Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів) - Автореферат

Кольороназви - один із найдавніших пластів лексики - характеризуються місткою семантичною структурою та великою стильовою активністю в художньому тексті. Аналіз лексико-семантичної групи (ЛСГ) кольору проводиться на матеріалі багатьох мов у таких напрямах: звязок і взаємодія між концептуалізацією кольору носіями мови і розвитком словника кольороназв у мові (Б. Актуальність дисертації, присвяченої дослідженню КП української та англійської мов у перекладознавчому аспекті, зумовлено тим, що в сучасному перекладознавстві усе виразніше відчувається тенденція до максимальної експлікації аналізу процесу перекладу, усе вагомішими стають дослідження різномовних лексичних мікросистем, в основі зіставлення яких лежить спільність понять, та способів відтворення семантики, денотативної і конотативної, окремих одиниць цих систем у перекладі. Розгляд мовних явищ цього типу, їх класифікація на підставі активності колірного компонента дає змогу глибше проникнути в художню тканину оригінального та перекладного текстів і повніше осмислити способи розвязання лінгвостилістичних проблем перекладу. Отже, системний розгляд активності КП у тексті оригіналу та перекладу, аналіз їхніх міжмовних паралелей чи дивергентних ознак сприяють глибшому осмисленню лексико-семантичної структури української мови порівняно з англійською та випрацюванню методики перекладознавчого аналізу лексичної семантики.Хоча проблема перекладу КП залишається ще недостатньо розробленою, простежено основні підходи до проблем колірного значення та виокремлення тематичної групи кольору, трактування стилістичних функцій кольороназв у художньому тексті. Для лексем української та англійської мов, що займають ядро та близьку периферію лексико-семантичного поля кольору, загалом характерна конвергентність денотативного макрокомпонента. Словесні образи з компонентом кольору - надзвичайно місткі утворення, що поєднують предметно-логічну зорову інформацію зі складним переплетенням асоціативних звязків, символічного навантаження та особливостей оригінального авторського світобачення. Колірні семи є в ядрі кольороназви і одночасно в основі другого смислового пласта в тих словесних образах, що передають яскраві колірні враження з низкою візуальних асоціацій: “Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль” [М.М. Кіркконел експлікують колір лише в останньому рядку; червоний колір асоціюється з поняттям “dawn”, а також зявляється як додаткова сема і в дієслові “glows”, що фактично є перекладним антонімом до вжитого в оригіналі “чорніє”; у цьому перекладі також зникає контрастність, насиченість кольорів, переважає ясно-рожевий відтінок, а порівняльний ступінь прикметника “bluer” робить колір невизначенішим, нечітким, тоді як лексема “gloaming”, що йде за ним, робить його ще менше відчутним.Виявлення колірного компонента на одному чи обидвох смислових пластах уможливило виділити чотири моделі колірних словесних образів: 1/ такі, що виникли внаслідок яскравих колірних вражень, при цьому колірний компонент значущий на двох рівнях значення та активізує цілу низку візуальних асоціацій; 2/ образи, у яких колір також простежується в обидвох смислових пластах, однак візуальні денотативні семи рівновартні з конотаціями, а іноді й поступаються їм, слугуючи радше як ланка для уявного поєднання або співвіднесення сутностей різної природи на асоціативній основі; 3/ словесні образи, що не містять колірного компонента у своєму другому смисловому пласті: у КП, що входять до їхнього складу, актуалізуються переважно символічні, емоційні та оцінні семи; 4/ словесні образи, серед компонентів яких немає КП у першому смисловому пласті, проте прихована візуальна ознака певної барви домінує у другому смисловому пласті й слугує джерелом експресивності та емоційної оцінності. Метод, що його перекладач використовує, відтворюючи семантику словесного образу з колірним компонентом, залежить від ступеня прозорості другого смислового пласта, рівня експлікації синтагмем, а також подібності значень колірних лексем мови оригіналу та мови перекладу. Тому словесні образи з компонентом кольору при перекладі часто зазнають змін на граматичному, структурному й лексичному рівнях першого смислового пласта. Структурно-семантичні зміни словесного образу з колірним компонентом у перекладі, що полягають переважно у переорганізації складових першого смислового пласта на основі інших тропів та фігур мовлення, як правило, не зменшують експресивності образу, але призводять до зміщення (збільшення або зменшення) акценту стосовно колірного компонента. Колірний компонент зберігається, якщо у мові-сприймачі існує фразеологічний еквівалент, повний або частковий з компонентом кольору (інколи дивергентним) у першому смисловому пласті, а також при покомпонентному відтворенні (смисл і конотації ФО відтворено адекватно завдяки прозорості значення актуалізованої внутрішньої форми).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розвязання проблеми відтворення колористики у художньому перекладі. Дослідження дозволило дійти таких висновків.

Досить велика площа перетину ЛСГ кольору української та англійської мов зумовлена універсальністю колірної характеристики як такої. Дивергентність найчастіше простежуюється на рівні емоційно-експресивних, асоціативних та символічних конотацій українських та англійських кольороназв. КП - багатий матеріал для створення живих та яскравих словесних образів. Виявлення колірного компонента на одному чи обидвох смислових пластах уможливило виділити чотири моделі колірних словесних образів: 1/ такі, що виникли внаслідок яскравих колірних вражень, при цьому колірний компонент значущий на двох рівнях значення та активізує цілу низку візуальних асоціацій; 2/ образи, у яких колір також простежується в обидвох смислових пластах, однак візуальні денотативні семи рівновартні з конотаціями, а іноді й поступаються їм, слугуючи радше як ланка для уявного поєднання або співвіднесення сутностей різної природи на асоціативній основі; 3/ словесні образи, що не містять колірного компонента у своєму другому смисловому пласті: у КП, що входять до їхнього складу, актуалізуються переважно символічні, емоційні та оцінні семи; 4/ словесні образи, серед компонентів яких немає КП у першому смисловому пласті, проте прихована візуальна ознака певної барви домінує у другому смисловому пласті й слугує джерелом експресивності та емоційної оцінності.

Основною проблемою при відтворенні семантики кольороназв цільовою мовою виявилася необхідність за змогою передати поєднання візуальних денотативних сем, які слугують основою для активізації асоціацій, та конотативного макрокомпонента, котрий вміщає багатоаспектну етнокультурну інформацію.

Метод, що його перекладач використовує, відтворюючи семантику словесного образу з колірним компонентом, залежить від ступеня прозорості другого смислового пласта, рівня експлікації синтагмем, а також подібності значень колірних лексем мови оригіналу та мови перекладу. Покомпонентний переклад зі збереженням колірної ознаки створює подібний за смислом і стилістичними якостями словесний образ та зумовлюється близькістю метафоричних значень, асоціативних звязків і особливостей сполучуваності колірних лексем обидвох мов. Одначе цей метод не забезпечує адекватності відтворення, якщо КП мови перекладу не містить конвергентних конотативних сем, особливо значущих для створення образу оригіналу, або якщо експресивний ефект зумовлено переважно формально-звуковим аспектом образу. Тому словесні образи з компонентом кольору при перекладі часто зазнають змін на граматичному, структурному й лексичному рівнях першого смислового пласта.

Дослідження показало, що дивергентний колірний компонент порушує смислову єдність образу при дивергентності емоційно-експресивних конотацій КП мови оригіналу та мови перекладу, при неоднаковому рівні інтенсивності конотацій, відмінності функціонально-стилістичних якостей та символічного навантаження колірних лексем. Структурно-семантичні зміни словесного образу з колірним компонентом у перекладі, що полягають переважно у переорганізації складових першого смислового пласта на основі інших тропів та фігур мовлення, як правило, не зменшують експресивності образу, але призводять до зміщення (збільшення або зменшення) акценту стосовно колірного компонента. Додаткові лексичні компоненти, емоційно-оцінні модифікатори та інтенсифікатори, що їх може вносити перекладач, створюючи смислову образну кальку, компенсують експресивні, асоціативні та символічні семи, які не входять до складу відповідного КП мови-сприймача. Цей метод адекватний і при недиференційованості відповідників у випадку їхньої стилістичної маркованості.

Вилучення колірної лексеми при перекладі супроводжується зміною чи втратою комплексу візуальних асоціацій. Неколірні відповідники на денотативному чи конотативному рівнях не спричиняються до значних стилістичних втрат при перекладі сталих і метафоричних епітетів та метафор із переносним значенням, закріпленим мовним узусом. Вилучати КП недоцільно (особливо без жодних компенсацій) при відтворенні семантики оригінальних авторських словесних образів.

Відтворюючи семантику ФО з колірним компонентом у цільовому тексті, перекладачі використовують повні або часткові фразеологічні еквіваленти, вдаються до методу фразеологічного калькування та описового відтворення. Колірний компонент зберігається, якщо у мові-сприймачі існує фразеологічний еквівалент, повний або частковий з компонентом кольору (інколи дивергентним) у першому смисловому пласті, а також при покомпонентному відтворенні (смисл і конотації ФО відтворено адекватно завдяки прозорості значення актуалізованої внутрішньої форми).

Отже, дослідження охопило основні аспекти перекладу колірних лексем, що функціонують у художньому мовленні як предметно-логічні означення, складові словесних образів та компоненти ФО. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно виділити вивчення особливостей відтворення семантики кольороназв як формантів індивідуальних авторських стилів (можливо, при інтерпретації конкретних художніх творів). Водночас, доречно б глибше дослідити функції КП при створенні неологізмів в українській і англомовній топоніміці, символіці та як компонентів заголовків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ: Особливості відтворення стилістичної семантики колірних лексем у перекладі // Мовознавство. - 1999. - №4-5. - С.67-70.

Особливості відтворення словесного образу з колірним компонентом (на матеріалі української та англійської мов) // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. - 1999. - Вип.111. - С.257-261.

Стилістична семантика колірних лексем у художньому тексті: проблеми відтворення у перекладі (на матеріалі української та англійської мов) // Перекладознавчі студії: Укр. наук. зб. - 1999. - Вип.1. - С.84-91.

Особливості перекладу фразеологічних одиниць з компонентом кольору (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Мова та історія: Зб. наук. праць. - 1999. - Вип.55-56. - С.41-49.

Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.- Серія: “Філологічні науки”. - Випуск 22. Частина І. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - С.284-290.

Відтворення семантики метафор з колірним компонентом в перекладі (на матеріалі української і англійської мов) // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія “Германська філологія”: Зб. наук. праць. - Вип. 98. - Чернівці: Рута, 2000. - С.172-180.

Словесні образи з колірним компонентом як перекладознавча проблема (за матеріалами української та англійської мов) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Том ССХХХІХ. - Праці Філологічної секції. - Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2000. - С.332-353.

Відтворення гри слів з компонентом кольору в художньому перекладі (на матеріалі англійської та української мов) // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. - С.136-140.

Кольористика української та англійської мов (спроба контрастивного аналізу) // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття: Тез. Всеукр. наук. конф. - Львів: ЛДУ, 1996. - С.128-129.

Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі перекладів творів української літератури) // Міжнародна конференція “Переклад на межі ХХІ століття: історія, теорія, методологія”: Тез. доп. - К.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, 1997. - С.24.

Відтворення стилістичної семантики фразеологізмів з колірним компонентом у перекладі (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Матеріали Всеукр. наук. конф.. - Львів: Літопис, 1999. - С.366-369.

Особливості перекладу фразеологічних одиниць з компонентом кольору (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Переклад і суспільний прогрес. Матеріали Всеукр. наук. конф. - Дрогобич: Вимір, 2000. - С.45-50.

Размещено на .ru