Колекція Олександра Лазаревського як джерело історії України другої половини ХVІІ століття - Автореферат

При оцінці потенціалу документів доби Гетьманщини, що ними володіє на сьогодні Україна, суттєве значення має аналіз матеріалів (зібраних у ХІХ-на початку ХХ ст. різними українофілами, які цікавилися українськими старожитностями) з тих документальних колекцій, що збереглися, потрапивши до бібліотечних фондів. Вивчення кількісного та якісного складу документів колекції Лазаревського має важливе практичне і наукове значення, оскільки дозволяє на основі великого обсягу матеріалів колекції, визначити характерні типи актів досліджуваного періоду на території Гетьманщини, простежити їх елементну будову, здобути з них інформацію, яка не була використана у наукових дослідженнях раніше, що дає можливість отримати краще уявлення про соціально-економічну та до певної міри політичну історію України у часи її козацького устрою. Серед них варто відзначити ревізію наявних джерельних матеріалів в архівних фондах, що не були належним чином використані для вивчення української історії (надто тих, які до цього часу так і не були опублікованими), та дослідження форми різних типів давніх українських документів. Виявити у колекції Лазаревського всі документи (та регести і фрагменти документів) другої половини XVII ст. з метою їх максимальної репрезентації у роботі. Встановити структуру документів колекції цього періоду та здійснити їх систематизацію і аналіз для отримання узагальнених даних стосовно оформлення української документації та її інформативної вартості при вивченні історії Гетьманщини другої половини XVII ст.Пояснюється, яким чином до порядкових одиниць реєстру наводяться шифри вихідних даних документів, власне, як одиниць зберігання колекції Лазаревського в ІР НБУВ, відзначається, як групуються документи, використані у роботі, у матеріалах колекції. Проводиться сегментація гетьманських актів за групами, представникам яких вони надавалися, та дається характеристика даних груп: чорного духовенства (у якій обєднано акти, надані монастирям та вищим ієрархам Церкви); білого духовенства; представників Запорізького Війська (генеральної, полкової і сотенної старшини та рядового козацтва - військових товаришів); значних військових товаришів (відставних старшин, як правило, тимчасово); представників охотницького війська; шляхти; вдов (старшин, шляхтичів та козаків); міст; цехів; представників купецтва (що включає акти як окремим з них, так і їхньому стану) та іншим. Окрім поділу за полками, полковничі універсали поділено також за хронологією, яка відображає послідовне правління усіх гетьманів протягом другої половини XVII ст., це зокрема дає можливість простежити збереження полковниками своїх урядів, або навпаки їх втрату, після того як до влади приходив черговий гетьман (що звичайно відбувалося внаслідок змови старшини, чи гострої внутрішньої боротьби у суспільстві). Привертається увага до випадків колегіальності видання окремих актів полтавських полковників разом з полтавським урядом, практикування якого полковниками інших полків (за колекцією) не спостерігається. У даному останньому розділі міститься одинадцять підрозділів, десять з яких присвячено розгляду окремих типів документів з колекції, а до одинадцятого включено разом усі інші документи, типи яких у ній представлені лише одним або кількома актами.

2. Основний зміст дослідження

гетьманщина лазаревський джерелознавчий

1. Джерела до судового устрою Гетьманщини наприкінці XVII-на початку XVIII ст. за колекцією О. Лазаревського // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - 1999. - Випуск VIII. - С. 126-130.

2. Джерелознавчі аспекти наукової діяльності О.М. Лазаревського на Лівобережній Україні // Сіверянський літопис. - 1999. - № 4. - С. 43-57.

3. Полковничі універсали другої половини XVII ст. за колекцією О.М. Лазаревського // Наукові записки: Зб. праць молодих вчених та аспірантів (НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. - Т.4. - К., 1999. - С. 5-27.

4. Розпорядчі документи сотників Гетьманщини другої половини XVII століття за колекцією О. Лазаревського // Київська старовина. - 2000. - № 1. - С. 30-35.

Размещено на .ru