Комплексна гідротерапія генералізованого пародонтиту сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою - Автореферат

Враховуючи такий стан цієї проблеми у дисертаційній роботі була поставлена мета: підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту на основі обґрунтування застосування у його лікуванні комплексної гідротерапії сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою джерела № 6 курорту Моршин. Визначити вплив сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела № 6 на мікрофлору пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. Визначити стан клітинного та гуморального імунітету у хворих на генералізований пародонтит та вплив на нього сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела № 6. Опрацювати метод лікування генералізованого пародонтиту з використанням сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела № 6 курорту Моршин. На підставі клініко-лабораторних досліджень визначити ефективність використання сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела № 6 у лікуванні генералізованого пародонтиту у безпосередні та віддалені терміни спостережень.Клініко-лабораторні дослідження з вивчення впливу сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води курорту Моршин на тканини пародонта проведені у 240 хворих на генералізований пародонтит віком 20 - 59 років (середній вік - 39,4 роки). У всіх хворих детально вивчено стан тканин пародонта - ясен, пародонтальних кишень, періодонта, кісток альвеолярного відростка, твердих тканин зуба. Окрему групу серед обстежених хворих на генералізований пародонтит склали 60 хворих віком 26-55 років (середній вік - 40,1 року), у яких крім генералізованого пародонтиту виявлено супровідні захворювання травного каналу: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та хронічний гастрит. Основну групу склало 168 (70%) хворих, яким у комплексному лікуванні застосовували мінеральну воду курорту Моршин. Контрольну групу становило 72 (30%) хворих, яким проводили традиційне медикаментозне лікування генералізованого пародонтиту із застосуванням пасти на основі мефенамінату натрію.У хворих на генералізований пародонтит із супровідними захворюваннями шлунково-кишкового тракту частіше виділяли грамнегативні штами мікроорганізмів при відносно меншій кількості грампозитивної мікрофлори (стафілоки - 78,56%, фузобактерії - 46,67%). Імунологічні дослідження проведено в групі 60 хворих на генералізований пародонтит віком 20-45 років (38 жінок та 22 чоловіків), які перебували на санаторно-курортному лікуванні на курорті Моршин. У хворих на генералізований пародонтит на тлі захворювання травного каналу констатоване більше виражене зниження співвідношення Т-хелп./Т-супр. до 1,3±0,15, що свідчить про більш тяжче пораження імунної системи у цього контингенту хворих. Безпосередньо після видалення зубних відкладень та усунення всіх місцевих подразників тканин пародонта проводили аплікації на ясна та введення у пародонтальні кишені ропи мінеральної води згідно з розпрацьованим способом лікування генералізованого пародонтиту (патент України UA №38642 А „Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використанням Моршинської ропи джерела №6”). При лікуванні генералізованого пародонтиту, згідно із запропонованим нами методом лікування з використанням мінеральної води джерела №6 курорту Моршин, у хворих із хронічним перебігом генералізованого пародонтиту вже через 1-2 відвідування зменшувалася кровоточивість, відчуття тяжкості, болючості та свербежу в яснах.У дисертаційній роботі вирішено актуальну стоматологічну задачу - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту на основі обґрунтування застосування у його лікуванні комплексної гідротерапії сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою джерела №6 курорту Моршин. Поставлена у роботі мета вирішується через використання комплексної гідротерапії сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою джерела №6 курорту Моршин з вилученням інших медикаментозних засобів для лікування. Проведені мікробіологічні дослідження показують виражену антибактерійну дію ропи сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела №6 курорту Моршин на деякі штами стафілококів, стрептококів та змішану мікрофлору пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. За виявом антибактерійного впливу на змішану мікрофлору пародонтальних кишень порівнювані антибактеріальні препарати та ропу мінеральної води джерела №6 можна розташувати у такій послідовності: тетрациклін (30 мг/мл), ропа джерела №6, ампіцилін (30 мг/мл) та фурацилін (1:5000).

2. Основний зміст роботи

Мікробіологічне дослідження проведено в основній групі 240 хворих на генералізований пародонтит. Серед них була виділена підгрупа з 30 хворих, в яких виявлено супровідні захворювання шлунково-кишкового тракту. 30 практично здорових людей з клінічно незміненими тканинами пародонта становили контрольну групу. У цій групі виділяли мікроорганізми з ясенної борозни.

Проведене дослідження показало, що у пародонтальних кишенях хворих на генералізований пародонтит міститься значна кількість різноманітних штамів мікроорганізмів. Найчастіше висівали різні штами стрептококів (Str. mutans, Str. sanguis) - 100% випадків, стафілококів (S. aureus, S. epidermidis) - 100%, кишкова паличка (E. coli) - 41,67%, дріжджеподібні гриби (Candida albicans) - 58,33, мікрококи, ентерококи - 17,5%.

У осіб контрольної групи видовий склад мікроорганізмів зубного нальоту ясенної борозни був значно бідніший та відрізнявся за своєю кількістю від видового складу мікроорганізмів хворих на генералізований пародонтит. Найчастіше висівали мікрококи - 63,23%, ентерококи - 48,75%, диплококи - 21,67%, стрептококи (Str. mutans, Str. sanguis) - 48,26% та стафілококи (S. aureus, S.epidermidis) - 11,81%.

У хворих на генералізований пародонтит із супровідними захворюваннями шлунково-кишкового тракту частіше виділяли грамнегативні штами мікроорганізмів при відносно меншій кількості грампозитивної мікрофлори (стафілоки - 78,56%, фузобактерії - 46,67%).

Здійснено мікробіологічне дослідження антимікробної дії ропи мінеральної води джерела № 6 курорту Моршин на штами мікрофлори, яких найчастіше висівали з пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит показало наступне. У 90% хворих виявлено чутливість до неї S. aureus, у 50% - Е. coli і у 90% - змішаної мікрофлори пародонтальних кишень. На основі отриманих вислідів за виявом антибактерійного впливу на змішану мікрофлору пародонтальних кишень можна розташувати досліджувані антибактерійні препарати та ропу мінеральної води джерела № 6 у такій послідовності: тетрациклін, ропа джерела №6, ампіцилін і фурацилін.

Імунологічні дослідження проведено в групі 60 хворих на генералізований пародонтит віком 20-45 років (38 жінок та 22 чоловіків), які перебували на санаторно-курортному лікуванні на курорті Моршин. Тридцять з них мали захворювання травного каналу: виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічні гастрити. Контрольну групу при проведенні цих досліджень склало 20 практично здорових людей аналогічного віку з клінічно здоровими тканинами пародонта.

У хворих на генералізований пародонтит на фоні незначного зниження кількості еритроцитів відзначається незначний лейкоцитоз, підвищення кількості лімфоцитів, співвідношення Т-лімфоцитів-хелперів до Т-лімфоцитів-супресорів знижувалося до 1,75±0,08 (р<0,05), коли у пацієнтів контрольної групи він становив 2,15±0,09. Стверджено незначне, проте істотне (р<0,05) збільшення в крові кількості імуноглобулінів IGA, IGG, IGM. Це вказує на тенденцію до порушення стану імунної системи у хворих на генералізований пародонтит.

У хворих на генералізований пародонтит на тлі захворювання травного каналу констатоване більше виражене зниження співвідношення Т-хелп./Т-супр. до 1,3±0,15, що свідчить про більш тяжче пораження імунної системи у цього контингенту хворих. Зменшення рівня кількості імуноглобулінів у крові (на відміну від їх підвищення) вказує на наявність деякого пригнічення (супресію) В-системи імунітету у цих хворих. Такий стан імунних змін може бути передумовою виникнення автоагресії власних тканин пародонта.

При лікуванні генералізованого пародонтиту проводили низку різних лікувальних заходів: терапевтичних, ортопедичних та фізіотерапевтичних. Безпосередньо після видалення зубних відкладень та усунення всіх місцевих подразників тканин пародонта проводили аплікації на ясна та введення у пародонтальні кишені ропи мінеральної води згідно з розпрацьованим способом лікування генералізованого пародонтиту (патент України UA №38642 А „Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використанням Моршинської ропи джерела №6”). Застосування швидкотвердіючих пародонтальних повязок подовжує термін впливу мінеральної води на тканини пародонта, що посилює її терапевтичний ефект і дозволяє досягнути стабілізації дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта за меншу кількість відвідувань хворих стоматолога. При хронічному перебігу генералізованого пародонтиту, а при загостреному - після зменшення явищ запалення ясен, використовували активне введення ропи мінеральної води з допомогою електрофорезу або ультрафонофорезу. При наявності протипоказань до електрофорезу використовували введення у тканини пародонта з допомогою ультрафонофорезу мінеральної води. Для покращання кровообігу та мікроциркуляції крові в тканинах пародонта призначали гідромасаж ясен Моршинською мінеральною водою. При наявності ознак стабілізації патологічного процесу хворим рекомендували проведення хірургічних втручань: кюретажу пародонтальних кишень, гінгівектомії (при гіпертрофії ясенних сосочків), гінгівотомії тощо.

У 60 хворих на генералізований пародонтит було виявлено супровідні захворювання травного каналу. Їм окрім місцевого лікування захворювання пародонта проводили також і загальне - призначенням у санаторно-курортних умовах різних режимів вживання мінеральної води та корекцією дієти відповідно до наявного захворювання травного каналу.

При лікуванні генералізованого пародонтиту, згідно із запропонованим нами методом лікування з використанням мінеральної води джерела №6 курорту Моршин, у хворих із хронічним перебігом генералізованого пародонтиту вже через 1-2 відвідування зменшувалася кровоточивість, відчуття тяжкості, болючості та свербежу в яснах.

Після 3-4 сеансів лікування у хворих із початковим-І ступенем хронічного перебігу генералізованого пародонтиту явища запалення в яснах майже повністю зникали у всіх обстежених. Слизова оболонка ясен ставала щільною, набувала блідо-рожевого кольору, набряк і гіперемія були відсутні. Проба Шіллера-Писарєва була негативною лише у 4 (7,8%) з 51 пролікованого хворого, сосочки ясен набували світло-коричневого забарвлення. Значно зменшувалися (а при початковому ступені зникали повністю) пародонтальні кишені. При І ступені захворювання припинялось виділення ексудату з пародонтальних кишень, їх глибина зменшувалася до 0,5-0,8 мм. Відмічалася епітелізація дна пародонтальних кишень. Значно зменшувалася патологічна рухомість зубів. На рентгенограмах (через 1-1,5 місяці від початку лікування) відмічалося зменшення явищ остеопорозу кістки альвеолярного відростка.

При І-ІІ ступені генералізованого пародонтиту і хронічному перебігу вже у середньому через 3 сеанси лікування відмічалося зменшення або припинення кровоточивості, гіперемії слизової ясен. Зникали неприємні субєктивні відчуття (свербежу тощо) в яснах. Значно зменшувались, а у 40 (57,1%) хворих повністю зникали виділення з пародонтальних кишень. Спостерігалось зменшення їх глибини до 0,8-1,0 мм. На рентгенограмах також відмічалося зменшення явищ остеопорозу кістки альвеолярного відростка щелеп.

Для практично повного пригнічення запальних явищ симптоматичного гінгівіту при ІІ ступені генералізованого пародонтиту хронічного перебігу потрібно було у середньому 5-6 сеансів лікування. Ясна набували блідо-рожевого кольору, ставали щільними, набряк та гіперемія значно зменшувалися. У 35 (74,5%) пацієнтів проба Шіллера-Писарєва була негативною, в інших 12 (25,5%) хворих вона була світло-коричневого кольору. Глибина пародонтальних кишень зменшувалася до 1-1,5мм, виділення були незначні, серозного характеру. Зменшувалися явища остеопорозу кістки альвеолярного відростка щелеп, що відмічалося на рентгенограмах.

У хворих контрольної групи для припинення кровоточивості ясен, болючості, зменшення глибини пародонтальних кишень і виділень з них була потрібна більша кількість відвідувань. При початковому-І ступені хронічного перебігу генералізованого пародонтиту кількість сеансів лікування складала у середньому до 6, а при І, І-ІІ ступенях - до 8 сеансів. Після проведеного курсу лікування поліпшувався стан гігієни порожнини рота: індекс гігієни з 2,5±0,25 зменшувався у середньому до 0,7±0,27. Зменшувався рівень запалення ясен, про що свідчив індекс ПМА - він становив після лікування у середньому 27,45±1,85%.

При загостреному перебігу генералізованого пародонтиту для пригнічення запальних проявів симптоматичного гінгівіту потрібна була більша (ніж при хронічному перебігу) кількість сеансів лікування. Для досягнення задовільних клінічних результатів лікування при початковому-І ступені у середньому було потрібно 4-5 відвідувань хворого, а при І-ІІ та ІІ ступені - 6-8 сеансів лікування. Проте відмічається, що вже через 2-3 сеанси лікування значно зменшувалися відчуття болючості, свербежу в яснах, гіперемія і набряк ясен. Проба Шіллера-Писарева була негативною у 35 (77,7%) пацієнтів, а в інших набувала блідо-коричневого забарвлення. Застосування зрошення мінеральною водою значно прискорювало процес лікування та пригнічення явищ запалення. Відчутно зменшувалась (на нашу думку, за рахунок значного зменшення набряку тканин) глибина пародонтальних кишень. Виділення з них були незначними, а також змінювався їх характер - вони набували серозного характеру. Зменшувалася патологічна рухомість зубів, особливо при застосуванні тимчасового шинування. Рентгенологічно відмічалося зменшення явищ остеопорозу кістки альвеолярного відростка щелеп.

В осіб контрольної групи терміни лікування були тривалішими, збільшувалась кількість відвідувань хворих. Так, при І ступені загостреного перебігу генералізованого пародонтиту потрібно було у середньому 5-6 сеансів, а при І-ІІ та ІІ ступенях кількість сеансів сягала 8-9. У цілому лише у 46 (63,8%) пацієнтів вдалося досягти припинення виділення гною з пародонтальних кишень: для повного припинення потрібно було до 10-15 сеансів лікування. Кількість сеансів лікування, як і в основний групі, залежала від форми симптоматичного гінгівіту.

Про сприятливі результати лікування свідчили дані індексної оцінки стану пародонта, функціональних проб та лабораторних досліджень. Динаміка позитивних змін цих показників варіювала залежно від ступеня розвитку генералізованого пародонтиту та наявності супровідних захворювань травного каналу (табл. 1). В останній підгрупі хворих основної групи вона була менш вираженою.

Таблиця 1 Клініко-лабораторні показники при генералізованому пародонтиті та генералізованому пародонтиті на тлі захворювань травного каналу (Х±m)

Клініко-лабораторні показникиОсновна групаХворі на ГП на тлі захворювань травного каналурКонтрольна група

Проба Шіллера-Писарєва (пункти)2,2±0,252,5±0,25>0,052,3±0,25

Кровоточивість (пункти)1,9±0,252,6±0,26<0,052,5±0,27

Глибина пародонтальних кишень (мм)2,1±0,372.5±0,38>0,052,2±0,35

Індекс гігієни2,0±0,212,5±0,25<0,052,4±0,25

РМА (%)51,2±2,4566,94±1,81<0,0551,19±1,81

Пародонтальний індекс1,93±0,082,46±0,07<0,052,21±0,08

Вакуумна проба за Кулаженком В.І. (с)11,8±1,0513,41±1,11>0,059,5±0,5

Примітка: р - достовірність відмінності даних між основною та контрольною групами

У хворих із наявністю супровідних захворювань травного каналу динаміка їх змін під час лікування була дещо відмінною, ніж у хворих без супровідних захворювань. У загальному для досягнення сприятливих клінічних результатів лікування необхідна була більша кількість відвідувань, практично така ж як у хворих контрольної групи без наявності виявів внутрішніх хвороб.

Після лікування у вмісті пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит значно зменшується кількість клітинних елементів та мікрофлори. Збільшується відносна кількість незмінених нейтрофільних гранулоцитів та зменшується кількість їх зруйнованих форм. Одночасно підвищується кількість фагоцитозу. З ліквідацією явищ запалення патологічного процесу зростає кількість полібластів та епітелійних клітин. У контрольній групі ці зміни виражені меншою мірою. Порівняно з цитологічною картиною вмісту пародонтальних кишень після лікування у контрольній групі відзначено менш виражене вірогідне зменшення кількості зруйнованих нейтрофільних гранулоцитів, збільшення кількості фагоцитозу. У підгрупі хворих із супровідними захворюваннями травного каналу зміни виражені, проте отримані результати знаходяться на рівні результатів пацієнтів контрольної групи без супровідних захворювань внутрішніх органів. Зважаючи на загальний стан цих хворих, отриманий результат можна розглядати як цілком задовільний.

Після проведеного курсу лікування кількість мікрофлори, що висівалася, значно зменшувалася, зафіксовано істотні зміни видового складу мікроорганізмів - St. aureus - 70%, E.coli - 2%, Candida alb. - 35%. Це вказує на те, що зменшувалася кількість умовно-патогенних видів мікрофлори пародонтальних кишень. У хворих на генералізований пародонтит із супровідними захворюваннями травного каналу також значно зменшилася кількість умовно-патогенної мікрофлори пародонтальних кишень. У контрольній групі також настало значне зменшення кількості умовно-патогенної мікрофлори, виражене, проте, у меншій мірі.

Після проведеного лікування настають зрушення у бік поліпшення імунологічних показників крові хворих. Вони були більше виражені у підгрупі хворих на генералізований пародонтит без загальних захворювань, а у підгрупі з супровідними захворюваннями травного каналу були на рівні показників контрольної групи. Динаміка цих змін більш виражена у хворих на генералізований пародонтит без супровідних захворювань травного каналу. Як позитивний ефект лікування мінеральною водою у хворих основної групи, істотно підвищилося співвідношення Т-лімфоцитів-хелперів до Т-лімфоцитів-супресорів до 1,99±0,08. Порівняно з контрольною групою (1,81±0,08) підвищення цього коефіцієнта значно (р<0,05) більше. Після проведеного лікування з використанням мінеральної води як місцево, так і для загального лікування (згідно зі схемами призначення лікарями-терапевтами) нормалізуються досить значно імунологічні показники. Практично вони знаходяться на рівні контрольної групи, тобто осіб без наявності супровідних захворювань травного каналу.

Віддалені результати лікування простежені на підставі клінічних, рентгенографічних та лабораторних методів дослідження у терміни 6, 12 та 14 місяців. Через 6 місяців було обстежено 146 (87%) хворих основної групи, через 12 місяців 137 (81,5%) та через 24 місяці - 115 (68,5%) хворих. Аналогічно, для порівняння результатів, проведено обстеження відповідного відсотка хворих контрольної групи: через 6 місяців - 60 (83,3%) хворих, через 12 місяців - 57 (79,2%) хворих і через 24 місяці - 55 (76,4%) хворих. Усім пацієнтам було проведено комплекс обстеження стану тканин пародонта, як і перед лікуванням. Після лікування мінеральною водою задовільний стан пародонта через 6 місяців відзначено у 128 (87,6%), хворих, через 12 місяців - у 112 (81,8%) пацієнтів і через 24 - 92 (80%) хворих. Відповідно у контрольній групі задовільні результати лікування виявлено через 6 місяців у 49 (81,7%) хворих, через 12 місяців - у 44 (77,2%) і через 24 місяці - у 39 (70,9%) обстежених пацієнтів.

У віддалені терміни спостережень пацієнти не мали неприємних субєктивних відчуттів у порожнині рота, болючості та кровоточивості ясен, відчуття тяжкості та свербіжу в яснах. Стан гігієни порожнини рота був задовільним: індекс гігієни з 2,5 0,25 до лікування зменшувався у середньому до 0,7±0,27. Зменшувався і рівень запалення ясен про що свідчив індекс ПМА - він становив після лікування у середньому 27,33±1,85%, а через 6 місяців - 31±1,75%.

Через 12 та 24 місяці проведено аналіз стану клітинного та гуморального імунітету у хворих не генералізований пародонтит. Виявлено нормалізацію цих показників, особливо у групі хворих із супровідними захворюваннями травного каналу. Це можна пояснити загальним імуностимулюючим та імуномодулюючим впливом мінеральної води джерела № 6 курорту Моршин, оскільки хворим із супровідними захворюваннями травного каналу її призначали для пиття у кількості та відповідним курсом згідно з призначенням лікарів-терапевтів. Такий курс лікування чинив значно більший загальний вплив на стан організму хворих, ніж лише одне місцеве лікування генералізованого пародонтиту.

Таким чином, наведені результати дослідження свідчать, що застосування мінеральної води джерела № 6 курорту Моршин у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту дозволяє досягнути значної ефективності лікування у безпосередні та віддалені терміни спостережень порівняно з показниками контрольної групи. Використання мінеральної води дозволяє у більш короткі терміни (у середньому на 2-3 відвідання раніше, ніж у контрольній групі хворих) досягнути значного зменшення виявів дистрофічно-запального процесу в пародонті та стабілізації захворювання, знизити кількість незадовільних результатів і рецидивів захворювання.

Мікробіологічні та імунологічні дослідження показали, що при цьому значно зменшується мікробне засіяння пародонтальних кишень та змінюється у кращий бік її характер; є наявні значні зрушення у бік нормалізації показників клітинного та гуморального імунітету. Це вказує на антибактерійні та імуномодулюючі властивості мінеральної води джерела № 6 курорту Моршин. пародонтит мінеральний мікрофлораУ дисертаційній роботі вирішено актуальну стоматологічну задачу - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту на основі обґрунтування застосування у його лікуванні комплексної гідротерапії сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою джерела №6 курорту Моршин. Поставлена у роботі мета вирішується через використання комплексної гідротерапії сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвою мінеральною водою джерела №6 курорту Моршин з вилученням інших медикаментозних засобів для лікування. Це дозволяє досягнути значної ефективності лікування, стійкої стабілізації дистрофічно-запального процесу у пародонті, запобігає подальшій сенсибілізації організму хворих і виникненню вогнищ хроніосепсису.

1. Проведені мікробіологічні дослідження показують виражену антибактерійну дію ропи сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела №6 курорту Моршин на деякі штами стафілококів, стрептококів та змішану мікрофлору пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. За виявом антибактерійного впливу на змішану мікрофлору пародонтальних кишень порівнювані антибактеріальні препарати та ропу мінеральної води джерела №6 можна розташувати у такій послідовності: тетрациклін (30 мг/мл), ропа джерела №6, ампіцилін (30 мг/мл) та фурацилін (1:5000).

2. Розпрацьований комплексний метод лікування генералізованого пародонтиту з використанням мінеральної води джерела №6 курорту Моршин: аплікації на ясна, інстиляції у пародонтальні кишені, гідромасаж тканин пародонта, введення з допомогою електрофорезу та загальне курсове застосування згідно з призначеннями лікаря-терапевта. Застосування цього методу дозволяє уникнути медикаментозної терапії, сприяє швидкій ліквідації виявів запального процесу в тканинах пародонта та пригнічує мікрофлору пародонтальних кишень.

3. У хворих на генералізований пародонтит настали суттєві зміни стану клітинного та гуморального імунітету. Співвідношення Т-хелп./Т-супр. істотно знижене до 1,75±0,08, а у пацієнтів із супровідними захворюванням травного каналу - до 1,3±0,15 (у пацієнтів контрольної групи - 2,15±0,09), незначне, проте вірогідне (р<0,05), збільшення в крові кількості імуноглобулінів IGA, IGG, IGM. Після проведеного лікування виражено нормалізуються ці показники, що свідчить про значну імуномодулюючу дію мінеральної води джерела №6 курорту Моршин.

4. Після проведеного лікування генералізованого пародонтиту настала значна нормалізація основних клініко-лабораторних показників стану пародонта, гуморального та клітинного імунітету хворих. Це дозволяє досягнути сприятливого клінічного ефекту лікування у віддалені терміни спостережень: через 6 місяців у 87,6%, 12 - у 81,8% та 24 - у 80% хворих на генералізований пародонтит.

1. Борисенко А.В., Марков А.В. Вплив клінічного застосування мінеральної води на мікрофлору пародонтальних кишень у хворих на генералізований пародонтит // Новини стоматології. - 1999. - № 1. - С.8-10.

2. Борисенко А.В., Марков А.В. Використання мінеральної води курорту Моршин у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Новини стоматології. - 1999. - № 4. - С.10-12.

3. Борисенко А.В., Марков А.В. Лікування генералізованого пародонтиту у хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в умовах курорту Моршин // Вісник стоматології. - 2000. - № 4. - С. 61-62.

4. Борисенко А.В., Марков А.В. Применение природных факторов курорта Моршин в лечении заболеваний пародонта // Современная стоматология. - 2001. - № 1. - С.38-40.

5. Борисенко А.В., Марков А.В. Микробиологическое изучение влияния рапы минеральной воды источника № 6 курорта Моршин на микрофлору пародонтальных карманов // Современная стоматология. - 2001. - № 2. - С.43-45.

6. Борисенко А.В., Марков А.В. Гідромасаж мінеральною водою джерела № 6 курорту Моршин у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Новини стоматології. - 2001. - № 2. - С.32-33.

7. Борисенко А.В., Марков А.В. Стан клітинного та гуморального імунітету при лікуванні генералізованого пародонтиту мінеральною водою курорту Моршин // Новини стоматології. - 2002. - № 4. - С. 6- 7.

8. Борисенко А.В., Марков А.В. Спосіб комплексного лікування генералізованого пародонтиту з використанням Моршинської ропи джерела №6 // Деклараційний патент України UA №38642 А від 15.05.2001р.

9. Марков А.В. Вплив мінеральної води курорту Моршин на мікрофлору пародонтальних кишень // І (VIII) зїзд Асоціації стоматологів України. - м. Київ, 1999. - С.219-220.

10. Борисенко А.В., Марков А.В. Застосування озокериту в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонти // VIII конгрес світової федерації українських лікарських товариств. - Львів, 2000. - С.335.

11. Марков А.В. Електрофорез ропи мінеральної води джерела № 6 в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Стоматологічні новини. - Випуск 1. - Львів, 2001. - С.6-7.

Размещено на .ru