Комплексна оцінка ефективності лікування хронічного обструктивного захворювання легень у працівників промислових підприємств - Автореферат

Істотну роль у клінічній картині при хворобах органів дихання, в розвитку ускладнень захворювання і в обмеженні працездатності хворого відіграють обструктивні порушення прохідності бронхів [Кундієв Ю.І. і співавт., 2002; Басанец А.В., 2002; Родіонова В.В., 2006]. Вивчити ефективність бронхолітичної терапії і її вплив на якість життя працівників промислових підприємств, хворих на ХОЗЛ I і II стадії. Для цього сформовано 4 групи хворих: дві основні групи (32 пацієнти з I стадією і 33 пацієнти з II стадією ХОЗЛ), яким призначалося розроблене нами лікування, і дві групи контролю (32 пацієнти з I-ою стадією і 33 пацієнти з II-ою стадією ХОЗЛ), яким застосовувалися стандартні схеми терапії. У 120 хворих, що працювали на ПП, вивчена ефективність програми медико-психологічної реабілітації (основну групу, в якій застосовувалася ця програма, склали 60 хворих, контрольну - також 60 пацієнтів). За наслідками опиту розраховували ЯЖ хворих за трьома критеріями: "симптоми" - оцінка ступеня вираженості респіраторних симптомів (вплив, перш за все, задишки і кашлю на ЯЖ); "активність" - порушення фізичної активності (оцінка рівня соціальної адаптації, обумовленого фізичними проблемами) і "наслідки" - психосоціальні наслідки хвороби (обмеження соціальних функцій і психологічні проблеми, обумовлені хворобою).У працівників промислових підприємств виражені клінічні ознаки ураження бронхолегенової системи, які вимагають обовязкової спеціалізованої медичної допомоги, виявляються вже через 10 років роботи в 17.2%, а при стажі 15 років - в 75.4% випадків. Дія пилових професійних шкідливостей у працівників промислових підприємств призводить до виникнення ХОЗЛ у молодших осіб (на 4.71±0.52 років молодше), подовження терміну перебігу захворювання (на 5.06±0.74 років), розвитку більш частих (на 30.8%) і тривалих загострень (на 4.82±0.34 днів) порівняно з хворими на ХОЗЛ, які працюють в умовах без професійних шкідливостей. У працівників промислових підприємств, які хворіють на ХОЗЛ, виявляється більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що проявляється як специфічними локальними ознаками (кашель, харкотиння, сухі хрипи в легенях, кількість лейкоцитів і альвеолярних макрофагів в харкотинні, рівень медіатора інтерлейкіна-8 в конденсаті видихуваного повітря), так і неспецифічними системними показниками запалення, порівняно з хворими на ХОЗЛ, що не піддалися дії професійних шкідливостей. Дія пилових професійних шкідливостей призводить до більш виражених порушень функції дихання у працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ, що виявляється переважанням змін клінічних симптомів (задишки і утрудненого дихання), показників вентиляції легенів (частоти дихання, місткості вдиху), легеневих обємів (зниження ЖЄЛ на 10.5%) і ознак обструкції, особливо на рівні крупних бронхів (зниження середньої та миттєвої обємних швидкостей видиху на рівні 0-25% і 25% форсованої ЖЄЛ відповідно на 14.3% і 12.4%), порівняно з хворими на ХОЗЛ, що працюють в умовах без професійних шкідливостей. Лікування працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ 1-ої та 2-ї стадій, запропонованими лікарськими схемами призводить до більш значущого зменшення активності запального процесу, поліпшення клініко-функціонального стану хворих і зниження реактивності бронхів порівняно з лікуванням таких же хворих тільки стандартними лікарськими схемами.

бронхіальний обструктивний хронічний професійний

У дисертації представлене наукове рішення актуальної задачі клінічної пульмонології, що полягає в обгрунтуванні застосування посиленої бронхолітичної терапії у працівників ПП, що страждають ХОЗЛ, для підвищення ефективності їх лікування.

1. У працівників промислових підприємств виражені клінічні ознаки ураження бронхолегенової системи, які вимагають обовязкової спеціалізованої медичної допомоги, виявляються вже через 10 років роботи в 17.2%, а при стажі 15 років - в 75.4% випадків. Зазвичай клінічні і спірографічні ознаки обструкції бронхів виявляються в 93.4-94.2% випадків.

2. Дія пилових професійних шкідливостей у працівників промислових підприємств призводить до виникнення ХОЗЛ у молодших осіб (на 4.71±0.52 років молодше), подовження терміну перебігу захворювання (на 5.06±0.74 років), розвитку більш частих (на 30.8%) і тривалих загострень (на 4.82±0.34 днів) порівняно з хворими на ХОЗЛ, які працюють в умовах без професійних шкідливостей.

3. У працівників промислових підприємств, які хворіють на ХОЗЛ, виявляється більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що проявляється як специфічними локальними ознаками (кашель, харкотиння, сухі хрипи в легенях, кількість лейкоцитів і альвеолярних макрофагів в харкотинні, рівень медіатора інтерлейкіна-8 в конденсаті видихуваного повітря), так і неспецифічними системними показниками запалення, порівняно з хворими на ХОЗЛ, що не піддалися дії професійних шкідливостей.

4. Дія пилових професійних шкідливостей призводить до більш виражених порушень функції дихання у працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ, що виявляється переважанням змін клінічних симптомів (задишки і утрудненого дихання), показників вентиляції легенів (частоти дихання, місткості вдиху), легеневих обємів (зниження ЖЄЛ на 10.5%) і ознак обструкції, особливо на рівні крупних бронхів (зниження середньої та миттєвої обємних швидкостей видиху на рівні 0-25% і 25% форсованої ЖЄЛ відповідно на 14.3% і 12.4%), порівняно з хворими на ХОЗЛ, що працюють в умовах без професійних шкідливостей.

5. У працівників промислових підприємств пилові професійні шкідливості здатні формувати підвищену реактивність бронхів, яка виявляється в умовах провокаційного тесту із ацетилхоліном у 60% хворих, що на 39% частіше, ніж у хворих на ХОЗЛ, що працюють у звичайних умовах.

6. Якість життя працівників промислових підприємств, які хворіють на ХОЗЛ, істотно гірша, ніж у пацієнтів із цим же захворюванням, але які працюють в умовах без професійних шкідливостей, що виявляється більш вираженим порушенням таких показників респіраторного запитальника госпіталю Святого Георгія, як «активність» (на 13.3%) і «дія» (на 24.0%), а також сумарного показника (на 13.5%).

7. Лікування працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ 1-ої та 2-ї стадій, запропонованими лікарськими схемами призводить до більш значущого зменшення активності запального процесу, поліпшення клініко-функціонального стану хворих і зниження реактивності бронхів порівняно з лікуванням таких же хворих тільки стандартними лікарськими схемами.

8. Реалізація протягом одного року програми медико-психологічної реабілітації дозволяє збільшити застосування пацієнтами бронхолітичних препаратів з 2.3% до 20.9% від необхідної кількості, що призводить до стабілізації перебігу захворювання, поліпшення фізичних можливостей і якості життя хворих на ХОЗЛ.

Рекомендації по науково-теоретичному і практичному використанню одержаних результатів.

1. Для лікування працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ 1-ої стадії, пропонується в стандартну лікарську схему (використання ?2-агониста короткої дії за показаннями) додатково включати антихолинергічний бронхолітик пролонгованої дії тіотропія бромід в дозі 18 мкг 1 раз на добу (тривало) і муколітик ацетилцистеїн в дозі 600 міліграм/доба (курсами).

2. Для лікування працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ 2-ої стадії, пропонується в стандартну лікарську схему (використання ?2-агониста короткої дії за показаннями і антихолинергічного бронхолітика пролонгованої дії тіотропія бромід 18 мкг 1 раз на добу) додатково включати комбінований препарат серетид (салметерол 25 мкг/доза і флутиказон пропіонат 250 мкг/доза) 2 рази на добу (тривало) і муколітик ацетилцистеїн в дозі 600 міліграм/доба (курсами).

3. Для формування у працівників промислових підприємств, страждаючих ХОЗЛ, правильного відношення до лікарського лікування слід здійснювати спеціальні заходи у вигляді програми медико-психологічної реабілітації. Така програма повинна включати методи лікувальної фізкультури (комплекс лікувальної гімнастики для хворих з обструктивними порушеннями бронхів по А.Н.Кокосову (1981), щоденне самостійне виконання протягом 20-25 хвилин, один раз в день), психотерапії (бесіда з пацієнтом про необхідність усунення чинників розвитку захворювання, виконання лікувальної гімнастики, придбання і застосування лікарських бронхолітичних препаратів, 1 раз на місяць під час планових оглядів) і підлягає реалізації в медичних частинах (кабінетах) промислових підприємств.

1. Родіонова В.В. Аналіз особливостей перебігу бронхо-легеневих захворювань у робітників шкідливих виробництв / В.В. Родіонова, О.М. Вільянська // Лікарська справа. - 2006. - №1-2. - С.34-38.

2. Родіонова В.В. Реабілітаційний потенціал як критерій ефективності лікування і прогнозу у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень / В.В. Родіонова, О.М. Вільянська, А.О. Лисенко // Медичні перспективи. - 2006. - №1. - С.32-362.

3. Вільянська О.М. Хронічні обструктивні захворювання легень з гіперреактивністю бронхів: інгаляційна бронхолітична терапія / О.М. Вільянська, В.В. Родіонова, А.О. Молчанов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: праці Запорізької медичної академії післядипломної освіти. - Запоріжжя, 2006. - Випуск XVII. - С.8-14.

4. Вильянская Е.Н. Бронхолитическая терапия хронического обструктивного заболевания легких у работников промышленных предприятий / Е.Н. Вильянская // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М. Сеченова. - Ялта, 2008. - Том XIX. Часть 1. - С.38-68.

5. Вильянская Е.Н. Клинические особенности хронического обструктивного заболевания легких у работников промышленных предприятий / Е.Н. Вильянская // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и медицинской реабилитации: труды Крымского республиканского НИИ имени И.М. Сеченова. - Ялта, 2008. - Том XIX. Часть 1. - С.69-102.

Размещено на .ru