Компаративно-типологічне дослідження слов’янської лексики в контексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями - Автореферат

Завдання реконструкції прасловянської мови дедалі більше охоплюють, поряд із кореневими та афіксальними морфемами, також і слово як таке, тобто взяте в єдності його форми та змісту. З іншого боку, у теоретико-методологічному плані дослідження появи та розвитку споріднених мов дедалі більше набуває комплексного характеру, перетворюючись із суто компаративної на компаративно-типологічну дисципліну і збагачуючись за рахунок теоретичного апарату зіставно-типологічного мовознавства, наслідком чого є поглиблення характеристики закономірностей розвитку споріднених мов та застосування типологічних критеріїв для створення й оцінки гіпотетичних побудов, повязаних із відновленням не засвідчених мовних одиниць та їхніх угруповань. Генетичні (етимологічні, історико-етимологічні) гнізда як угруповання слів, обєднаних походженням від спільного етимона (прасловянського кореня), становлять евристичну модель, що є спрямованою на саме такий, комплексний компаративно-типологічний підхід до системного аналізу лексики споріднених мов та їхнього прамовного підґрунтя. Простежуючи сукупну лексичну реалізацію цих коренів, відстежуючи їхнє функціонування у просторі й часі, у паростках та розгалуженнях похідних слів, дослідник дістає можливість встановити й проаналізувати їхній семантичний потенціал і в цей спосіб відкрити шляхи й саму внутрішню логіку діяльності мови як засобу епістемічного освоєння дійсності, її осмислення й витлумачення. 8) подано історико-типологічну характеристику досліджуваних гнізд, зіставляючи за різними параметрами як гнізда в цілому, так і їхні окремі компоненти, причому зіставлення може бути як між-, так і внутрішньогніздовим; в останньому випадку зіставляються і споріднені гнізда в межах макрогнізда;Таким чином, структуру значеннєво більш або менш близьких гнізд можна розглядати як результат варіювання конкретного або ж абстрактного вихідного семантичного інваріанта в процесі історико-дериваційної еволюції одиниць, які його реалізують, а компаративно-типологічне висвітлення цієї структури має, таким чином, брати до уваги збіги й відмінності в мовній "біографії" семантичного інваріанта, маніфестованого групою коренів, відтворюючи його варіативний ономасіологічний і дериваційний потенціал і простежуючи реалізацію цього потенціалу в утворенні формальних і семантичних похідних, повязаних з окремими коренями за згаданими генетико-типологічними параметрами. Ствердіння, спікання як наслідок дії високої температури префіксально-рефлексивні континуанти й деривати цього дієслова виражають і поза технічною сферою та звязком із вогнем, позначаючи вплив спеки на землю, згортання крові, шлункову констипацію; пор. також пол. діал. zapieka "напівзасохле дерево з твердою деревиною" і схв. запећи се, печем се "запектися; зажитися на світі (про людину)". Негативно конотований сенс болю породжує значення "страждати", "бити", "допікати", а ознака насиченості теплового впливу - значення інтенсивності почуття; позитивно маркованими є вербативи типу болг. изпека се "навчитися" й слова, що виражають вдалий результат (укр., пол., влуж., болг., але пор. антонімічне рос. спечься). *pekti переважно позначають борошняні вироби: це деривати відповідних дієслів із префіксами vy-(східнослов.), pre-(східнослов., слн.), po-(укр., блр., схв.); формації з префіксом o(b)-та суфіксальними елементами-k-,-c-(укр., рос., чес., слц.); майже виключно російські одиниці з префіксом при-та різноманітними значеннями ("хлібець; начинка; посипка; збільшення у вазі"), винятком є лише блр. діал. прыпеканікі "деруни"; утворення з префіксом roz-(рос., чес.); деривати з префіксом za-позначають не лише страви, але й спиртні напої (укр. запікана, запіканка, рос., блр. запеканка ). По-різному мотивуються позначення негативних (друс. възварити "посварити", пол. zwarzyc "зіпсувати настрій" - пор. укр. скиснути - схв. variti "спричиняти зло"; болг. варам (се) "обманювати", чес. заст. wariti se "тривожитися ") і позитивних явищ (чес. variti s kym "порозумітися") (фразеологізми типу укр. каші на звариш виникають на підставі колективного, зокрема ритуального, приготування їжі). Рос. варить "кишіти (про натовп)", варка (завараха і под.) "сумяття, сварка, заколот", блр. заваруха "сварка, бійка" семантично співвідносяться з рос. завируха "заметіль; сумяття; непосида", укр. завірюха "заметіль; (перен.) заворушення" та под., належними до тієї частини гнізда псл.Тим більше це стосується історико-етимологічних гнізд, які розглядаються на матеріалі не однієї мови, а цілої групи споріднених мов: такі гнізда є діаглотичними, діахронічними та діатопічними, а також і діациклічними (тобто належними до різних культурно-історичних циклів). Гніздова класифікація лексики, тобто її розподіл між гніздами та всередині цих останніх, спирається на реальні, а не умовно відібрані критерії у відпо

2. Основний зміст роботи