Комплексна фізична реабілітація хворих після хірургічного лікування остеоартрозу колінного суглоба - Автореферат

Остеоартроз призводить до погіршення фізичного стану хворого, а хронічний прогресуючий перебіг і втрата працездатності викликають проблеми психологічного характеру та обмеження соціальної активності (Birmingham T.B., 2001, Алєксєєва Л.І., 2002; Сухобрус Є.А., 2006). Тому, ми вважаємо доцільною розробку науковообгрунтованої комплексної програми фізичної реабілітації для осіб, що перенесли оперативне втручання з приводу остеоартроза колінного суглоба, яка включатиме авторську методику передопераційної підготовки і післяопераційного ведення хворих, і сприятиме поліпшенню результатів хірургічного лікування даної патології. Робота виконувалася згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. за темою «Комплексна фізична реабілітація хворих після хірургічного лікування остеоартроза колінного суглоба», (номер державної реєстрації N0108U005240). Розробити науково-обґрунтовану комплексну програму фізичної реабілітації для хворих після хірургічного лікування остеоартроза колінного суглоба на стаціонарному і амбулаторному етапах відновного лікування. Оцінити ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації на основі вивчення характеру перебігу післяопераційного періоду у хворих після хірургічного лікування остеоартроза колінного суглоба за допомогою рухових тестів, гоніометрії, динамометрії, міотонусометрії, антропометрії та характеристик візуальної оцінки ходи.На третьому етапі (2006-2008 рр.) - було продовжено впровадження розробленої авторської програми фізичної реабілітації для хворих, що перенесли хірургічне лікування остеоартроза колінних суглобів, перевірку ефективності виконаної роботи і підготовку роботи до захисту. Третю і четверту (контрольні) групи складали 26 хворих з I-II стадією (КГ I) і 36 хворих з ІІІ-IV стадією остеоартрозу колінного суглоба (КГ II). У третьому розділі - „Програма фізичної реабілітації хворих після хірургічного лікування артрозу колінного суглобу” - відображено власні розробки у вигляді комплексної програми фізичної реабілітації, яка розроблялася нами з урахуванням ступеню важкості перебігу післяопераційного процесу хворих з гонартрозом, що перенесли хірургічне лікування відповідно до визначених нами періодів (табл. Застосовувати фізичні вправи у водному середовищі хворі першої групи починали з 3-го тижня після операції, хворі другої групи - з 7-8-го тижня після операції. У тренувальному періоді перед хворими ставили наступні завдання: відновлення правильної біомеханіки ходи (для хворих першої основної групи - без додаткової опори, для хворих другої основної групи - з опорою на палицю); адаптування до наростаючих статичних і динамічних навантажень; адаптування до певних силових і швидкісних навантажень; відновлення гнучкості у колінному суглобі; психологічна реабілітація.Узагальнений аналіз сучасних джерел літератури показав, що комплексна програма фізичної реабілітації хворих при хірургічному лікуванні остеоартроза колінного суглоба повинна бути строго диференцована залежно від періодів реабілітації, важкості оперативного втручання і стану хворого. Розроблена комплексна програма фізичної реабілітації включає шість періодів з відповідними термінами послідовного включення засобів відновного лікування: передопераційний, ранній післяопераційний, щадний, відновний, тренувальний, адаптаційний. У програмі для кожного періоду розроблено два комплекси засобів фізичної реабілітації для хворих з різними стадіями остеоартроза колінного суглоба і обємом хірургічного втручання, які включали лікувальну гімнастику, гідрокінезотерапію, гідромасаж і плавання, заняття на тренажерах, масаж, фізіотерапію. Встановлено, що основними особливостями методики застосування засобів фізичної реабілітації в ранньому післяопераційному періоді є: раннє ізометричне тренування мязів, що стабілізують колінний суглоб і нижню кінцівку в цілому; вправи для зміцнення мязів плечового пояса і адаптації до майбутньої ходи на милицях; раннє садіння хворого в ліжку; рання розробка функції колінного суглоба при пізньому осьовому навантаженні; вправи з дозованим навантаженням по вісі стопи оперованої кінцівки; підйом на милиці через 3-5 днів після операції. Величина окружності стегна у хворих 1-ї основної групи відновилась через 4,5 місяці після оперативного лікування, у 2-й основній групі - через 6,5 місяців, а у 2-й контрольній групі - лише через 8 місяців.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Узагальнений аналіз сучасних джерел літератури показав, що комплексна програма фізичної реабілітації хворих при хірургічному лікуванні остеоартроза колінного суглоба повинна бути строго диференцована залежно від періодів реабілітації, важкості оперативного втручання і стану хворого. Дослідження такого типу в літературі - поодинокі. Є незначна кількість робіт, що присвячені питанням фізичної реабілітації після операцій на колінному суглобі, більша частина яких розглядає питання реабілітації після оперативних втручань при пошкодженні менісків і звязок. Більшість розроблених програм відновного лікування розраховані на консервативне лікування гонартроза у стадії ремісії.

2. Розроблена комплексна програма фізичної реабілітації включає шість періодів з відповідними термінами послідовного включення засобів відновного лікування: передопераційний, ранній післяопераційний, щадний, відновний, тренувальний, адаптаційний. У програмі для кожного періоду розроблено два комплекси засобів фізичної реабілітації для хворих з різними стадіями остеоартроза колінного суглоба і обємом хірургічного втручання, які включали лікувальну гімнастику, гідрокінезотерапію, гідромасаж і плавання, заняття на тренажерах, масаж, фізіотерапію.

3. Встановлено, що основними особливостями методики застосування засобів фізичної реабілітації в ранньому післяопераційному періоді є: раннє ізометричне тренування мязів, що стабілізують колінний суглоб і нижню кінцівку в цілому; вправи для зміцнення мязів плечового пояса і адаптації до майбутньої ходи на милицях; раннє садіння хворого в ліжку; рання розробка функції колінного суглоба при пізньому осьовому навантаженні; вправи з дозованим навантаженням по вісі стопи оперованої кінцівки; підйом на милиці через 3-5 днів після операції. Кожний період відновлення має свій режим і засоби фізичної реабілітації.

4. Виявлено істотну різницю за показниками рухових тестів і гоніометрії через 4,5 місяці після операції у хворих на остеоартроз основних і контрольних груп. Величина окружності стегна у хворих 1-ї основної групи відновилась через 4,5 місяці після оперативного лікування, у 2-й основній групі - через 6,5 місяців, а у 2-й контрольній групі - лише через 8 місяців. Показники динамометрії засвідчують ефективність розробленої нами комплексної програми фізичної реабілітації. У процентному співвідношенні результати динамометрії у хворих 1-ї основної групи були більші контрольної на 36,8 % (р<0,01), а у хворих 2-ї основної групи - більші контрольної на 35,8 % (р<0,01). Аналіз показників міотонометрії, що характеризує скоротливу здатність мязів, показав їх збільшення у всіх пролікованих хворих, але зростання було більш достовірним (р<0,01) у хворих основних груп.

5. Доведено, що після навчання ході поліпшуються швидкість пересування та показники, що характеризують кількісні параметри ходьби у бік їх збільшення. У хворих 1-ї основної групи достовірно (р<0,01) зріс темп кроків і розрахункова швидкість ходи до 3,0±0,17 км/г. У хворих 2-ї основної групи достовірно (р<0,01) зріс темп кроків і розрахункова швидкість ходи до 2,53±0,27 км/г. У хворих 1-ї і 2-ї контрольних груп цей показник достовірно склав (р<0,05), відповідно, 2,36±0,31 км/г(КГ I) і 2,22±0,34 км/г. (КГ II).

Через 10 місяців, в кінці адаптаційного періоду, спостерігалося збільшення основних параметрів ходи, як в основних, так і в контрольних групах. Виявлено, що темп кроків у хворих 1-ї контрольної групи порівняно з 1-ю основною нижчий на 10 кроків/хв, по швидкості пересування - 0,49±0,08 км/г, різниця між хворими 2-ї контрольної і 2-ї основної груп склала, відповідно, - 5 кроків/хв і 0,14±0,04 км/г. Через 10 місяців після оперативного втручання силова витривалість мязів нижніх кінцівок у хворих контрольних груп і третини хворих 2-ї основної групи не відновилася повністю, що відобразилося на загальній витривалості при ході.

6. Доведено, що в результаті проведеної фізичної реабілітації поліпшення функціональних показників відбулося у всіх хворих основних і контрольних груп, проте ступінь цього поліпшення був достовірно вище в 1-й і 2-й основних групах. Зясовано, що ефективність програми залежить від стадії гонартроза і обєму хірургічного втручання.

Перспективи подальших досліджень можуть бути направлені на: вдосконалення методів контролю за результатами досліджень, що вимагає покращення технічної бази лабораторного контролю (електроміографія, електротонусографія, стабілографія з компютерною обробкою результатів, використання новітніх компютерних програм контролю ходи, наприклад - «Gait Rate system for measuring tempo-spatial parameters» і т.п.); вдосконалення методик лікувальної гімнастики шляхом впровадження в клініку автоматизованих шин для нижньої кінцівки з програмованим темпом і кількістю вправ; впровадження в клініку сучасних методів масажу (вібро-, вакуум - та ін.); використання нових видів тренажерів.

А) Публікації у фахових виданнях, затверджених ВАК України: 1. Мосаб С.Х. Амуді. Артроз колінного суглобу - хірургічне лікування - фізична реабілітація / Мосаб С.Х. Амуді // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Львів, 2006. - Вип.10. - Т. 4. - С. 334-338.

2. Мосаб С.Х. Амуді. Остеоартроз колінного суглоба - реабілітація (огляд літератури) / Мосаб С.Х. Амуді // Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей: сб. научн. тр. / під ред. проф. С.С.Ермакова. - 2006. - № 5. - С. 87-91.

3. Мосаб С.Х. Амуді. Лікарсько-педагогічні спостереження в процесі фізичної реабілітації у хворих, що перенесли хірургічне лікування гонартроза / Мосаб С.Х. Амуді // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2007. - № 11. - С. 127-129.

4. Мосаб С.Х. Амуді. Експеримент і нагляди в процесі реабілітації у хворих, що перенесли хірургічне лікування гонартроза / Мосаб С.Х. Амуді // Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей: зб. наук. пр. / під ред. проф. С.С.Єрмакова. - Харків, 2007. - № 5. - С. 68-77.

5. Мосаб С.Х. Амуд?, Диспластичний колінний суглоб - гонартроз (Концепція діагностики, лікування та фізичної реабілітації) / Мосаб С.Х. Амуді, Б.А. Пустовойт // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: зб. наук. пр. / під ред. проф. С.С.Єрмакова. - Харків, 2008. - № 1. - С. 92-97.

Б) Публікації в інших виданнях: 6. Мосаб С.Х. Амуди. Комплексная реабилитация больных после хирургического лечения остеоартроза коленного сустава / Б.А.Пустовойт., Е.Б.Пустовойт, Мосаб С.Х. Амуді // Хірургічне лікування, медична реабілітація, фізіотерапія при переломах кісток та захворюваннях суглобів: матеріали наук.-практ. конференції з міжнародною участю. - Київ-Маньківка., 2008. - С. 93-95.