Комп’ютерна томографія в діагностиці, плануванні ендомікрохірургічних втручань та оцінці ефективності лікування хворих з епідуральними і субдуральними гематомами - Автореферат

(1999) пошкодження центральної нервової системи у загальній структурі травматизму становлять 30-40%, а серед причин, що призводять до летальних наслідків й інвалідизації у травмованих виходять на перше місце [Ромоданов А.П., Педаченко Г.О., Поліщук М.Є., Педаченко Є.Г. та ін., 1985; Педаченко Г.О. і співавт., 1988; Педаченко Є.Г., Каджая Н.В., 1993]. (1996) відзначають, що лише прямі витрати на лікування одного хворого з черепно-мозковою травмою легкого ступеня становили в 70-80-і роки у США в середньому 2 тис. 700 доларів, а витрати на первинне лікування потерпілого з важкою черепно-мозковою травмою перевищили 150 тис. доларів. Відсутність протипоказань, можливість проведення досліджень хворим з глибоким порушенням рівня свідомості, з наявністю в організмі металу, використання апаратури для підтримки функції життєво-важливих органів і систем (у тому числі наркозної), а також виконання розмітки проекції межі гематоми на шкірі голови хворого під час обстеження надають компютерній томографії (КТ) перевагу над магнітно-резонансною томографією. Дисертаційна робота вирішує актуальне для променевої діагностики наукове завдання - розробка алгоритму використання компютерної томографії у діагностиці, плануванні та оцінці ефективності ендомікрохірургічних втручань при епідуральних і субдуральних гематомах. Вперше в України розроблений і впроваджений у практику метод точного позначення проекції межі гематоми на шкірі голови пацієнта за результатами КТ-дослідження (КТ-картування гематом), що сприяє суттєвому поліпшенню радикального ендомікрохірургічного їх видалення при мінімальному травмуванні.Традиційні хірургічні втручання (ТВ) з кістково-пластичними або резекційними трепанаціями черепа та видаленням гематом з капсулою були виконані 75 (51,7%) хворим, у 20 (13,8%) хворих гематоми видалені через фрезові отвори (ФО), а у 50 (34,5%) хворих видалення гематом було виконано розробленими в клініці новими ендомікрохірургічними біпортальним (БП-Е) або мультипортальним (МП-Е) способами. Комплексне обстеження хворих з епідуральними та субдуральними гематомами включало клінічні, лабораторні дослідження, компютерну томографію головного мозку з картуванням проекції межі гематоми на мяких тканинах голови хворого. Для гематом обємом 40 мл і більше було характерним відтиснення мозку від внутрішнього листка твердої мозкової оболонки з наявністю у кромки гематоми спинномозкової рідини, наявність набряку прилеглої мозкової тканини, здавлення лікворних просторів на стороні пошкодження, зміщення серединних структур мозку (мас-ефект). Гематоми обємом більше 150 мл супроводжувалися різким зміщенням серединних структур мозку, здавленням гомолатерального бічного та третього шлуночків мозку, початкового відділу водопроводу мозку з грубою деформацією чи відсутністю базальної охоплюваючої і мостових цистерн, що призводило до розвитку оклюзивної гідроцефалії у контрлатеральній гематомі півкулі мозку. На підставі обстеження 145 хворих було сформульоване поняття неускладненого перебігу післяопераційного періоду та визначені його основні КТ-критерії: 1) відсутність (у 18,8% хворих) або наявність слідів (81,2%) крові у вигляді невеликих згустків в ложі видаленої гематоми щільністю 65,0±5,5 од.Н з поодинокими дрібними пухирцями повітря; 2) відсутність КТ-ознак продовження кровотечі у вигляді вмісту щільністю 45,0±5,0 од.Н на фоні згустків крові щільністю 65,0±5,5 од.Н (100%); 3) чітке диференціювання сірої і білої речовини мозку з характерними денситометричними показниками їх щільності (для сірої речовини від 35 до 40 од.Н, білої речовини від 25 до 30 од.Н) (100%); 4) розправлення мозку і лікворвмісних просторів (100%); 5) достатньо чітке зображення конвекситальних підпавутинних просторів (100%); 6) початкова редукція вогнищ забою тканини мозку як біля гематоми, так і на віддаленні від неї (100%).Первинне обстеження хворих, окрім визначення локалізації, обєму, наявності капсули гематоми, її звапнення чи інтракапсулярних перегородок повинно включати топографічну розмітку межі гематоми на поверхні черепа та визначення оптимального розміщення трефінаційних отворів, а також глибини та направлення введення ендоскопа, аспіратора і мікроінструментів. КТ-критеріями неускладненого перебігу післяопераційного періоду при видаленні епідуральних і субдуральних гематом є: відсутність крові в ложі видаленої гематоми, поодинокі дрібні пухирці повітря, чітке диференціювання сірої і білої речовини мозку з характерними денситометричними показниками їх щільності, розправлення мозку і лікворвмісних просторів, чітке зображення конвекситальних підпавутинних просторів, початкова редукція вогнищ забою тканини мозку. Відновлення звичайного КТ-зображення головного мозку спостерігається на 3-5 добу після ендомікрохірургічних операцій, на 7-10 добу після видалення через фрезові отвори і на 10-15 добу після традиційних втручань. Внутрішньочерепні інфекційні ускладнення (менінгіт, менінгоенцефаліт) характеризуються: недостатньою диференціацією підпавутинних просторів, сірої і

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ