Комерційні банки та лізинговий бізнес в Україні - Автореферат

Зокрема, при перегляді кредитної політики банками відзначені певні негативні явища у сфері кредитування, у першу чергу ті, що виникли у звязку з невчасним поверненням великої кількості кредитів і накопиченням у кредитних портфелях банків проблемних і майже безнадійних боргів. Адже проведення лізингових операцій є достатньо безпечним для банків, оскільки при їх здійсненні дотримуються принципи цільового використання кредиту й забезпеченості його ліквідною заставою. Ефективне застосування лізингу в діяльності комерційних банків України, розвиток лізингового бізнесу в сучасних ринкових умовах нашої держави та взаємозвязок цих явищ ставить перед економічною наукою низку складних проблем, що потребують поглибленого наукового дослідження і практичного вирішення. Вирішення проблем ефективного застосування лізингу в діяльності комерційних банків, повного і чіткого розгляду лізингових проектів комерційним банком, а також проблем активізації участі у лізингових відносинах та розвитку лізингового бізнесу в Україні в цілому визначили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність. запропоновано комерційним банкам для активізації їхньої діяльності у лізинговому бізнесі використовувати розроблений Кодекс лізингової політики комерційного банку, що має будуватись за наступною структурою: загальні положення; форми участі банку в лізинговому бізнесі; фінансові умови укладання контрактів, повязаних із лізингом; кредитні комітети, які приймають рішення щодо доцільності фінансування лізингового проекту; моніторинг лізингової діяльності;Перший розділ “Теоретичні основи організації лізингового бізнесу, його розвиток та сучасний стан” складається з трьох підрозділів, в яких розкривається економічна сутність, формування, регулювання й особливості лізингу як перспективної форми діяльності субєктів ринку, сучасний стан та роль банків у розвитку лізингового бізнесу. Саме можливість зменшення рівня різноманітних видів ризиків шляхом розподілу їх між субєктами лізингових відносин, робить лізинг привабливою формою фінансування для комерційних банків. В роботі на основі дослідження сучасної ситуації функціонування лізингу в зарубіжних країнах автором встановлено: комерційні банки є одними з основних субєктів лізингових відносин (50% серед лізингодавців Європи становлять банки або банківські лізингові компанії (див. рис.1)); До цих переваг зокрема можна віднести: лізинг породжує джерело нового капіталу для інвестицій; дає доступ до фінансування більшій кількості субєктів комерційної діяльності, особливо малих та середніх підприємств; розширює базу внутрішнього капіталу; заохочує до створення нових фінансових операцій та послуг; сприяє розвитку вторинних ринків. До них належать: гнучка форма фінансування лізингу, адже він менше регулюється, ніж банківський кредит; можливість краще використовувати податкові вигоди (наприклад, прискорена амортизація); лізинг розширює джерела кредитування, тобто лізинг є додатком до традиційного банківського фінансування, а не його заміною; лізинг страхує субєктів лізингових відносин від технічної відсталості предмета лізингу тощо.Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, такі: Узагальнюючи досвід зарубіжних країн і враховуючи вітчизняну практику здійснення лізингових операцій, необхідно чітко розмежовувати два види лізингу - фінансовий і оперативний та значну кількість лізингових форм, що виправдали себе на практиці. Доцільність активного розвитку лізингового бізнесу в Україні викликана тим, що: 1) лізинг дозволяє краще управляти оборотним капіталом, що пояснюється невеликою першою виплатою або її відсутністю; 2) може забезпечити до 100% фінансування, а це зберігає оборотний капітал лізингоодержувача; 3) забезпечує фіксовані виплати, що базуються на фіксованому відсотку, тобто ризик в отриманні відсотків покладається не на лізингоодержувача, а на лізингодавця (лізингодавці звичайно знаходяться у набагато кращому становищі, оскільки мають доступ до інструментів, які дають змогу управляти такими ризиками); 4) є гнучкою формою фінансування, адже зазвичай він набагато менше регулюється; 5) лізинг забезпечує страхування від інфляції, тому що лізингові платежі переважно фіксовані на характерний для лізингу термін (від трьох до пяти років), а це є гарантією проти впливу інфляції протягом цього періоду; 6) розширює джерела кредитування, тобто лізинг є альтернативою банківського фінансування, а не його заміною; 7) за допомогою лізингового механізму зазвичай швидше можна отримати потрібні кошти, ніж отримати їх як кредит у банку; 8) може надавати нефінансові послуги (наприклад, технічне обслуговування обладнання), які не можна отримати з інших джерел кредитування; 9) страхує від технічної відсталості; 10) лізинг може сприяти лізингоодержувачеві заощаджувати кошти завдяки великому масштабу операцій лізингодавця; 11) сприяє розвитку вторинних ринків. Аналіз стану лізингових відносин в Україні показує, що: попит на лізингові операції та послуги в Україні зумовлений, насамперед, несприятливим станом п

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ