Комп"ютерні експертні системи в професійному навчанні майбутніх лікарів (на пропедевтичному етапі) - Автореферат

Науково-технічний прогрес, неперервне зростання кількості інформації, підвищення ролі особистості, інтелектуалізація її діяльності, швидкоплинність зміни техніки і технологій у світі - все це потребує якісно нового рівня викладання як базових, так і фахових дисциплін, забезпечення інтелектуальної, психологічної, моральної готовності до праці в нових умовах всіх учасників навчально-виховного процесу. У розділі “Основні напрями інформатизації” у пункті 9, що стосується інформатизації науки, освіти і культури, зазначається, що інформатизація освіти буде спрямовуватися на формування і розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження компютерних методів навчання та тестування, що дозволить вирішувати проблеми освіти на рівні світових вимог. Досвід показує, що навчальні можливості будь-яких систем ще не гарантують їх якісного застосування, - навіть найбільш бездоганні з них без дослідження їхньої ролі, місця, способів та меж використання не будуть ефективними. В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою використання компютерних експертних систем на етапі пропедевтичної професійної підготовки майбутніх лікарів позитивно впливає на процес оволодіння студентами-медиками пропедевтичними професійними знаннями та прийомами фахової розумової діяльності, якщо: використовувати ці системи як інструмент навчально-пізнавальної діяльності; Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше а) виявлено вплив застосування компютерних експертних систем на процес оволодіння майбутніми лікарями пропедевтичними професійними знаннями та прийомами фахової розумової діяльності; б) виявлено і теоретично обґрунтовано дидактичні умови ефективного використання компютерних експертних систем у пропедевтичному професійному навчанні студентів-медиків; в) розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено методику використання експертних систем на етапі пропедевтичної професійної підготовки майбутніх лікарів, основу якої складає їхня випереджальна пізнавальна діяльність; г)доведено, що структурне оформлення процесів операційного моделювання засобами компютерних експертних систем, надання їм чітких візуальних форм полегшить сприйняття, осмислення та запамятовування студентами навчальної інформації; дістало подальшого розвитку дослідження дидактичних можливостей медичних експертних систем щодо моделювання професійної діяльності майбутнього лікаря.Експертні системи надають можливість вивчення принципово нових пізнавальних задач - створення бази знань у предметній галузі з медицини, які вимагають досить добре розвинутих абстрактного, логічного й творчого мислення, умінь систематизувати та узагальнювати інформацію. У процесі розробки навчальної експертної системи вони глибше оволодівають відповідними предметними знаннями та способами оперування ними, повними наборами евристичних засобів, користуючись якими експерт розвязує задачі з медицини; вдосконалюється їхня логічна підготовка: розуміння сутності формалізації медичних суджень, звязку між їх змістом і формою, удосконалення ролі інформаційного моделювання в сучасних інформаційних технологіях, уміння розвязувати складні задачі при оцінюванні ситуацій і прийнятті рішень. У звязку з цим розвиток у майбутніх лікарів уявлення про бази медичних знань (як моделі реальних процесів та явищ), про сутність розвязування задач (як діяльність із моделювання і дослідження моделей) ми вважаємо одним із важливих напрямів формування у них підходів до розвязування задач з медицини, посилення прикладної спрямованості навчання з медичної інформатики. У другому розділі - "Компютерні експертні системи в структурі професійної підготовки майбутніх лікарів на пропедевтичному етапі" - розглянуто розвиток інформатизації навчання у вищих навчальних закладах України загалом і, зокрема, в медичних; проаналізовано специфіку використання компютерних технологій у системі медичної освіти; досліджено можливості медичних експертних систем щодо моделювання професійної лікарської діяльності, активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів; розкрито можливість реалізації міжпредметних звязків при використанні експертних систем у пропедевтичному професійному навчанні майбутніх лікарів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ