Дослідження поняття "компетенція міжнародних інституцій" та спектрів її дії: загальна та спеціальна компетенція. Співвідношення компетенції держав та міжнародних інституцій. Актуальні питання, пов"язані з процесом росту компетенції міжнародних інституцій.
При низкой оригинальности работы "Компетенція міжнародних інституцій: динаміка змін в умовах сучасності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Важливим фактором тут, безумовно, виступають функції та повноваження міжнародних інституцій, але нас цікавитиме компетенція міжнародних інституцій як найбільш значуща складова тріади владних прерогатив міжнародних інституцій, хоч і найменш досліджена. Окрім онтологічного тлумачення поняття «компетенція міжнародних інституцій» зупинимось також на питанні того, чи варто піднімати питання росту компетенції міжнародних інституцій і, якщо так, то чи є це підтвердженням ефективності міжнародних інституцій. У сучасних умовах в рамках права міжнародних інституцій знаходимо приклади як міжнародних інституцій загальної компетенції (наприклад, Організація американських держав), міжнародних інституцій спеціальної компетенції (наприклад, Міжнародний фонд для компенсації збитків від забруднення нафтою), так і міжнародних інституцій, які в своїй діяльності поєднують цей дуалізм (Організація Обєднаних Націй та її спеціалізовані інституції). Для прикладу, міжнародна інституція наділена нормотворчими повноваженнями і відтак компетентна приймати нормативно-правові акти, але функціонально ця міжнародна інституція діє, припустимо, лише в рамках відносин захисту інтелектуальної власності, а тому її компетенція обмежується чи навіть конкретизується виключно відповідними питаннями (обмежувальна схема інтерпретаційної моделі росту компетенції міжнародних інституцій та матеріальна модель росту компетенції міжнародних інституцій за предметом відання). Однак, на нашу думку, процес «передачі компетенції міжнародній інституції» у майбутньому може стати вищим рівнем процесу росту компетенції міжнародної інституції, оскільки передбачатиме не лише процес делегування повноважень, що вже традиційно супроводжує відносини держав та міжнародних інституцій, але й передачу усіх необхідних ресурсів, що надаються державами-членами міжнародній інституції задля ефективної реалізації приписаних функцій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
