Сприйняття кольору в різних мовах. Інтерпретації цієї категорії. Лінгвістичне розуміння і класифікація позначень кольорів у мовознавстві. Семантико-стилістичні особливості кольоропозначень, вилучених шляхом аналізу авторських казок Редьярда Кіплінга.
Численні спостереження в галузі лінгвістиці переконують, що в літературній мові назви кольорів відзначаються багатством семантичних наповнень і виконуваних функцій. Актуальність роботи обумовлена тим, що кольоропозначення в текстах літературних казок є надзвичайно багатогранним і змістовним образним засобом: створюючи пейзажні картини, зображуючи складні почуття казкових героїв, незважаючи на універсальний характер колірної ознаки. Тому ми доцільно поділили історіографію на дві групи: дослідники, які займались вивченням спадщини Р. Кіплінга, та вчені-лінгвісти, яких цікавило питання кольоропозначень в літературних казках. Кіплінга: обєктом мовознавчих досліджень стають індійські реалії, відтворені Кіплінгом в англомовному тексті (Олена Пугина), лінгвокультурний простір художньої прози (Алла Головня), в перекладознавчих дискусіях вивченню підлягає поняття еквівалентності при порівнянні оригіналів та перекладів (Седа Габріелян), в літературознавчих працях (Флорія Скляр) акцентується на проблемі змішування та накладання жанрів у письменницькій практиці Р.Аналіз лексико-семантичної групи кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: звязок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б. Поширене нині поняття основного колірного терміна вводиться П.Кеєм і Б.Берліном і які вивчали процес номінації кольорів у носіїв різних мов і зробили два основних відкриття: існують важливі, універсальні для всіх мов характерні риси в утворенні основних колірних термінів, перелік яких змінюється з часом та появою нових термінів у чітко визначеному порядку, який неможливо передбачити. Кей зробили висновок: якщо в мові функціонує менше 11 основних колірних термінів, то перелік їх визначається відповідно до певної, обмеженої схеми таких послідовних еволюційних стадій: · у всіх мовах існують терміни білий та чорнийкольори, точніше для позначення світлої (теплої)та темної (холодної)ділянок кольорового континууму; Вона пропонує особливий інструментарій для вирішення принципового питання щодо пошуку «кольорових універсалій»: «звязок між уявленнями про колір у мозку і мовними уявленнями про колір може бути тільки опосередкованим. Наукові дослідження, присвячені проблемам кольоросприйняття і позначення кольору умовно можна розділити на наступні групи: вивчення фізичних характеристик кольору і сприйняття кольору; дослідження фізіології і психофізіології кольору і відчуття кольору; медико-психологічні дослідження кореляцій колірних переваг і емоційно-особових параметрів; культурологічні, філософські і мовні проблеми кольору і його сприйняття .Таким чином, в роботі було проаналізовано казки Редьярда Кіплінга із збірника «Книга Джунглів». Зображуючи природу, тварин, автор вміло використовує кольоропозначення для передачі казкової криси світу джунглів. Крім кольорового значення він вміло використовує кольоропозначення для передачі настрою, холодної або теплої дружньої атмосфери, добрих, або злих намірів героїв. В книзі «Книга джунглів» автор використав: · білу гамму 53 рази; Данні викладені в наступному вигляді: Як ми бачимо на діаграмі, то найбільш автор використовує білу, чорну та червону гамму кольорів.Людське око здатне розрізняти 10 мільйонів кольорів. Оскільки немає однієї певної універсальної класифікації кольоропозначень, то в першому розділі роботі ми виділили декілька видів колірної лексики формою висловлювання: · по-перше, усе це лексичні одиниці багатозначно кольору, зафіксовані словниками (білий, червоний, чорний, зелений...,white,red,black, green...); · по-друге, це морфологічні і словотворчі модифікації, тобто, уточнення інтенсивності кольору, з допомогою суффиксальних утворень і складання з опорним компонентом - «колірною» прикметником і компонентами яскраво-, темно-, блідо, pale, dark... Ми пробували прослідкувати за назвами кольору на прикладі конкретного художнього втілення в авторських казках Р.Кіплінга, в арсеналі художніх засобів якого важливе місце займає використання назв кольору. Іванов В.В. називає позначення цих кольорів “мовними універсаліями” і зазначає: “Три основних кольори (чорний - білий - червоний) є в усіх мовах світу; відмінності цих кольорів використовуються в усіх міфологіях та інших символічних системах” [6 с.
Вывод
Таким чином, в роботі було проаналізовано казки Редьярда Кіплінга із збірника «Книга Джунглів». Зображуючи природу, тварин, автор вміло використовує кольоропозначення для передачі казкової криси світу джунглів. Крім кольорового значення він вміло використовує кольоропозначення для передачі настрою, холодної або теплої дружньої атмосфери, добрих, або злих намірів героїв. Не все кольори представлені однаково. Протягом аналізу казок на кольоропозначення в роботі, було встановлена кількісна динаміка використовування кольорів. В книзі «Книга джунглів» автор використав: · білу гамму 53 рази;
· чорну - 41 раз;
· червону - 39 рази;
· синю - 8 разів;
· жовту - 7 разів;
· зелену - 15 разів.
Данні викладені в наступному вигляді:
Як ми бачимо на діаграмі, то найбільш автор використовує білу, чорну та червону гамму кольорів. Мабуть це обумовлене тим, що крім основного значення кольору, ці гамми кольорів несуть в собі смислове значення та експресивне навантаження. Вони є як виразниками емоцій (гніву, болю, жалю, пристрасті), так і почуттів (радості, щастя, веселощів, тощо).
Висновки з 2 розділу
У кожного видатного митця своє вміння використовувати назви кольору, своє осмислення цієї проблеми і лише творчий досвід письменника показує, якою мірою вказані аспекти допомагають художньому освоєнню світу. Через прагнення зробити своє мовлення оригінальним та неповторним Р.Кіплінг розширює лексико-семантичну сполучуваність слів, створює несподівані кольорові асоціації, використовує кольоропозначення в переносному метафоричному розумінні, тим самим створюючи конкретно-чуттєві образи, в яких загальновідома риса кольору постає в оновлених звязках.
Назви кольору є необхідним тлом для розуміння індивідуально-авторського бачення світу й адекватного сприйняття художнього твору. При тому зазначимо, що вибір того чи іншого кольору залежить від ряду факторів, психологічних уподобань індивіда, містить риси свого творця - носія мови. Зясувати семантику колористики означає проникнути в глибини підсвідомості митця, в своєрідність його творчої лабораторії, вхопити глибинне і найсуттєвіше, і показати, що саме таким є індивідуально-авторське бачення та відчування.
Читаючи авторські казки Р.Кіплінга, бачимо, що його колірний діапазон досить широкий. Колір для митця - це усвідомлений, ретельно продуманий прийом, який допомагає художникові слова акцентувати найбільш суттєві моменти авторської концепції світу і людини. На тлі художнього тексту спостерігаємо, як письменник трансформує значення і символічний зміст назв кольорів. Оскільки колір не існує окремо від його носія, асоціації зумовлюють формування в слові нових значень і є мотивом для переосмислення. Таким чином, розуміння кольоропозначень в авторських казках Р.Кіплінга залежить від їх конотативних значень, які обумовлені історично склалися в певні асоціаціями та авторським використанням і контекстом твору.Кольоровий континуум у природі безперервний, але люди дискретно розрізняють та позначають кольорову гаму. Людське око здатне розрізняти 10 мільйонів кольорів. Проте мови мають набагато менше слів для їх позначення. В одному з кольорових атласів зібрано понад 4 тисячі назв кольорів. В українській, російській та англійській мовах зібрано понад 400 найменувань кольорових відтінків. Лексичний шар кольоропозначень - один з найбільш досліджуваних у мовознавстві. Інтерес до лексики кольоропозначень не згасає і в наші дні. Вивчення цього лексичного ряду слів дає можливість глибше проникнути в численні проблеми семасіології, лексичних систем, семантичних полів тощо.
Оскільки немає однієї певної універсальної класифікації кольоропозначень, то в першому розділі роботі ми виділили декілька видів колірної лексики формою висловлювання: · по-перше, усе це лексичні одиниці багатозначно кольору, зафіксовані словниками (білий, червоний, чорний, зелений...,white,red,black, green...);
· по-друге, це морфологічні і словотворчі модифікації, тобто, уточнення інтенсивності кольору, з допомогою суффиксальних утворень і складання з опорним компонентом - «колірною» прикметником і компонентами яскраво-, темно-, блідо, pale, dark... (блакитнуватий, зеленуватий, блідо-рожевий, ясно-коричневий..,bluish, greenish, darkbrown ...);
· по-третє, це словосполучення, поєднують основні кольоропозначення і відтінкові (жовто-червоний, чорні-чорну-чорне-чорна-синювато-чорний … ,golden-red,blue-black ...) тощо.
· по-четверте, це кольоропозначення, які складені з опорного компоненту - прикметника і «аффективним» компонентом, який передає характерне;
· по-пяте, словосполучення в метафоричному значенні (blood-red,milky-white ...) ;
· по-шосте, це слова, імпліцитно які виражають колірне значення (...snowy,flaming,fiery...), авторські новації типу dung-coloured,flamingo-coloured.
Ми пробували прослідкувати за назвами кольору на прикладі конкретного художнього втілення в авторських казках Р.Кіплінга, в арсеналі художніх засобів якого важливе місце займає використання назв кольору.
Спостереження дають підстави стверджувати, що прикметники на означення кольору в поезіях часто вживаються не лише для назви реальної ознаки конкретних предметів, а для вказівки на ознаку реалій, яким властиві інші кольори, або в яких відсутня кольорова ознака як така.
Як ми зясували під час кількісного аналізу кольоропозначень в текстах казок, то найчастіше автор використовував чорну, білу та червону гамми. В усіх мовах світу існує колірна тріада. Іванов В.В. називає позначення цих кольорів “мовними універсаліями” і зазначає: “Три основних кольори (чорний - білий - червоний) є в усіх мовах світу; відмінності цих кольорів використовуються в усіх міфологіях та інших символічних системах” [ 6 с. 146].
Колір білий символізує не лише зовнішню ознаку, а й чистоту, вірність, відвагу. Він є символом вірного шляху та відважних постутупків. Колоратив чорний є одним із домінантним в текстах автора. Це колір трагедії відчуттів, почувань, драматизмі життєвих ситуацій, ця барва передає комплекс негативних емоцій. Червоний колір символізує небезпеку, втрату, ризик, він є неодмінний супутник трагедії в казках.
Таким чином, мі можемо стверджувати, що особливе місце у цьому світі займають назви кольору, основна тенденція семантичного розвитку яких полягає в модифікації їх комунікативно-дискурсивних характеристик та в зміні семантико-функціональних властивостей. Це впливає на комунікативний потенціал кольороназви і змінює її прагматичне навантаження в художньому дискурсі. Ці зміни виявляються в літературних текстах через різноманітні трансформації емоційно-оцінної характеристики, семантико-логічного наповнення та функціональної значущості назв кольору.
Список литературы
1. Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові : автореф. дис. ...канд. філол. наук / І.М. Бабій.- К., 1997. - 21 с.
2. Бахилина Н.Б. История цветообозначений в русском языке / Н.Б. Бахилина. - М., 1975. - 289 с.
3. Венкель Т.В. Синтагматичні, парадигматичні та епидигматичні характеристики прикметників на позначеннч кольору в англійській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук. - Львів, 2004. - 20 с.
4. Выходец А.М., Слобяк З.Ю. Русско-английско-русский и украинско-английско-украинский словарь цветов и оттенков.-Одесса: Резон, 2000.
5. Дзівак О.М. З історії назв кольорів / О.М. Дзівак // Українська мова і література в школі. - 1973. - № 9. - С. 81 - 84.
6. Иванов Вяч. Вс. Лингвистика третьего тысячелетия. Вопросы к будущему. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 271 с.
7. Кантемір С. Дослідження основних колірних термінів у працях американських лінгвістів / С. Кантемір // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія : Германська філологія. - Чернівці : Видавництво ЧНУ, 1998. - № 27. - С. 73 - 76.
8. Ковалева Т.В. и др. История зарубежной литературы (Вторая половина ХІХ - начало ХХ века). Минск: Завигар, 1997. С.: 166-198
9. Ковальська І. Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) / І. Ковальська // Наукові записки. ? Кіровоград, 2000.? № 22 - С. 7 - 11.
10. Коцюбинська М. Х. Образне слово в літературному творі / М. Х. Коцюбинська. - К., 1960.- 188 с.
11. Крижанська О. Яким буває червоне? (Синонімічні кольороназви в українській мові) / О. Крижанська // Урок української. - 2001. - № 2 (24). - С. 22 - 24.
12. Критенко А.П. Семантична структура назв кольорів в українській мові / А.П. Критенко // Мовознавство. ? 1967. - № 4. ? С. 97 - 112.
13. Маковский М.М. Историко-этимологический словарь современного английского языка. - М.: Издательский дом «Диалог», 2000. - 392 с.
14. Мельничайко В. Аспекти лінгвістичного аналізу художнього тексту/ В. Мельничайко // Дивослово. - 1999 - № 9 - С. 11 - 15.
15. Москович В.А. Система цветообозначений в современном английском языке // Вопросы языкознания. - 1960. - № 6 - С. 83-87.
