Комплексна оцінка розвитку дівчат шкільного віку Чернівецького регіону - Автореферат

Значну роль у порушеннях з боку репродуктивної системи дорослої жінки відіграють етапи її формування в препубертатному та пубертатному періодах (І.Б.Вовк, 1997; Н.Г.Гойда, 2000; Л.М.Сухарева, 1998; В.Ф.Коколіна, 1999; S. Показники статевого, фізичного розвитку (маса тіла та зріст), розміри тазу та стан його лобкового зєднання, можна віднести до маркерів гармонійного становлення репродуктивної системи дівчат-підлітків (Е.А.Чернуха, 1991; Е.Б.Яковлєва, Р.А. Покращити загальний стан здоровя та сприяти повноцінному формуванню репродуктивної системи у дівчат препубертатного і пубертатного віку, розробивши критерії комплексної оцінки розвитку. Надати рекомендації по зменшенню негативної дії основних факторів впливу на становлення репродуктивної функції, базуючись на новій методологічній основі комплексної оцінки стану репродуктивного здоровя, з поєднанням показників фізичного, статевого розвитку зі станом ендокринної системи та особливостями формування тазу у дівчат. Розроблені скринінгові методики комплексної оцінки розвитку дівчат в процесі становлення репродуктивної функції з визначенням індексу комплексної оцінки (ІКО), який дає можливість поєднувати показники фізичної та статевої зрілості, індексу кісток тазу (ІКТ), як інтегрального показника розвитку тазу у взаємозвязку із статевою зрілістю.Для вирішення мети і завдань дослідження було проведено обстеження 548 дівчат у віці від 9 до 17 років. Комплексне дослідження включало клінічне, антропометричне, соціометричне обстеження у 548 дівчат, лабораторне у 70 дівчат, ультрасонографічне дослідження - у 110 дівчат. Дані антропометричних показників (маса тіла, зріст) стандартизувалися за віком з вирахуванням Z-індексу за перцентильними коридорами регіонального стандарту, індекс маси тіла (ІМТ) та індекс гармонійності розвитку (ІГР) (Ю.М.Нечитайло, 1999). В загальному у віковій групі 14 - 15 років 74,0 % дівчат мають місячні, але у 15,4 % старше 16 років спостерігається невстановлений цикл. Середній вік менархе у дівчат першої підгрупи склав 13,0 років (проти 12,6 років у дівчат другої).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної задачі - покращення загального стану здоровя та сприяння повноцінного формування репродуктивної системи у дівчат препубертатного і пубертатного віку, розробивши нові критерії оцінки розвитку, що базуються на комплексному підході з урахуванням стадії статевого та показників загального фізичного розвитку, сформованості кісток тазу і особливостей становлення ендокринної системи. Найбільша швидкість збільшення обєму яєчників припадає на вік 13 років, а матки - 14 років. У віці 17-ти років 54,3 % дівчат досягають достатнього ступеня статевої зрілості. Формування кісток тазу у дівчат ще повністю не завершується у 17 років, розмір справжньої конюгати у віковій групі 16 - 17 років становить 8,9 ± 0,3 см. У дівчат з відносно прискореним статевим дозріванням фізичний розвиток проходить більш гармонійно, кількість осіб з дисгармонійним розвитком становить 11,5 ± 6,8 проти 28,8 ± 7,1 % у групі з показниками статевого розвитку нижче середнього (p <0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної задачі - покращення загального стану здоровя та сприяння повноцінного формування репродуктивної системи у дівчат препубертатного і пубертатного віку, розробивши нові критерії оцінки розвитку, що базуються на комплексному підході з урахуванням стадії статевого та показників загального фізичного розвитку, сформованості кісток тазу і особливостей становлення ендокринної системи.

1.Визначено, що початок статевого розвитку для школярок Буковини приходиться на період 10 - 11 років. Середній вік менархе складає 12,66 ± 0,07 роки. Найбільша швидкість збільшення обєму яєчників припадає на вік 13 років, а матки - 14 років. Поява вторинних статевих ознак проходить типовим (89,2 %) або інвертованим (10,8 %) порядком. У віці 17-ти років 54,3 % дівчат досягають достатнього ступеня статевої зрілості.

2.Становлення статевої зрілості має регіональні особливості в залежності від зони проживання. Так, у дівчат гірської місцевості є тенденція до меншої сформованості по загальному показнику статевої зрілості у порівнянні з жительками рівнинної зони (43,7 проти 56,1 %). Настання менархе у них проходить із запізненням (12,64 ± 0,18 проти 12,44 ± 0,18 років). Невстановлений менструальний цикл у віці 16 років відмічається у 15,4 % у дівчат рівнинної зони, у дівчат гірського регіону сягає до 30,0 %.

3. Формування кісток тазу у дівчат ще повністю не завершується у 17 років, розмір справжньої конюгати у віковій групі 16 - 17 років становить 8,9 ± 0,3 см. Процес розвитку кісток тазу може проходити рівномірно проградієнтно, але для більшості притаманний певний “спурт”, який відображає загальну динаміку росту дітей. Пік приросту основних розмірів відбувається у 13 років, що співпадає з появою менархе, та є критичним періодом по формуванню кісток тазу.

4. Морфометричне збільшення щитоподібної залози асоціювалося із відхиленнями у статевому дозріванні, 15,7 % таких дівчат відстають по загальному показнику статевої зрілості. У них спостерігається деяке запізнення появи менархе - 12,86 ± 0,06 проти 12,66 ± 0,07 років у підгрупі без відхилення (р < 0,05). Порушення менструального циклу відмічають 44,0 % дівчат із збільшенням залози у віці 16-ти років проти 13,0 % у підгрупі порівняння. У дівчат основної підгрупи спостерігається зменшення обєму матки на 14,5 % та обєму яєчників на 13,1 % відповідно до віку.

5. Фізичний розвиток дівчат потрібно оцінювати в залежності від ступеня їх статевої зрілості. У дівчат з відносно прискореним статевим дозріванням фізичний розвиток проходить більш гармонійно, кількість осіб з дисгармонійним розвитком становить 11,5 ± 6,8 проти 28,8 ± 7,1 % у групі з показниками статевого розвитку нижче середнього (p < 0,05). Для дівчат з показниками статевого розвитку нижче середнього пубертатний спурт розпочинається на 2 роки пізніше. Їх фізичний розвиток проходить із значними дисгармонійними проявами у віці 11 та 14 років, за рахунок переважного відставання по масі тіла. Саме вони складають групу ризику по загрозі успішного формування дітородної функції.

6. Аналіз показників фізичного та статевого розвитку спрощується при використанні індексу комплексної оцінки розвитку (ІКО). Він складає у дівчат у віці 17-ти років - 13,9 бала. Середні показники цього індексу переважають у дівчат рівнинної місцевості - 33,2 проти 28,6 % гірської. Групу ризику по формуванню репродуктивної функції становлять дівчата з різко зниженим показником (ІКО < 5,5).

7. Затримка статевого дозрівання дівчат корелює з сповільненим ростом матки (r = 0,56, p < 0,05), дисгармонійністю у фізичному розвитку (r = 0,34, p < 0,05), відхиленням з боку морфологічного стану щитоподібної залози (r = 0,63, p < 0,05), обємом лонного зєднання (r = 0,59, p < 0,05). Дівчат з пізнім початком пубертатного періоду та сповільненим статевим дозріванням, з різко зниженим індексом комплексної оцінки розвитку (< 5,5), при індексі кісток тазу < 30,0 см, з відхиленнями у морфологічному стані щитоподібної залози можна віднести у групу ризику по формуванню репродуктивної зрілості.

Практичні рекомендації

1.Для проведення комплексної оцінки показників фізичного розвитку дівчат в залежності від стадії статевої зрілості та спрощення формування групи ризику обраховується ІКО: - оцінка фізичного розвитку. Вимірюється маса тіла та зріст з наступним обрахуванням індексу гармонійності розвитку (ІГР). ІГР = маса тіла (кг) - зріст (см). Показник ІГР оцінюємо за даними номограми регіонального стандарту з розрахуванням Z-індексу за перцентильними коридорами;

- оцінка статевого розвитку проводиться за ступенем прояву вторинних статевих ознак та обраховується за загально прийнятою методикою ;

- обрахування ІКО проводиться за формулою: ІКО = СР - 2Z, ІКО - індекс комплексної оцінки, СР - сума балів при оцінці статевого розвитку, Z -індекс перцентильної оцінки гармонійності розвитку.

Середні величини за ІКО, у балах : 14,5 - 9,5 - середні показники; 9,4 - 5,5 - знижений індекс; менше 5,5 - різко знижений індекс.

При значеннях ІКО < 5,5 дівчат відносять до групи ризику по загрозі успішного становлення репродуктивної зрілості. В цьому випадку рекомендується: - спостереження в динаміці дільничним педіатром, з періодичністю огляду - 1 раз в 6 міс. з визначенням ІГР, ІМТ, ІКО, індексу кісток таза (ІКТ);

- консультація дитячого ендокринолога, ультразвукове дослідження щитоподібної залози;

- ультразвукове дослідження лонного зєднання з визначенням обєму лонного хряща та його щільності;

- консультація дитячого гінеколога, ультразвукове дослідження внутрішніх статевих органів, лабораторне дослідження рівня гормонів плазми крові;

- консультація вузьких спеціалістів при наявності супутньої патології, та її корекція.

2.З метою виявлення відхилень у формуванні кісток тазу обраховуємо ІКТ, як інтегральний показник сформованості кісток тазу у дівчат шкільного віку. Методика визначення наступна: - вимірюється поперечний розмір тазу (distantia trochanterica), см;

- вимірюється зовнішня конюгата (conjugata externa), см;

- визначається індекс Соловйова, см;

- обраховується ІКТ за формулою: ІКТ = а Ч в / ІС де, а - поперечний розмір тазу (distantia trochanterica), см, в - зовнішня конюгата (conjugata externa), см, ІС - індекс Соловйова, см.

Середні величини ІКТ знаходяться в межах 30,0 - 40,0 см. Дівчата з показниками ІКТ менше 30,0 см можуть бути віднесені в групу ризику по успішному становленню кісткової зрілості, як однієї із складових репродуктивної системи. Для цих дівчат рекомендується: - спостереження в динаміці дільничним педіатром, з періодичністю огляду - 1 раз в 6 міс. та визначенням ІКО, ІКТ;

- ультразвукове дослідження лонного зєднання з визначенням обєму лонного хряща та його щільності;

- консультація дитячого ендокринолога, ультразвукове дослідження щитоподібної залози;

- консультація дитячого гінеколога, ультразвукове дослідження внутрішніх статевих органів, лабораторне дослідження рівня гормонів плазми крові;

- консультація вузьких спеціалістів при наявності супутньої патології та її корекція.

1.Ковтюк Н.І. Антропометричні показники розвитку у дітей та вплив зовнішніх факторів // Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 3 - 4. - С. 77.

2.Ковтюк Н.І. Комплексна оцінка розвитку дівчат пубертатного віку Чернівецького регіону // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, № 2 - 3. - С. 95 - 97.

3.Нечитайло Ю.М., Сорокман Т.В., Ковтюк Н.І. Використання антропометричних індексів у педіатричній практиці // Вісник наукових досліджень. - 1999. - № 3. - С. 55 (Дисертант проводив комплексне обстеження дітей та приймав участь у відборі матеріалу дослідження. Співавт. приймали участь у статистичній обробці матеріалу та формуванні висновків).

4.Ковтюк Н.І. Морфологічний стан щитоподібної залози у дівчат у процесі становлення репродуктивної зрілості // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, № 4. - С. 78 - 80.

5.Ковтюк Н.І., Нечитайло Ю.М. Застосування інстенону в терапії порушень мозкового кровообігу у дітей // ПАГ. - 2002. - № 2. - С. 37 - 38. (Дисертант проводив клінічне обстеження, приймав участь у відборі матеріалу дослідження, узагальненні отриманих даних, оформленні роботи Співавт. приймав участь в формуванні висновків та статистичному аналізі).

6.Ковтюк Н.І., Нечитайло Ю.М., Нечитайло Д.Ю., Лебедюк Н.С. Динаміка формування лобкового зчленування у дівчат шкільного віку // Клінічна анатомія та оперативна хірургія - 2002. - Т.1, № 1. - С. 42 - 44 (В праці здобувач представив результати дослідження, які відповідають одному з підрозділів дисертації, провів обстеження дівчат, оформив роботу. Співавт. приймали участь в статистичній обробці результатів дослідження).

7.Ковтюк Н.І., Нечитайло Ю.М., Хільчевська В.С., Лебедюк Н.С. Особливості формування лобкового зєднання у дівчат шкільного віку // ПАГ. - 2002. - № 5. - С. 52 - 53. (В праці здобувач представив результати дослідження, які відповідають одному з підрозділів дисертації, провів обстеження дівчат, оформив роботу. Співавт. приймали участь в статистичній обробці результатів дослідження).

8.Нечитайло Ю.М., Хільчевська В.С., Ковтюк Н.І. Психосоматичне здоровя дітей // ПАГ. - 2002. - № 5. - С. 53 (Здобувач приймав участь у зборі первинного матеріалу та аналізі клінічного матеріалу. Співавт. приймали участь в плануванні та оформленні роботи).

9.Ковтюк Н.І. Фізичний розвиток і особливості харчування школярів Чернівецької області / Зб.: Біологія, Медицина, Екологія. - Чернівці, 1996. - С. 35.

10.Ковтюк Н.І. Вплив довкілля на розвиток дівчаток-підлітків / Зб.: Хірургія і екологія. Чернівці, 1996. - С. 26.

11.Ковтюк Н.І. Вплив несприятливих факторів довкілля на статевий розвиток підлітків / 1-й Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С. 23.

12.Ковтюк Н.І., Нечитайло Ю.М., Лоскутова І.Е., Каланча Р.І. Перцентильний метод оцінки розвитку школярів // Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, № 1. - С.77.

13.Нечитайло Ю.Н., Хильчевская В.С., Ковтюк Н.И. Некоторые аспекты умственной работоспособности школьников в эпоху информатизации / Матеріали конгресу педіатрів з міжнародною участю “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”. - Київ. - 2001. - С. 66 - 67.

14.Ковтюк Н.І., Лебедюк Н.С. Стан здоровя дівчат, що проживають у гірській місцевості / Матеріали міжнародної науково - практичної конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”. - Чернівці. - 2002. - С. 14 - 15.

15.Nechitailo Y., Kovtyuk N. Physical and sexual development of pubertal girls wich live at mountain zone. Congress Book. 5-th Congress. International Medical Students. - Katovice, 2000. - Р. 91.