Комплексна оцінка ефективності механізмів екологічного регулювання, спрямованих на забезпечення сталого розвитку території - Автореферат

Можливі необоротні зміни навколишнього природного середовища (НПС) та відповідна глобалізація їх наслідків актуалізували проблему змін соціальних пріоритетів у процесі прийняття рішень, спрямованих на досягнення сталого розвитку (СР) суспільства. В умовах дефіциту фінансових коштів зношеність основних виробничих фондів підприємств є фактором зниження якості НПС, що призводить не лише до погіршення здоровя населення, але й до зростання економічних втрат, уповільнення соціально-економічного розвитку держави тощо. Економіка, в основу якої покладений інноваційний тип господарювання, дозволяє створити значно більше можливостей для впровадження досконалих систем виробництва і споживання й забезпечити радикальне поліпшення еколого-демографічної складової економічної безпеки як важливого фактора забезпечення сталого розвитку держави. В умовах формування в Україні нової парадигми суспільного розвитку використання в основному економічних критеріїв ефективності прийняття рішень стає недостатнім і потребує залучення більш широкого спектра соціальних, екологічних та інвестиційних критеріїв. ? при розробленні теми 0104U003296 використані результати, які стосуються обґрунтування показників визначення еколого-економічного стану промислової зони та критеріїв ухвалення рішення, а також розроблений методичний підхід до оцінки та урахування соціально-демографічних чинників при визначенні економічної ефективності екологічного регулювання стосовно промислової зони.Територія в даній роботі розглядається як ділянка земної поверхні, що має окремі межі і просторовий базис діяльності, що містить, крім виробництва, виробничу і соціальну інфраструктури, розглянута як полігон життєдіяльності, як фактор і ресурс розвитку території. Нижче наведено склад інтегральних індикаторів за сферами життєдіяльності (економічна безпека (динаміка зміни ВВП території, ІЕКБ); екологічна безпека (здатність збереження балансу між людиною і природою, ІЕЛБ ), соціально-демографічна безпека (сфера рівня життя населення, стійкість до депопуляції, ІДМБ)), які використовуються в даній роботі та розраховуються за відомими формулами: КТВВП = АТВВП(КТВВП2/КТВВП1) - АВВП Ктрж=АТРЖЧКТРЖ1 Чктрж2 - арж, Ктдем=АТДЕМЧКТДЕМ-a дем, де АВВП, аек1, аек2, арж, a дем ? граничні рівні індикаторів на території; КТВВП, Ктек1, Ктек2, Ктр.ж,, Ктдем ? узагальнюючі оцінки гостроти кризової ситуації в аналізованому періоді; АТВВП ? темпи зростання ВВП, відсоток до відповідного періоду минулого року; КТВВП2 ? коригувальний коефіцієнт, що враховує співвідношення виробництва товарів і послуг на території в періоді, що аналізується; КТВВП1 ? коригувальний коефіцієнт, що враховує співвідношення виробництва товарів і послуг на території в попередньому періоді; АТВВП, атат, атвд, атдем, атрж ? інтегральні індикатори економічної, екологічної, демографічної та соціальної безпеки. У другому розділі “Методологічні основи комплексної оцінки ефективності екологічного регулювання” розглядаються початкові положення необхідності застосування комплексної оцінки ефективності можливих природоохоронних заходів з урахуванням аналізу СР. У третьому розділі “Аналіз ефективності застосування механізмів екологічного регулювання” на основі розроблених підходів визначено характер ступеня кризового стану території України у екологічній, демографічній та соціальній сферах життєдіяльності в умовах існуючого механізму екологічного регулювання (табл.Вибір ефективного механізму регулювання природокористуванням повинен спиратися на систему комплексних індикаторів сталого розвитку і реалізацію відповідних стабілізаційних рішень екоменеджменту. Підходи, що дозволяють ввести раціональне природокористування до процесу економічного зростання з урахуванням інтересів майбутніх поколінь, інтегрувалися в сучасну модель сталого розвитку окремих держав і усього світового співтовариства. Однак інтегральні (агреговані) індикатори, а також система індикаторів, що відображає різні аспекти сталого розвитку, і входять в міжнародні і національні програми сталого розвитку, а плани і програми розвитку економіки і її окремих секторів, плани дій з охорони навколишнього середовища розвинутих країн не знайшли належного впровадження в Україні. Аналіз сучасних підходів до оцінки економічного фактора, що забезпечує можливість сталого розвитку в Україні, свідчить про необхідність подальшого вдосконалення методологічного підходу щодо формування цілісної системи індикаторів, за значенням яких можна судити про інтегральні характеристики економічного сталого розвитку країни та її територій, з таких причин: а) діюча в Україні система показників стану навколишнього середовища й ефективності використання природних ресурсів, що базується на системі статистичної звітності, розробленій наприкінці 1970 років, не відповідає міжнародним стандартам; Перший блок містить систему інтегральних (агрегованих) індикаторів сталого розвитку, за значенням яких проводиться оцінка ступеня сталості соціально-економічного розвитку, а також систему індикаторів, кожна з яки

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ