Комплекс технологічних елементів і прийомів вирощування дині в степу України - Автореферат

Серед баштанних рослин родини гарбузові диня займає друге (після кавуна) місце по розповсюдженню і значенню. Важливу роль у підвищенні врожайності плодів дині при вирощуванні на продовольчі цілі відіграє сорт. У звязку з морфологічною особливістю рослин та трудомісткістю (до 60 % усіх витрат), збирання плодів дині механізованим способом на насіннєві цілі сприяє зниженню витрат праці. Тому розробка основних технологічних елементів і прийомів вирощування дині в степу України є актуальним, має наукове і практичне значення в забезпеченні повноцінного харчування населення. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі досліджень: вивчити ріст і розвиток різних сортів дині; визначити найбільш урожайні сорти дині для вирощування в степу України на товарні цілі; підібрати придатні сорти дині для механізованого збирання на насіннєві цілі; визначити якісні показники насіння при механізованому збиранні; встановити оптимальні схеми розміщення рослин для сортів різної стиглості при існуючій та перспективній системі машин; обґрунтувати оптимальні площі живлення рослин, що відповідають певним схемам розміщення та густоти рослин; визначити товарні якості та хімічний склад плодів; провести біоенергетичну оцінку і аналіз економічної ефективності виробництва різних сортів дині, схем розміщення та густоти рослин.В досліді 1 „Сорти дині, придатні для механізованого збирання на насіннєві цілі” було включено шість районованих для степу України сортів дині: Голянка, Криничанка, Тавричанка (контроль), Інея, Лада, Самарська. Довжина стебла за 2001-2003 рр. на сортах дорівнювала: Тавричанка (контроль) - 77-115 см, Голянка - 65-75, Криничанка - 89-107, Інея - 87-119, Лада - 101-127, Самарська - 112-131 см. Найменшу кількість чоловічих квіток на рослині за 2001-2003 рр. спостерігали по сортах Голянка, Інея (11,5-11,8 шт.), а найбільшу кількість жіночих квіток по сортах Самарська, Тавричанка (контроль), Лада (4,0-6,0 шт.). Найбільша асиміляційна поверхня рослин в 2001 р. була по сортах Самарська, Криничанка (0,65-0,66 м2 на 1 рослину; 6,6-6,7 тис. м2/га), у 2002 р. по сортах Голянка, Самарська (0,7-0,82 м2 на 1 рослину; 7,1-8,3 тис. м2/га), тоді як у 2003 р. по сортах Голянка, Лада, Самарська (0,61-0,76 м2 на 1 рослину; 6,2-7,7 тис. м2/га). (0,65-0,67) по сортах Лада, Самарська, Криничанка, а найменшим (0,48) - по сорту Голянка; у 2002 р. відповідно становив 0,71-0,83 по сортах Голянка, Самарська; найменшим (0,56) індекс листової поверхні був по сорту Тавричанка, тоді як у 2003 р. високим він (0,62-0,77) був по сортах Голянка, Лада, Самарська, а низьким (0,54) по сорту Криничанка.Чиста продуктивність фотосинтезу на початку плодоношення ранньостиглих сортів (Голянка, Криничанка) була дещо нижчою 4,9-5,6 г/м2•добу в порівнянні з середньостиглими сортами (Інея, Лада, Самарська) - 5,1-6,7 г/м2•добу в роки досліджень. Найбільша асиміляційна поверхня рослин була по сортах Голянка, Самарська 6,2-8,3 тис. м2/га. Індекс листової поверхні був найвищим по сорту Самарська 0,66-0,83, а коефіцієнт господарської ефективності високим був по сорту Голянка 0,37-0,92. Кращі умови для росту і розвитку рослин дині сорту Голянка створюються за схемою розміщення 140х105 см (площа живлення 1,47 м2) та сорту Самарська 180х50 см (площа живлення 0,99 м2), що забезпечує їх густоту відповідно 6,8 і 10,2 тис. шт. на 1 га. Найвища чиста продуктивність фотосинтезу (6,0-6,1 г/м2•добу - по сорту Голянка і 6,0-6,7 г/м2•добу - по сорту Самарська) була отримана при широкорядному способі сівби за схемами 140х180 см (густота 2,52 тис. шт. на 1 га) і 180х180 см (густота 3,24 тис. шт. на 1 га).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

На підставі проведених досліджень з придатності сортів дині при вирощуванні на продовольчі і насіннєві цілі при механізованому збиранні, а також визначення оптимальних схем розміщення і густоти рослин слід зробити наступні висновки: 1. Найбільш висока урожайність товарних плодів на продовольчі цілі одержана по сортах Самарська (20,9 т/га), Голянка (19,8 т/га). За хімічним складом вони відповідали показникам: суха речовина - 7,9 - 11,6 %, сума цукрів - 10,8 - 13,6 %, каротину - 0,34 - 0,36 мг/100 г; нітрати та важкі метали не перевищували ГДК.

2. Сорти Голянка, Інея за морфологічними ознаками найбільш придатні для механізованого збирання, оскільки мають коротке стебло (65 - 107 см), незначну кількість пагонів (8 - 13 шт.), невелику вегетативну масу (26,7 - 41,2 т/га), короткий вегетаційний період (58 - 70 діб) та період плодоношення (17 - 28 діб), що забезпечує дружність дозрівання та віддачу врожаю.

3. Чиста продуктивність фотосинтезу на початку плодоношення ранньостиглих сортів (Голянка, Криничанка) була дещо нижчою 4,9-5,6 г/м2•добу в порівнянні з середньостиглими сортами (Інея, Лада, Самарська) - 5,1-6,7 г/м2•добу в роки досліджень. Найбільша асиміляційна поверхня рослин була по сортах Голянка, Самарська 6,2-8,3 тис. м2/га. Індекс листової поверхні був найвищим по сорту Самарська 0,66-0,83, а коефіцієнт господарської ефективності високим був по сорту Голянка 0,37-0,92.

4. За фізико-механічними властивостями рослин і плодів придатні для механізованого збирання на насіннєві цілі сорти Голянка, Інея. Ці сорти мають такі показники: зусилля на прокол (2,3 - 4,3 Н/мм2); стійкість плоду до ударних дій (18,3 - 26,1 Н); міцність звязку плоду з плодоніжкою (26,2 - 46,2 Н); міцність звязку плодоніжки з стеблом (16,6 - 41,7 Н); зусилля на висмикування з ґрунту (30,9 - 41,7 Н); міцність стебла на розрив 52,7 - 88,8 Н наближається до оптимальних параметрів. Форма плоду сортів Голянка і Інея округла або куляста (індекс 1,0 - 1,1).

5. Кращі умови для росту і розвитку рослин дині сорту Голянка створюються за схемою розміщення 140х105 см (площа живлення 1,47 м2) та сорту Самарська 180х50 см (площа живлення 0,99 м2), що забезпечує їх густоту відповідно 6,8 і 10,2 тис. шт. на 1 га.

6. Найвища чиста продуктивність фотосинтезу (6,0-6,1 г/м2•добу - по сорту Голянка і 6,0-6,7 г/м2•добу - по сорту Самарська) була отримана при широкорядному способі сівби за схемами 140х180 см (густота 2,52 тис. шт. на 1 га) і 180х180 см (густота 3,24 тис. шт. на 1 га). При густоті рослин сорту Голянка 6,8-10,2 тис. шт. на 1 га чиста продуктивність фотосинтезу рослин знижується до 5,5-5,7 г/м2•добу, а по сорту Самарська (густота 14,7-10,2 тис. шт. на 1 га) - до 5,1-6,3 г/м2•добу. В міру збільшення площі живлення рослин продуктивність фотосинтезу збільшується.

7. При системі машин з колією трактора 140 см і шириною захвата агрегату 4,2 м оптимальна схема розміщення рослин дині сорту Голянка становить 140х105 см при площі живлення 1,47 м2, що забезпечує густоту 6,8 тис. шт. на 1 га. Урожайність товарних плодів складає 15,2 - 19,1 т/га, що в 1,2 - 2,2 рази більше, ніж при інших схемах розміщення рослин. При наявності технічних заходів з колією 180 см і шириною захвату 5,4 м за схемою розміщення сорту Самарська 180х50 см і при площі живлення 0,99 м2 ( густота 10,2 тис. шт. на 1 га) отримана урожайність 18,7 - 20,5 т/га, що на 1,6 - 7,3 т/га більше у порівнянні з іншими схемами.

8. Високий вміст накопиченої енергії (27300 - 33853 МДЖ/га) і коефіцієнт біоенергетичної ефективності (2,8 - 3,8) в урожаї відзначено по сорту Самарська. При схемах розміщення рослин сорту Голянка 140х105 см і сорту Самарська 180х50 см показники вмісту накопиченої енергії в урожаї та коефіцієнта біоенергетичної ефективності були найвищі: відповідно 21071 МДЖ/га і 2,3 та 24453 МДЖ/га і 2,6.

9. Найбільш висока економічна ефективність виробництва дині отримано по сортах Самарська, Голянка, Криничанка, Інея, на яких рівень рентабельності становить 123-138 %. Сівба дині сорту Голянка за схемою 140х105 см і сорту Самарська 180х50 см дозволяє отримувати максимальний прибуток і найбільший рівень рентабельності - відповідно 3681 грн/га (133 %) та 3567 грн/га (118 %).

Рекомендації виробництву

Для отримання високих, сталих, екологічно безпечних та економічно вигідних урожаїв дині для продовольчих цілей в степу України рекомендується використовувати сорти Самарська, Голянка, Інея. По фізико-механічним властивостям рослин і плодів для механізованого збирання дині на насіннєві цілі придатні сорти Голянка, Інея.

При системі машин з колією трактора 140 см і шириною захвату агрегату 4,2 м сівбу ранньостиглих сортів слід здійснювати широкорядним способом за схемою розміщення рослин 140х105 см і густотою 6,8 тис. шт. на 1 га. Для системи машин з колією 180 см і шириною захвату 5,4 м сівбу середньостиглих сортів проводити широкорядним способом за схемою розміщення рослин 180х50 см і густотою 10,2 тис. шт. на 1 га.

1. Костанецький П.П. Схеми розміщення та густота рослин дині на сході степу України // Вісн. ХНАУ. - Х., 2002. - № 6. - С. 115-116.

2. Болотських О.С., Гольдшмідт О.В., Костанецький П.П. Придатність сортів дині для механізованого збирання на насіннєві цілі // Вісн. аграр. науки Причорноморя/ МДАУ- Миколаїв, 2003. - С. 173-178. (Особистий внесок здобувача складає 50 %, досліджено і узагальнено результати).

3. Болотських О.С., Костанецький П.П. Механізоване збирання дині на насіннєві цілі //Актуальні проблеми сучасного землеробства/ ЛНАУ - Луганськ, 2003. - С. 67-72. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 80 %).

4. Болотських О.С., Костанецький П.П. Схеми розміщення дині в Степу // Вісн. аграр. науки. - 2003. - № 5. - С. 15-17. (80 % авторства, аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних).

5. Костанецкий П.П. Сорта и площади питания дыни в Степи Украины // Овочівництво і баштанництво/ ІОБ - Х., 2003. - № 43. - С. 164-169.

6. Болотских О.С., Костанецкий П.П. Технологический процесс механизированной уборки плодов тыквы и дыни на семенные цели в восточной степи Украины // Селекция, семеноводство и биотехнология овощных и бахчевых культур. - М.: ВНИИО, 2003. - С. 89-91. (Особистий внесок здобувача складає 50 %, отримання експериментальних даних, їх аналіз, узагальнення, написання статті).

7. Костанецький П.П., Тихий О.М. Сорти дині для екологічно адаптованої технології вирощування //Вісн. ХІСП. - Х., 2003. - № 3 (5). - С. 16-19. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 90 %, проведення польових і лабораторних досліджень, написання статті).

8. Костанецький П.П. Придатність сортів дині для механізованого збирання //Матеріали наук.- практ. конф. молодих вчених „Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології 2003”, Чабани. - К.: ЕКМО, 2003. - С. 115-116.

9. Костанецький П.П. Оптимальна густота рослин дині в умовах Степу України //Матеріали II Міжнар. нар. наук. практ. конф. „Динаміка наукових досліджень 2003” (Сільське господарство). - Том 12. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 53-54.

Размещено на .ru