Комплекс суспільних відносин у сфері нелегальних міграційних процесів в Україні - Курсовая работа

Структура злочинності мігрантів зазнає суттєвих змін за рахунок нових видів злочинної діяльності. Аналіз статистичних даних свідчить про те, що серед злочинів, вчинених за участю іноземних громадян на території України, переважають посягання корисливої спрямованості - злочини у сфері економіки, незаконний обіг зброї, наркотичних засобів, контрабанда. Найбільш прийнятним уявляється підхід, згідно з яким якості, що становлять кримінологічну характеристику особи злочинця, можуть бути зведені до чотирьох відносно самостійних складових: соціально-демографічні, морально-психологічні, кримінально-правові та соціально-рольові ознаки. Наше дослідження показало, що серед нелегальних мігрантів, притягнутих до кримінальної відповідальності, найчисельнішу групу становлять громадяни Афганістану - майже 25 %, Греції - 14 %, Індії - 13 %, Шрі-Ланки - 9 %, Ірану - 7 %; далі йдуть Пакистан, Алжир, Туреччина, Сирія, Єгипет, Вєтнам, Палестина, Нігерія, Ліван, Марокко, Гана, Гвінея, Кенія, Бангладеш. Особи, які перетинали кордон за підробленими документами, діяли, як правило, поодинці, чого не можна сказати про нелегалів, які не мали таких паспортів або проходили поза постами прикордонного контролю.Оскільки на кримінологічну обстановку впливають кількісні та якісні параметри потоку мігрантів, остільки інтереси правопорядку вимагають як його оптимізації, так і створення належних умов для мігрантів, що зменшує ймовірність виникнення криміногенних ситуацій. Таким чином, фактор всезростаючого напливу нелегальних мігрантів в Україну повинен враховуватися як у широкому аспекті - при плануванні соціально-економічного розвитку країни, регіону, міста, так і під час управління процесом боротьби зі злочинністю взагалі і нелегальних мігрантів зокрема. Сьогодні основу спеціально-кримінологічних заходів профілактики злочинів нелегальних мігрантів становить діяльність підрозділів міліції громадської безпеки і паспортної, реєстраційної та міграційної роботи органів внутрішніх справ. Для підвищення ефективності їх діяльності, як показує досвід, потрібно не припускатися помилок у розкритті і розслідуванні злочинів даної категорії, поліпшити фахову підготовку працівників, що задіяні у боротьбі зі злочинністю нелегальних мігрантів, вирішити проблему забезпечення перекладачами, налагодити тісні контакти з Інтерполом та Національним бюро Інтерполу. Для цього треба насамперед розробити систему показників, які б всебічно характеризували: стан і структуру злочинності нелегальних мігрантів та її географію; періоди її найбільшої активізації; осіб злочинців - мігрантів з виокремленням їх категорій, що потрібно для диференційованого профілактичного підходу; обставини, які сприяють даній злочинності; стан правоохоронної та іншої діяльності, спрямованої на протидію нелегальній міграції.Ми пропонуємо також створити і реалізувати спеціальні інформаційні програми в країнах походження мігрантів, аби ознайомити їх з небезпеками незаконної міграції. Правдива і своєчасно доведена інформація про “принади” нелегальної міграції заставить можливих переселенців задуматись і прийняти більш зважене рішення. Обізнаність емігрантів про умови перебування в іноземній державі має важливе значення і в плані віктимологічної профілактики злочинів.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історико-правовий аналіз розвитку міграційних процесів

1.1 Історія виникнення та сучасні чинники нелегальної міграції в Україні

1.2 Становлення міграційного законодавства України

1.3 Аналіз досвіду регулювання міграційних процесів та боротьби з нелегальною міграцією у зарубіжних країнах

Розділ 2. Злочинність нелегальних мігрантів в Україні

2.1 Вплив міграційних процесів на злочинність

Ми пропонуємо також створити і реалізувати спеціальні інформаційні програми в країнах походження мігрантів, аби ознайомити їх з небезпеками незаконної міграції. Правдива і своєчасно доведена інформація про “принади” нелегальної міграції заставить можливих переселенців задуматись і прийняти більш зважене рішення. Обізнаність емігрантів про умови перебування в іноземній державі має важливе значення і в плані віктимологічної профілактики злочинів. Необхідно передбачити заходи добровільного повернення нелегалів на батьківщину. Допомога по їх реінтеграції має надаватися з урахуванням індивідуального становища кожного мігранта. Вона може полягати в консультуванні, професійному навчанні, кредитуванні тощо.

В даній роботі розглядаються заходи профілактичного впливу на осіб, які виступають у ролі організаторів чи посередників переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України. З цією метою необхідне, наступне: - виявлення і постановка на облік осіб із місцевих жителів, які притягувалися раніше до відповідальності, у тому числі за контрабанду “живим товаром”;

- проведення індивідуально-профілактичної роботи з цією категорією осіб;

- здійснення правової пропаганди, яка викликала б у мешканців прикордонних районів нетерпиме ставлення до пособництва нелегальній міграції;

- створення умов, включаючи матеріальні, які стимулювали б українських громадян до виявлення незаконних мігрантів і осіб, що беруть участь у переправленні їх через державний кордон.

Вступ

Актуальність теми курсової роботи пояснюється здобуттям Україною незалежності, ринковими перетвореннями, які у ній відбуваються, та якісно новими характеристиками міграційних процесів, що мають місце в умовах глобалізації економіки. Адже міграція населення істотно впливає на демографічні зрушення, стан і перспективи економічного, культурного й соціального розвитку суспільства.

Україна не стоїть осторонь від світових міграційних процесів, головне через своє географічне положення. Для більшості переселенців вона є транзитним шляхом до країн Західної Європи.

Міграція - це переміщення населення в географічному просторі, повязане зі зміною місця проживання. Поряд з легальною, в останні роки набула значного поширення і нелегальна міграція, яка вже становить певний кримінологічний інтерес, оскільки тісно повязана зі злочинністю.

Нелегальна міграція набуває організованого характеру і поступово, як один з прибуткових видів злочинної діяльності, підпадає під контроль криміналітету. Без урахування її тенденції не можна обєктивно визначити детермінанти сучасної злочинності та здійснювати ефективну протидію їй.

Треба зазначити, що державно-правовий вплив на міграційні процеси в Україні ще є недосконалим. Нині проблемами міграції опікуються понад десять міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, проте відсутня чітка координація їх дії.

У посланні Президента України до Верховної Ради “Про внутрішнє і зовнішнє становище країни”, вказується, що активізація міграційних процесів і практично неконтрольований наплив в Україну мігрантів з інших держав зобовязує до невідкладних рішень і дій.

З урахуванням криміногенної ситуації, повязаної з нелегальною міграцією комплексною програмою профілактики злочинів на 2001-2005 роки на Міністерство внутрішніх справ і Службу безпеки України покладено проведення оперативно-профілактичних операцій “Мігрант”, “Іноземець”, “Режим”, “Готель”, “Ринок” тощо з метою виявлення та перекриття каналів проникнення в Україну нелегальних мігрантів.

Проблеми міграції носять багатоаспектний характер, а тому приваблюють дослідників різних галузей знань: істориків, соціологів, філософів, політологів, демографів, кримінологів. Значний внесок у вивчення цієї проблематики зробили Ю. Бузицький, А. Бабенко, О. Малиновська, В. Новік, С. Пирожков, О. Піскун, І. Прибиткова, Ю. Римаренко, В. Трощинський, А. Шлепаков, М. Шульга. Такі російські вчені, як М. Бабаєв, С. Багатирьов, А. Долгова, Е. Красинець, А. Здравомислов, А. Тополін, В. Тишков, зосереджують увагу на впливі міграції на стан і перспективи національних трудових ресурсів та криміногенному потенціалі, закладеному в міграційних процесах.

Правові аспекти нелегальної міграції висвітлені у працях С. Бритченка, О. Войцехівського, О. Джужі, Ю. Кравченка, О. Кузьменко, А. Мацка, Т. Назарова, В. Олефіра, С. Ратушного, П. Чалого, С. Чеховича, В. Шакуна, В. Шаповала та інших. Однак, незважаючи на загальний підвищений інтерес до міграційних процесів, для вітчизняної юридичної науки розробка цієї проблеми є новим напрямком досліджень. Особливо це стосується її кримінологічних аспектів.

Україна тривалий час була відірвана від міжнародного міграційного права. Але завдяки своєму геополітичному положенню вона знаходиться на перехресті міжнародних шляхів і є одним з основних субєктів Євразійських міграційних процесів. нелегальний міграція злочинність

Проблема актуалізується і тим, що після розпаду Радянського Союзу колишні його республіки набули статусу незалежних держав, що різко загострило питання громадянства, біженців тощо.

Нелегальна міграція є суттєвим криміногенним фактором, який сприяє зростанню злочинності, поширенню венеричних хвороб та СНІДУ, підпільного ринку праці. Аналіз практики свідчить про наявність добре налагодженого міжнародного механізму нелегальної міграції через територію України. При цьому нелегальна міграція все більше набуває рис організованої злочинності, незаконного виду бізнесу. Саме ці обставини, на думку автора, свідчать про актуальність обраної ним теми дослідження, про її науково-теоретичну та практичну значимість.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема курсової роботи відповідає Державній програмі боротьби зі злочинністю, затвердженій Постановою Верховної Ради України від 25.06.1993 р., повязана із основними положеннями Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року №837, та відповідних наказів МВС України з цього питання; Указів Президента України від 18 січня 2001 року №22 “Про заходи щодо посилення боротьби з нелегальною міграцією” і від 7 серпня 2001 року №596 “Питання організації виконання Закону України “Про імміграцію”; рішень колегії МВС України від 19 червня 2001 року №4 км/1/9 “Про поліпшення взаємодії органів і підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України з питань боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою, незаконним обігом наркотиків” і від 30 листопада 2001 року №9 км/1 “Про результати проведення правоохоронних заходів з протидії нелегальній міграції”; Програми боротьби з нелегальною міграцією та Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки. Дисертація відповідає також тематиці наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії внутрішніх справ України.

Мета та завдання курсової роботи. Основною метою є вивчення сучасних проблем нелегальної міграції в Україні у плані їх впливу на стан злочинності і на цій основі вироблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України та практики боротьби зі злочинністю нелегальних мігрантів.

Обєктом курсової роботи є комплекс суспільних відносин у сфері нелегальних міграційних процесів.

Предметом дослідження обрані: історико-правовий аналіз правовідносин, що виникають між державою й іноземцями та особами без громадянства, які нелегально перебувають в Україні; кримінологічна характеристика мігрантської злочинності та засоби боротьби з нею в сучасних умовах.

Системний аналіз дозволив виявити чинники нелегальної міграції, визначити роль і значення кожного з них у незаконних міграційних процесах. Було досліджено зміст правових норм, які передбачають відповідальність за незаконну міграцію, сформульовано пропозиції по їх удосконаленню. Порівняльно-правовий метод використовувався для вивчення процесів нелегальної міграції в інших країнах та відповідного зарубіжного законодавства. Історичний метод дозволив дослідити процеси нелегальної міграції за певний період розвитку нашої держави, виявити тенденції їх розвитку. За допомогою соціологічних методів вдалося прослідкувати взаємозвязок нелегальної міграції з іншими соціальними процесами та явищами, а статистичних методів - рівень, структуру, географію нелегальної міграції в Україні.

Актуальність викладеного матеріалу полягає насамперед у виборі її теми. Сама робота є одним із перших монографічних досліджень в українській юридичній науці кримінологічних аспектів міграції.

Розкриття цієї теми, дає можливість по новому сформулювати ряд положень, зокрема щодо: - розкриття правової природи нелегальної міграції;

- визначення змісту таких понять, як мігрант, іноземець, особа без громадянства, нелегальний мігрант;

- виявлення детермінант злочинності нелегальних мігрантів;

- обґрунтування та розробка шляхів комплексного підходу до протидії даній злочинності;

- прийняття спеціального закону про профілактику злочинів, що вчиняються нелегальними мігрантами;

- рекомендації створити в системі МВС України спеціальну міграційну службу з відповідним правовим і матеріально-технічним забезпеченням, зокрема, компютерною базою даних про всіх іноземців, які коли-небудь перетинали кордон України;

- аргументації та внесення конкретних пропозицій щодо змін і доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення;

- розробки системи заходів, спрямованих на поліпшення запобігання злочинам, що вчиняються нелегальними мігрантами.

Теоретична і практична значимість дослідження полягає у тому, що викладені у ньому положення, висновки й пропозиції мають як теоретичне, так і практичне значення для удосконалення боротьби із злочинністю в сфері нелегальної міграції. Вони розширюють і поглиблюють знання про її сучасний стан, структуру й тенденції розвитку та організаційно-правові заходи протидії цьому антисуспільному явищу, і отже, можуть слугувати вихідною базою для його подальшого вивчення, а також вдосконалення міграційного законодавства і практики його застосування правоохоронними й іншими державними органами.

Окремі матеріали роботи можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу “Кримінологія” та спецкурсу “Актуальні проблеми профілактики злочинів”, у науковій роботі магістрів, слухачів і студентів навчальних закладів системи МВС, а також у процесі підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.1. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика / Акад. МВД СССР. - М., 1980. - 526 с.

2. Аванесов Г.А. Теория и методология криминологического прогнозирования. - М.: Юрид. лит., 1972. - 334 с.

3. Акутаев P.M. Некоторые аспекты борьбы с искусственно-латентной преступностью // Государство и право. - №3. - 1999. - С. 44-53.

4. Алексеев А.И. Криминология: Курс лекций. - М.: Изд-во “Щит - М”, 1998. - 340 с.

5. Аналітична довідка МВС України “Про виконання заходів боротьби з нелегальною міграцією в Україні за 1997-1999 pp.” - К., 2000.

6. Ангенендт Ш. Бегство и миграция: Актуальные проблемы всемирных миграционных процессов // Международная миграция. - №4. - 1999. - С. 3-16.

7. Андреєв Д. Кримінальна інтервенція // Іменем закону. - №37. - 1998.

8. Анісімова М.Ф., Андрющенко О.О. Нелегали - найгостріша з проблем міграційної політики України // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. Спеціальний випуск у чотирьох частинах. - Ч. 3. - Луганськ, 1999. - С. 29-34.

9. Антонян Ю.М. Изучение личности преступника / ВНИИ МВД СССР. - М., 1982. - 79 с.

10. Антонян Ю.М. Причины преступного поведения / Акад. МВД РФ. - М., 1992. - 205 с.

11. Антонян Ю.М. Социальная сфера и формирование личности преступника. (Неблагоприятные влияния наличность в микросреде) / Акад. МВД СССР. - М., 1975. - 159 с.

12. Бабаев М.М. Влияние демографических процессов на преступность. - М.: Юрид. лит., 1976. - 176 с.

13. Бабаев М.М., Карпец И.И., Кузнецова Н.Ф., Серебрякова В.А. и др. Изучение преступности в городах и сельской местности. - М., 1971. - 174 с.

14. Бабаев М.М., Королева Н.В. Преступность приезжих в столичном городе / Акад. МВД СССР. - М., 1990. - 78 с.

15. Биервирт К. Защита беженцев в контексте борьбы с нелегальной миграцией: Тез. выст. на совместном сем. Украинской правнычей фундации Украинского центра прав человека, НАВДУ МВД Украины и Управления Верховного Комиссара ООН по делам беженцев “Правовая защита беженцев”, 15-16 сент. 1998 года, г. Киев. - К., 1998. - 2 с.

16. Білокур Г. Механізми організації та функціонування нелегальних угруповань // Закон і бізнес. - 1997. - 15 січня. - С. 4.

17. Блувштейн Ю.Д. Теоретические вопросы статического изучения личности преступника: Автореф. дис... канд. юрид. наук. - М., 1968. - 21с.

18. Блувштейн Ю.Д., Зырин М.И., Романов В.В. Профилактика преступлений. - Минск: Университетское, 1986. - 286 с.

19. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы. - М.: Наука, 1990. - 271 с.

20. Борьба с контрабандой наркотиков в СНГ // Борьба с преступностью за рубежом. - №5. - М., 1993. - С. 5-9.

21. Бузницький Ю. Проблеми нелегальної міграції в Україні // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування. - К., 1996. - С. 73-76.

Размещено на .ru