Колективне несвідоме як глибинна детермінанта етнічного менталітету - Автореферат

Як це і буває під час психоаналітичної процедури, на даному рівні науковці зіткнулись із давно відомим фактичним матеріалом, але по-новому зрозуміли його, збагнули глибину та багатоманіття нових змістів, що приховані «за словами», насамперед у художніх образах та міфологемах. Тому авторська гіпотеза сфокусована на дослідженні глибинних чинників етнічного менталітету, зокрема українського, і в такий спосіб створює теоретичну базу для науково обґрунтованої освітньо-виховної та психотерапевтичної роботи. У результаті перенесення досліджень етнічного менталітету на площину глибинної психології виникла можливість знизити рівень критичного ставлення до негативних рис українського етносу, послабити інтенсивність драматизації у науковій та публіцистичній літературі недоліків нашого суспільства, котрі, хоч і мають місце, але потребують для свого виправлення не стільки активного засудження, скільки толерантності, розуміння та послідовної реалізації освітніх, виховних, психокорекційних та психотерапевтичних програм. Отже, можна виділити принаймні чотири аспекти актуальності даної роботи: теоретичний як побудова та верифікація авторської гіпотези стосовно невирішеної наукової проблеми; методологічний як синтезування інструментарію наукового пошуку на стику двох дисциплін; прикладний як розробка та апробація методик тренінгово - терапевтичної роботи (ТТР) з урахуванням поставлених дослідницьких цілей; соціально-просвітницький як сприяння запровадженню у вітчизняний науковий дискурс сучасних герменевтичних прийомів та подоланню критичної налаштованості носіїв етнічного менталітету щодо його негативних сторін. Тернопіль, шифр проекту: ІЕСО-1.3-00 - «А»), з 2002 року має державну реєстрацію у змістовній проблематиці загальної теми «Теорія і методика інноваційних соціосистем» (№0102U003511), а з лютого 2004 є сегментною складовою теми «Психокультурний зміст етнічного менталітету та український соціум» (№0104U003689).З метою побудови авторської гіпотези проаналізовано теоретичні засади юнгіанського напрямку глибинної психології стосовно структури та закономірностей функціонування психічного апарату, а також сучасні наукові уявлення щодо сутнісного змісту понять «етнос», «нація», «менталітет», «ментальність», «етнічний менталітет» та «національний менталітет». У результаті виділено такі положення, котрі є базою для пропонованого дослідження: 1) Структуру психічного апарату доцільно розглядати у трьох площинах: вертикальному перерізі (власне структурному); горизонтальному вимірі (характеризуючи тип психічного матеріалу, котрий функціонує на тому чи іншому рівні); функціональному аспекті (вивчаючи модуси функціонування психічного матеріалу, тобто принципи сприймання, збереження, асоціювання, відтворення психічного матеріалу на кожному рівні). Архетипи (чи то у формі образу, мотиву, принципу чи ідеї) є символами, за допомогою котрих стає можливим розуміння глибинних психологічних констеляцій, що визначають структурування людського досвіду. б) феноменологічний: архетип як явище психічної реальності є організуючим принципом, формою, готовою вмістити наперед заданим чином онтологічний зміст, котра структурує життєвий час і простір, виступає одночасно як основа і розвитку, і стагнації. 3) Сформульоване авторське робоче визначення ключового для даного дослідження поняття «етнічний менталітет»: це багатовимірна інформаційна психічна структура, котра може бути детермінована як на генетичному рівні, так і без вузько біологічної причинності і реалізується на основі та завдяки циркуляції інформаційних потоків (психічних змістів) різної значимості та міри упорядкованості, різної інтенсивності та ступеня усвідомленості, глибини причинно-наслідкових та акаузальних звязків, котрі всі разом інтегруються у етнічну ідентичність. У ході спостереження та фіксації способів групового реагування на залучені до групового контексту міфологічні матеріали різного походження виділено такі типи КЕКР: а) КЕКР акцептації: А1 - позитивна оцінка групою міфологеми на фоні помірно вираженої позитивної емоційної реакції; А2 - продуктивне фантазування, розвивання запропонованої теми; А3 - знаходження учасниками паралелей у власному життєвому досвіді до міфологічних мотивів; А4 - виражена позитивна емоційна реакція: загальне піднесення, активізація обговорення, інсайт. б) КЕКР відкидання: НА1 - негативна оцінка групою міфологеми, критика на фоні помірно вираженої негативної емоційної реакції; НА2 - мовчазна пауза, неможливість розвинути тему навіть при підтримці з боку ведучого; НА3 - нерозуміння, перепитування (не менше 3-х уточнюючих запитань) та неможливість когнітивної інтеграції активізованого образу; НА4 - різке емоційне неприйняття: протест, обурення; НА5 - знецінення через висміювання; НА6 - пасивне неприйняття - група ніяк не реагує на запропоновану тему, розвиває свою тематику.Колективне несвідоме як базову структурно-топологічну складову людської, що має онтологічний статус феномена, апріорно недоступного остаточному пізнанню, доцільно диференціювати на

Основний зміст роботи