефект, якщо будуються з урахуванням вікових особливостей розвитку юних футболістів. Впровадження в практику фізичного виховання школярів додаткового уроку футболу, яке широко використовується останнім часом, сприяє зміцненню здоровя, покращенню функціонального розвитку, фізичної підготовленості і фізичної працездатності: а) при оздоровчому спрямуванні, паралельно з врахуванням вікових особливостей розвитку, заняття футболом в умовах додаткового уроку можуть бути більш ефективним засобом покращення функціонального розвитку кардіореспіраторної системи в порівнянні з традиційними програмами фізичного виховання загальноосвітніх шкіл та ДЮСШ. Заняття футболом в умовах експериментального уроку сприяють зростанню життєвої ємності легень, анаеробних можливостей, максимальної обємної швидкості вдиху і видиху та ефективнішій роботі серцево-судинної системи;

б) організація уроків футболу на основі врахування вікових особливостей розвитку дозволяє в більшій мірі покращити фізичну працездатність в порівняні з однолітками-футболістами спортивного інтернату та школярами з контрольної групи (р<0,01). Подібне відмічається і за показниками максимального споживання кисню;

в) врахування вікової динаміки розвитку рухових якостей є однією з основних вимог успішної фізичної підготовки дітей шкільного віку. Зокрема, виховання рухових якостей в періоди їх найбільш інтенсивного розвитку дозволяє підвищити ефективність навчально-тренувального процесу школярів. Вивчення впливу експериментальної методики на 11-річних хлопчиків підтвердило вище сказане і показало, що за допомогою додаткового уроку футболу можна покращити фізичну підготовленість та психомоторні функції школярів;

г) комплексна оцінка морфофункціонального розвитку сприяє обєктивізації тренувального процесу, як в плані підготовки, так і в плані відбору юних футболістів. Обовязковою умовою комплексної оцінки є включення до методик тестування критеріїв, які різносторонньо характеризують морфофункціональний розвиток, фізичну підготовленість і фізичну працездатність школярів.

Подальші дослідження в даному напрямку можуть бути спрямовані на пошук нових методичних підходів до програмування змісту занять футболом оздоровчого характеру. Крім того, потребує систематичних розробок проблема морфофункціонального розвитку та зміцнення здоровя юних спортсменів в умовах спортивних інтернатів, ДЮСШ та ДЮСШОР. Оскільки, переважаюча спрямованість тренувального процесу на спортивний результат не вирішує даних питань в повній мірі.

1. Романюк В. Вікова динаміка фізичної працездатності юних футболістів. Матеріали V міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів // Фізична культура спорт та здоровя. - Харків: ХДАФК, 2003. - С. 44.

2. Романюк В. Вплив занять футболом в умовах додаткового уроку на фізичну підготовленість школярів // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: Зб. наукових праць. - Луцьк, 2005. - С. 352-356.

3. Романюк В. Додатковий урок футболу в процесі фізичного виховання школярів молодших класів // Матеріали IV міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Фізична культура спорт та здоровя”. - Харків: ХДАФК, 2002. - С.10.

4. Романюк В. Науково-методичні аспекти впровадження додаткового уроку футболу в навчально-тренувальний процес школярів // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: Зб. наукових праць. - Луцьк, 2002. Том 1.- С. 271-273.

5. Романюк В. Перспектива впровадження додаткового уроку футболу в процес фізичного виховання школярів // Фізична культура спорт і реабілітація в закладах освіти: Збірник наукових праць. - Рівне: РДГУ, 2002 - Випуск 1. - С.164-166.

6. Романюк В. Третій урок футболу й його вплив на розвиток системи дихання хлопчиків 11 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ) - ХДАФК, 2004. - №15. - С. 113-117.

7. Романюк В. Фізична працездатність 10-11-річних школярів, які мають додатковий урок футболу // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки: Зб. наукових праць. - Луцьк, 2003. Том 11. - С. 199-201.

8. Романюк В., Чижик В. Вікова динаміка фізичної працездатності юних футболістів (10-17 років) // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. Ч.І. Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету “РЕГІ” імені академіка Степана Демянчука, 2003. - С.217-222.

9. Романюк В., Ярощук Я. Розвиток сенсомоторних функцій та рухових якостей школярів 10 та 11 річного віку, які займаються футболом // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: У 4-х т. - Львів: НІВФ „Українські технології”, 2004. Т.4. - С. 344-346.

10. Чижик В.В., Романюк В.П., Ярощук Я.Г. Особливості розвитку сенсомоторних функцій та рухових якостей у хлопчиків футболістів 11-17 років // Сучасні технології зміцнення та відновлення здоровя: Зб. тез наук. практ. конференції. - Луцьк: Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”, 2005. - С. 49-51.

11. Романюк В. Рухові якості у юних футболістів // Слобожанський науково-спортивний вісник: Зб. наукових праць. Вип. 8. - Харків: ХДАФК, 2005. - С. 135-138.

12. Романюк В., Чижик В. Функціональна підготовленість футболістів 11-17 років // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: у 4-х т. - Львів: НІВФ „Українські технології”, 2006. - Т.2. - С. 385-390.