Колористика в системі композиційних засобів архітектури модерну в Україні - Автореферат

Не дивлячись на те, що Україна територіально входила до складу двох імперій: Російської (східний, центральний і південний регіони) і Австро-Угорської (західний регіон), однією з яскравих сторінок камяного літопису історії архітектури є прекрасні творіння українських архітекторів, які завдяки досконалості своєї художньої мови знаходяться в числі найкращих досягнень європейської архітектурно-художньої культури естетики модерна. І з погляду необхідності відродження і подальшого розвитку в нових умовах рис національної архітектури, що історично склалися, і з точки зору неосвітленості в спеціальній літературі колористичної складової феномена модерна, що залишив в Україні значне число прекрасних зразків, поставлена в дослідженні мета всебічного аналізу колористики в системі композиційних засобів архітектури вітчизняного модерна є актуальною. Мета дослідження передбачає всебічний аналіз функцій колористики в системі композиційних засобів архітектури модерна в Україні. Методи дослідження засновані на аналізі архівних, історичних, літературних і проектних матеріалів, а також передбачають проведення натурних колориметричних обстежень конкретних архітектурних обєктів модерна та їх композиційного і мистецтвознавчого аналізу, а також ієрархію аналітичних кроків дослідження функцій колористики в архітектурному середовищі від регіонів до деталей і враховують класифікацію К. Результати дослідження можуть бути використані для збереження і розвитку традицій національної колористичної культури в архітектурній практиці: при розробці проектів реставрації будівель стилю модерну; в охоронних заходах стосовно до існуючих архітектурних памяток цієї епохи в процесі їх реставрації і реконструкції; застосування отриманих результатів в перспективному архітектурному проектуванні для збереження генетичної лінії колористики модерна в Україні; в учбовому процесі на архітектурних факультетах з дисциплін “архітектурне проектування”, “архітектурна колористика” і “декоративне мистецтво”.У першому розділі “Сучасний стан вивченості питання архітектурної колористики в системі композиційних засобів модерна в Україні і методика дослідження” проведено аналіз наукових і літературних джерел, досліджено стан проблеми виникнення і розвитку стилю “модерн”, його колористики в Європі, Росії та виявлено недостаня вивченость в Україні, а також освітлена методика дослідження.Досліджено часовий період, відмічений в світовому мистецтві народженням стилю “модерн”. Розвитку модерна в Європі присвятила свої дослідження значна кількість теоретиків архітектури і мистецтва, такі як Юрген Едіке, Сюзана А. Оперуючи традиційними елементами національної архітектури, такими як: дверні і віконні отвори з скосом у верхній частині, стрілчастої форми дахи, національний орнамент, керамічні вставки, використовуючи колористику народної архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, характерної для певної країни або регіону, архітектори модерна різних національних європейських архітектурних шкіл створили зразки національно-романтичної гілки модерну: “Закопанського стилю” в Польщі, Угорщини і Чехії, у країнах Скандинавії і Латвії зразки “Північного стилю”. Тарабукіна підтверджують наявність трьох гілок в архітектурі російського модерна, але проблема колористики архітектури модерна мало висвітлювалась в літературі. Колористична складова, як одина з найважливіших частин архітектурно-художнього образу стилю, розглядалася частково, а колористика в системі композиційних засобів архітектури модерна в Україні не розглядалася зовсім.Аналіз колористики архітектури всіх трьох гілок модерна у всіх регіонах України показав, що стиль “модерн”, що затверджував синтез мистецтв, естетизацію і гуманізацію середовища, привніс в архітектуру свою своєрідну, витончену колористику, що грала найактивнішу роль у формуванні архітектурно-художнього образу цього унікального стилю. Колористичний аналіз традиційних етнічних колірних культур східного, центрального, південного і західного регіонів України показав, що їх основу складають контрастні гармонійні колористичні палітри, що складаються з пари жовтого - синього (DL = 54 п.) та четвірки жовтого - синього і червоного - смарагдово-зеленого (DL = 27 п.). Дослідження достатньої (198) кількості зразків архітектури всіх трьох гілок модерна в названих регіонах України виявило, що фасади будівель виділялися із забудови попередніх епох своєю специфічною колористичною палітрою, на формування якої вплинули традиційні регіональні етнічні колірні культури України і колористичні тенденції архітектури західноєвропейського модерна: 1) для палітри архітектури декоративної гілки модерна східного, центрального, південного і західного регіонів є характерним використання градації жовтого (л = 580 нм.), зеленого (л = 527 нм.), світло-блакитного (л = 497 нм.), сірого, червоно-охристого (l = 650 нм.) і ахроматичного білого. Не дивлячись на те, що національно-романтична гілка модерна розвивалася паралельно в східному, центральному, південному і західному регіонах України, спосте

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ