Комбінована імунофармакотерапія та ентеросорбція в лікуванні хворих цілорічним алергічним ринітом - Автореферат

Проблема лікування алергічних ринітів є однією з актуальних як в оториноларингології, так і в загальній медицині, що обумовлено не тільки широкою поширеністю та різким зростанням кількості пацієнтів з цим захворюванням, але й патогенетичним його значенням в розвитку хронічних синуїтів, бронхолегеневої патології та інших захворювань внутрішніх органів (С.В. Значні успіхи, досягнуті в останні десятиріччя в фармакотерапії алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, дозволяють достатньо надійно контролювати клінічний стан хворих протягом багатьох років. СІТ - єдиний метод лікування, здатний зупинити формування тяжких форм захворювання, знизити потребу в протиалергічних фармакологічних препаратах, зберегти ефект ремісії протягом тривалого часу після закінчення лікування, а також попередити розширення спектру алергенів, до яких може розвинутись сенсибілізація (И.И. Проте слід зауважити, незважаючи на успіхи в лікуванні алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів з використанням специфічної імунотерапії, лікування цих процесів потребує використання разом з останніми нових ефективніших технологій. Імунотропні речовини різної природи вже давно використовуються при лікуванні низки алергічних захворювань, однак ефективність такої терапії не може бути оцінена однозначно у звязку з тим, що в значній мірі має місце недостатньо диференційований підхід до оцінки імунного статусу хворого та підбору відповідних імунокоректорів (Н.П.Матеріали, представлені у даній роботі, були отримані при обстеженні та лікуванні 102 хворих на цілорічний алергічний риніт, які отримували курс лікування у поліклінічному відділенні та у відділі запальних захворювань верхніх дихальних шляхів Державної установи “Інститут отоларингології ім. проф. Всім обстеженим було проведено комплексне обстеження, яке включало: 1) клінічні дослідження (вивчення скарг, збір анамнезу, отоларингологічне інструментальне обстеження, ендоскопічне обстеження порожнини носа, акустична ринометрія, ультразвукове обстеження біляносових пазух, рентгенографія біляносових пазух, вивчення транспортної функції миготливого епітелію слизової оболонки носа, вивчення РН носового секрету); Матеріалом для проведення вказаних морфогістохімічних досліджень була слизова оболонка носової порожнини, видалена у 35 сенсибілізованих щурів після проведення у них експериментальної терапії препаратами протизапальної та імуностимулюючої дії (сілікс, дібазол, тімалін, тіотріазолін, поліоксідоній), а також слизова оболонка порожнини носа 5 сенсибілізованих щурів, яким лікування не проводилось, і 3 інтактних (контрольних) тварин. Дані клінічного обстеження показали, що в найближчому періоді після лікування у хворих першої групи, які отримували комбіновану імунофармакотерапію та ентеросорбцію, а також у пацієнтів другої групи, що отримували лише курс СІТ, спостерігалося покращення носового дихання, зменшення виділень з носу, послаблення свербіння у носі, зменшення частоти та інтенсивності приступів чхання, покращення нюху (табл. Транспортна активність миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа зразу після курсу СІТ нормалізувалась у 39 (76,5%) пацієнтів першої групи та у 37 (72,6%) пацієнтів другої групи.В результаті проведеної роботи запропоновано нову модель алергічної реакції в органах дихання по гуморальному та клітинному типу та розроблено алгоритм застосування неспецифічної імунотерапії, завдяки якому можна досліджувати десенсибілізуючі характеристики препаратів; запропоновано методику комбінованої імунофармакотерапії хворих на ЦАР, яка складається з СІТ, імунокорегуючої терапії та ентеросорбції. Проведеними клініко-імунологічними дослідженнями показано зміни показників системного імунітету у хворих на ЦАР (збільшення кількості еозинофільних лейкоцитів, підвищення рівня загального IGE; зниження рівня CD4 Т-лімфоцитів, підвищення В-лімфоцитів (CD20), підвищення рівня IGA та інтерлейкіна 1 у сироватці крові) та місцевого імунітету (зниження рівня специфічних (секреторний IGA) та неспецифічних (інтерферон-гамма, лактоферін) білків). Розроблено алгоритм застосування імуномодуляторів, завдяки якому можна досліджувати десенсибілізуючі характеристики препаратів, тобто створена модель для імунофармакологічного відбору найбільш ефективних дезалергизуючих засобів. Клінічні дослідження показали, що застосування комбінації імунофармакотерапії з ентеросорбцією виявилось ефективнішим у відношенні відновлення субєктивних (стан носового дихання, зменшення виділень з носу та приступів чхання, свербіння у носі) та обєктивних (набряклість слизової, прохідність носових ходів, транспортна функція слизової оболонки порожнини носа, РН слизу з носу) показників.

Основний зміст роботи

В результаті проведеної роботи запропоновано нову модель алергічної реакції в органах дихання по гуморальному та клітинному типу та розроблено алгоритм застосування неспецифічної імунотерапії, завдяки якому можна досліджувати десенсибілізуючі характеристики препаратів; запропоновано методику комбінованої імунофармакотерапії хворих на ЦАР, яка складається з СІТ, імунокорегуючої терапії та ентеросорбції.

1. Проведеними клініко-імунологічними дослідженнями показано зміни показників системного імунітету у хворих на ЦАР (збільшення кількості еозинофільних лейкоцитів, підвищення рівня загального IGE; зниження рівня CD4 Т-лімфоцитів, підвищення В-лімфоцитів (CD20), підвищення рівня IGA та інтерлейкіна 1 у сироватці крові) та місцевого імунітету (зниження рівня специфічних (секреторний IGA) та неспецифічних (інтерферон-гамма, лактоферін) білків).

2. В результаті експериментальних досліджень модифіковано модель відтворення негайної алергії в органах дихання. Розроблено алгоритм застосування імуномодуляторів, завдяки якому можна досліджувати десенсибілізуючі характеристики препаратів, тобто створена модель для імунофармакологічного відбору найбільш ефективних дезалергизуючих засобів. Отримано патент на винахід.

3. Експериментальними дослідженнями встановлено, що використання ентеросорбенту “Сілікс” та імуномодулятору “Поліоксідоній” є найефективнішою комбінацією, яка має дезалергізуючий вплив як на гуморальну локальну IGE-відповідь, так і на системну відповідь по продукції клітинами-ефекторами ФГММ.

4. Розроблено метод комплексного лікування хворих на ЦАР з використанням СІТ, імунокорекції та ентеросорбції.

5. Клінічні дослідження показали, що застосування комбінації імунофармакотерапії з ентеросорбцією виявилось ефективнішим у відношенні відновлення субєктивних (стан носового дихання, зменшення виділень з носу та приступів чхання, свербіння у носі) та обєктивних (набряклість слизової, прохідність носових ходів, транспортна функція слизової оболонки порожнини носа, РН слизу з носу) показників.

6. Проведені дослідження в віддаленому періоді субєктивних та обєктивних показників, стану місцевого та системного імунітету у хворих на ЦАР свідчать, що за сумарною імунореабілітуючою ефективністю комбінована терапія, що складається з СІТ, введення імуномодулятора Поліоксидонія та ентеросорбенту Сіліксу переважає монотерапію хворих на ЦАР у вигляді СІТ.

Практичні рекомендації

1. Пацієнтам з цілорічним алергічним ринітом доцільно вивчати показники системного (сироватка крові) та місцевого імунітету (ротоглотковий секрет) з метою проведення адекватної неспецифічної імунотерапії та ентеросорбції.

2. З метою підвищення ефективності класичного парентерального курсу специфічної імунотерапії у пацієнтів, в яких виявлені зміни показників загального (збільшення кількості еозинофільних лейкоцитів, підвищення рівня загального IGE; зниження рівня CD4 Т-лімфоцитів, підвищення В-лімфоцитів (CD20), підвищення рівня IGA та інтерлейкіна 1 у сироватці крові) та місцевого (зниження рівня специфічних (секреторний IGA) та неспецифічних (інтерферон-гамма, лактоферін) білків) імунітету рекомендовано перед курсом СІТ проводити лікування за наступною схемою: Сілікс у добовій дозі 100 мг/кг маси тіла №10 та Поліоксидоній по 6 мг внутрішньомязево через добу № 5.

Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Смагина Т.В. Экспериментальное исследование влияния иммуномодуляторов в сочетании с энтеросорбентом Силикс на формирование системной и локальной аллергии // Ринологія. - 2005. - №3. - С. 12-17.

Мельников О.Ф., Лупырь А.В., Смагина Т.В., Заболотная Д.Д., Зарицкая И.С., Тимченко М.Д. Цитокиновый и иммуноглобулиновый профили сыворотки крови при риносинуитах различной этиологии // Ринологія. - 2006. - №1. - С. 23-27.

Гогунська І.В., Забродська Л.В., Заболотна Д.Д., Смагіна Т.В., Нестерчук В.І. Сучасні підходи до діагностики та лікування алергічних захворювань дихальних шляхів // Ринологія. - 2006. - №2. - С. 3-10.

Веремєєнко К.М., Голобородько О.П., Кизим О.Й., Карпенко Г.Ф., Смагина Т.В. Дослідження активності нейтральних протеїназ загальної та специфічної дії, ?1-інгібітора протеїназ, лізоциму і каталази в ротовому секреті у пацієнтів з алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №1. - С. 2-6.

Смагіна Т.В. Комбінована імунофармакотерапія та ентеросорбція в лікуванні хворих на цілорічний алергічний риніт // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - №4. - С. 22-26.

Смагина Т.В., Тимченко М.Д., Заболотная Д.Д. Содержание защитных белков в ротоглоточном секрете больных круглогодичным аллергическим ринитом // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - №3-с. - С. 58.

Мельников О.Ф., Заболотный Д.И., Смагина Т.В. Экспериментальное изучение влияния иммунотропных препаратов в сочетании с энтеросорбентом на формирование аллергии в органах дыхания. - Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2005. - №5-с. - С. 107-108

Спосіб моделювання алергії змішаного типу. Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Заболотна Д.Д., Смагіна Т.В. Патент України u200601227 від 15.08.2006.