Комплексна оцінка стану грунтів в гірничодобувних районах та прогноз наслідків їх техногенної трансформації - Автореферат

Але до цього часу питання, що повязані з визначенням сумарного та пофакторного рівня вливу на грунти гірничих обєктів, комплексною оцінкою стану грунтів, які потрапили під дію гірничодобувних підприємств, прогнозом наслідків їх деградації та вибором екологічно доцільних методів реабілітації залишаються невирішеними або ж вирішеними лише частково. Теоретичні розробки та експериментальні дослідження за темою дисертації були проведені в 1992-2003 рр. в Інституті проблем природокористування та екології НАН України, а також на кафедрі екології Національного гірничого університету. Поставлені в дисертаційній роботі задачі були вирішені при виконанні держбюджетних і госпдоговірних тем, у яких автор приймала участь як виконавець: “Розробити методологію вибору стратегії раціонального використання природних ресурсів і стійкого еколого-економічного розвитку регіонів з високим техногенним навантаженням” - № ДР 0193U009455, “Здійснити аналіз екологічної обстановки в регіоні і розробити пропозиції щодо розвитку науково-технічних досягнень, спрямованих на поліпшення екологічної ситуації” - № ДР 0193U009456, “Перспективи розвитку і освоєння мінерально-сировинного комплексу Придніпровського регіону” - № ДР 0194U001537, “Проблеми моніторингу довкілля в області” - № ДР 0194U001538, “Комплексна оцінка екологічної ситуації в області, прогноз її зміни, розробка і поетапна реалізація моніторингу” - № ДР 0195U001470, “Проведення додаткових досліджень з екологічного моніторингу території області” - № ДР 0195U006543, “Розробка і впровадження системи управління СЕМ “Місто” - № ДР 0195U018435. При проведенні досліджень використані наступні методи: системного аналізу - для вивчення екологічного стану грунтів; математичної статистики - для первинної обробки експериментальних даних, вивчення повторних та комбінованих ефектів та перевірки теоретичних гіпотез на адекватність; математичного моделювання - при визначенні залежності ступеня мінливості грунтів від їх екологічної стійкості та рівня техногенної дії на них, а також екологічної стійкості грунтів від рівня техногенної дії на них гірничих обєктів, при дослідженні параметрів екологічного впливу на довкілля масових вибухів; оцінки впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище - при розробці методу визначення рівня техногенної дії гірничих підприємств на грунти (Тк); аналізу обєктів за критеріями експертних оцінок - при розробці способу вибора екологічно доцільних методів реабілітації грунтів; ГІС-технології - для оконтурювання екологічно небезпечних районів; визначення рівня хімічного складу грунтів, їх біологічної активності та показників забруднення - спектрофотометричні (для аналізу важких металів), аналітичні (для визначення рівня гуматів, органічного вуглецю, поверхнево-активних сполук, зольних елементів живлення, ємкості катіонного обміну, аніонів рідкої та твердої фази грунтів), потенціометричні (для встановлення активної кислотності та концентрації мінеральних форм азоту), газохроматографічні (для розрахунку вмісту нафти та нафтопродуктів), ензиматичні (для оцінки активності оксидаз). Встановлено, що весь спектр деградаційних змін грунтів в районах функціонування гірничодобувних підприємств є наслідком реалізації не тільки традиційно враховуємого техногенного навантаження, але й безпосередньої дії всіх факторів техногенезу гірничих обєктів, а також сполучень цих факторів з розвитком мультиплікативних ефектів різного характеру, які здійснюються в конкретних грунтово-кліматичних умовах та умовах фонового техногенного навантаження.Обгрунтована необхідність комплексного (системного) підходу до вивчення грунтів в гірничопромислових районах, що вимагає їх дослідження з визначенням рівня техногенного впливу на них підприємств цього профіля, аналізом факторів техногенезу, що спричиняють перебудову грунтів, визначенням реакції цих грунтів на вплив гірничих обєктів, оцінкою екологічних наслідків цього впливу для самих грунтів та інших компонентів біосфери, які підпорядковані їм згідно з правилами зворотного звязку та ін. З їх допомогою визначали концентрацію (мг/кг грунту) важких металів (Cu, Pb, Zn, Co, Cd, Cr, Ni), нафти і нафтопродуктів, мінеральних форм азоту та синтетичних поверхнево-активних сполук, а також вміст гумуса (%), концентрацію органічних форм вуглецю (%) та елементів живлення (К, Р, N, мг/кг грунту), ємкість катіонного обміну (мг-екв./100 г грунту), активну кислотність (РН, ум. од.), вміст аніонів (Cl-, SO42, мг/кг) та активність ферментів (ум. од.) - поліфенолоксидази, пероксидази, дегідрогеназ і каталази, які за міжнародною класифікацією визначають відповідно як КФ 1.10.3.1, КФ 1.11.1.7, КФ 1.1.1, 1.2.1, 1.4.1 та КФ 1.11.1.6. Доведено, що АПГ доцільно визначати за допомогою рівняння, яке має наступний вигляд: (1) де Пеі - активність пероксидази техногенних грунтів; Пфі - активність поліфенолоксидази техногенних грунтів; Кі - активність каталази техногенних грунтів; Дгі - активність дегідрогеназ техногенних грунтів; Сі - вміст елементів живлення (N, P, К) в техн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ