Комплекс геофізичних методів прогнозування зсувів на прикладі Закарпаття - Автореферат

Застосування геофізичних методів для вивчення зсувних процесів з метою їх подальшого прогнозування базується на наукових і методичних розробках по кожному з геофізичних методів зокрема та значному практичному досвіді його використання. Однак, здатність того чи іншого геофізичного методу вирішувати певну задачу в конкретних геологічних умовах залежить в першу чергу від контрастності фізичних властивостей порід, які беруть участь в геологічній будові обєкту, що вивчається; по-друге, можливістю фіксувати цю контрастність в фізичних полях з достатньою для вирішення задачі точністю і по-третє, можливістю просторової і часової привязки вимірюваних параметрів фізичних полів або їх змін. Тема дисертаційної роботи безпосередньо повязана з завданнями "Програми досліджень з метою проведення оперативного геологічного обстеження зони стихійного лиха у Закарпатській області для попередження можливості активізації небезпечних екзогенних процесів, що загрожують безпеці життєдіяльності", яка була розроблена і прийнята 10.02.1999 р. на рівні Міністерства з надзвичайних ситуацій та Геолкому України, а також геологічними завданнями ДГП "Укргеофізика" Західно-Українській геофізичній розвідувальній експедиції на проведення комплексних геофізичних досліджень по оцінці небезпеки розвитку екзогенних геологічних процесів та моніторингу зсувонебезпечних ділянок в Закарпатській області в 1999 і 2001 р.р. В роботі поставлена мета узагальнити теоретичні можливості та практичні результати досліджень зсувних процесів геофізичними методами; розробити і обгрунтувати комплекс геофізичних методів прогнозування зсувів на прикладі Закарпаття, який дозволяє в моніторинговому режимі в повній мірі вирішувати задачу дослідження зсувного процесу в просторі і в часі та прогнозувати його подальший розвиток; розробити принципи визначення за допомогою геофізичних методів параметрів для розрахунку стійкості зсуву. Вперше проведена диференційна оцінка активності зсувоутворення для структурно-тектонічних одиниць Закарпаття в комплексі з аналізом сейсмічної активності, проявів неотектонічних процесів та інтенсивностей варіацій природного імпульсного електромагнітного поля Землі, внаслідок чого показано, що останні можуть служити основою для районування території Закарпаття за схильністю до активізації зсувонебезпечних процесів.Літературні дані та досвід свідчать, що застосування геофізичних методів для вивчення зсувних процесів має наступні позитивні моменти: 1) визначення повної картини будови зсувної ділянки в просторі за рахунок вивчення особливостей геофізичних полів, що несуть інформацію про весь її обєм; 2) отримання інформації практично без порушення геологічного середовища; 3) можливість здійснювати у відносно короткі терміни поверхневі геофізичні дослідження різними методами з досить густою мережею спостережень; 4) вивчення в часі особливостей змін геофізичних полів при умові забезпечення стислих термінів спостережень кожним із застосованих методів; 5) забезпечення високої точності і однозначності інтерпретації та зроблених на її основі висновків при використанні поряд з наземними дослідженнями спостережень у внутрішніх точках геологічного середовища; 6) незначними порівняно з іншими методами, затратами при вирішенні однакових задач. На основі аналізу літературних даних щодо можливостей та особливостей застосування різних геофізичних методів для вивчення зсувів, дослідження скритих стадій розвитку деформацій в ШДД та початкового відриву, і на цій основі їх наступного просторового та часового прогнозу, автор на початковому етапі досліджень прийшов до висновку, що найбільш доцільно з зазначеною метою в Закарпатті випробувати наступний комплекс методів: сейсмічний метод заломлених хвиль (МЗХ), метод вертикальних електричних зондувань (ВЕЗ), метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ), метод природного електричного поля (ПЕП), еманаційний метод (ЕМ). З метою підтвердження положення про те, що прояви сейсмічної активності та неотектонічні рухи у взаємодії з кліматичними, гідрогеологічними, орографічними та техногенними чинниками по різному впливають на динаміку схилових гравітаційних процесів і мають особливості її прояву в різних структурно-тектонічних одиницях Закарпаття, автором проведений аналіз на основі даних для 709 з 1885 відомих на 01.01.2000 р. зсувів, які були обстежені в період з жовтня 1998 р. і до кінця 1999 р. Проаналізовано звязок кількості та розмірів зсувів, потужності зсувних мас, кутів нахилу зсувних схилів з місцезнаходженням цих зсувів по відношенню до певних структурно-тектонічних зон та їх границь. Автор доводить, що звязок кількості та розмірів зсувів та інших статистичних показників, які характеризують зсуви, з їх місцезнаходженням по відношенню до певних структурно-тектонічних зон та їх границь і рівнем інтенсивності варіацій ПІЕМПЗ в цих зонах є основою для районування території Закарпаття по впливу ендогенних процесів на динаміку розвитку зсувів. Відправним моментом цієї методики є

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ